Вінницька агенція журналістських розслідувань
Главная » Журналістські розслідування » Історичний центр Вінниці спотворюють в стилі хай-тек без відома громади

Історичний центр Вінниці спотворюють в стилі хай-тек без відома громади

Журналісти-розслідувачі «налякали» архітектора Вінниці та Вінниччини, «Укртелеком», керівника інспекцію архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області, директора «Рейкартц Лімітед Груп» запитаннями про будівництво торгового центру Cloud Сквер за стінами архітектурної пам’ятки 18 сторіччя костелу Матері Божої Ангельської.

Ніхто з них не взяв на себе відповідальність чесно обговорити питання, які виникли в ході журналістського розслідування. Кажуть, там, де є світло – немає тарганів. Пролити світло відмовились, тож журналістам довелося шукати тарганів самостійно. Знайшли порушення Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”,«Про доступ до публічної інформації», «Про архітектурну діяльність».

Громаду не повідомили, що будують на її землі

На сайті Вінницької міської ради http://www.vmr.gov.ua у розділі «Громадські слухання» за останніх два роки немає жодної згадки про громадські слухання чи обговорення побудови торгівельного центру біля костелу. Щоб переконатися, що міська влада знову порушила Закон України “Про регулювання містобудівної діяльності” та не спитала у громади її думку, ми надіслали інформаційний запит до Вінницького виконкому.

В одному з пунктів ми просили надати інформацію про дату проведення та результати громадських слухань чи обговорень стосовно забудови ділянки землі на Соборній перед “Укртелекомом». Питання проігнорували. Нам надіслали лише копії рішень та документів, за якими цю ділянку передали в оренду. Дані про орендаря з копій прибрали, порушивши цим ще один Закону України «Про доступ до публічної інформації»:

«Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним,комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно».

Громада має право знати хто та на яких умовах користується її землею.

Нагадаємо, що в кінці березня у самому центрі Вінниці на площі перед «Укртелекомом» розпочалися будівельні роботи. Тут з’явилися бетонні блоки і металеві паркани, якими загородили частину тротуару. Вінниччани лише здивувалися, адже будівництво розпочалося без громадських слухань та розпізнавальних табличок. Проте, що за стінами костелу Матері Божої Ангельської має з’явитися схожий на хмару модерновий торгівельний центр у стилі хай-тек журналісти різних видань дізналися у головного архітектора міста Олександра Рекути.

Через кілька днів на будівельному паркані нарешті з’явилася табличка, яка дає відповіді на запитання, хто та що будує. Наскільки законне будівництво, що спотворює архітектуру старовинного центру Вінниці, кажучи мовою архітекторів дисгармонійним об’єктом, знову довелося розбиратися журналістам.

inga1

Будівництво небезпечне для цілісності костелу

Першими забили тривогу парафіяни римо-католицького костелу . За словами голови громадської організації “Кресовьяци”, головного редактора газети “Слово Польське” Юрія Войціцького, таке будівництво небезпечне для цілісності костелу.

– Як точно виглядає підземелля Вінниці не знає ніхто і гарантувати, що у нашого костелу не потріскаються стіни, або, не дай Бог, він не впаде, не може ніхто, – говорить він. – У нас під костелом три поверхи йдуть під землю. Ми впевнені, що за стінами продовження підземелля. Сьогодні над костелом нависла реальна загроза руйнування.

Юрій Войціцький вважає, що прийшов час, щоб на рівні держави визнати костел Пам’яткою архітектури державного значення. На Соборній знаходяться дві таких – Єзуїти (тепер архів Вінницької області) – Домінікани (кафедральний собор УПЦ МП). Капуцини (костел Матері Божої Ангельської) становить з ними єдину тріаду. За його словами, охоронний статус не дозволить будувати за стінами святині. До нинішнього часу костел визнаний Пам’яткою архітектури місцевого значення. Це означає, що саме місцева влада, відповідно до закону і повинна його оберігати, визначивши охоронну зону.

Забудовник перестав відповідати на дзвінки

З відповіді на інформаційний запит до Вінницького міськвиконкому та за допомогою документів з відкритих джерела, журналісти дізнались, що намір виставити земельну ділянку по вулиці Соборній на торги на право оренди з’явився ще в квітні 2013 року.

У травні цього року міська рада прийняла рішення здійснити реєстрацію права на земельну ділянку по вулиці Соборній (навпроти АТС) площею 0, 0650 га за територіальною громадою міста Вінниці. До цього, починаючи з 2008 року на праві оренди нею користувалося ТОВ «БРА ВІА» . Договір оренди земельної ділянки розірвали влітку 2012 року. Міська рада тоді зобов’язалась сплатити колишньому орендарю відшкодування витрат пов’язаних з орендою земельної ділянки та в зв’язку з її невикористанням, в сумі чотириста дев’ять тисяч п’ятсот шістдесят чотири гривні 58 коп.

Сплату цієї суми поклали уже на нового орендаря. Він з’явився у результаті земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки 19 липня 2013 року. В торгах взяло участь лише два учасники. Переможцем торгів з правом оренди земельної ділянки на 10 років та орендною платою 81312 гривень на рік стало ПП «Рейкартц Лімітед Груп», що зареєстроване у квартирі провулку Селянському у місті Вінниці. 6 лютого 2014 рішенням Вінницького виконкому були дані вихідні дані ПП «Рейкартц Лімітед Груп» на проектування торгового центру по вулиці Соборній.

Рішення підписано в той момент ще міським головою Володимиром Гройсманом. Єдиним засновником з внеском до статутного фонду у 5 мільйонів гривень є Руслан Мельник. Директор ПП «Рейкартц Лімітед Груп» Сергій Брайловський по телефону погодився зустрітися та поспілкуватися з журналістами . Ми хотіли запитати його чи ПП «Рейкартц Лімітед Груп», яке за статутною діяльністю має займатись торгівлею, випадково не спеціально створене під проект побудови саме цього торговельного центру? Підприємство зареєстрували через кілька місяців після розірвання попереднього договору оренди. Також була цікава думка керівника на те, що більшість вінничан проти побудови торговельного центру під костелом.

– Передзвоніть мені через 15 хвилин, – сказав Сергій Брайловський.

Але ні через 15 хвилин, ні протягом усього дня він більше не взяв слухавку, навіть з іншого мобільного телефону.

Поховалися від відповідальності перед громадою

Ми направили запит у Державну Інспекцію архітектурно-будівельного контролю України з проханням надати копію документу, за яким дозволено будівництво торгового центру на Соборній. Нам відповіли, що ще у серпні 2014 року зареєстровано декларацію про початок будівельних робіт замовником будівництва «ПП «Рейкартц Лімітед Груп»». Згідно декларації тут будується чотирьохповерховий об’єкт третього рівня складності загальною площею 1142 квадратних метри.

Експертиза проекту будівництва не проводилась. У керівника Інспекції архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області Сергія Савчука ми хотіли запитати чи не суперечить це Закону. Його секретар повідомила, що усі питання потрібно узгоджувати через Київ та порадила написати туди запит з проханням про зустріч. Відповідь на наше прохання так і не надійшла.

Спробували почути думку на будівництво на площі перед їхньою будівлею керівника Вінницької філії Укртелекому Ігора Гайовича – з Києва нам відповіли, що це будівництво не в компетенції «Укртелекому».

Про законність забудови у старовинному центрі Вінниці без попередніх громадських слухань ми хотіли запитати у головного архітектора міста Олександра Рекути. Чому, щоб добудувати прибудову до своєї квартири чи переобладнати її у стоматкабінет вінниччани проходять процедуру громадських слухань, а про масштабне будівництво у центрі свого міста вони дізнаються лише тоді, коли воно розпочалось? Яка охоронна зона костелу і чи позначено це на генплані? Але кілька днів ми марно намагались попередньо домовитись про коментар архітектора за його робочим телефоном. Секретар повідомляла, що він на нараді, в міськвиконкомі, у нього зустріч, а на третій день сказала, що він відмовився коментувати.

– Вам надали відповідь на інформаційний запит, – сказала вона.

У головного архітектора області журналісти мали намір з’ясувати, що дає костелу статус пам’ятки архітектури місцевого значення, але новопризначений Дмитро Романченко не захотів спілкуватись з журналістами. Співробітники управління передали інформацію, що керівник щойно приступив до виконання обов’язків та саме намагається увійти у суть справ.

Чиновники, які відмовились від зустрічі з журналістом, порушили Закон України «Про інформацію». Журналіст має право бути особисто прийнятим у розумні терміни посадовими і службовими особами суб’єктів владних повноважень .

Колишній головний архітектор області Сергій Царенко сказав, що коментувати ситуацію мають люди, які приймали рішення про таку забудову, а не він. Його особиста думка, як архітектора, громадянина та голови Вінницького регіонального осередку Спілки урбаністів України – будівництво торгового центру на такому місці і в такому вигляді величезна помилка.

– В першу чергу потрібно дотримуватись законодавства, – каже архітектор. – Зокрема, вимог «Про архітектурну діяльність» щодо обов’язкового порядку прийняття проектних рішень на таких територіях, як центр історичного ареалу міста, у зоні регулювання забудови біля пам’яток архітектури. Закон вимагає проведення архітектурних конкурсів для прийняття архітектурних рішень на таких територіях. Із варіантів, запропонованих у порядку конкурсу, обирається кращий.

Охоронна зона дозволяє будувати

Статус Пам’ятки архітектури місцевого значення костел отримав згідно розпорядження голови Вінницької облдержадміністрації Анатолія Матвієнка у 1997 році. Його внесено у перелік пам’яток містобудування та архітектури місцевого значення міста Вінниці, як Монастир капуцинів-францисканців 1760 року забудови. Розпорядженням затверджено охоронну зону, яка за законом має бути нанесеною на генеральний план міста. Цю інформацію ми отримали з архівних копій документів, що надійшли у відповідь на інформаційний запит до облдержадміністрації.

Ми надіслали інформаційний запит до Вінницького міськвиконкому, який має володіти інформацію про усі охоронні зони у Вінниці, нанесені на генеральний план . Але нам відповіли, що такою інформацією не володіють та перенаправили запит для розгляду до управління культури і туризму Вінницької облдержадміністрації, хоча розпорядниками цієї інформації є саме міська архітектура.

inga5

– Охоронна зона пам’ятки насамперед регламентує використання цієї території, що там можливо робити, а що ні. Те, що є охоронна зона не значить, що заборонене будь-яке нове будівництво. Просто це будівництво має бути регламентоване по об’єму, по висотності, по використанню. Не можна розміщувати промисловість, та об’єкти, які можуть зашкодити пам’ятці, – каже завідувач сектором охоронної спадщини управління культури і туризму Вінницької облдержадміністрації Михайло Потупчик. – Сучасна охоронна зона затверджена у складі історико-опорного плану з визначенням історичних ареалів Вінниці , які є в свою чергу частиною генплану міста. Ці зони будь-хто може побачити на сайті міськвиконкому на історичній мапі міста. Всі ці охоронні зони там висвічуються. Крім того вони опубліковані в книзі «Історико-містобудівні дослідження: Васильків, Вінниця, Горлівка, Ізмаїл». Можна взяти в тімірязевці та почитати (в електронному вигляді за посиланням http://shron.chtyvo.org.ua/Vecherskyi_Viktor/Istoryko-mistobudivni_doslidzhennia_Vasylkiv_Vinnytsia_Horlivka_Izmail.pdf – авт.). Нове будівництво на цьому місті заплановане давно. Ще в 2005 році інститутом НДІпроектреконструкція був розроблений проект реконструкції вулиці Соборної. Жахлива будівля «Укртелекому», збудована в радянські часи, псує історичний вигляд, не вписується по поверховості та ін. Виникло питання, чим можна прикрити її. Тоді уже з’явилися перші пропозиції про побудову будівлі, яка б хоч трохи гармонувала. Була навіть ідея зняти кілька поверхів «Укртелекому».

Михайло Потупчик каже про те, що в різний час були різні проекти будівлі, які обговорювалися на консультативній раді з питань охорони культурної спадщини. Особисто він виступав проти побудови Cloud Сквер у такому вигляді, але залишився у меншості.

Державний статус не дали через руйнацію

Із архівних копій нам стало відомо, що паралельно з присвоєнням статусу пам’ятки архітектури місцевого значення костелу, обласна державна адміністрація видала розпорядження про звернення з клопотанням до Кабміну. Вони хотіли затвердити комплекс “Монастир капуцинів” (костел та келії) 18 ст. по вулиці Соборній 12-14 пам’яткою містобудування і архітектури категорії загальнодержавного (республіканського) значення згідно з рекомендацією Державного науково-дослідного пошукового та інформаційного центру архітектурної спадщини.

Щоб отримати інформацію про долю цього клопотання та чому костел так і не став пам’яткою з суворим охоронним режимом, ми звернулися з запитом до Міністерства культури України. Наш запит проігнорували, порушивши Закон України «Про доступ до публічної інформації». Так само, як лист направлений на електронну пошту прес-служби Міністерства.

Виявилося, що отримати відповідь з російського бюро ЮНЕСКО, набагато простіше, ніж з українського Міністерства культури. Інформацію про те, яким чином культурна спадщина різних країн стає світовим надбанням з відповідним охоронним статусом нам надіслали електронною поштою з Москви. Наш костел міг би, ймовірно, претендувати на цей статус лише у складі Ансамблю історичного центру Вінниці, якби місто не зазнало значних руйнувань під час війни. Ця сама причина не дозволила костелу стати й пам’яткою архітектури державного значення:

– Костел не підпадає під критерії визначені для пам’яток національного значення тому, що він втратив частково автентичність. ЇЇ знищила перебудова в радянські часи. Тобто, частина костелу не є автентичною, це є реконструкція. А одним з критеріїв для занесення пам’яток до державного реєстру є автентичність. Нам саме тому тоді, відмовили у клопотанні, – каже Михайло Потупчик.

inga7

p.s Після завершення підготовки матеріалу до друку інформаційний запит з Міністерства культури таки надійшла з порушенням строків визначених Законом України «Про доступ до публічної інформації». Відповідь мала б надійти не пізніше, ніж через п’ять днів, а надійшла через 23.

ingakinec


Посилання на джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *