Вінницька агенція журналістських розслідувань
Главная » Новини » «Теплові» борги вінничан: стабільні 30 мільйонів та «злісна тисяча»

«Теплові» борги вінничан: стабільні 30 мільйонів та «злісна тисяча»

Джерело: http://zhzh.info

Чому боротьба за повернення боргів споживачів Вінницяміськтеплоенерго не завжди є рентабельною та яка шпарина дозволяє роками не сплачувати за тепло та гарячу воду, з`ясовувала Агенція журналістських розслідувань
5 липня на офіційному сайті ВМТЕ з`явилася інформація про те, що загальна сума заборгованості населення за послуги підприємства склала 32,284,000 гривен.
Приблизно про таку ж суму боргів керівництво ВМТЕ озвучувало і в попередні роки,
наголошуючи на коливанні суми в той чи інший бік у залежності від пори року та того, йдеться про початок місяця чи кінець. А також на зростанні вартості опалення та гарячого водопостачання як одну з причин того, що розмір заборгованості залишається приблизно однаковим упродовж тривалого періоду.
При цьому, інформує сайт ВМТЕ, постійних боржників підприємства – майже тисяча, а по деяких особових рахунках сума заборгованості перевищує 100,000 гривень. Ще близько 30 представників «злісної тисячі» боргують від 50 до 90 тисяч гривень. «Такі суми накопичилися внаслідок безвідповідального ставлення, горе-споживачі роками не сплачували за комунальні послуги», – наголошує прес-служба підприємства.
Водночас залишається невідомим, за що саме заборгували вінничани: тільки за тепло, тільки за гарячу воду чи за обидві послуги разом. Адже, як пояснили на підприємстві, коли йдеться про оплату, в особових рахунках тепло в крані та у батареях не відокремлюються.
З огляду на сталість суми боргу та те, що, за інформацією Вінницької міської ради, починаючи з 2013 року статутний капітал ВМТЕ за рахунок вливань з міського бюджету було поповнено на понад 100,000,000 гривень, Агенція вирішила з`ясувати, наскільки активно та продуктивно підприємство веде боротьбу з несвідомими споживачами послуг.

Недешеве задоволення
– Ми опалюємо 95% Вінниці, а це близько 70 000 особових рахунків. А юристів усього троє, – розповідає начальник відділу по роботі зі ЗМІ та громадськістю ВМТЕ Юлія Петришина.
За її словами, складність у стягненні та недопущенні зростання боргів полягає ще в тому, що підприємство згідно із Законом України «Про житлово-комунальні послуги» не має права вольовим рішенням від`єднати від мережі злісного неплатника. Навіть у тому випадку, якщо цей неплатник сам просить зробити це. Тож єдине, що залишається, – слідкувати, аби не пропустити трирічний термін позовної давності. При цьому сума боргу значення не має:
– Потрібно дивитись індивідуально і аналізувати ситуацію в комплексі. Може бути борг у 3,000 гривень, але він тягнеться вже два з половиною роки. А може бути значно більша сума боргу, але споживач робить регулярні проплати.
Ось тут, власне, і починається цікава математика. Адже незалежно від розміру боргу відповідно до Закону України «Про судовий збір», за кожну заяву про видачу судового наказу підприємство сплачує суму, еквівалентну 0.5% прожиткового мінімуму для працездатний осіб. Згідно з Законом України «Про державний бюджет», із 1 травня 2017 року він становить 1684 гривень.
Якщо ж йдеться про позовну заяву, розмір судового збору може сягнути 1.5% ціни позову, але не менше одного розміру того ж прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Сюди ж потрібно додати авансовий збір на користь Державної виконавчої служби, який, за словами Юлії Петришеної, у випадку ВМТЕ становить мінімум 1,000 гривень.
Таким чином, у середньому за борг по окремому особовому рахунку доводиться викладати від 1,800 до майже 3,500 гривень, які у разі задоволення позову має відшкодувати боржник.
Тож у випадках, коли судові та виконавчі витрати перевищують суму боргу, на боржника намагаються вплинути морально, роз`яснюючи йому необхідність оплати спожитих послуг.

Джерело: ВМТЕ. Дані за 2017 стосуються січня-червня

 

Джерело: ВМТЕ. Дані за 2017 стосуються січня-червня

За словами Юлії Петришиної, близько 30-40 відсотків звернень до суду задовольняються на стадії судового наказу. Якщо ж справа доходить до позовної заяви, відсоток збільшується до 95-98. Але навіть позитивне рішення суду зовсім не означає миттєвого і повноцінного погашення боргу:
– Є у нас один рахунок, де нараховується 110,000 гривень боргу. Але власник переписав її на матір. Судді прийняли рішення на нашу користь – і з бабусі по 200 грн в місяць стягують.

Довго та дуже довго

За словами заступника начальника ГУ з питань ДВС Олександра Чорнобая, на рішення судів по стягненням заборгованості ЖКХ припадає 5-10% усіх виконавчих документів. Так, за перше півріччя до служби надійшла 41,000 впроваджень на 1,164,000,000 гривень. Фактично виконано – 12,000 на 97,000,000 гривень. Отже, за орієнтовними підрахунками, на «комуналку» припадає 5-10 мільйонів. Яка частка з них надійшла на рахунки ВМТЕ – невідомо, адже окремої статистики по підприємству ДВС не веде.
– Великих сум боргу немає, бо нам би довелося звертатись зі стягненням на нерухоме майно. А законом надане право робити це, якщо є борг понад 20 мінімальних заробітних плат, тобто 64 000 гривень. По комунальних платіжках у нас ці суми нижче, від 1,000-1,500 гривень, але це не обов`язково борги по ВМТЕ, – каже Олександр Чорнобай.
Як свідчить Єдиний веб-портал використання публічних коштів e-data, у період з 2015 по травень 2017 року Державна виконавча служба перерахувала на рахунок ВМТЕ 1,042,272 гривні 29 копійок стягненої заборгованості як з фізичних, так і з юридичних осіб. Загалом 850 транзакцій. Але ця цифра не дорівнює кількості боржників та рішень суду, на підставі яких відбувалося стягнення боргу, адже деякі прізвища у переліку зустрічаються двічі-тричі, а те й більше. При цьому розмір найбільшої транзакції – 80,900 гривень, найменшої – 48 копійок. У середньому – 1,236.38 гривень.
– Згідно із законом «Про виконавче впровадження» у першу чергу ми звертаємося по стягнення грошових коштів. Якщо коштів немає, виконавець звертається щодо стягнення іншого майна, а нерухомість – в останню чергу, – пояснює Олександр Чорнобай. За його словами, попри те, що в законі визначені чіткі терміни виконання впровадження, процес повернення боргів може тривати роками.

Враховуючи цю обставину та інфляційні процеси, можна зробити висновок: реальне повернення абсолютно усієї суми боргів виглядає маловірогідним.

 

Один відгук про “«Теплові» борги вінничан: стабільні 30 мільйонів та «злісна тисяча»

  1. Pingback: «Теплові» борги вінничан: стабільні 30 мільйонів та «злісна тисяча» | ІРРП

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *