Вінницька агенція журналістських розслідувань
Главная » Журналістські розслідування » Гуртожиток вінницького педуніверситету ніхто «не вкрав», але й рятувати поки що не збираються

Гуртожиток вінницького педуніверситету ніхто «не вкрав», але й рятувати поки що не збираються

За прогнозами ректорату Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського, більше тисячі їхніх студентів цьогоріч залишиться без можливості поселення у гуртожиток. Тим часом на Замостянській, 22 продовжує руйнуватись споруда, яка ще п’ять років тому забезпечувала житлом не менше 450 студентів університету. За офіційною версією керівництва вишу, гуртожиток закрили через аварійний стан будівлі. Проте існує й інша версія: будівлю навмисне доводять до руйнації, щоб згодом продати землю та збудувати чергову багатоповерхівку чи бізнес-центр. Яка з версій  відповідає дійсності, розбирались журналісти.

 

Причини закриття гуртожитка

Гуртожиток №2, площа котрого сягає 5687,25 квадратних метрів, є найстарішою спорудою, яка входить у комплекс ВДПУ. Відповідно до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ця  будівля належить Міністерству освіти і науки України.

Цього року гуртожиток № 2, “святкує’” свій ювілей – 50 років. Через цю будівлю пройшли десятки тисяч людей, поки його не закрили у 2013 році. За офіційною версією університету – через аварійний стан будівлі.

 – В цей гуртожиток №2 я заселився у 2010 році. На початку умови тут були доволі пристойні. Взимку було досить спекотно. Сантехніка працювала нормально. На один поверх були дві вбиральні, а душ взагалі один на весь п’ятиповерховий гуртожиток Проблеми почалися наприкінці 2012 року, коли почав текти дах. Сніг потрапляв у вентиляцію, там танув, і звідти починала також текти вода. Це призвело до величезних калюж на кухні, таких, що їх в принципі треба було обпливати або кидати мостики, що ми й робили. Потім дали анонс, що має приїхати санстанція з перевіркою і подивитись, що тут до чого. В результаті через тиждень-два прийшла комендантша і заявила, що наступного року ми тут не зможемо поселитися. В деяких кімнатах студенти поробили ремонти: поміняли вікна, двері, поштукатурили. В цих кімнатах було доволі таки пристойно. Я сумніваюсь, що їм якось компенсували вартість ремонту, – каже колишній студент Віталій Луков

Інші колишні мешканці гуртожитку описують подібну ситуацію:

– Я проживала там п’ять років тому. Пам’ятаю, там висіла табличка ,,обережно, падає плитка”, але осипалась ще і штукатурка. Проблеми були з проводкою, попри те, що наявність електроприладів постійно моніторилась. Розетки плавились від звичайного заряджання телефону. Я якось прокинулось від того, що іскрилася розетка, – каже Олена

Але проблеми в гуртожитку №2 з’явилися не наприкінці 2012 року, а ще в процесі зведення будівлі у 1960-х роках.

 – Є підозри, що на початкових стадіях будівництва щось пішло не так, тому довелось укріплювати майбутній гуртожиток ще в процесі зведення, – каже ректорка ВДПУ Наталія Лазаренко.

Слова ректорки підтверджує свідок будівництва гуртожитку №2

 – Я добре знаю історію цієї будівлі. В мене батько працював там охоронцем на початку 2000-х років. Там ще тоді була перукарня з правого торця будинку. Мій дід був свідком будівництва цього гуртожитку №2. Вже перед самою здачею споруди в експлуатацію, стіни будинку почали поступово ,,сповзати” в різні сторони. Тому будинок обмотали арматурними кільцями, сховали під зовнішнім оздобленням і в такому стані здали будинок в експлуатацію, – каже Денис Колесник

Через постійні скарги студентів, керівництво університету у 2013 році замовило технічне обстеження гуртожитку уманському підприємству ТОВ “А-Пілон”. За результатами експертизи стан гуртожитку був оцінений як ІІІ – незадовільний. Для забезпечення надійної та безпечної  експлуатації об’єкта необхідно посилити і відновити несучу спроможність конструкцій в підвальних приміщеннях та провести капітальний ремонт покрівлі.

Наказом ВДПУ від 16 травня 2013  року експлуатацію гуртожитку №2 було припинено.

Конфлікт з Донецьким національним університетом

У квітні 2014 року гуртожиток №2  планували віддати Донецькому національному університету (ДонНУ), але студенти і керівництво ВДПУ було категорично проти цього.

 – Донецький університет привів у гуртожиток №2  інвестора, який сказав, що йому немає сенсу вкладати кошти у цю будівлю і після цього керівництво вишу відмовилось від своєї ідеї забрати наш гуртожиток. Але щороку ми надаємо місця в діючих гуртожитках  вступникам ДонНУ, які є переселенцями, – каже ректорка ВДПУ Наталія Лазаренко.

У 2016 році київське підприємство,”Т ЕНД Т УКР” розробило проект реконструкції споруди, згідно з яким на будівельні роботи треба буде витратити близько 100 мільйонів гривень. Наприклад, за такі кошти Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова    планує збудувати десятиповерховий гуртожиток.

 

Яке майбутнє чекає на гуртожиток №2

Більше п’яти років будівля стоїть фактично недоторканою, як музейний експонат. Зовнішній вигляд гуртожитка №2 говорить сам за себе: ростуть дерева на даху, вибиті вікна, відпадає плитка…

 – Зараз проводиться експертиза гуртожитка № 2. Ми повинні розібратись, чи є сенс його реконструювати, чи вигідніше буде будувати гуртожиток з нуля. Щоб знайти інвестора, треба мати чіткий проект та суму, яку треба буде витратити, – каже ректорка ВДПУ Наталія Лазаренко

Лише минулого року 997 студентів написали заяви на поселення у гуртожиток і отримали відмову через недостатню кількість місць. Поки пошуки фінансування не дають результатів, а  шанси вінницьких студентів і викладачів на отримання дешевого і безпечного житла невблаганно зменшуються.

 

Над матеріалом працювали  Марія Смик, Тетяна Березна та Оксана Кашталян

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *