Вінницька агенція журналістських розслідувань
Главная » Журналістські розслідування » Солідарність - НАСТУП - БПП. Історія однієї політичної мутації

Солідарність – НАСТУП – БПП. Історія однієї політичної мутації

Вони мають одну з найбільших фракцій у Верховній Раді від початку незалежності України. Вони контролюють більшість ключових комітетів парламенту. А ще – вони використовують персональні дані бюджетників, часом без їх відома, щоб створити видимість масової підтримки партії. Вони лідери з кнопкодавства і для ухвалення рішень готові приводити депутатів “за руку” і “привозити на візках”.

Це все про Блок Петра Порошенка “Солідарність”.

Соцопитування показують, що за 4 роки роботи у Раді БПП вдвічі зменшив підтримку виборців. І якщо у 2014 році Петро Порошенко переміг вже у першому турі, то наразі в Адміністрації президента думають над тим, як йому потрапити хоча б у другий.

Злиття, поглинання та перейменування – Громадський рух ЧЕСНО розбирається, який шлях трансформацій пройшла президентська партія від свого заснування, як їй вдалося стати найвпливовішою в теперішньому парламенті, і чому вона ризикує втратити цю позицію тепер.

Як усе починалось

Кар’єра Порошенка як політика розпочалася у 1998 році, коли він балотувався до Верховної Ради одночасно №11 у списку СДПУ(о) та за мажоритарним округом №12 у Вінниці.

Своє балотування і співпрацю з СДПУ(о) Петро Порошенко так пояснив журналу “Корреспондент” у 2014 році:

Петро Порошенко
Президент України,
почесний голова БПП “Солідарність”
Мій друг Віктор Король (екс-заступник голови податкової міліції Державної податкової служби, депутат-кнопкодав, член фракції БПП, – прим. авт.), який був знайомий з Олександром Зінченком (співзасновник телеканалу “Інтер”, народний депутат – прим. авт.) та Ігорем Плужниковим (бізнесмен, один із засновників СДПУ(о) – прим. авт.), запропонував мені йти в парламент. Мовляв, чи не хочеш ти увійти до них у список на певних фінансових умовах? Я був готовий. Але повідомив, що балотуюся по мажоритарному округу у Вінницькій області. І якщо я пройду, то проситиму, щоб гроші повернули. Я пройшов. Гроші не повернули
Пройшовши до парламенту, Петро Порошенко через два роки сформував у Раді депутатську групу “Солідарність” і розпочав підготовку до перетворення її на повноцінну політсилу.
Обрання Порошенка у 2001 році головою партії відбулося лише з другої спроби, адже на попередньому з’їзді забракло кворуму через протест частини делегацій. Вони відмовлялися голосувати, оскільки на той момент Порошенко залишався заступником Миколи Азарова як очільника “Партії регіонів”.

Вже у грудні цього ж року партія “Солідарність” приєдналась до опозиційного тодішньому президенту України Леоніду Кучмі блоку “Наша Україна”, а Петро Порошенко очолив виборчий штаб блоку.

На парламентських виборах 2002 рокуполовину депутатів обирали на пропорційній основі, іншу половину – в одномандатних округах. Блок “Наша Україна” на цих виборах переміг, обігнавши комуністів із результатом 23,57% підтримки виборців (70 мандатів за списками та 42 в одномандатних округах).

“Солідарність” в переліку партій, які заснували Блок Віктора Ющенка “Наша Україна”

Петро Порошенко і Олександр Зінченко у ВРУ

Від партії “Солідарність” до парламенту у 2002 пройшло шестеро кандидатів, з них п’ятеро – за списком “Нашої України”, один – сам Порошенко – за мажоритарним округом у Вінниці.

Тоді Порошенко переміг конкурента з великим відривом, набравши майже 50% голосів на окрузі.

У підсумку представники блоку “Наша Україна” у Верховній Раді сформували фракцію із 112 депутатів.

Як бачимо, вже перша селекція “Солідарності” була виборчим ситуативним союзом без ідейної та організаційної основи, яка тримала би партійців купи. На цьому історія активної політичної діяльності партії фактично припиняється.

Петро Порошенко за цей час устиг попрацювати на посадах секретаря РНБО, голови Ради НБУ та міністра закордонних справ за президента Ющенка, міністра економіки, розвитку і торгівлі в “регіональному” уряді Миколи Азарова.

У 2013 році реєстраційне свідоцтво “Солідарності” анулювали за рішенням суду через те, що партія впродовж 10 останніх років не брала участі у парламентських або президентських виборах, як того вимагає Закон України “Про політичні партії в Україні”.

Реінкарнація через НАСТУП
Сам Порошенко, який на президентських виборах переміг у першому ж турі, у 2013 році мав плани лише на крісло мера столиці. Про це він, зокрема, розповів у інтерв’ю журналу “Корреспондент”. Частку 50% в медіахолдингу KP Media Порошенко перед тим продав своїм партнерам з UMH, президентом медіагрупи тоді був Борис Ложкін, а віце-президентом теперішній депутат від БПП Григорій Шверк.
Щоб реанімувати анульовану партію Порошенка, його команда для реєстрації на парламентських виборах бере під контроль маловідому партію “Національний альянс свободи та українського патріотизму “НАСТУП”, яка до 2013 року мала назву “Всеукраїнська партія Миру і Єдності” (реєстраційний номер №1418, дата реєстрації – 05.05.2000), перейменувавши її на “Всеукраїнське об’єднання “Солідарність”.

Але перейменування на цьому ще не завершились: вже у серпні 2014 року після позачергового Х з’їзду партії ВО “Солідарність” змінює назву на “Блок Петра Порошенка”.

Партійну адресу також змінюють на вулицю Електриків, 29а, за якою зареєстровані підприємства Порошенка та його партнерів.

Перед президентськими виборами в 2014 році Петро Порошенко в інтерв’ю для партійної газети говорив:

Петро Порошенко
президент України,
почесний голова БПП “Солідарність”
Ми закладаємо принципово нові традиції в політику. Якщо ти кум, сват, брат чи друг, земляк, будь ласка, приходь до мене на іменини чи просто в гості на чай, але свого носа в державні справи не пхай і не намагайся лобіювати свої інтереси. Кумівства, земляцтва більше не буде. Ми закладаємо принципово нові традиції в політику
У березні 2014 року новим головою БПП обирають кума Порошенка Юрія Стеця, а вже у грудні цього ж року він очолює Міністерство інформаційної політики, створення якого викликало осуд частини громадськості та невдоволення журналістів.

Перед парламентськими виборами 2014 року партію ще раз перейменовують на Блок Петра Порошенка “Солідарність”, новим партійним лідером було обрано Юрія Луценка, а Петро Порошенко став почесним головою.

Якщо ще у вересні 2014 року соціологічні опитування показували, що БПП лідирує і може розраховувати на 35-40% голосів виборців, то вже у жовтні на виборах переміг “Народний фронт” із результатом 22,14% голосів. Блок Петра Порошенка фінішував другим із результатом 21,8% підтримки виборців.

Під час передвиборчої кампанії другий номер списку БПП Юрій Луценко – “полум’яний трибун Майдану, незламний в’язень режиму Януковича і мужній борець із ним” (саме так описувала політика партійна газета у 2014 році, – прим. авт.) – головним ворогом України вважав тотальну корупцію на всіх рівнях. Для її подолання, на його думку, були всі умови – “політична воля президента, і наступальні дії суспільства”.

Юрій Луценко: “Для подолання корупції є все – і політична воля президента, і наступальні дії суспільства”

За результатами виборів, партія БПП отримала 63 мандати за партійними списками, але, попри це, їй все-таки вдалось стати найбільшою фракцією у Верховній Раді 8-го скликання – 150 депутатів – докомплектувавши фракцію мажоритарниками.

Майбутній голова фракції БПП у парламенті Юрій Луценко так окреслив у партгазеті виклики для коаліції:

Юрій Луценко
Генпрокурор,
екс-голова БПП “Солідарність”
Сьогодні є чотири вороги, які працюють на знищення нашої державності. Це – олігархи, популісти, радикали і сепаратисти. Країна перебуває на піку атаки на незалежність. І сьогодні від нашої партії залежить, чи вистоїть наша державність. Ми – провайдери українського інтересу в парламенті. Ми об’єднуємо навколо себе політичних партнерів із партій УДАР і “Народний фронт”, активістів, волонтерів, бійців АТО і безпартійних професіоналів. Ми пропонуємо людям правопорядок, економічні реформи, механізми боротьби з корупцією”
Партія (для) влади: БПП від виборів до виборів
клац

Після парламентських виборів 2014 року і кількох тижнів перемовин у Верховній Раді фракція БПП разом з іншими політсилами – “Народний фронт”, “Батьківщина”, “Самопоміч” і “Радикальна партія Олега Ляшка” – підписала угоду про коаліцію “Європейська Україна”.

У новій редакції програми БПП, яку затвердили в 2015 році, зазначено, що ідеологією партії є ідея солідарності громадян заради побудови сильної держави через захист власних прав та свобод, децентралізацію влади і створення самоврядних громад. Своєю соціальною основою партія бачить середній клас.

У свою чергу екс-голова АП Борис Ложкін називає БПП і “Народний фронт” правоцентристськими партіями, які ідеологічно перебувають на однакових позиціях. Також БПП “Солідарність” в якості спостерігача входить до складу Європейської народної партії – найбільшого міжпартійного об’єднання в Європейського союзу.

Попри слова Порошенка про “нові традиції у політиці”, критику “любих друзів” і панібратсва, у травні 2016 року Верховна Рада ухвалила “закон Луценка” – зміни до законодавства, які, зокрема, дозволили займати посаду Генпрокурора людині без юридичної освіти. За призначення тодішнього лідера фракції БПП Юрія Луценка генпрокурором, крім коаліціянтів, 40 голосів дали і депутатські групи партія “Відродження” та “Воля народу”.

Парламентська (не)солідарність

На початку свого існування коаліція “Європейська Україна” мала конституційну більшість в парламенті – 302 народних депутати. Однак після голосування у першому читанні за зміни до Конституції про вихід з об’єднання оголосила “Радикальна партія”, а в лютому 2016 року після провалу голосування за відставку Кабміну Яценюка вийшли також фракції “Батьківщина” і “Самопоміч”.

Якщо після парламентських виборів сама фракція Блоку Петра Порошенка нараховувала 150 депутатів, то станом на тепер у ній залишилось 135 обранців. Хтось виходить із фракції через принципові розходження, хтось – через зневіру в політичних перспективах БПП. В той же час, членами фракції є група депутатів, які критично налаштовані до партії і самого президента, але з парламентської фракції не виходять, бо були обрані за списком і можуть позбутися мандату, як це вже сталося з Єгором Фірсовим.

Водночас фракція БПП поповнюється й новими депутатами, які переходять з інших фракцій. Як раніше писав ЧЕСНО, найбільше поповнення у фракції відбулося в розпал політичної кризи 2016 року, напередодні голосування за нового прем’єр-міністра. Тоді блок зміг заманити дев’ять депутатів. Новобранці БПП Павло Кишкар і Віктор Кривенко раніше були виключені з “Самопомочі” за підтримку змін щодо децентралізації.

Після вступу до фракції обидва депутати стали членами “Народного руху України”, причому Кривенко очолив партію, а Кишкар став його заступником. Але вже наприкінці 2017-го ці депутати заявили про вихід з фракції БПП і наразі є позафракційними.

Ще однією гучною подією стало позбавлення мандатів членів фракції БПП Миколи Томенка та Єгора Фірсова. Обидва депутати вдалися до критики фракції: Томенко згодом позиватиметься до суду щодо існування коаліції, а Фірсов пояснив свій вихід “корупційною діяльністю” Ігоря Кононенка – першого заступника голови фракції та керівника київського обласного осередку партії.

Саме Кононенка вважають одним із “сірих кардиналів” БПП. Крім нього неформальні ролі кураторів фракції відіграють – Сергій Березенко, який скандально переміг на виборах у Чернігові, та Олександр Грановський, який, згідно з розслідуванням журналістів програми “Схеми”, курує правоохоронну й судову системи від БПП.

“Солідарність” еліт: крихкий союз навколо президента
клац

Депутати БПП неодноразово фігурували в гучних корупційних розслідуваннях. Так, наприклад, у липні 2017 року стався “бурштиновий скандал” – після спецоперації НАБУ було затримано депутата з фракції БПП Борислава Розенблата. Його звинувачували у вимаганні хабара за внесення змін до законодавства щодо видобутку бурштину.

Наразі суди тривають, а нардеп перебуває на свободі й регулярно звітує з Верховної Ради. Спеціалізована антикорупційна прокуратура намагається вручити підозрюваним у бурштиновій справі обвинувальні акти, однак вже декілька спроб були невдалими.

Крім підтримки в голосуваннях колишніх колег по коаліції провладним політикам вдається будувати тимчасові союзи і з опозицією, за “потрібні” рішення часто голосують навіть екс-регіонали. Так, зокрема, під час голосування за призначення Володимира Гройсмана на посаду прем’єр-міністра в жовтні 2016 року Громадський рух ЧЕСНО зафіксував кнопкодавство депутатів з “Відродження” – співголови групи Віктора Бондара та Олександра Пресмана.

Формально, наразі коаліціянтам – Блоку Петра Порошенка і “Народному фронту” – недостатньо голосів для ухвалення рішень у Верховній Раді, адже вони нараховують лише 216 нардепів з необхідних 226 для ухвалення законів. І навіть за умови, якщо фракції БПП і НФ матимуть 100% явку своїх представників, коаліція все одно потребуватиме додаткових голосів.

Щодо партійної дисципліни і прогульників, то у БПП “Солідарність” із цим не борються, бо, за словами керівника Секретаріату Максима Саврасова, “партія демократична”:

Максим Саврасов
керівник Секретаріату БПП “Солідарність”

Ніяк не боремось. У нас демократична партія і тут вже відповідальність персональна. Хай виборці самі дивляться”
Що стосується кнопкодавства, яке допомагає формально зберігати коаліцію, то Саврасов каже, що проблеми з кількістю депутатів є, але для підтвердження існування коаліції готові “привезти всіх на візочках” і “привести за руки”.

Максим Саврасов
керівник Секретаріату БПП “Солідарність”
По питаннях, які є принциповими, нам вдається зібрати депутатів і проголосувати майже повним складом. Якщо буде питання чи є коаліція, чи нема, то ми зможемо привезти всіх на візочках, на чому там необхідно, привести за руки і все інше… Ми зможемо доказати, що коаліція існує. Якщо питання буде поставлено гостро, то підтвердити все це зможемо. Якщо це питання гостро не стоїть, то тут у нас бувають проблеми з чисельністю депутатів, які приходять на ті чи інші парламентські засідання”
Як депутати Верховної Ради імітують роботу
Зазвичай депутати пояснюють своє кнопкодавство прогульництвом колег і важливістю законів, які голосуються. Наприклад, мажоритарник із Тернопільщини, член фракції БПП Олег Барна, який нещодавно обматюкав журналіста в кулуарах ВРУ після запитання про кнопкодавство, пояснює:

Олег Барна
член фракції БПП
БПП найбільше кнопкодавить, тому що наша фракція зацікавлена в прийнятті гарних, нормальних законів. Члени бувшої коаліції, які пішли в так звану демократичну опозицію, валять нормальні закони, адже прагнуть перевиборів та реваншу свого рейтингу

Проте бувають і форс-мажорні ситуації, коли за важливі закони, на ухваленні яких публічно наполягає президент і прем’єр-міністр, не відразу голосують нардепи. Наприклад, у листопаді 2015 року вся країна спостерігала за тим, як Верховна Рада лише із шостої спроби ухвалила необхідні закони для запуску безвізового режиму з ЄС.

У своїй книзі голова Адміністрації президента Борис Ложкін наголошує:

Борис Ложкін
екс-голова Адміністрації президента (2014—2016 рр.)
Серед іншого депутати ніяк не наважувались підтримати поправку до трудового законодавства, яка забороняла дискримінацію за ознакою сексуальної орієнтації. Прямо скажемо, не найбільш радикальна реформа з можливих – і, тим не менше, коаліція, весь сенс існування якої полягає в європеїзації країни (не випадково її назва – “Європейська Україна”), виявилась не здатною швидко ухвалити правильне рішення
Виборча реформа і “солодка гречка” від БПП
Мажоритарники є важливою складовою як самої фракції БПП, так і функціонування коаліції. Нещодавно сам перший заступник голови фракції БПП Ігор Кононенкоактивізував діяльність в “полі”, як типовий мажоритарних із засіванням округу. Зокрема про “солодку гречку” виборцям від політика писали на Обухівщині.
Саме з конфліктом із Ігорем Кононенком і відмовою підтримати програму “Субвенції на соціально-економічний розвиток регіонів”, завдяки якій виділяють кошти на проекти депутатів-мажоритарників, було пов’язане звільнення екс-міністра фінансів Олександра ДанилюкаЗа словами Данилюка, якщо депутат отримує гроші на фінансування проектів у своєму окрузі, то він автоматично має перевагу над кандидатами в депутати, які не мають доступу до державного ресурсу. Крім того, для багатьох це ще й спосіб заробити.

Фото: Віктора Чумака
Команда президента, як і сам Петро Порошенко, обіцяла провести виборчу реформу, яка передбачає відмову від мажоритарки та запровадження пропорційної виборчої системи з відкритими списками. Адже саме мажоритарна система стала підґрунтям політичної корупції в Україні, непрямого підкупу виборців і засівання кандидатами своїх виборчих округів для проходження у парламент.
Що таке мажоритарник і що таке списочник
Проведенню Виборчої реформи присвячена навіть окрема частина Коаліційної угоди. Крім того, вона є також і в передвиборчих програмах мажоритарників від БПП, зокрема Дмитра АндрієвськогоВолодимира Ар’єва й Олександра Третьякова. Усі троє обіцяли вибори за пропорційною системою з відкритими списками.

Проте під час голосування у першому читанні за проект Виборчого кодексу (№3112–1) депутати від БПП дали одну з найменшої кількості голосів.

А голова фракції БПП Артур Герасимовкаже, що в партії чекають, “чи зможе новий Виборчий кодекс бути адаптований до потреб сучасності“.

Імітація підтримки

Блок Петра Порошенка “Солідарність”, як показує опитування КМІСу, у підтримці виборців поступається лише “Батьківщині” і може розраховувати на 11,2% голосів виборців – переважно в центральних та західних регіонах.

За чотири роки діяльності в парламенті підтримка виборців Блоку Петра Порошенка “Солідарність” знизилась удвічі (на парламентських виборах 2014 року БПП отримав 21,8%).

Керівник Центру політичного аналізу “Пента” Володимир Фесенко так пояснює причини падіння підтримки БПП і президента:

Володимир Фесенко
голова правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента”
Найбільше падіння підтримки президента і БПП було у 2015 році. Цьому була низка причин, але базова – вона притаманна усім президентам без виключення – за рік після обрання відбувається “охолодження” у ставленні до президентів. Це “залізна” закономірність. У 2015 році сприяли ще й економічні проблеми – девальвація гривні і підвищення тарифів. Також були й невдачі на фронті – у серпні 2014 Іловайськ та Дебальцеве у лютому 2015 роках”

Наразі Петро Порошенко активно готується до президентських виборів, хоча Центральна виборча комісія попереджає, що дочасна агітація – поза законом. На телебаченні та білбордах рекламують його три основні меседжі – армія, мова і віра, які розраховані на консервативну частину електорату.

В АП запевняють, що вартість реклами Президента на телеканалах “сплачена з особистих коштів Порошенка, з яких сплачені всі податки, відповідно до укладених договорів з телеканалами”.

Керівник Секретаріату БПП “Солідарність” Максим Саврасов каже, що на цей час партія має близько 37 000 членів і 29 осередків, зареєстрованих як юридичні особи. Однак, чомусь, наявність десятків тисяч партійців не зупинила БПП перед імітацією фінансової підтримки партії громадянами. До каси БПП прихильники партії начебто перерахували 6 млн грн.

Вчителько моя, спонсор БПП: як партія президента збирає мільйони
клац
Утім, розслідування виявило, що серед “донорів” рівненського та харківського осередків виділяється велика група бюджетників, особливо вчителів. Ледь не в кожній школі Рівного було від 1 до 6 викладачів, чиї імена фігурували у фінзвіті БПП.

Опитані ЧЕСНО педагоги заперечили, що фінансували партію, повідомивши, що передавали свої персональні дані представникам БПП під час передвиборчих кампаній 2014 року. Тоді освітяни за матеріальну винагороду від БПП хотіли стати членами виборчих комісій.

Після оприлюднення цього розслідування в БПП пообіцяли провести власну перевірку й зараз переконують, що вона не підтвердила виявлених рухом ЧЕСНО фактів. У коментарі ЧЕСНО вчителі спершу говорили, що не перераховували коштів, але через півроку після звернення до них представників БПП відмовилися від своїх слів.

До речі, у 2016 році син президента Олексій Порошенко пожертвував Вінницькому осередку лише 260 гривень.

Це вже другий випадок, коли фігуранти розслідувань змінюють свої свідчення на користь партій. Раніше схожий випадок був із розслідуванням щодо фінансування “Опозиційного блоку”.

Схожу схему використовувала на Київщині і партія “Батьківщина”.

“Батьківщина”: хто ховається за “спонсорами” зі столичних околиць
клац
Блок Петра Порошенка перебуває на другому місці за обсягом держфінансування, у 2016-2018 роках партія отримала 292 мільйони гривень.
Щодо видатків, то понад половину держкоштів БПП надсилає на рахунки своїх регіональних організацій. З 2016 по першу половину 2018 року осередки БПП отримали з центру понад 118 млн грн.

Ігор Фещенко
провідний аналітик з партфінансів ЧЕСНО
На місцях ці кошти витрачають на власний розсуд – на оренду офісів, зарплатню, організацію заходів тощо. Щодо витрат центрального офісу, то там найбільше коштів витрачають на агітаційну та брендовану продукцію. На ці статті витрат за той же період витратили понад 30 мільйонів. Йдеться, зокрема, про друк партійної газети, яку до отримання грошей видавала ГО “Солідарність”, про що в партії не звітували. Ще близько 30 мільйонів центральний офіс витратив на зарплатню (16 млн) та гонорари, нотаріальні послуги й аудити (15 млн)”
У 2016 році син президента Олексій Порошенко пожертвував Вінницькому осередку нечувану для БПП у 2016 році суму – 260 гривень.
Партійні перспективи
За теперішніми соціологічними рейтингами, БПП “Солідарність” проходить до наступного скликання ВРУ, але ситуацію суттєво можуть змінити результати президентських виборів.

Володимир Фесенко
голова правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента”
Створити нову коаліції в наступному парламенті буде дуже важко, бо склад Верховної Ради буде строкатим і наразі є невідомі гравці. Поки доволі вірогідно проходить партія Зеленського, з якою, думаю, можна домовлятись, хоча у самого Володимира (Володимира Зеленського, – прим. авт.) є критичне ставлення до самого Порошенка”
Натомість на президентських виборах “Народний фронт” може підтримати єдиного кандидата від коаліції – Петра Порошенка. Перш за все, йдеться про Турчинова і Парубія та депутатів, які на них орієнтуються.
Вибори близько: хто з депутатів хоче змінити мандат на булаву
клац

Новим партнером БПП по коаліції в наступному скликанні Верховної Ради може стати Володимир Гройсман і його партія “Вінницька європейська стратегія”. Вже зараз, за рік до виборів, під виглядом соціальної реклами активно рекламуються результати роботи “уряду Гройсмана”. На оренду рекламних площ під цю кампанію вже виділили 7,7 млн грн.

Володимир Фесенко каже, що партії Порошенка і Гройсмана мають спільний електорат і їм буде легше об’єднатись у коаліцію, ніж із “Батьківщиною” і “Самопоміччю”.

Якщо президентські вибори Порошенко програє, то ситуація для його партії в парламенті буде складніша.

Володимир Фесенко
голова правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента”
Тоді можуть реалізувати сценарій, про який вже давно каже Луценко (Юрій Луценко, теперішній генпрокурор, екс-голова БПП, – прим. авт.) – це ребрендинг і створення на базі БПП нової партії, центристського і проєвропейського типу
Теперішній Блок Петра Порошенка “Солідарність” протягом свого існування пройшов декілька стадій трансформацій, перейменувань і політичної міграції. 

Особистому політпроекту Порошенка вдалося сформувати одну з найбільших фракцій у Верховній Раді України. БПП робить усе, аби мати представників на всіх рівнях влади, та імітує масову підтримку громадян. Президентська партія провалює голосування Виборчого кодексу, втрачає електоральну підтримку, але впевнено готується до виборчих перегонів.
Схоже, щоб втримати позиції партії, Блоку Петра Порошенка “Солідарність” доведеться витримати ще одну непросту трансформацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *