Вінницька агенція журналістських розслідувань
Главная » Журналістські розслідування » Печерський суд встановив "ручний режим" для слідчих і прокурорів

Печерський суд встановив “ручний режим” для слідчих і прокурорів

Слідчі і прокурори з ночі займають черги біля Печерського райсуду Києва, щоб подати клопотання у кримінальних провадженнях. У самому суді встановили такий порядок прийому клопотань, який дозволяє вручну контролювати і навіть блокувати хід розслідування. Про це йдеться у матеріалі Данила Мокрика для програми «Наші Гроші з Денисом Бігусом»

Для того, щоб встигнути зранку подати клопотання про експертизу, продовження строку розслідування або навіть про обшук, слідчі і прокури починають займати чергу біля входу до Печерського райсуду з опівночі. Щоночі черговий від руки веде список «живої черги».

«Є людина, яка нічого не робить, займається тільки цим. Він – у штаті, його робочий час – з 12 ночі до 6-7 ранку. Він включений в групи по всіх провадженнях, які є. Він нічого не розслідує, в нього – тільки таке завдання», – розповідає BIHUS.Info один із слідчих, на умовах анонімності.

За його словами, як правило чергу таким чином займає працівник військової прокуратури або слідчого підрозділу ДФС. Опівночі той приїжджає до входу Печерського суду на автомобілі – і в ньому й чергує, записуючи кожного наступного у список.

Така система встановилася порівняно недавно, розповідає нам слідчий. Раніше біля входу хаотично збиралося по 60-70 працівників різних правоохоронних органів, і за право подати клопотання між ними доходило аж до бійок.

Про ці черги знає і найвище керівництво слідчих органів.

«Немає ефективності, немає заощаджень часу, оскільки слідчому доводиться займати чергу опівночі, о 1:00… Це – дуже велика проблема, оскільки кількість кримінальних правопорушень, і, відповідно, кримінальних проваджень, лише зростає», – розповідає BIHUS.Info Максим Цуцкірідзе, заступник начальника Головного слідчого управління Нацполіції.

За його словами, особливою гострою проблема стала після того, як Верховна Рада в жовтні 2017 року проголосувала так звані «Поправки Лозового» – названі на честь їх автора, депутата від Радикальної партії Андрія Лозового. Це – зміни до Кримінального процесуального кодексу, які зобов’язали слідчих звертатися до суду за дозволом на будь-які експертизи під час розслідування.

«Якщо раніше слідчий приймав рішення щодо проведення експертизи самостійно, своєю постановою, то зараз він звертається до слідчого судді», – пояснює Цуцкірідзе.

Однак черги виросли не лише через збільшення кількості клопотань. «Поправки Лозового» також суттєво скоротили терміни розслідування кримінальних проваджень – а значить, всі слідчі дії потрібно проводити швидше, і клопотання треба подавати частіше. Це – ще одна причина величезних черг. Ну а продовжити строки досудового розслідування також можна лише… клопотанням до слідчого судді.

Особливо гострою ця проблема є якраз в Печерському районному суді Києва. Саме до нього повинні звертатися центральні органи Генеральної прокуратури, Державного бюро розслідувань, Національної поліції, СБУ тощо.

У відповідь на навалу клопотань Печерський райсуд встановив жорсткі обмеження: приймається лише певна кількість клопотань на день і лише з 9:00 до 12:00. При цьому приймають їх не у канцелярії, а у приймальні голови суду Руслана Козлова. Останнє слово – приймати чи не приймати клопотання – залишається у помічниці судді, розповідає BIHUS.Info один зі слідчих.

«Ти можеш хоч в списку черги бути, а вона собі сама вирішує: кого приймати, кого не приймати… Зайшов от Іванов якийсь о 8:45 по домовленості, а в нього вже 60 клопотань там лежить. Вона вийшла о 10:00 – і сказала: «Всі нах**н», – каже він.

На запитання, чому не надіслати клопотання поштою, рекомендованим листом, слідчий розводить руками: його просто не зареєструють.

Цю картину доповнює начальник Управління спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк.

«Якщо відмовляють у прийомі клопотання, то це не оскаржиш навіть, тому що відмітки про прийняття ніхто не ставить. А в канцелярії відмовляються приймати, хоча це – безпідставно. Інструкція з діловодства в судах не передбачає можливості канцелярії не приймати будь-які звернення до суду», – пояснює Горбатюк.

В самому Печерському суді BIHUS.Info відмовили у коментарі на камеру. Надали лише письмове пояснення. Мовляв, із 36 передбачених посад зараз в суді працює лише 15 суддів. Тому кожен суддя щороку розглядає більше 5 тисяч справ, що в 10 разів перевищує рекомендовану норму. Отже, суд вдається до таких заходів, щоб бодай якось врегулювати ситуацію.

Автор «Поправок Лозового» також неохоче дає коментар з цього приводу.

«Якщо судді і прокурори саботують свою роботу, то це питання – не до моєї правки», – каже нардеп Андрій Лозовий, тут же ховаючись від журналістів до сесійної зали Верховної Ради.

Згодом все ж вдається отримати від нього одне коротке пояснення, чому правоохоронні органи насправді незадоволені.

«Ці поправки викликали колосальний спротив, в першу чергу – у прокуратури. Вони забирають корупційну кормушку силових структур на місцях», – переконує радикал.

Мовляв, за його задумом, обов’язок отримати дозвіл суду на кожну важливу процесуальну дію обмежує свавілля правоохоронців.

Однак іще тоді, коли Андрій Лозовий вніс ці поправки, а Верховна Рада за них проголосувала, в кулуарах озвучували зовсім іншу версію: вони могли бути потрібні для того, щоб була можливість в разі потреби «поховати» розслідування.

Практика, яку встановив Печерський райсуд, сприяє якраз такій меті. Якщо клопотання не реєструються через канцелярію, то суд може абсолютно довільно затягувати їх розгляд і навіть просто їх «губити». Таким чином розслідування можна повністю заблокувати в ручному режимі. Наші співрозмовники з правоохоронних органів переконують, що нерідко саме це і відбувається.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *