Звернення мешканців однієї з багатоповерхівок у мікрорайоні «Поділля» щодо незаконного будівництва стало приводом для журналістів Агенції зацікавитися, скільки подібних скарг отримала Вінницька міська рада протягом останніх трьох років та якою була реакція на них.
Тож до ВМР були надіслані два запити на надання публічної інформації, у яких запитувалися:
- Копії скарг громадян до органів виконавчої влади Вінницької міської ради щодо незаконного будівництва на території м. Вінниці за 2015, 2016, 2017 роки.
- Копії актів перевірок щодо фактів, викладених у зазначених вище скаргах.
- Копії скарг громадян до виконавчих органів Вінницької міської ради щодо незаконного захоплення землі на території м. Вінниці за 2015, 2016, 2017 роки.
- Копії актів перевірок щодо фактів, викладених у зазначених вище скаргах.
У відповідь надійшов лист із відмовою у наданні запитуваної інформації за підписом начальниці відділу звернень апарату ВМР та її виконкому Ірини Єлізарової. У відповіді зазначалося, що скарги та акти містять конфіденційну інформацію щодо фізичних осіб, а акти перевірок носять службовий характер. ( До речі, у 2017 році Ірина Єлізарова увійшла до числа фіналістів конкурсу “Індекс дотримання прав людини міською владою “Вінниця дій!””).
Аналогічний зміст мала і відповідь на повторний запит, також за підписом пані Єлізарової, – попри те, що він містив наступне роз`яснення: «Згідно статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо немає законних підстав для обмеження у доступі до такої інформації, які існували раніше.
Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. …
Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
… лише наявність грифа «Для службового користування» не є достатньою підставою для відмови в задоволенні запиту. Під час розгляду запиту щодо надання документа із зазначеним грифом розпорядник може відмовити в задоволенні запиту, якщо: 1) окрема чи вся інформація в документі може бути віднесена до службової згідно із статтею 9 Закону (відповідно, якщо, наприклад, це внутрівідомчий документ, пов’язаний з процесом прийняття рішення, і таке рішення вже було прийняте, то законна підстава для віднесення до службової інформації зникає і документ має бути наданий.
Щоб вважатися «внутрівідомчою службовою кореспонденцією», інформація з якої може бути віднесена до службової, такий документ має передувати публічному обговоренню або прийняттю рішення.
Крім того, згідно із Законом доступ обмежується до інформації, а не документа, тому навіть за правомірного обмеження доступу до службової інформації з документа копія самого документа має надаватися в частині, яка не була віднесена до службової інформації.
Отже, після винесення документа на обговорення чи прийняття рішення з відповідного питання інформація з документів, що передували цьому, не може мати статус службової. Наприклад, акт перевірки після його затвердження керівником державного органу. Після затвердження такого акта він уже не може вважатися документом, що містить службову інформацію».
Тож наступним кроком Агенції стала скарга до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, на підставі якої було відкрито впровадження, про що повідомила Представник Уповноваженого з питань дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді України Ірина Кушнір.
А 12 березня пані Кушнір направила лист до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, копію якого отримала Агенція. В листі, зокрема, було зазначене наступне: «З прийнятгям Закону Украiни «Про внесення змiн до Кримiнального кодексу Украіни щодо удосконалення захисту професiйної дiяльностi журналiстiв» (4 лютого 2016 року N 993-VІІІ), шляхом внесення змiн до Кримiнального кодексу Украiни було посилено гарантiї здiйснення журналiстами своеi професiйноi дiяльностi.
Положеннями вказаного Закону статтю 171 Кримiнального кодексу Украiни було викладено в новiй редакцiї, вiдповiдно до якоi за перешкоджання законнiй професiйнiй дiяльностi журналiстiв, зокрема, незаконна вiдмова у лосryпi журналiста до iнформацiї, а так само будь-яке iнше умисне перешкоджання здiйсненню журналістом законноi професiйноi дiяльностi, передбачена кримiнальна вiдповiдальнiсть … З огляду на вказане направляємо зазначену заяву для проведення перевiрки повiдомлених заявницею обставин».
Агенція обов`язково інформуватиме читачів про хід перевірки.
15 березня Верховна Рада України призначила на посаду Уповноваженого з прав людини Людмилу Денисову, колишню очільницю міністерства соціальної політитки, адже термін перебування на цій посаді Валерії Лутковсьої сплив. Разом із пані Лутковською свої посади залишили і співробітники її секретаріату.
Колектив Агенції щиро дякує Валерії Лутковській, Ірині Кушнір та всім тим, з ким нам довелося співпрацювати, за допомогу у відстоюванні права на доступ до інформації, та сподівається, що діяльність нової Уповноваженої та її секретаріату у цій сфері буде не менш плідною та ефективною
