“У мене було дві машини: “Волга” і “Жигулі”. З точки зору економії бензину по місту я користувався “Жигулями” – “Волга” “їсть” набагато більше. А коли йшлося про виконання функцій за межами Києва, треба було поїхати в Одеську, Донецьку, Львівську область, – то, звичайно, використовувалася “Волга”, – згадує перший Генпрокурор незалежної України Віктор Шишкін.

Шишкін, який очолював ГПУ з 1991 по 1993 роки, розповідає журналістам BIHUS.Info, що на той час в автопарку Генпрокуратури було до 20 авто. Крім машин для керівництва, були так звані “розгонні” машини для оперативної роботи. В першу чергу – для слідчих і кримінальних експертів, які виїжджали на місце події.

У той час Генеральна прокуратура мала найбільше повноважень – до них входило і слідство, і так званий “загальний нагляд”. Нині ГПУ має найменше повноважень в історії: наприкінці 2017 року прокуратура втратила функцію слідства. Сьогодні вона не відкриває нових кримінальних проваджень – лише продовжує розслідувати ті, що вже розпочала. Її функції обмежуються процесуальним керівництвом.

Попри це, на сьогодні в ГПУ – найбільший автопарк в історії: у ньому – 103 автомобілі. У перші два роки після Революції Гідності Генпрокуратура взагалі не купувала нових машин. Закупівлі почалися лише наприкінці 2016 року – після того, як ГПУ очолив Юрій Луценко і призначив “завгоспом” Генпрокуратури (офіційна назва посади – начальник Департаменту інформаційного, документального і матеріально-технічного забезпечення ГПУ) Костянтина Моргуна.

З того часу, за даними сайтів ProZorro і Edata Генпрокуратура закупила 40 легкових автомобілів і 3 мікроавтобуси. Зокрема, йдеться про 33 автівки Toyota Corolla, 3 Toyota Camry, 2 Toyota Land Cruiser і 2 Mitsubishi Outlander.

“З 2011 року не купували машини. Ми списали близько 90 машин. Ще 15 машин ми передамо наступного тижня у регіони”, – пояснює причини закупівлі нових авто Костянтин Моргун під час нашої розмови 16 листопада. Окрім свого Департаменту, він очолює також тендерний комітет ГПУ.

Втім, ці його слова суперечать інформації, яку нам надали в прокуратурі у відповідь на запит. У ній вказано, що у 2012-2013 роках Генпрокуратура закупила автомобілів на майже 20 млн грн. На початок 2014 року в автопарку було 69 автомобілів.

Важливо те, що велику частину нових автомобілів Генпрокуратура закупила якраз тоді, коли Кабінет Міністрів забороняв це робити. Урядова Постанова №710 від 11 жовтня 2016 року “Про ефективне використання державних коштів” дозволяла купувати нові легкові автомобілі тільки для Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Це обмеження на придбання машин зняли лише 4 квітня 2018 року.

“Завданням цієї Постанови було взяти під контроль і мінімізувати видатки, скажімо так, не першої потреби… Потім прийшов час її переглянути, щоб дозволити в межах видатків витрачати на такі потреби, якщо вони є обґрунтованими”, – пояснює журналістам BIHUS.Info Міністр фінансів Оксана Маркарова.

Однак в той час, коли урядова заборона діяла, з 11 жовтня 2016 року по 4 квітня 2018 року, ГПУ закупила 19 легкових авто на загальну суму близько 13 мільйонів гривень (не рахуючи закупівлі ще 5 автомобілів Toyota для САП, на яку заборона не поширювалася). Це – 15 авто Toyota Corolla, 2 Toyota Land Cruiser і 2 Mitsubishi Outlander.

Позашляховики, пояснює Костянтин Моргун, купили для роботи у прифронтових регіонах. “Для двох областей, Донецької і Луганської, де нема доріг. Ми їх передали туди”, – каже він.

Втім, пояснити, яким чином Генпрокуратура обійшла заборону у Постанові Кабміну, у розмові з журналістами BIHUS.Info “завгосп” ГПУ не зміг. Пояснення ми отримали вже від речника Генпрокуратури Андрія Лисенка, який надіслав нам фото фрагменту відповіді ГПУ на аналогічне запитання з боку Державної аудиторської служби.

У цьому документі йдеться про те, що, згідно із Законом “Про прокуратуру”, держава взяла на себе зобов’язання забезпечувати фінансування і належні умови функціонування прокуратури в порядку, затвердженому Генеральним прокурором. Як висновок, Постанова Кабміну не відповідає закону і тому не накладає на ГПУ обмежень.

При цьому ГПУ посилається також на лист від Міністерства фінансів від 15 листопада 2016. Копію цього листа ми отримали від Мінфіну. Йдеться про звичайний лист-відповідь на прохання Генпрокуратури роз’яснити, чи поширюється на неї обмеження Постанови №710.

У листі наголошується, що ГПУ у своїх закупівлях повинна враховувати Закон “Про прокуратуру” і Закон “Про публічні закупівлі”. Однак ніде в листі не стверджується, що при цьому Генпрокуратура не має враховувати урядову Постанову.

Що ж стосується автопарку загалом, то, за підрахунками журналістів BIHUS.Info, ГПУ витрачає 19 мільйонів гривень на рік лише на його утримання – на технічне обслуговування, закупівлю автошин, пального тощо. Окрім того, щонайменше 12,5 мільйонів витрачається на зарплату водіїв. Це – при нинішніх 103 автомобілях.

У 1991-1993 роках, коли ГПУ очолював Віктор Шишкін, ці витрати були значно меншими – і не лише через значно меншу кількість авто, а й через загальну економію.

“Бували випадки, коли на виконання певних слідчих дій навіть я віддавав свою машину. Але ніхто тоді не ставив питання, щоб тих 20 авто перетворити на 100!” – каже він.