Підтримані економічними контррозвідниками СБУ дилери «Fresenius» почали витісняти конкурентів з ринку витратних матеріалів для діалізу, повідомляють “Наші гроші”

Дистриб’ютори витратних матеріалів від німецького виробника «Fresenius» нарешті наважились остаточно викинути з українського ринку дистриб’ютора розхідників від американського «Baxter’a». Для цього довелось:

1. Вступити у ситуативну змову з іншими конкурентами;
2. Змусити замовників перейти на новий формат тендерної документації.

Насамперед нагадаємо, чим є і як працює український ринок поставок розхідників для процедур діалізу, що на 100% фінансується за рахунок бюджетних коштів.

Ринок оцінюється у 1,5-1,8 млрд грн/рік. Препарати для перитонеального діалізу глобально виробляють дві фірми – «Fresenius Medical Care» (Німеччина) та «Baxter Healthcare» (США), тоді як матеріали для гемодіалізу в Україну постачають також компанії «B. Braun Medical» (Німеччина), «Nipro Corporation» (Японія), «Gambro AB» (Швеція), «Bellco S.P.A.» (Італія).

Якщо пацієнт із діагнозом «хронічна ниркова недостатність» розпочинає лікування, наприклад, на апараті виробництва «Baxter», то його перехід на апарат від «Fresenius» у процесі лікування може призвести до летальних наслідків. І навпаки – загрозливою є підміна апарату «Fresenius» апаратом від «Baxter». Тому боротьба між дистриб’юторами в основному ведеться за «нових» пацієнтів. Це якщо нормальна боротьба. Бо в Україні останнім часом навпаки, воюють за переділ ще живих.

Імпорт розхідників в Україну не є прямим. Це означає, що ланцюг «виробник-український дистриб’ютор» розриває компанія-посередник, присутність якої забезпечує можливість сформувати «законне» завищення вартості медпрепаратів ще до того, як вони перетнуть український кордон.

Витік інформації про те, що схему «кришує» СБУ, стався у 2015 році. Тоді один із учасників ринку вирішив на хвилі Майдану відмовитись від «відкату» працівникам Служби за участь у дорогому тендері МОЗу. Ця фірма – «Діавіта», а працівники силового відомства – Микола Беззубенко та Роман Неговелов, які тоді приходили від імені очільника економічної контррозвідки СБУ Сергія Семочка.

Після цього неслухняну «Діавіту» запідозрили у кримінальних злочинах, і проти її представників відкрили відповідні справи.

А тим часом в публічних закупівлях закрутилась незвична історія. Оскільки «Діавіта» відмовилась «скидатись на долю», то середня вартість витратних матеріалів від «Бакстера» різко впала порівняно з вартістю розхідників інших виробників. Для конкуруючих дистриб’юторів виграти у «Діавіти» означало впасти нижче «діалізної маржі». Але тоді з чого формувати відкат?

Відтак бюджетні замовники, департаменти охорони здоров’я та лікарні масово почали ставати більш прихильними до тих, хто не робив гучних антикорупційних демаршів, тобто до «фрезенівців».

Замовники почали вплітали у тендерну документацію то одну, то іншу, а то й цілий букет вимог, які відсікали «Діавіту» від конкурсу або ставили її у нерівне з конкурентами становище.

Ось кілька для прикладу:

• У специфікації на закупівлю компоненту концентрату прописувалось, що 59 900 кг сухого концентрату («Фрезеніус») відповідає 299 500 л рідкого. Насправді, при розведенні 59 900 кг сухого концентрату замовник отримав би – 206 551 літр рідкого концентрату. Для отримання ж 299 500 літрів (які пропонували для поставки «Діавіті») йому знадобилося б 86 855 кг сухого. Тобто завідомо вганяли в збитки.

• Нібито конкурентна закупівля фільтрів додаткового очищення, але таких, що мають бути сумісними з апаратами «Штучна нирка» Фрезеніус 5008S, яка по факту є неконкурентною закупівлею фільтрів, адже фільтри жодних інших виробників, окрім «фрезенівських» не можуть бути сумісними з апаратом «Штучна нирка».

• А ось і виписування технічних параметрів магістралей під «Фрезеніус»

Але усі ці «заточки» «Діавіта» легко зносила у Антимонопольному комітеті. Річ у тому, що адміністративна Колегія АМКУ з розгляду тендерних скарг при дослідженні вимог тендерної документації виходить із формули: «одна вимога – два виробники». Тобто, якщо вимогу замовника може задовольнити лише один виробник, то її визнають дискримінаційною. Але якщо у світі є два виробники, то все – конкуренція де-юре може існувати.

І ось вересень 2018 року. Замовники України почали масово переходити на ноу-хау в тендерних вимогах до витратних матеріалів, які унеможливили участь «Діавіти» із розхідниками від «Baxter».

Розглянемо детальніше на кількох прикладах.

Перша хитра «заточка» стосується показників допустимої площі мембрани діалізатора. Вона визначає ефективність очищення крові від токсинів. Взаємозамінними вважають мембрани з різницею в діапазоні до 0,1 м² (дані аналізу української та російської медичної практики).

Тобто, мембрана з площею 0,5 м² взаємозамінна з мембранами площами 0,6 м²та 0,4 м², але уже не взаємозамінна з мембраною на 0,7 м². Мембрану площею 0,6 м² можна замінити на мембрану площею 0,5 м² або ж 0,7 м², а останню – на 0,6 чи 0,8 м² і так далі.

Так, якщо раніше замовники прописували потребу у закупівлі діалізаторів площами 1,4-1,6 чи 2,0-2,2, то тепер у технічній специфікації з’явились дещо вужчі діапазони або ж зовсім безальтернативні.

Цей перехід особливо чітко продемонстрував департамент охорони здоров’я Дніпропетровської облради. У серпні він оголосив закупівлю розхідників очікуваною вартістю 2,71 млн грн. У первинній тендерній документації замовник прописував, що зацікавлений у високопоточних діалізаторах площами 1,0-1,2 м², 1,4-1,6 м², 1,8-2,0 м², аж раптом у вересні до специфікації внесли зміни – якраз в частині звуження меж площі мембрани. Так, у специфікації з’явились вимоги: 1,0 м², 1,4-1,5 м² та 1,8-1,9 м².

У Києві прописали, що придбають діалізатор з площею поверхні мембрани – 2,2 м² (у сукупності з цією усі вимоги замовника задовольняли діалізатори «Fresenius» та «Bellco», хоча у подальшому тендер розіграли «фрезенівці» – «Лінк-Медитал» та «Ренарт»).

Ось, наприклад, як ще весною 2018 року виглядали вимоги цього ж замовника до площі поверхні мембрани: 2,0-2,2 м². Навіть звуження діапазону до 2,1-2,2 м²дозволило б розширити коло учасників торгів – і через це вушко пройшла б також «Діавіта». Але на все воля замовника.

На картинці вище уважний читач може зауважити «коефіцієнт просіювання альбуміну». Департамент ОЗ КОДА раптом став більш уважним до цього показника. І кілька місяців тому замість параметру «0,01» почав прописувати «0,001» або «0,003». Деякі замовники взагалі раніше не згадували про існування такого параметру, але раптом і для них він став важливим.

Про що взагалі мова.

Альбумін – один із основних білків в плазмі крові людини. Коефіцієнт просіювання альбуміну являє собою відношення концентрації альбуміну в ультрафільтраті до його рівня в крові, у зв’язку з чим може мати значення від 0 до 1.

Кожен виробник виконує розрахунок цього та інших специфічних показників за своєю індивідуальною методикою – при цьому використовує широкий діапазон можливих концентрацій речовин, різні значення тиску та швидкості рідин. Про це виробники повідомляють у своїх інструкціях. Також вони повідомляють, що вказані там показники можуть відрізнятися від реальних показників при проведенні процедури пацієнту, оскільки «залежать від низки змінних факторів – особливостей гомеостазу, реологічних властивостей крові, температури, швидкості потоків тощо». В одній зі своїх скарг «Діавіта» вказує, що ці показники мають суто інформаційне значення і носять скоріше рекламний характер.

При цьому, уведення таких параметрів до вимог технічної специфікації призводить до того, що «Діавіта» з них вилітає.

То, може, і правильно роблять замовники, і розхідники від «Бакстер’а» просто не дотягують?

Навряд. Адже замовники цілком свідомо закривають очі на той факт, що «прийнятні» для них показники розхідників від «Фрезеніус» та «Bellco» за цими параметрами «добувались» при різних змінних: при швидкості потоку крові 200 мл/хв у випадку «Белко» та 300 мл/хв – у випадку «Фрезеніус». Але кого це цікавить, коли напередодні різдвяних свят потрібно запакуватись новорічними подарунками?