Із липня 2018 року внески на користь партії Анатолія Гриценка різко пішли вгору. Офіційно найдорожчими статтями видатків “Громадянської позиції“ є друк газети та сплата внесків на користь європейського альянсу партій. Не звітують у партії про регіональні тури команди на чолі з Гриценком: витрати на транспорт, організацію заходів та за послуги медіа.
Як Гриценко веде свою кампанію та чи має шанси на успіх з обмеженим ресурсом і без доступу до центрального телебачення?
Про це у матеріалі ЧЕСНО.
Чи можна виграти вибори без достатнього фінансування та доступу до центральних медіа? Анатолій Гриценко та “Громадянська позиція” намагалися з’ясувати це на парламентських та президентських виборах 2014 року. Тоді офіційний бюджет їхніх кампаній був меншим за витрати лідерів перегонів подекуди у 13,5 разів.
Ймовірно, саме через обмежений фінансовий і – як наслідок – медійний ресурс Анатолію Гриценку та “Громадянській позиції” не вдалося досягнути навіть прогнозованого соціологами результату в 10%.
На президентських виборах Гриценко отримав 5% голосів і посів четверте місце після Порошенка, Тимошенко та Ляшка. На парламентських виборах “Громадянська позиція” отримала ще нижчий результат – 3,1% та 10 місце.
Наступного року на нас знову чекає дві кампанії, про участь в яких вже заявила “Громадянська позиція” та її лідер. Чи зробили у Гриценка висновки після поразок 2014 року та чи посилилися ресурсно? ЧЕСНО з’ясовує це питання, аналізуючи фінансові звіти та активність “Громадянської позиції”.
Звідки гроші на минулі вибори?
Найдавніша доступна нам інформація щодо обсягів та джерел фінансування “Громадянської позиції” сягає кампаній 2014 року. Тоді на рахунок кандидата в президенти Анатолія Гриценка надійшло 7,1 млн гривень.
Для порівняння, такий самий бюджет мав Ляшко (офіційно, ясна річ), однак “радикал” тоді отримав вищий результат – 8%. Та навіть з таким бюджетом Гриценку вдалося обігнати Добкіна та Тігіпка, які витратили у 10 разів більше коштів – 78 та 75 мільйонів відповідно. Петру Порошенку перемога тоді офіційно обійшлася у 96,5 млн грн. Друге місце посіла Тимошенко, витративши на кампанію 67 млн.
На тих виборах значна частина кандидатів за доброю “традицією” формували свої фонди здебільшого завдяки “партійним” коштам. Так робили і у Гриценка.
Такий спосіб формування виборчих фондів дуже зручний з огляду на те, що не потрібно показувати джерела реального походження коштів. Усе, що бачать журналісти та громадяни у фінзвітності за кампанію, це транзакцію з поточного партійного рахунку на рахунок виборчого фонду кандидата.
На виборах 2014 року Анатолій Гриценко першим з кандидатів відгукнувся на заклик ЧЕСНО та IFES-Україна оприлюднити інформацію про походження коштів на поточному рахунку партії. На сайті політика опублікували список донорів та назв компаній, які перераховували партії гроші. Ці кошти партія спрямовувала до виборчого фонду Анатолія Гриценка.
Щоправда, список донорів не містив інформації про суму внеску від кожного з них. Загалом кампанію Гриценка профінансувало 213 громадян та 11 юридичних осіб, з яких 5 пов’язані із Петром Ландяком, тернопільським бізнесменом та керівником місцевого осередку “Громадянської позиції”. Значна частина людей зі списку донорів були партійцями та згодом балотувалися до парламенту.
Виборчий фонд “Громадянської позиції” на парламентських виборах також формувався за рахунок “партійних” коштів. Загалом на парламентську кампанію партія витратила 10 мільйонів – у 3 рази менше, аніж “Самопоміч”, якій тоді вдалося пройти до парламенту з найменшими витратами (27 мільйонів). “Батьківщина”, яка заледве набрала потрібну кількість голосів для проходження до парламенту, тоді витратила на кампанію 109 мільйонів, а переможці виборів БПП та “Народний фронт” – 97 та 93,5 млн, відповідно.
Як бачимо, слабким місцем Гриценка та його команди на виборах 2014 року було, зокрема, обмежене фінансування. Чи зробили з цього висновки?
За рахунок кого партія функціонувала після виборів
Як і більшість партій, після виборів “Громадянська позиція” різко скоротила свою діяльність. Новини на персональному сайті Гриценка та на партійному сайті фактично ретранслювали заяви і коментарі лідера партії і лише зрідка висвітлювали якісь локальні партійні заходи. Це “затишшя” можна спостерігати і у фінансових звітах партії.
З січня 2016 року по червень 2018 року на центральний партійний рахунок надійшов всього 1 мільйон гривень. Різкі зміни фінансової активності відбулися лише у липні 2018 року. За один квартал у липні-вересні 2018 року на центральний рахунок надійшло 1,4 млн грн. Очевидно, це свідчить про старт підготовки до виборів.
Більшість внесків партії надходить від фізосіб. Загалом вони перерахували партії 1 млн 405 тис гривень, що становить 61% від загального бюджету партії.
Внески на центральний рахунок “Громадянської позиції” за 2 роки і 9 місяців здійснило 128 осіб. Більшість цих людей або є членами партії (керівники осередків тощо), або балотувалися до ВРУ чи місцевих рад у 2014-2015 роках. Третину бюджету партії становлять внески від 8 юросіб – це 766 тисяч гривень. Ще 6% бюджету у центр перерахували осередки партії, у першу чергу Івано-Франківський.
Основним донором “Громадянської позиції” у 2016-2018 є Петро Ландяк, керівник Тернопільського осередку партії, депутат міськради та бізнесмен. Він та пов’язані з ним підприємства перерахували на центральний рахунок партії 600 тис. гривень. Крім цього, він є основним донором осередку партії на Тернопільщині (внесок майже 140 тисяч) та надає осередку в безоплатне користування приміщення для офісу.
Фірми, через які Ландяк фінансує “Громадянську позицію”, фігурували також і у списку донорів президентської виборчої кампанії Гриценка у 2014 році.
За даними порталу “Закупівлі 2.0”, у 2017 та 2018 році компанії, в яких Петро Ландяк є бенефіціаром, активно беруть участь та виграють тендери структурних підрозділів Тернопільської міської ради, райдержадміністрацій, медичних та освітніх закладів міста. За останні 2 роки ці компанії (насамперед ТОВ “Продлюкс плюс”) виграли тендери майже на 10 млн грн.
За даними аналітичної системи YouControl, виручка ТОВ “Продлюкс плюс” у 2017 році становить 110-120 млн грн. Окрім участі у тендерах компанія також має свою мережу магазинів, про що свідчить оголошення про набір персоналу.
Майже 190 тисяч гривень партії перерахував і керівник волинського осередку партії Сергій Чуріков. Основний внесок він здійснив через свою фірму – ТОВ “Європейський стандарт Україна”. Ще 311 тис. гривень Чуріков перерахував на утримання волинського осередку партії. Фактично Чуріков самостійно утримує місцевий осередок партії, оскільки він забезпечує 98% його офіційного бюджету.
За розміром внесків третє місце обіймають осередки “Громадянської позиції”, насамперед івано-франківський, який перерахував на центральний рахунок партії ледь не половину своїх коштів (90 тис. грн).
Загалом, найбільш “грошовимити” є західні осередки партії – насамперед волинський, івано-франківський та тернопільський.
Здавалося б, найсильніший осередок партії, львівський, також мав би бути серед лідерів за обсягами внесків та витрат. “Громадянська позиція” є однією з найвпливовіших партій міста – має фракції у Львівській міській та обласній радах, а її представники є секретарем міськради (Анатолій Забарило) та заступником голови облради (Володимир Гірняк). Але за 2 роки і 9 місяців на його рахунки надійшло всього 15 тисяч гривень.
Загалом, якщо за цей період на центральний рахунок партії надійшло 2,4 мільйона, то осередки зібрали близько 1 мільйона. Частину цих коштів осередки перерахували на потреби центрального офісу партії.
На що витрачають гроші?
Аналізуючи динаміку надходження та витрат коштів центрального офісу “Громадянської позиції”, чітко простежується раптове синхронне зростання надходжень/витрат.
Структура видатків за січень 2016 – червень 2018 дає розуміння, на що ж ішли кошти. Понад половина всіх видатків партії за цей період (52%) була виплачена в якості членських внесків “Альянсу лібералів та демократів за Європу” (ALDE Party), до якого “Громадянська позиція” входить із 2016 року. За 2,5 роки на це в партії витратили 523 тис. гривень.
Внески на ALDE Party фактично покривали за рахунок тернопільського партійця і бізнесмена Петра Ландяка: його сукупний внесок за 2 роки і 9 місяців збігається із розміром проплат партії в якості членських внесків на ALDE Party.
Фактично йдеться про те, що партія понад 2 роки функціонувала за 500 тисяч гривень. Для порівняння, значно менший за представництвом у місцевих радах “Демальянс” за той же період отримав і витратив 7,4 млн, “Сила людей” – 3,3 млн, а регіональна “Українська галицька партія” – 5,2 млн (дані лише по центральних рахунках).
Абсолютно іншою є структура видатків “Громадянської позиції” у 3 кварталі 2018 року. Основною статтею витрат у липні став друк партійної газети: на це пішло понад 1 млн грн.
До липня 2018 року з центрального рахунку на друк газети взагалі не витрачали грошей, тоді як з липня газета почала виходити досить великими накладами – від 390 тисяч примірників у липні до 1,7 млн примірників у жовтні та листопаді. До цього часу друкувалися лише регіональні варіанти газети.
Щоправда, не всі осередки у повній мірі звітували про друк і поширення газет. Так, львівський осередок партії видає газету щомісяця з накладом 10 тисяч примірників. За три роки на користь ФОП Войтович, який і друкував газету, кошти перераховували двічі – 500 грн та 4820 грн. Витрати на поширення газети у фінзвітах взагалі відсутні.
Партійний сайт дозволяє відслідкувати, що з березня 2017 року по вересень 2018 року Анатолій Гриценко мав близько 50 регіональних поїздок в якості лідера партії. Типово такі поїздки супроводжувалися прес-конференціями та візитами на ефіри місцевого телебачення. Саме ці витрати, за окремими винятками, відсутні у фінзвіті партії. Транспортні витрати у центральному звіті відсутні як такі. На проведення заходів й оренду приміщення кошти спрямовували лише раз, та й то у 2016 році. Проплат на медіа є лише декілька, але й ті з’являються лише з середини 2018 року.
Наприклад, у вересні 2017 року Анатолій Гриценко дав прес-конференцію у Львівському прес-клубі. Витрати на його оренду відсутні як у центральному звіті, так і у звітах місцевих осередків Львівщини.
У цілому, Львів Анатолій Гриценко відвідує досить часто. Такі поїздки зазвичай супроводжуються візитами на місцеві медіа. За останній рік Анатолій Гриценко принаймні 6 разів брав участь у ефірах львівського телеканалу НТА, із яких тричі у програмі “Акцент”.
Із фінансових звітів інших партій відомо, що за участь в цій програмі політики та партії платять. Зокрема за участь в “Акценті” неодноразово платила “Радикальна партія”. Один візит обходився партії у 12 тисяч гривень. Цього року офіційно платив за участь у цій програмі і лідер партії “Справедливість” Валентин Наливайченко. Щоправда, йому участь в ефірі обійшлася лише в 2400 грн.
У травні 2018 року “Громадянська позиція” та “Народний контроль” оголосили про об’єднання зусиль та провели спільний захід у Львівському палаці мистецтв. Витрати на проведення заходу і подальшу участь в ефірах відсутні у звітах обох партій.
Ще один приклад – це візити Гриценка і їх медійне висвітлення у Житомирі. Місцеве видання Житомир.info добросовісно промаркувало рекламні публікації з висвітлення візитів Гриценка у березні та серпні. Однак оплачували такі публікації, очевидно, не з партійного рахунку, оскільки таких витрат у фінзвіті немає. На сайті видання у 2018 році з’явилося принаймні 5 таких публікацій включно з кількома відеотрансляціями.
Добросовісні медіа, які маркують політичну рекламу, є і в інших містах. Наприклад, інтернет-видання “Полтавщина” опублікувало принаймні півтора десятки рекламних матеріалів на користь Гриценка і “Громадянської позиції”, які маркують позначкою “Р”. Однак у звітах партії витрат на ці публікації в цьому виданні немає.
Все ж абсолютна більшість медіа такі публікації й ефіри не маркували як рекламу. Зазвичай візит Гриценка у якесь місто супроводжувався участю політика у кількох ефірах радіо та телебачення, публікаціями в інтернет-медіа та матеріалами з ознаками замовності (так звана “джинса”) у новинах місцевих телеканалів. Подібних сюжетів і програм за останні роки є сотні і їхня кількість з наближенням виборів лише збільшується.
Наприклад, калуський канал ТРК “Незалежність” за останній рік продемонстрував у новинах 6 сюжетів, присвячених візитам Гриценка на Івано-Франківщину.
Також кожен візит до Івано-Франківська супроводжувався візитами на місцеві канали ОТБ “Галичина” та ТРК РАІ. На кожному з цих каналів Гриценко мав принаймні по 8 ефірів за останній рік. Крім цього була низка візитів на інші місцеві медіа, зокрема на районне телебачення і радіо (наприклад, калуська “Незалежність” чи ТРК “Надвірна”).
Оцінити обсяги незадекларованих витрат вкрай складно через те, що абсолютна більшість партій не декларує цих витрат, а медіа не маркують такі матеріали як рекламні.
Однак є одна партія, яка також не декларувала подібні медійні тури по регіонах, але після отримання держкоштів почала покривати такі витрати саме коштами платників податків. Йдеться про “Радикальну партію” Олега Ляшка. За медійне висвітлення візитів Олега Ляшка та інших “радикалів” у регіони партія платила досить великі гроші. Один такий медійний візит обходився партії в 70-80 тис. грн. І це без транспортних витрат та оренди місць для проведення прес-конференцій. Дуже часто “радикали” відвідували саме ті медіа та програми, що й Гриценко.
Ми не можемо стверджувати, що “Громадянська позиція” і Анатолій Гриценко витрачали такі ж суми, що й “Радикальна партія”, однак навряд чи є сумніви щодо того, чи партія витрачала на це гроші взагалі. При цьому у фінансових звітах цих витрат ми не зустрічаємо.
Разом з тим, сюжети з ознаками замовності нещодавно почали з’являтися принаймні на одному центральному телеканалі – ICTV. Говорити про системну підтримку Гриценка через медіа, які належать Віктору Пінчуку, ще зарано, однак перші такі матеріали почали з’являтися на каналі впродовж останнього місяця. Це зафіксували моніторинги “Детектора медіа”.
Громадський рух ЧЕСНО понад місяць тому звернувся до Анатолія Гриценка з проханням про коментар щодо фінансування партії та невідповідностей задекларованих та фактичних витрат партії, пов’язаних насамперед з його особистими активностями. Анатолій Гриценко, пославшись на зайнятість та на те, що не відповідає за фінансові питання, порадив переадресувати наші запитання Миколі Нещадиму, голові виконкому партії.
Лаконічні письмові відповіді партія надіслала напередодні публікації цього матеріалу. У них ідеться про те, що нібито витрати, пов’язані з регіональними турами Анатолія Гриценка, брали на себе місцеві осередки “Громадянської позиції” та громадська організація “Громадянська позиція”.
“Джерела фінансування регіональних турів – кошти, які залучають обласні парторганізації від партійців та підприємців в регіоні. Слід зазначити, що окрім політичної партії “Громадянська позиція”, звіт якої розглядається, існує ще й громадська організація “Громадянська позиція”. Не всі перелічені вами регіональні заходи відносяться до діяльності партії. Тим і пояснюється невідповідність, про яку ви запитуєте,” – відповіли у партії на запит ЧЕСНО.
Разом з тим, звіти регіональних осередків в цілому не відображають ті витрати, про які йдеться в цьому матеріалі.
Ймовірно, ці витрати й справді здійснювалися через ГО “Громадянська позиція”. Засновником партії та ГО є Анатолій Гриценко, і зареєстровані вони за однією адресою.
Щодо того, що частина заходів нібито не стосується діяльності партії, то таке твердження є досить сумнівним, адже у згаданих нами турах Гриценка позиціонували саме як лідера партії, а про ці поїздки звітував партійний сайт “Громадянської позиції”.
Згідно з даними аналітичної системи YouControl
Варто додати, що політичні партії дуже часто мають свої “клони” у громсекторі. Це може бути благодійний фонд, молодіжне крило партії чи громадські організації. Значна частина активностей в інтересах партій і окремих політиків здійснюється саме через ГО.
Так, до отримання держкоштів партійна газета БПП “Солідарність” видавалася коштом ГО “Солідарність”. Тож скільки на це витрачалося коштів і які джерела їх походження, нам залишається лише здогадуватися. Після отримання держкоштів газету перереєстрували на партію. Але вже в цьому році ГО “Солідарність” розмістила власним коштом бігборди на користь партії БПП на понад 400 тис. Андрій Садовий через свій сайт, присвячений його участі у виборах президента, також збирає кошти не на партійний рахунок, а на рахунок ГО “Самопоміч”, яка потім перераховує ці кошти партії. Однак у фінзвіті “Самопомочі” ми бачимо не реальне походження коштів, а лише внесок від ГО. Масштабну діяльність через ГО розгорнула також партія “Народний контроль” Дмитра Добродомова.
Тож, фактично, хоч офіційні звіти сповна не відображають всіх активностей “Громадянської позиції” та її лідера, можемо стверджувати, що партія знову має обмежений ресурс. Можна констатувати, що бюджети Гриценка і його команди в десятки разів менші за бюджети кампаній Тимошенко та Порошенка.
Перша лише офіційно і лише у червні-вересні вже витратила на популяризацію себе і “Нового курсу” 100 мільйонів. Співмірну за масштабами кампанію веде і чинний президент Петро Порошенко, хоча він не оприлюднює даних про свої витрати. Досвід попередніх виборчих кампаній показує, що великі витрати не є запорукою успіху. Але відсутність коштів чи їх недостатня кількість зводить шанси до мінімуму. І у “Громадянській позиції” мали б на це зважати.
Ситуацію могла б змінити масштабна публічна фандрейзингова кампанія, однак цього партія поки що не робить. Більше того, 5-6% від всіх внесків “Громадянська позиція” повертає донору чи в держбюджет. Найімовірніше це пов’язано з тим, що партія не володіє персональними даними своїх прихильників, які мала б вказувати у фінзвіті перед поданням його до НАЗК. А це, у свою чергу, вказує на те, що партія не виробила підходу щодо тих внесків, які їм перераховують симпатики, і сама себе обмежила у джерелах фінансування.
