В уряді вирішили добудувати Хмельницьку атомну електростанцію (ХАЕС). Будівництво 3-го і 4-го енергоблоків було заморожене ще з радянських часів. Тепер цей грандіозний за ресурсами та витратами проект знову збираються реанімувати. Його кошторис нині – близько 70 мільярдів гривень.
Ключове питання – хто зможе забезпечити добудову двох реакторів? Виявилось, що в технічному завданні вже виписаний тип реактора конкретного виробника – Skoda JS. І хоча ця компанія зареєстрована у Чехії, та насправді має російське коріння – вона підконтрольна підсанкційному російському «Газпромбанку», пише Радіо Свобода.
Окрім того, Skoda JS фігурує у кримінальній справі НАБУ щодо екс-депутата Миколи Мартиненка – як компанія, за домовленостями з якою, за версією слідства, він виводив державні гроші з України на свою панамську фірму. Чи є альтернативи такому проблемному підряднику для добудови ХАЕС? І чи відповідає рішення уряду за будь-що завершити це будівництво національним інтересам України?
Хмельницька атомна електростанція розташована в місті Нетішин на Хмельниччині – і поки працює на двох атомних енергоблоках, хоча зведення третього і четвертого розпочалося ще в середині 80-х.
ХАЕС – містоутворююче підприємство, адже там працює приблизно кожен сьомий мешканець міста. Тож значна частина місцевих підтримує ідею будівництва нових енергоблоків.
Один із мешканців, якого журналісти зустріли в Нетішині, Олександр, розповів, що сподівається, що разом із добудовою енергоблоків у місті з’являться нові робочі місця. Цього б хотіла і Ольга, ще одна жителька містечка – утім, ставиться вона до цієї перспективи скептично: «Років 30 точно йдуть ці розмови. Щоразу: то французи будуватимуть, то чехи, то Росія. А віз і досі там. Тому я в цю затію не вірю».
Місцеві не випадково у розмовах про атомну станцію згадують чехів і росіян.
Ще влітку 2018 року Кабінет міністрів України затвердив обґрунтування для будівництва третього та четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС – на загальну суму понад 70 мільярдів гривень.
Основною складовою енергоблоку є реакторна установка – тобто, комплекс конструкцій, що перетворює енергію ядерної реакції в теплову. Фактично вона і є найвитратнішим елементом енергоблоку.
Виробником реакторних установок для Хмельницької АЕС у попередньо затверджених урядом документах вказана Skoda JS – чеська компанія із групи, контрольованої російським «Газпромбанком». Цей банк, яким співволодіє російська енергетична корпорація «Газпром», перебуває під санкціями не лише в Україні, але й у Сполучених Штатах Америки та Євросоюзі.
Але російська приналежність чеської Skoda JS – це не єдиний шлейф, який тягнеться за фірмою.
Так, в Україні компанія Skoda JS фігурує у справі Національного антикорупційного бюро щодо можливого отримання неправомірної вигоди колишнім народним депутатом від «Народного фронту» Миколою Мартиненком.
Тож виходить, що частину із 70 мільярдів гривень, призначених для розбудови атомної станції на Хмельниччині, може отримати фірма з підсанкційної російської групи, а сама компанія ще й фігурує у корупційній справі в Україні.
Як це стало можливим?
Будівництво третього та четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС почалося у 1985-86 роках. Та через вибух у Чорнобилі його було припинено – після запровадження мораторію на будівництво атомних станцій.
Мораторій зняли ще в 1993 році. Але рішення добудувати ці два енергоблоки Кабмін ухвалив набагато пізніше – лише в середині двотисячних. У 2008 році відбувся конкурс із відбору типу реакторної установки для Хмельницької АЕС. Тоді участь у ньому взяли американська Westinghouse, яка згодом відмовилась від участі в конкурсі, південнокорейська KEPCO та російська «Атомстройекспорт».
Зрештою перемогли саме росіяни.
Заступник гендиректора з капітального будівництва Хмельницької АЕС Олег Рахлінський пояснює перемогу російського підрядника питаннями економії.
«У цих міжнародних торгах ми прописали, що мають бути максимально використані виконані будівельні конструкції, – розповідає він. – Для чого це було потрібно? Це набагато зекономить вартість цього будівництва. Воно буде значно дешевше, ніж будувати з нуля. Крім того, багато обладнання було поставлено, його ж теж потрібно було використати».
А ось медіа-директор асоціації «Український ядерний форум» Ольга Кошарна, яка багато років досліджує тему будівництва енергоблоків, критикувала вибір російського партнера на конкурсі в 2008 році.
«Проект цей радянський, звісно. І реактори, які там за нинішньої готовності будівельних конструкцій третього блоку – десь 75% – і частини завезеного обладнання, логічно було б, щоб вони добудовували», – зазначає вона.
Кошарна додає, що альтернативи як такої і не було, адже умови тоді були прописані під росіян.
«Річ у тім, що насправді повноцінного тендеру не було, – каже вона. – Були якісь виписані критерії конкурсу. Тобто це не за законом про тендерні процедури все відбувалося, де було б видно що це все виписано під російську компанію».
Але навіть після обрання типу реакторної установки роботи так і не почалися. Ольга Кошарна вважає – через дії російської сторони.
«Чому все це затрималося? Тому що Росія не виконала початкових своїх обіцянок. Тобто, вона запропонувала держкредит на добудову, а потім в процесі відмовилася і стала пропонувати комерційний. І тому переговори затримувалися – і ось війна трапилася, яка розв’язала цей вузол», – зазначає Ольга Кошарна.
Україна розірвала договір з російською компанією у 2015 році – вже за умов анексії Криму та військової агресії Росії на сході. Відтак, постало питання: як добудувати енергоблоки на Хмельниччині та які реакторні установки використати?
У держкомпанії «Енергоатом», яка є оператором атомної станції, вирішили шукати нових партнерів.
Але ці зміни відбулися вже без відкритого конкурсу та без тендеру – на основі переговорів із потенційними постачальниками. А в оновленому техніко-економічному обґрунтуванні тепер вказано, що реакторні установки може поставити чеська Skoda JS.
На самій АЕС пояснюють, що основний мотив такого рішення – це нижча вартість проекту в порівнянні з іншими виробниками.
«Два блоки коштують 3 мільярди, ну, трохи більше 3 мільярдів доларів, – розповідає заступник гендиректора з капітального будівництва Олег Рахлінський. – А якщо брати, наприклад, корейські, чи китайські, чи Areva, Westinghouse, то в них мінімальна ціна одного блоку – це 4 мільярди доларів».
Чи зможе майбутній підрядник вкластися у встановлену раніше суму?
Мільярди для Skoda JS
В «Енергоатомі» вважають, що здешевити проект зможе використання українських складових при будівництві енергоблоків.
Так, заступник гендиректора «Атомпроектінжиніринга» – відокремленого підрозділу «Енергоатома» – Ігор Орлов пояснює: «Основним показником, який здешевлює, від світових постачальників реакторних установок – це будівельні конструкції. Це налічує обладнання на складах або змонтоване на енергоблоках, а також використання українських заводів-виробників».
Але будівництво енергоблоків буває значно витратнішим, ніж планові показники – як приклад екологи наводять світовий досвід.
«Французька компанія Areva, яка будувала багато реакторів, має досвід, вони взялися побудувати реактор у Фінляндії, і тоді йшлося про вартість десь у 3 мільярди євро, – розповідає заступник директора громадської організації «Екодія» Олексій Пасюк. – І вони мали його закінчити до 2010 року. Зараз 2019-й, реактор ще не добудований, і він коштує вже близько 10 мільярдів доларів».
А ось щодо чеської Skoda JS Олексій Пасюк має певні застереження: «Вона будувала реактори ще за радянських часів. Тобто, зараз вони спеціалізуються на управлінні проектами, на дослідженнях. Технічно вони могли б побудувати реакторну установку, тому що у них є в Чехії відповідні потужності. Але вони цього вже давно не робили».
Skoda JS – це чеська компанія, яка працює в сфері атомної енергетики десятки років. Однак її власником виявилась OMZ B.V., зареєстрована у Нідерландах. Вона входить до холдингу «Об’єднані машинобудівні заводи», що підпорядковується «Газпромбанку». Більшість його акцій належать «Газпрому» та пов’язаним із ним структурам. Проти «Газпромбанку» в Україні введено санкції, однак Skoda JS – із тієї ж групи підприємств – до українського санкційного списку не входить. Натомість на Skoda JS накладені санкції в США.
Чеський дипломат Вацлав Бартушка, який з 2006 року є спеціальним послом Чехії з питань енергетичної безпеки, пояснює, що через це компанії складно залучати гроші на виробництво реакторів.
«Думаю, найбільше це впливає на виробничий процес, – каже він. – Тому що, якщо ви перебуваєте під американськими санкціями через кінцевого власника компанії OMZ , «Газпромбанку», то це впливає на можливість запозичення грошей на оперативні потреби. Тому, поза сумнівом, це має вплив на компанію».
Але є ще одна неоднозначна історія, в якій згадується можливий постачальник реакторних установок для Хмельницької атомної станції.
Корупційний шлейф
Компанія Skoda JS, яку українська влада попередньо обрала як можливого постачальника реакторних установок для енергоблоків Хмельницької АЕС, фігурує у справі щодо можливого заволодіння коштами національної компанії «Енергоатом» колишнім народним депутатом Миколою Мартиненком і пов’язаними з ним особами.
За версією детективів Національного антикорупційного бюро, раніше було домовлено, що Skoda JS на інших тендерах «Енергоатому» виставлятиме ціну з надбавкою до 20%. Цю надбавку після перемоги в тендері Skoda JS нібито мала направляти на рахунки однієї панамської компанії, яка за документами мала виступати посередником.
Для цього, за даними слідства, використовувалась панамська Bradcrest Investments. Офіс юридичної фірми, яка її обслуговувала, був розташований у панамському бізнес-центрі.
Згідно з документами, поданими до двох швейцарських банків для відкриття рахунків фірми, бенефіціарним власником Bradcrest Investments був вказаний саме Микола Мартиненко – на той момент народний депутат і голова парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу.
Загалом протягом 2007-2012 років Bradcrest Investments, за даними НАБУ, отримала від Skoda JS майже 6,5 мільйонів євро. При цьому, кошти з рахунків цієї фірми використовували, зокрема, і для оплати за оренду помешкань для близьких до Мартиненка осіб в Лондоні та Відні.
При цьому сам Мартиненко спростовує свою причетність як до самої компанії Bradcrest Investments, так і до отримання коштів від Skoda JS.
Слідство, в якому фігурує Skoda JS, ведеться і в самій Чехії – про скандал пише чеська преса, а тамтешні прокурори хочуть почути покази колишнього українського депутата.
Але серед підозрюваних у серйозному економічному злочині – як це визначила чеська прокуратура – прізвище самого Мартиненка не фігурує, а згадані там лише нинішні чи колишні працівники Skoda JS.
Найвищий державний прокурор Праги Ленка Брадачова зазначає, що на цей час у Чехії ведеться слідство щодо кількох осіб, але їхні імена вона назвати не може.
«Наш кримінально-процесуальний кодекс забороняє нам згадувати конкретні імена, як фізичних осіб, так і юридичних, – пояснює вона. – Тому я можу лише констатувати, що в Чехії відкриті кримінальні провадження проти 6 фізичних осіб, які є колишніми представниками, точніше, тодішніми представниками акціонерного товариства Skoda JS. Проти них ведеться кримінальне провадження у справі двох злочинів».
За словами Брадачової, йдеться про розкрадання та ухилення від сплати податків: «Ці два злочини пов’язані з діями, які полягали у фінансовому відшкодуванні за консультаційні послуги. І саме ці консультаційні послуги були пов’язані з територією України, на якій вони здійснювалися».
«Схеми» також звернулися за коментарем до компанії Skoda JS: запитали про вартість реакторних установок, в якій країні планують їх будувати та чи не вплинуть санкції та справа щодо корупції, в якій фігурує компанія в Україні, на співробітництво з «Енергоатомом».
Та в компанії вирішили поки на ці питання не відповідати. Телефоном прес-секретар Skoda JS Ян Столар повідомив: «Це і є офіційна позиція компанії – ми не будемо на даному етапі це коментувати».
Добудова енергоблоків Хмельницької АЕС – це справа щонайменше семи років та десятків мільярдів гривень. Але проект може і далі відкладатися, і одна з причин – це відсутність фінансування.
А гроші є?
Один із можливих варіантів для вирішення питання фінансування – отримання кредиту в Євросоюзі в обмін на експорт електроенергії з 2-го енергоблоку Хмельницької станції.
Детальніше про цю програму розповідає медіа-директор асоціації «Український ядерний форум» Ольга Кошарна: «Зрозуміло, що в України таких грошей немає в умовах війни. І є такий проект – Енергетичний міст України-ЄС, який передбачений для того, щоб отримати кредити на європейських фінансових ринках гарантії під довгостроковий контракт експорту електроенергії в Європу. Це не тільки Польща. Польща може бути транзитною країною, щоб залучити ці фінансові ресурси».
Іншим варіантом може бути отримання кредиту в Китаї – але за умови участі китайських підрядників у проекті.
В «Енергоатомі» дійсно розглядають співпрацю з Китаєм – зокрема, з Китайською національною ядерною корпорацією. І не виключають, що у спорудженні четвертого блоку використають саме китайські технології.
Ігор Орлов із «Енергоатому» розповідає, що вже було розроблено техніко-економічний аналіз спільно з китайською компанією CNNC і Хмельницькою атомною станцією: «Китайська сторона, скажімо так, не сидить на місці. Вони дуже активно задіяні в специфіку доставки великовантажного обладнання на Хмельницьку станцію».
«Схеми» окремо звернулись із запитом до китайської корпорації щодо їхніх намірів співпраці з українською стороною, але протягом кількох тижнів відповіді так і не отримали.
Втім, у самому «Енергоатомі» не виключають, що установку для третього енергоблоку Хмельницької АЕС поставлятиме не Skoda JS, а інший виробник – якщо він викупить у Skoda JS документацію на реакторну установку. А постачальника, зрештою, обіцяють обрати публічно, на тендері.
Гендиректор «Атомпроектінжинірингу» – відокремленого підрозділу «Енергоатома» – Юрій Шейко вважає, що такий варіант може бути цікавим для іноземних підрядників.
«Westinghouse там, наприклад, KEPCO, Mitsubishi, ще хтось там… Ці компанії, які ніяких зв’язків із РФ не мають, можуть придбати весь пакет документації у Skoda JS, повністю по реакторній установці, це я так думаю. А далі, якщо вони придбають і у них буде бажання будувати і працювати разом з нами, вони придбають ці документи і можуть зробити корпус реактора, обладнання», – зазначає він.
Але чи дійсно інші компанії зацікавлені в такому проекті?
Із такими запитаннями ми звернулися до американської компанії Westinghouse та Mitsubishi Heavy Industries. У Westinghouse повідомили, що від коментарів поки утримаються. А від Mitsubishi відповідь так і не надійшла.
Тож наразі виглядає так, що перевагу в постачанні реакторних установок має чеська компанія, яка, ймовірно, причетна до українського корупційного скандалу із колишнім депутатом від «Народного фронту» Миколою Мартиненком.
Та головне – ця компанія входить до сфери впливу російського підсанкційного холдингу. Чи не йде це у розріз тому, що декларує українська влада? А саме відмову співпраці із росіянами. Особливо, коли йдеться про ядерну безпеку України.
