Державна аудиторська служба України виявила порушення на тендері ДП «Державний будівельний центр МОЗ України» щодо проектування реконструкції і розширення Національного інституту раку очікуваною вартістю 27,66 млн грн. Про це повідомляють “Наші гроші” з посиланням на систему «Прозорро».
Будівельники МОЗ оголосили вказаний тендер на розробку проектної документації стадії «П» (проект) та стадії «Р» (робоча документація) ще в жовтні 2018 року. Вибір експертної організації та витрати на експертизу проекту було покладено на проектувальника.
Учасникам ставили дуже жорсткі вимоги щодо працівників і матеріально-технічної бази:
- мати в штаті щонайменше двох головних інженерів проекту, шістьох головних архітекторів проекту, експерта з технічного обстеження будівель і споруд;
- мати офіс і щонайменше 20 комп’ютерів та 5 принтерів;
- мати софт Auto Cad, ЛІРА, Bud Cad, АС4-ПИР або аналоги;
- мати вимірювач міцності будівельних матеріалів універсальний «Оникс-2,5», прилад ультразвуковий УК-39, електронні тахеометри (тип 3 та 5 Trimble МЗ), прес гідравлічний ІП 100, вимірювач захисного шару бетону ИПА МГЧ або аналоги.
ТОВ «Компанія «Енергоефективність та консалтинг» оскаржило ці вимоги в АМКУ, однак адмінколегія вирішила, що скаржник не довів та документально не підтвердив, як вони порушують його права та законні інтереси.
На торги прийшли ТОВ «БРК Проджект Інжиніринг» і ТОВ «Всеукраїнський центр державно-приватного партнерства». Ніхто не робив кроків на аукціоні, який виграла «БРК Проджект Інжиніринг» із ціною 27,52 млн грн. Це на 0,5% нижче за планову суму.
Держпідприємство 18 грудня 2018 року уклало угоду з переможцем «БРК Проджект Інжиніринг» за строком виконання до 28 грудня 2018 року, тобто всього десять днів.
Однак вже 20 грудня 2018 року строк виконання стадії «Р» продовжили до 31 березня 2019 року. А 27 березня 2019 року його продовжили вдруге – до 31 серпня 2019 року.
У березні ДАСУ розпочала моніторинг цієї закупівлі за наказом заступника голови ДАСУ Олександра Шкуропата на підставі даних автоматичних індикаторів ризиків. У квітні аудитори заявили, що замовник мав відхилити переможця «БРК Проджект Інжиніринг» за невідповідність умовам тендерної документації, а саме відсутність низки документів.
Зокрема йшлося про документи платника податків; підтверджуючі документи щодо наявності лабораторного обладнання; довідки про учасника, про матеріально-технічну базу, кваліфікованих працівників та аналогічний досвід, про відсутність зауважень за послуги/роботи та простроченої заборгованості по авансам за послуги/роботи за бюджетні кошти; листи про захист довкілля, про дотримання діючих будівельних норм і стандартів України та про спроможність виконувати роботи без авансу з відстрочкою оплати.
ДАСУ зобов’язала замовника усунути порушення або надати аргументовані заперечення до висновку чи інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Держпідприємство не зробило нічого з цього, бо договір уже давно був підписаний.
Замовник оголосив тендер щодо реконструкції і розширення Національного інституту раку очікуваною вартістю 2,46 млрд грн.
Київською «БРК Проджект Інжиніринг» володіє та керує Олександр Мартинчук. За даними «YouControl», стара юридична адреса фірми по вул. Хохлових, буд. 8, оф. 219 співпадає з фактичною адресою ТОВ «БРК Благоустрій» Ігоря Берегового. Останнє у 2018 році на тендері КП «Київміськрозвиток» було єдиним дорожчим конкурентом ТОВ «Північно-український будівельний альянс» Андрія Якусевича – екс-помічника нардепа з «Волі народу» та екс-президента держкорпорації «Укрбуд» Максима Микитася.
«Всеукраїнський центр державно-приватного партнерства» належить Валентині Никитюк та Іллі Сіткарю, разом з яким прописане ТОВ «Левл» Віктора Лещинського.
Довідково:
За часів Януковича у 2012-2013 роках замовником розбудови Національного інституту раку було ДП «Інженерно-технічний центр МОЗ України». Тоді воно роздало 434,20 млн грн.: найбільший підряд отримало ТОВ «Укрбудконтракт» (349,91 млн грн.).
У 2017 році Микитась у зверненні до Кабміну стверджував, що у 2016 році МОЗ передав функції замовника від ДП «Інженерно-технічний центр МОЗ України» самому Інституту раку, а потім – ДП «Державний будівельний центр МОЗ України», і внаслідок зміни замовників частину проектно-кошторисної і виконавчої документації було втрачено.
