За два дні “Батьківщина” опублікувала першу 50-ку свого списку кандидатів у нардепи. Загальний його тренд – відсутність нових облич, партія не залучає йактивістів. Перші номери списку – це партійне керівництво: голова ВО “Батьківщина”, перший заступник і заступники.

А от молоді депутати-“батьківщинівці” Альона Шкрум та Олексій Рябчин навряд потраплять до парламенту, адже вони перебувають на межі прохідної частини списку. У свою чергу нардеп Ігор Луценко розглядає можливість балотування на мажоритарному окрузі.

Рух ЧЕСНО проаналізував першу десятку списку партії “Батьківщина”.

За результатами останнього соціологічного опитування, партія “Батьківщина” посідає четверте місце за рівнем підтримки громадян з показником 7,5%, а це орієнтовно до 20 мандатів у парламенті. З такою незначною кількістю своїх депутатів Юлія Тимошенко розраховує на коаліцію зі “Слугою народу” Зеленського та втілення власного “Нового курсу”. Натомість у партії Зеленського відкидають можливість коаліції з “Батьківщиною” у Верховній Раді нового скликання.

Якщо на позачергових виборах 2014 року лідерка партії поступилася першим номером у списку “Батьківщини” Надії Савченко, яка на той час перебувала в полоні в росіян, а після повернення до України досить швидко залишила фракцію, то на позачергових виборах 2019 року Юлія Тимошенко сама очолила список.

Надія Савченко, Юлія Тимошенко та Іван Крулько в сесійній залі ВРУ. Фото Руху ЧЕСНО

Юлія Тимошенко – давній гравець на політичній шахівниці України. Вона була депутаткою ВРУ майже всіх скликань – ІІ, ІІІ, IV, V, VI та VIІІ. Уперше до парламенту потрапила 1997 року як безпартійна самовисуванка від округу на Кіровоградщині.

имошенко двічі була прем’єр-міністром України (грудень 2007 – березень 2010, лютий 2005 – вересень 2005). Також із грудня 1999-го до січня 2001-го обіймала посаду віце-прем’єр-міністра України з питань паливно-енергетичного комплексу. Крім того, Тимошенко – одна з лідерів з-поміж українських політиків за кількістю балотувань на посаду Президента – вона тричі брала участь у президентських перегонах.

Юлія Тимошенко є фігуранткою антикорупційних розслідувань, зокрема пов’язаних зі схемами махінацій з природними ресурсами, податковими та владними зловживаннями.

Юлія Тимошенко разом із Сергієм Тарутою та Валентином Наливайченком. Фото із сайту партії “Батьківщина”

Лідерка “Батьківщини” також є прогульницею засідань парламенту. Рух ЧЕСНО неодноразово фіксував, як картка Тимошенко голосувала в сесійній залі Верховної Ради, хоча самої депутатки не було на робочому місці.

2011 року тодішню лідерку БЮТу засудили до 7 років позбавлення волі за перевищення службових повноважень на посаді прем’єр-міністра України. Після перемоги Революції Гідності її визнали політв’язнем і вирок скасували.

До початку політичної кар’єри Юлія Тимошенко разом із чоловіком вела бізнес. Зокрема, очолювала корпорацію “Єдині енергетичні системи України” (ЄЕСУ), що мала монополію на торгівлю російським газом в Україні. 1995 року її затримували через кримінальну справу за статтею “контрабанда валюти”. Згодом суд закрив це провадження.

Лідер партії “Основа” та поки що позафракційний мажоритарник з Донеччини Сергій Тарута під час цьогорічної президентської кампанії зняв свою кандидатуру на користь Юлії Тимошенко, однак зробив це після закінчення терміну можливого зняття з виборів, тому його прізвище залишилось у бюлетені.

Аналізуючи учасників президентських перегонів 2019 року, Рух ЧЕСНО називав Сергія Таруту одним з дев’яти “технічних кандидатів” Юлії Тимошенко.

Рішення про зняття Тарути з виборів не було раптовим – такий розвиток подій Рух ЧЕСНО спрогнозував ще влітку минулого року. Тоді Тарута заявив, що в разі проходження до другого туру Петра Порошенка та Юлії Тимошенко він голосуватиме за лідерку “Батьківщини”.

Сергій Тарута біля мікрофона. Фото із сайту партії “Батьківщина”

Сергія Таруту обрали до Верховної Ради на мажоритарному окрузі №58 (м.Маріуполь) як самовисуванця. У парламенті він був позафракційним, працював у комітеті з питань культури й духовності.

Тарута є прогульником засідань Верховної Ради.

Від березня до жовтня 2014-го очолював Донецьку облдержадміністрацію.

Був депутатом Донецької обласної ради (1998-2006), членом постійної комісії з питань землі та природних ресурсів.

Має великий бізнес, переважно у сфері металургії, є співвласником корпорації “Індустріальний Союз Донбасу”.

Лідер партії “Основа” Тарута – фігурант антикорупційних розслідувань: він задекларував автівку в 4 рази дешевше за ринкову вартість, захопив 18 га державних земель у “Пущі-Озерній”. Також ЗМІ звинувачували Таруту в організації несправжніх парламентських слухань щодо корупції в НБУ в підвалі Конгресу США.

Під третім номером у списку йде лідер Громадсько-політичного руху “Справедливість”, екс-голова СБУ Валентин Наливайченко. Він також брав участь у нещодавніх президентських виборах та був готовий поступитися місцем Юлії Тимошенко, але чомусь так цього й не зробив. Наливайченко, як і Тарута, теж потрапив до переліку “технічних кандидатів” Юлії Тимошенко під час президентських перегонів 2019 року. Вибори Президента України Наливайченко програв з результатом 0,22% голосів виборців (43 239 голосів).

Валентин Наливайченко біля мікрофона. Фото із сайту партії “Батьківщина”

Ще влітку минулого року партія Наливайченка розпочала підготовку до виборів масовою рекламною кампанією. Хоча перед стартом виборчої кампанії на рахунках політсили було лише 11,5 тис. грн. Сам Наливайченко пожертвував у касу своєї партії 3 тис. грн.

У лютому 2016 року Валентин Наливайченко та лідерка “Батьківщини” Юлія Тимошенко оголосили про об’єднання зусиль.

Із лютого 2014-го до червня 2015-го, а також з лютого 2006-го до березня 2010-го Валентин Наливайченко обіймав посаду голови СБУ. У 2012-2014 роках був обраний нардепом до Верховної Ради як 3-й номер списку партії “УДАР”. За час депутатської каденції Наливайченко був прогульником засідань ВРУ 7-го скликання та фігурантом журналістських антикорупційних розслідувань.

У 2010-2012 роках очолював політраду партії “Наша Україна”, а з 2005-го до 2006-го був послом України в Білорусі.

2013 року проти Наливайченка порушили кримінальну справу за державну зраду на користь США під час першого терміну на посаді голови СБУ. Після перемоги Революції Гідності її закрили.

Заступник голови фракції “Батьківщина” у Верховній Раді Сергій Соболєв разом з колегами Олексієм Рябчином та Альоною Шкрум увійшли до рейтингу народних депутатів, які набрали найкращі бали у ВРУ VIII скликання.

Сергій Соболєв, як і лідерка “Батьківщини”, також є давнім гравцем на політичній шахівниці України. Він один з перших депутатів незалежної України, був нардепом Верховної Ради І скликання та ще п’яти наступних. Уперше до парламенту Соболєв потрапив від мажоритарного округу в Запоріжжі ще 1990 року, тоді його підтримали 63% виборців, а було 12 претендентів.

Сергій Соболєв біля мікрофона. Фото із сайту партії “Батьківщина”

Сергій Соболєв, як і лідерка “Батьківщини”, також є давнім гравцем на політичній шахівниці України. Він один з перших депутатів незалежної України, був нардепом Верховної Ради І скликання та ще п’яти наступних. Уперше до парламенту Соболєв потрапив від мажоритарного округу в Запоріжжі ще 1990 року, тоді його підтримали 63% виборців, а було 12 претендентів.

Сергій Соболєв біля мікрофона. Фото із сайту партії “Батьківщина”

2005 року Соболєв був постійним представником Президента Віктора Ющенка у Верховній Раді, а з 1999-го до 2001 року працював радником тодішнього прем’єр-міністра Ющенка.

Рух ЧЕСНО зафіксував, що картки Сергія Соболєва, Івана Кириленка та Юлії Тимошенко голосували за мовний законопроект і поправки до нього, хоча під час решти голосувань ці нардепи або були відсутні, або взагалі не голосували.

П’яте місце у списку посідає членкиня політради партії “Батьківщина” Олена Кондратюк, яка вже тричі була депутаткою Верховної Ради. Працює вона секретарем Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики. Є прогульницею в парламенті VIII скликання.

На президентських виборах 2019 року Кондратюк була технологом виборчої кампанії Юлії Тимошенко. Зокрема, вона створювала рекламні ролики та зовнішню рекламу для Тимошенко, організовувала її великі публічні заходи.

Олена Кондратюк крайня праворуч. Фото із сайту партії “Батьківщина”

2012 року Олену Кондратюк обрали народною депутаткою ВРУ 7-го скликання від ВО “Батьківщина” – вона йшла №60 у списку як безпартійна. 2007-го стала нардепкою Верховної Ради 6-го скликання від Блоку Юлії Тимошенко як №134 у виборчому списку, була членкинею партії “Реформи і порядок”.

Перший заступник голови партії “Батьківщина” Іван Кириленко – теж ветеран українського парламентаризму: він був нардепом Верховної Ради майже всіх скликань, пропустив тільки першу каденцію. Уперше Кириленко потрапив до парламенту другого скликання від виборчого округу №96 на Дніпропетровщині.

Іван Кириленко в центрі. Фото із сайту партії “Батьківщина”

Від листопада 2002-го до лютого 2005 року працював віце-прем’єр-міністром України з питань АПК у першому уряді Віктора Януковича. У 2000-2002 роках був міністром аграрної політики.

Є фігурантом антикорупційних розслідувань.

У 1995-1996 роках був першим заступником голови Дніпропетровської ОДА. У 1994-1995 роках працював заступником очільника Дніпропетровської обласної ради Павла Лазаренка, а з 1992-го до 1994 року був секретарем Дніпропетровської ОДА.

За радянських часів, починаючи з 1978 року, обіймав різні керівні посади в місцевих осередках ЛКСМУ та КПРС у Дніпропетровській області. У 1985-1987 роках був спочатку заступником голови, а згодом – головою колгоспу.

Заступник голови партії ВО “Батьківщина” Андрій Кожем’якін – народний депутат парламенту чотирьох скликань. Очолює Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Андрій Кожем’якін у військовій формі. Фото із сайту партії “Батьківщина”

У 2005-2006 роках перебував на посаді радника голови Служби безпеки України, 2005 року був заступником голови СБУ з оперативних питань – начальником Головного управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю.

Прогульник пленарних засідань Верховної Ради VIII скликання.

Заступник голови партії “Батьківщина” Григорій Немиря – також народний депутат багатьох скликань українського парламенту. Уперше був обраний до Верховної Ради V скликання 2006 року – тоді він ішов як безпартійний під №46 від “Блоку Юлії Тимошенко”.

У парламенті VIII скликання очолює Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. Прогульник пленарних засідань Верховної Ради VIII скликання.

Григорій Немиря ліворуч від Юлії Тимошенко. Фото із сайту партії “Батьківщина”

У ВРУ VII скликання обіймав посаду голови Комітету з питань європейської інтеграції.

У 2007-2010 роках працював віце-прем’єр-міністром з європейської інтеграції в уряді Юлії Тимошенко.

Від 2001 до 2005 року очолював Міжнародний фонд “Відродження”.

Фігурант антикорупційних розслідувань щодо податкових зловживань.

Заступник голови ВО “Батьківщина” Сергій Власенко теж є нардепом кількох скликань парламенту.

У ВРУ VIIІ скликання він обіймає посаду голови Комітету Верховної Ради України з питань держбудівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування. Прогульник пленарних засідань Верховної Ради VIIІ скликання. Фігурант антикорупційного розслідування за фактом порушення вимог фінансового контролю.

Сергій Власенко у ВР. Фото з його сторінки у Facebook

У березні 2013 року Вищий адміністративний суд України позбавив Власенка депутатського мандата в парламенті VII скликання. Суд визнав, що Власенко суміщав повноваження народного депутата з адвокатською діяльністю. Однак у лютому 2014 року Верховна Рада повернула йому статус нардепа після постанови ВАСУ, який визнав своє ж попереднє рішення незаконним.

Власенко є адвокатом, з 1997 року має відповідне свідоцтво. Він брав участь у низці резонансних судових справ, зокрема захищав інтереси Віктора Ющенка у справі про масові фальсифікації під час другого туру виборів Президента України 2004 року, був адвокатом Юлії Тимошенко під час її кримінального переслідування у 2010-2011 роках тощо.

У березні 2008 року його призначили заступником голови Державної податкової адміністрації України. До цього він був партнером і старшим партнером у різних адвокатських компаніях, начальником інформаційно-аналітичного управління НАК “Нафтогаз України”, заступником голови – начальником департаменту “Центру розвитку українського законодавства”.

Замикає першу десятку “Батьківщини” ще один заступник голови партії Валерій Дубіль, який також є членом президії політради та очільником Чернігівської обласної парторганізації.

Валерій Дубіль крайній праворуч на з’їзді “Батьківщини”. Фото зі сторінки Валерія Дубіля у Facebook

Дубіль теж є нардепом кількох скликань парламенту. 2012 року був обраний депутатом Верховної Ради 7-го скликання на окрузі №205 (м.Чернігів) від ВО “Батьківщина”. У 2008-2012 роках – народний депутат України 6-го скликання від БЮТу (№174 у списку).

Валерій Дубіль також є фігурантом антикорупційного розслідування – не задекларував свій бізнес 2014 року. Цьогоріч фігурує у кримінальній справі за фактом підкупу виборців, яку порушила СБУ.

У 2006-2008 роках Дубіль був депутатом Дніпровської районної ради в місті Києві, а з 1998-го до 2002-го був депутатом Прилуцької міської ради.

До початку політичної діяльності був приватним підприємцем, заступником директора з будівництва та архітектури ТОВ “Ринок-1”, з 1992-го до 2002 року працював фельдшером у приймальному відділенні Прилуцької центральної міської лікарні. Із 2000 року – президент, а згодом – почесний президент БФ “Європа”.

__________

Також на з’їзді ВО “Батьківщина” виступав нардеп Євген Рибчинський, який пройшов до Верховної Ради від БПП, а донедавна представляв депутатську групу мажоритарників “Воля народу”, однак перед виборами увійшов до фракції “Батьківщина” і, схоже, планує балотуватися від партії на мажоритарному окрузі №211, за котрим він прийшов до парламенту на попередніх виборах і на якому вже зареєструвався кандидат-самовисуванець, який сплагіатив передвиборчу програму Президента Володимира Зеленського.

Євген Рибчинський ліворуч. Фото із сайту партії “Батьківщина”