Розвивати велоінфраструктуру Вінниця почала чи не найперша серед українських міст. Почалось все з відкриття у 2008 році першої велодоріжки на проспекті Космонавтів. Вона знаходилась на проїжджій частині та була вузенька, але то був прорив для України. Далі почали малювати велополоси на тротуарі. Спочатку то виглядало як непоганий вихід з ситуації, особливо для початківців, що також було проривом – новацію Вінниці підхопило багато міст України. В 2013 році прийняли «Програму розвитку велосипедного руху у місті Вінниці на 2013 –2020 роки»
І тут теж прорив – Вінниця першою серед українських міст прийняла подібну програму. До розробки програми були залучені експерти з Нідерландів
З прийняттям “Стратегія розвитку Вінниця 2020“ почався дійсно бурхливий розвиток велоінфраструктури. Станом на сьогоднішній день, у Вінниці 70 кілометрів велодоріжок. Якщо співвідносити площу міста та населення, то це найкращий показник в Україні.
В серпні 2020 року з’явилось ще 10 станцій велопрокату, а це додаткових 60 велосипедів. По місту встановлено 10 ВелоСТО. Завдяки розробленої велостратегії нідерландськими експертами, Вінниця є серед лідерів в Україні по розвитку велоінфраструктури.
Щоб не робити власних висновків, ми спитали у самих вінничан про їх відношення до розвитку велоінфраструктури у місті в одній з груп у Facebook.
Більшість коментарів негативні, але вони переважно стосуються непорозуміння між всіма учасниками дорожнього руху, а не про саму велоінфраструктуру в цілому. Також ми опитали самих велосипедистів, які кожен день їздять на двоколісному транспорті і розуміють всі переваги та недоліки велоінфраструктури у Вінниці. Покажемо основні коментарі.
– Я в основному їжджу по автомобільних дорогах, тому що по ПДД я рахуюсь як транспортний засіб. Якщо їхати по велодоріжці, то я вже як пішохід і треба злазити постійно з велосипеда. Пішохідних переходів дуже багато. По ДБН велодоріжки повинні бути окремо від дороги і повинен бути поребрик висотою 15 сантиметрів від проїжджої частини і відгороджений від тротуару разом з проїжджої частиною. Дві смуги то не велодоріжка, а небезпека як для водія так і велосипедиста, – каже Денис Колесник
– Це дуже добре, що у Вінниці розвивається велоінфраструктура. Перш за все це (велодоріжки, вело-парковки / турнікети, світлофор для велосипедистів на перехресті Келецька-Галицького) забезпечує безпеку для велосипедистів в якійсь мірі. Потім, зручність використання велосипеда для своїх щоденних цілей, заохочує інших пересідати на цей вид транспорту, – говорить Юлія Боб
– Добре що роблять. Іноді не так як треба, але це круто. Надіюсь, що через 20 років буде як в Європі, – каже Віктор Медончак
– Я практично не користуюся велодоріжками, оскільки там постійно ходять люди. Зробити велодоріжку замало. Моя думка, що ще потрібно повідомити людей що це велодоріжка і по ній ходити не можна так само, як по автомобільним дорогам. Було б добре, якби їздила велополіція по велодоріжкам та спочатку хоч місяць пояснювала людям що це велодоріжка, а потім штрафувала б їх. Ось, наприклад, не раз їздила по велодоріжці на проспекті Космонавтів і там просто повзали,лежали, вибігали діти І мами ніяк на це не реагували. Те що по Вінниці встановили ВелоСТО, теж круто. Там можна повішати велосипед та щось собі на ньому крутити, але всі інструменти ржаві. Щодо велопрокату (Nextbake) немає станцій у мікрорайоні Тяжилів. Наскільки я розумію, він асоціює себе як громадський транспорт, то на Тяжилову теж живуть люди і було б добре доїхати до залізничного вокзалу. Не пам’ятаю чи є станції на Старому місті, але гадаю що теж немає. А взагалі мені подобається що нас стає все більше І шо на нас почали звертати увагу, – говорить Юля Стасюк
– Не можу сказати об’єктивно, тому що я більше по району катаю. Але по місту поки що все влаштовує, головне щоб побільше велодоріжок було, – каже Олександр Гаврилюк
– Немає єдиної інфраструктури. Є окремі велодоріжки, які іноді пов’язані між собою, а іноді ні. Але такого, щоб добратися, наприклад, з Вишеньки в центр не злазячи з велосипеда по велодоріжці — цього немає, – каже Олег Троценко.
Від велосипедистів ми багато чули про ВелоСТО, що це непогана ідея, але через вандальні дії людей, від ВелоСТО користі мало. Ми вирішили дізнатись трохи більше про цей проект
ВелоСТО
У рамках проекту «Розвиток велоінфраструктури за підтримки Швейцарської Конфедерації», у Вінниці, починаючи з 2019 року, були встановлені 10 ВелоСТО по усьому місту. ВелоСТО представляє с себе стовп під два метри, на якому є дві металеві труби, щоб було куди встановити велосипед. У невеликому боксі є ключі, дві викрутки та окремо на основі стовпа знаходиться насос. Коли почали встановлювати ВелоСТО, про це написало багато ЗМІ, а ось чи дійсно потрібні громаді ці СТО, чи досі вони працюють та взагалі як реалізовується цей проект – ні слова…
Проїжджаючи по місту біля ВелоСТО періодично бачиш людей, які користуються послугами даного безкоштовного сервісу. Це як дорослі, так і діти
Серед опитаних людей у соцмережі, можемо сміливо зробити висновок, що ВелоСТО потрібні велосипедистам, але через вандалізм, цей сервіс майже втратив свою функцію.
У Вінниці є 10 СТО для двоколісного транспорту
- Вул. Хмельницьке шосе, 107 (Західний автовокзал);
- Вул. Василя Порика перехрестя (х) проспект Юності;
- Пр-кт Космонавтів (х) вул. Андрія Первозванного (Парк Дружби Народів);
- Вул. Хмельницьке Шосе (х) вул. Магістратська (вхід в ЦМП);
- Вул.Пирогова (х) вул. Келецька (р-к «Урожай»);
- Вул. Миколи Оводова (Европейська площа);
- Вул. Київська (х) вул. Стрілецька;
- Вул. Привокзальна (Залізничний вокзал);
- Пр-кт Коцюбинського (Будинок офіцерів)
- Площа Костянтина Могилка ( біля літака на пр-ті Космонавтів)
Ми побували на шістьох ВелоСТО і ось що побачили:
Західний автовокзал
Перехрестя Василя Порика/проспект Юності
Парк Дружби Народів
Залізничний вокзал
Будинок офіцерів
Площа Костянтина Могилка
Результати моніторингу:
- Повністю зруйновані – 3
- Частково зруйновані – 2
- Не зруйнований – 1
ВелоСТО, як проект, розробляла місцева велоспільнота. У Вінниці були виготовлені ВелоСТО за кошти Швейцарської Конфедерації й за їх кошти ВелоСТО встановлювали у місті – до 8 000 гривень на одну одиницю.
– Одна з найперших ВелоСТО що на перехресті Порика/Юності вже повністю рознесена. Головна складова цих станцій – це насос. Максимальна кількість випадків – це коли пробите колесо й потрібно заклеїти камеру і підкачати її. У Парку Дружбі Народів та на вулиці Київській ми за кошти велоспільноти справили той насос, але, як я знаю, там вже по другому колу все зламали, – каже керівник розвитку велоінфраструктури міста Вінниці при Вінницькій міській раді Андрій Сорокін
Майбутнє ВелоСТО у Вінниці поки невідоме. Обслуговування цих станцій переходить на баланс Вінницької міської ради, а поки короновірусна криза, цим займатись місцева влада не планує.
– Потрібно робити апгрейд ВелоСТО, щоб той насос не можна було так легко зламати. Якщо брати антивандальні такі станції, то подібні встановлюють у Києві на приватних територіях або біля автомобільних СТО. Але такі ВелоСТО вже коштують від 25 000 гривень. Коли встановлювали станції по Вінниці, то думали, що громада вже готова до такого, але як показала практика, то ні. Ті ВелоСТО, що у Вінниці повністю зруйновані і не можуть виконувати свою функцію, ми плануємо знімати і модернізувати, коли на це будуть кошти, – додав Андрій Сорокін
