Дискусія щодо подальшої долі колишнього кінотеатру “росія” у Вінниці не вщухає вже більше 20 років. Щораз представники влади міста виправдовувались, що занедбаний кінотеатр перебуває в оренді. “ Ми ніяк не можемо вплинути на ситуацію”. 6 вересня 2021 року термін оренди на “росію” сплинув, що дало змогу обрати один з проектів перебудови кінотеатру, яких накопичилось чимало. Минуло майже два роки як “росію” ніхто не оренує, а будівля як стояла закинута, так і стоїть.
Сходинки
На початку весни 2023 року сходинки перед кінотеатром почали розбирати. Зараз це місце виглядає так:
З’явилась надія, що почалась реконструкція цієї території у Вінниці, і місць для відпочинку в місті стане більше. Але департамент комунального господарства та благоустрою Вінницької міської ради її розвіяв:
Тобто, раніше хоча б якісь були сходинки, а тепер взагалі ніяких. Коли планується розпочати капітальний ремонт – невідомо. Тому ситуація може затягнутися на місяці або, навіть, на роки.
“росія”
Щоб впевнитись в тому, що офіційно з вересня 2021 року будівля знаходиться на балансі міста, ми відправили запит з відповідними питаннями до Вінницької міської ради. З відповіді дізналися, що землю під кінотеатром ніхто не орендує, а сама споруда знаходиться на балансі департаменту культури.
Щодо подальших планів на “росію” та на навколишню територію, яка займає майже два гектара території у центрі міста – їх просто немає. Можливо, цим комплексом займуться вже після Перемоги, але поки що, “росія” буде стояти занедбаною і продовжувати руйнуватися. Якщо місцева влада не змінить свої плани на неї…
Історія
Саме місце, де сьогодні знаходиться будівля колишнього кінотеатру, має багатовікову історію, про яку неодноразово писали у ЗМІ. Журналісти Агенції більш глибше вивчили історію цього місця завдяки архівним документам.
І. Корупція
Почнемо з XIX століття, коли дане місце називалось “Базарна площа”. Можливо ринок існував тут раніше, але фактів тому немає. Біля цієї площі знаходились старі єврейські хати, які відповідно до постанови царського уряду 1870 року повинні були знести. Але демонтували не всі будинки (можливо через корупційну складову), включаючи хату домовласниці Товби Брудерзон. У 1902 році ця панянка на місці сучасного пам’ятника Івана Бевза хотіла побудувати двоповерховий кам’яний будинок, тому що її хатинку на Базарній площі все рівно рано чи пізно демонтували б.
На цей проект дало дозвіл будівельне губернське відділення. Але влада міста була проти цієї будівлі, фасад котрої виходив би на Поштову вулицю (Соборну). Архітектура будівель центральної вулиці міста жостко регламентувалась, фасади будинків повинні були будуватись в чітко визначених архітектурних формах. Це була головна причина того, чому у 1903 році не дали дозвіл на цю забудову. Натомість власниці ділянки була запропонована альтернатива, що в іншій частині міста вона може будувати собі будинок який вона захоче. Детально з архівними документами по цій справі ви можете ознайомитись тут.
ІІ. До кінотеатру тут було дві вулиці
На старих мапах відображені дві вулиці, які існували до забудови цієї місцини кінотеатром. Більш менш чітко ці вулиці зображені на мапі 1952 року.
Сьогоднішня вулиця Визволення в царську епоху мала зовсім інший вигляд. Наприклад, на місці апеляційного суду знаходилась житлова та комерційна нерухомість:
Наприкінці ХІХ та на початку ХХ століття Базарна площа і навколишні території активно забудовувались житловою та комерційною нерухомістю, адже тут вирувало життя і було одне з багатолюдних місць у Вінниці.
Є інформація, що на початку ХХ століття тут була велика пожежа і вся нерухомість згоріла, тому ринок був перенесений на сучасно площу Калічанську. Пожежа була, але десь у 1890-х роках. Є проекти перебудови двох житлових будинків після пожежі, які датуються 1896 роком. Ці будівлі знаходились на тому місці, де сьогодні розташована адмінбудівля на Визволення, 8.
Які інші будівлі знаходились на Базарній площі та в інших районах Вінниці – відмічено на нашій мапі.
ІІІ. Совєтській період
До будівництва кінотеатру на колишній Базарній площі облаштували сквер.
Збереглася унікальна післявоєнна фотографія, де одночасно існують два моста: через острів Кемпа та сучасний.
В кінці 1960-х років розпочинається будівництво “росії”.
Про саму історію функціонування кінотеатру в совєтській період та що було з ним у 1990-х та в 2000-х роках – написано багато статей в інтернеті, тому повторюватись не будемо.
Проект реалізується за фінансової підтримки чеської організації People in Need, у рамках ініціативи SOS Ukraine. Зміст публікації не обов’язково збігається з їхньою позицією.
