Вже 12 років як до острова Кемпа немає доступу. Попасти до нього можна трьома шляхами: вплавь, на човні або взимку пішки по кризі. Що стосується повноцінного доступу на острів, то ще у 2010 році була обрана концепція архітектурної майстерні Асадова “Код міста”. Це доволі амбітний проект, які у вінницьких реаліях неможливо реалізувати, що й доказав час.
Ми надіслали запит до Вінницької міської ради, щоб дізнатись коли все ж таки планується спорудити міст на Кемпу. Відповідь була негативною – принаймні поки що міст будувати не будуть, тому що дорого. Але планується облаштувати на острові пристані, що дозволить діставатися до Кемпи на човні.
Цю пристань повинні обладнати в рамках проекта “Річковий трамвайчик”. Відповідно до плану, вже сьогодні повинні були б облаштовані пристані на Бригантині, біля кам’яних сходів Кумбарі, біля басейну Авангард, на Скалецького та біля мікрорайону Нагірний.
Але, як бачимо, нічого цього не зроблено. Хоча, навіть якщо були б облаштовані пристані, то немає цих самих “трамвайчиків” для перевезення людей по річці.
За самим проектом ще повинна бути друга та третя черга:
Всі пристані, які колись повинні з’явитись у Вінниці, ми відмітили на мапі, де:
- червоні мітки – перша черга
- сині мітки – друга черга
- зелені мітки – третя черга
Історія
Якщо сьогодні немає позитивних перспектив щодо Кемпи, то вони були у минулому. Острів розглядали як гарний майданчик для забудови житловою та комерційною нерухомістю. Завдяки архівним документам стало відомо, що нове XX століття для Вінниці почалося з цікавого проекта. 6 січня 1900 року власник острова Кемпа Мойсей Каліхман вирішив надіслати листа у Вінницьку міську думу з оригінальною пропозицією – зробити з острова півострів. Для цього він пропонував за власні кошти зробити дамбу на правому рукаві Південного бугу та засипати землею територію приблизно у 10 тисяч сажень – це десь трохи більше двох гектар.
Був острів – став півострів
На думку пана Мойсея, вода тут мілка, яка непридатна для пиття та купання, тому потрібно все це засипати землею, яку планувалось взяти з інших островів на річці. Якщо б цієї землі не хватило, то Мойсей Каліхман міг би зняти верхній шар грунту на гранітній скелі біля єврейського кладовища.
На новій ділянці могли б з’явитись квартали, які можна було позначити буквами А, Б, В, Г, Д, Є. Які позитивні аспекти з цього проекту бачив Мойсей Каліхман:
- Замість будівництва двох мостів через Південний Буг, на які виділяють 115 тисяч рублів, можна буде збудувати лише один, який буде значно ширше і по ньому можна буде пустити електричний трамвай, який планували запустити у Вінниці вже в ті роки.
- З’явиться нова вулиця “Набережна”, на якій буде висаджено цілий ряд дерев.
- Покращиться санітарна ситуація в кварталі
- Територія буде забудована комерційними будівлями, які принесуть місту суттєвий дохід
На думку Мойсея Каліхмана, міська дума повинна дати добро на цей проект, адже ніяких грошових вкладень місцевій владі робити не треба. Ба більше, місто ще з цього буде мати цілий спектр вигоди.
Влада таку ідею не зрозуміла
Міська дума відповіла дуже нерозбірливим почерком, що було доволі типово у ті часи. Мабуть, спеціально взяли такого писаря собі у штат, щоб нікому не було зрозуміло позицію місцевої влади.
Але в одній з відповідей можна прочитати деякі речення. Органи місцевого самоврядування були абсолютно проти ідеї пана Мойсея. Вони з цього не бачили ніякої вигоди. Той факт, що замість двох мостів прийдеться будувати лише один – міська дума не бачила в цьому ніякої суттєвої економії.
Найголовнішою проблемою проекту є повіні, які в ті часи мали великий масштаб і продовжувались аж до 1960-х років. Представники міської думи вважали, що якщо засипати правий рукав Південного Бугу, то лівий треба буде розширювати настільки, щоб вода вільно могла проходити це місце під час весняних паводків – а це треба буде знести десяток житлових та комерційних будівель, що робить проект доволі абсурдним.
Але сам проект оригінальний, особливо коли уявляєш, що й по сей день у Вінниці більше 100 років був би не острів Кемпа, а півострів. Але якщо подумати практично, то навіть якщо б цей проект реалізували, то при першій вже повені стало б зрозуміло, що треба ту дамбу на правому рукаві Південного Бугу знести та чим швидше.
Досьє Мойсея Каліхмана
Якщо цей пан мав змогу придбати собі острів Кемпа, то логічно, що він був заможною людиною. Разом з паном Волошинським він мав гасовий склад на території, де зараз знаходиться “Вінницяобленерго”.
Зараз це трохи дивно, але на початку ХХ століття Кемпа виконував роль промзони. Мойсей Каліхман придбав острів, щоб там тримати цистерни з гасом. Мали на острові цистерни з цим паливом й інші підприємці. У 1910 році на Кемпі планували збудувати великий гасовий склад.
Були на острові й житлові будинки, наприклад, як пана Когана.
Проект реалізується за фінансової підтримки чеської організації People in Need, у рамках ініціативи SOS Ukraine. Зміст публікації не обов’язково збігається з їхньою позицією.
