Кожен/на з нас щоденно читає новини на різних платформах, але мало хто задумується над тим, звідки працівники ЗМІ отримують ці дані. Одне з основних джерел для медійника – запити щодо доступу до публічної інформації, яку за законом, розпорядники інформації повинні надати протягом п’яти робочих діб. Для того, щоб з’ясувати наскільки громади на Вінниччині дотримуються прав журналістів/ок на доступ до публічної інформації, ми розіслали запити в усі ОТГ в області, де, згідно з мапою ДСНС про наявність укриттів, є бомбосховища – а це 53 громади з 63 наявних. 

Результати відповідей на запити

За основу журналісти Агенції брали мапу укриттів на сайті ДСНС та знаходили захисні споруди в окремо взятій громаді і надсилали запит в органи місцевого самоврядування, щоб нам надали інформацію про стан кожного цього укриття, і вказали чи взагалі його можна зараз використовувати як захисну споруду. 

Направили запити до 53 громад. Результати наступні:

• Не надали відповідь в передбачений законом термін – 10 громад
• Не надали повну інформацію – 15 громад.

Журналісти Агенції направили повторні запити в ці ОТГ. З тих, що нас проігнорували, не надали відповідь дві громади, а з тих ОТГ, яким надіслали ще один уточнюючий запит – не відповіло три громади. 

Кваліфікація укриттів 

Єдина мапа бомбосховищ у Вінниці та області, яка існувала до повномасштабного вторгнення – це карта захисних споруд, яка була розміщена на сайті ГУ ДСНС України у Вінницькій області. В цей перелік увійшли об’єкти, які ще за часи совєтського союзу будували на підприємствах, щоб люди могли там перечекати “ядерку”, а не ракетні обстріли, як зараз. Сьогодні переважна більшість цих захисних споруд знаходиться на території стратегічних та приватних підприємств, які, якщо їх і можна використовувати як уриття, то вас до них ніхто не пусте. 

Бомбосховища мають багато видів кваліфікації, але зараз в Україні, грубо кажучи, їх поділяють на протирадіаційні укриття (ПРУ) та на найпростіші укриття. Тобто, ПРУ, крім ракетного обстрілу, повинні захищати людей від впливу іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості. За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності.  

Стан захисних споруд на Вінниччині 

Розглянемо кожну громаду окремо по районам, яких в області шість. Всі укриття в кожній ОТГ області ми позначили на карті. Важливо зауважити, що мітки на мапі, які показують де саме знаходиться укриття – в багатьох випадках позначено схематично, тому що на мапі ДСНС більшість міток позначено неправильно.

Наші позначки на мапі мають чотири різних кольора: 

• Синій – ПРУ оцінено як готове

• Фіолетовий – ПРУ оцінено як обмежено готове 

• Червоний – оцінено як неготове  

• Чорний – найпростіше укриття 

Вінницький район – 16 ОТГ (всього громад)

Мапа укриттів

• Надали запитувану інформацію вчасно: Агрономічна, Гніванська, Іллінецька, Липовецька, Літинська, Погребищенська, Стрижавська, Сутисківська 
• Надали неповну інформацію і прийшлось посилати повторний запит: Оратівська
• Не надали відповідь або надали неповну інформацію: Тиврівська, Немирівська, Турбівська 

Тиврівська громада

Тиврівська селищна рада завжди неохоче відповідала на запити від ЗМІ. На своєму офіційному сайті адреса електронної пошти взагалі відсутня, мабуть, щоб путін не поцікавився як йдуть справи на Тиврівщині. 

Відповідно до ст. 15 ЗУ “Про доступ до публічної інформації” передбачає, що розпорядники інформації зобов’язані оприлюднювати інформацію про діяльність суб’єктів владних повноважень, а саме про: їх місцезнаходження, поштову адресу, номери засобів зв’язку, адреси офіційного веб-сайту та електронної пошти; Якщо вони це не роблять, то я вбачаю ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст. 212-3 КУПАП неоприлюднення інформації, обов’язкове оприлюднення якої передбачено законами України “Про доступ до публічної інформації” – каже юрист ГО “Платформа прав людини” Євгеній Воробйов 

На перший наш запит взагалі не було ніякої відповіді, а на повторне звернення прислали відписку. 

Немирівська громада

На перший запит Немирівська міська рада дала загальну відповідь, тому ми їх другий раз попросили надати інформацію по кожному укриттю в їх громаді, але отримали відповідь, де були дані не про всі захисні споруди. Але головна проблема в тому, що на мапі ДСНС всі ці уриття відмічені де завгодно, але не там де вони є насправді. Тому треба особисто перевіряти всі ці об’єкти.

Турбівська громада 

Як й в попередньому випадку, ця селищна рада надала загальну інформацію і коли ми попросили дати дані по кожному об’єкту окремо, нам взагалі нічого не відповіли. 

Гайсинський район – 14 ОТГ (всього громад)

Мапа укриттів

• Надали запитувану інформацію вчасно: Дашівська, Джулинська, Краснопільська, Ладижинська, Теплицька
• Надали неповну інформацію і прийшлось посилати повторний запит: Гайсинська, Тростянецька  
• Не надали відповідь або надали неповну інформацію: Бершадська, Ободівська, Ольгопільська, Чечельницька 

Бершадська громада

Лише на повторний запит була дана відповідь, але детальна і повна

Ободівська громада

Перший запит наш проігнорували, але на повторне наше звернення дали інформації більше ніж просили – акти обстеження кожного укриття, які ми розмістили на мапі   

Ольгопільска громада 

Така ж сама ситуація, як з Бершадською міською радою. 

Чечельницька громада 

Лише на другий запит була дана інформація, але все одно неповна – лише загальна, не по кожному укриттю окремо. 

Жмеринська громада – 8 ОТГ ( всього громад)

Мапа укриттів 

• Надали запитувану інформацію вчасно: Копайгородська, Мурафська, Станіславчицька, Шаргородська
• Надали неповну інформацію і прийшлось посилати повторний запит: Барська, Жмеринська

Жмеринська громада

Ситуація схожа з Немирівською ОТГ. На мапі ДСНС тут знаходиться багато захисних споруд, але відмічені вони хаотично, не там де вони є. З даних, які ми отримали від Жмеринської міської ради, приходимо до висновку, що в готову стані ПРУ є лише на об’єктах залізничної інфраструктури. На сайті міськради є власна мапа укриттів, але до неї є такоє багато питань – все треба перевіряти особисто.

Могилів-Подільський район – 7 ОТГ (всього громад)

Мапа укриттів

• Надали запитувану інформацію вчасно: Вендичанська, Могилів-Подільська, Ямпільська 
• Надали неповну інформацію і прийшлось посилати повторний запит: Мурованокуриловецька
• Не надали відповідь або надали неповну інформацію: Чернівецька 

Чернівецька громада

Надали лише загальну інформацію, що є чотири ПРУ, які придатні і до всіх є вільний доступ. Коли ми надіслали повторний запит, щоб надали інформацію окремо по кожному об’єкту, то взагалі ніякої відповіді від них ми не отримали

Тульчинський район – 9 ОТГ (всього громад)

Мапа укриттів

• Надали запитувану інформацію вчасно: Брацлавська, Піщанська
• Надали неповну інформацію і прийшлось посилати повторний запит: Тульчинська
• Не надали відповідь або надали неповну інформацію: Городківська, Крижопільська, Шпиківська

Городківська громада 

Повне ігнорування. 

Крижопільська громада

Лише на повторний запит дали відповідь, але детальну по кожному об’єкту. 

Шпиківська громада

Відповіді не було і коли надіслали другий запит на інформацію, через годину вже була дана запитувана нами інформація. 

Хмільницький район – 9 ОТГ (всього громад)

Мапа укриттів

• Надали запитувану інформацію вчасно: Іванівська, Махнівська, Уланівська
• Надали неповну інформацію і прийшлось посилати повторний запит: Калинівська, Козятинська, Хмільницька
• Не надали відповідь або надали неповну інформацію: Війтівці, Глуховецька

Війтівецька громада

Повний ігнор

Глоховецька громада

Відповідь була дана лише на повторний запит 

Дмитро Франчук – екс-голова Захарівської РДА, політичний аналітик

У таких випадках я рекомендував би журналістам наступні кроки:

Надати повторний запит. Перше, що слід зробити, це повторно надіслати запит, у якому вказати, що ви не отримали відповіді на попередній запит. У повторному запиті також можна вказати, що ви вважаєте, що ваше право на доступ до публічної інформації було порушено

Звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Якщо повторний запит не дав результатів, можна звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Уповноважений має право провести перевірку та вжити заходів для захисту права на доступ до публічної інформації.

Звернутися до суду. Якщо Уповноважений не зміг допомогти, можна звернутися до суду. Суд може зобов’язати розпорядника інформації надати запитувану інформацію

Звернутися до громадських організацій, які займаються захистом права на доступ до публічної інформації. Такі організації можуть надати юридичну допомогу та підтримку журналістам у їхній боротьбі за доступ до інформації

Звернутися до міжнародних організацій. Міжнародні організації, такі як Рада Європи та ОБСЄ, можуть надати підтримку журналістам у їхній боротьбі за доступ до інформації

«Це дослідження було представлено “ВАЖР” в рамках проєкту журналістських розслідувань «Захист Передової” (Protecting the Frontline 3), що фінансується ЮНЕСКО та втілюється Інститутом висвітлення війни та миру (IWPR). Зміст дослідження є винятковою відповідальністю “ВАЖР” i не відображає погляди ЮНЕСКО чи Інституту висвітлення війни та миру”.