Недопущення до місць ракетного прильоту, ненадання публічної інформації, судові тяжби, “пропаганда” діяльності міської ради – все це про працю журналістів/ок у Вінниці та області. Деякі міські комунальні підприємства приховують щомісячну заробітну плату своїх керівників, яка офіційно може сягати понад 50 тисяч гривень. Розберемо кожен цей випадок окремо.
Почнемо з запитів про доступ на публічну інформацію. Щоб розібратись як відповідає Вінницька міська рада на запити від журналістів/ок, спочатку дізнаємось про кількість надісланих цих запитів до міськради починаючи з 24 лютого 2022 року. Статистика наступна:
Журналісти нашої Агенції надіслали 61 запит, “RIA” – 10 і ще по одному запиту кілька місцевих ЗМІ і все. Така ситуація пов’язана з тим, що переважна кількість місцевих видань займається просто висвітленням подій у місті, а для цього не потрібно надсилати запити, щоб щось “накопати”. Ба більше, Вінницька міська рада на висвітлення своєЇ діяльності у ЗМІ з бюджетних коштів у 2022 році витратила майже два мільйона гривень, а в 2023 році згідно з укладеними договорами – 1,3 мільйона гривень.
Порушення прав журналістів/ок
Якщо вже говорити на цю тему, то показовим буде відповідь директора комунального підприємства (яке належить місту) “Радіокомпанія” Місто над Бугом” Ігоря Голуба:
Але порушення прав журналістів/ок все ж таки є, чому свідчать наступні коментарі:
Тетяна Щербатюк – журналістка “I-VIN.INFO”
в/ч 3008 – Нацгвардія, але незрозуміло, чи у них пошта неправильна вказана в їхніх месенджерах, чи що там не так ще. На дзвінки вони відповідали, якщо ми телефонували на особисті мобільні номери.
В деяких громадах не відповідали на запити, зараз вже не згадаю, в яких саме. Вінницька ОВА і міськрада завжди нам відповідають.
Ігор Заіковатий – головний редактор “Na Парижі”
Протягом 2022-23 років отримував відповіді на всі запити від державних інституцій і комунальних установ. Формально порушень не було. Проте стикався з тим, що часто державні установи обмежувались відписками посилаючись на воєнний стан. Зокрема різні структури у Хмельницькій області.
Антон Булгаков – журналіст, регіональний представник “ІМІ”
У нас з цим доволі скучно. Робив запити до поліції – то тільки пару випадків й то, один з них мій, коли не допустили до сесії Якушинецької сільської ради. У нас 90% журналістів/ок не приходили на допроси до слідчих, якщо по їх справі відкривали провадження.
Василь Кізка – журналіст з міста Ямпіль (Вінниччина)
Я маю звання “Заслужений журналіст України”. У мене є канал на Ютубі. На ньому виставлені дуже багато моїх репортажів із Ямпільського районного суду, Вінницького обласного суду, які, за моїми скаргами, скасовували постанови Ямпільської поліції про закриття двох кримінальних проваджень за статтями 171 КК (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів). Перше провадження розпочате в 2019 році, поліція закривала дев’ять разів, а суд відміняв поліційні постанови. Зараз вже десятий раз поліція намагається закрити цю справу шляхом шахрайства. Не дає мені, потерпілому, доступу до огляду і копіювання матеріалів провадження. По другій справі вже було три судових засідання за моїми скаргами. Два рази Ямпільський суд відмінив постанови поліції про закриття справи, а один раз – Вінницький обласний суд. По цій справі поліція також шахрайським способом намагається закрити провадження. Не дає мені доступу до матеріалів справи. Все це можете знайти на Ютубі, воно виставлено для широкого кола людей. Публікується на сторінці НСЖУ в ФБ та на інших ресурсах.
Вікторія Коваль – головна редакторка онлайн-видання “Нова українська школа”
Ми часто надсилаємо запити на обласні адміністрації і маємо свій власний “антиТОП”, але Вінниччини в цьому антирейтингу немає. Здебільшого розпорядниками потрібної нам інформації є саме ОВА, а не міські ради. Тому надсилаємо найчастіше саме на ОВА. Утім, декілька разів ми надсилали безпосередньо на Вінницьку міську раду (або ОВА спускало на них і відповідали вже вони). Колеги цілком задоволені відповідями Вінницької міськради – І до термінів, і до змісту зауважень не маємо.
Вадим Павлов – головний редактор в RIA/20minut.ua
Зазвичай все добре з коментарями і відповідями. На це нарікань немає. Але була ситуація, яка мене здивувала і обурила. Мова йде про недопущення мене на місце прильотів у Будинок офіцерів. Ось в цьому пості я все детально розписав.
Не для кого немає секрету, що “ВІТА” – провладне ЗМІ. Добре б, що це змінилося б.
Віталій Дужак – журналіст в “Ми-Вінничани”
Мені Вінницька міська рада в принципі нічого не відповідала і не надавала. У 2020 році виграв у них суд, тому що не надавали мені публічну інформацію. Вони програли ще апеляцію і все одно “на морозі” – не виконують рішення судів. Всі запити які їм надсилаєш, то або “вода” ні про що, або присилають титулку і за наступні сторінки по 20 гривень заплати, які мені не потрібні.
Ось, наприклад, два місяці тому надсилав журналістський запит стосовно того, скільки коштів міська рада витрачає на ведення судових спорів. Через місяць прийшла відповідь, що це складна інформація і потребує часу, і на тому пропали.
Вінницька виконавча служба їм два приписи виписала і наклала два штрафи з адмінкою, що вони не виконують рішення суду, а вони пішли судитися з виконавчою і виграли суд, тому що він побачив, що міськрада виконала рішення, хоча це не так.
Комунальні підприємства Вінницької міської ради
Ми вирішили особисто перевірити як відповідають на журналістські запити структурні одиниці міської ради, а саме комунальні підприємства (КП), тому що з відповідями щодо доступу до публічної інформації від самої міської ради, за який відповідає відділ звернень, не маємо жодних проблем. Вони надходять вчасно та в повному обсязі. Комунальні підприємства є окремою юридичною особою і всі створені Вінницької міської радою, та здійснюють свою діяльність, використовуючи бюджетні кошти. Тому, відповідно до ЗУ “Про доступ до публічної інформації”, комунальні підприємства є розпорядниками публічної інформації і повинні надавати відповідь на запити від представників ЗМІ.
Ми надіслали запити до 34 КП (крім лікарень) з проханням, щоб нам надали інформацію про офіційну заробітну плату керівника/ці підприємства та який оклад нем/ю був отриманий за серпень 2023 року. Відповідь отримали від 27 комунальних підприємств. З них одне зараз перебуває в стані ліквідації, а двоє КП під різними приводами відмовились надати запитувану інформацію, що є порушенням ЗУ “Про доступ до публічної інформації”. Отже, керівники/ці вінницьких комунальних підприємств за серпень 2023 року отримали:
- До 20 тисяч гривень – керманичі чотирьох КП
- Від 20 до 30 тисяч гривень – керманичі 13 КП
- Від 30 до 40 тисяч гривень – керманичі чотирьох КП
Зі значним відривом у ТОП-3 виходять наступні комунальні підприємства:
- “Муніципальна варта” – директор за серпень отримав 50,6 тисяч гривень
- “Вінницька транспортна компанія” – гендиректор за серпень отримав 59,4 тисяч гривень
- “Інститут розвитку міст” – керівник за серпень отримав 66,7 тисяч гривень.
Може здатися дивним, що очільник “якогось незрозуміло для багатьох людей” КП “Інститут розвитку міст” отримує таку високу зарплатню, але це пов’язано з тим, що було додатково нараховані відпускні та лікарняні. Ставка окладу складає 26,8 тисяч гривень.
В кінці вересня поточного року КП “Інститут розвитку міст” очолила Янна Чайковська.
На балансі підприємства перебуває хаб “Місто змістів”. КП займається розробкою практичних пропозицій, направлених на підвищення ефективності управління розвитком міського господарства, поліпшення інвестиційного клімату і підвищення якості життя мешканців міста. Подібні підприємства є в інших обласних центрах Україні.
Найвищу заробітну плату отримує т.в.о генерального директора КП “Вінницька транспортна компанія” Олександр Нечаєв – 59,4 тисяч гривень. Цікаво, що оклад керівника підприємства складається з тієї суми, яку разом отримують шість водіїв тролейбусів.
Чому найвища заробітна плата серед керівників комунальних підприємств Вінниці саме у очільника КП “Вінницька транспортна компанія”? – мабуть, тому що це найбільше КП у місті, у котрого статутний капітал складає понад 700 мільйонів гривень.
«Це дослідження було представлено “ВАЖР” в рамках проєкту журналістських розслідувань «Захист Передової” (Protecting the Frontline 3), що фінансується ЮНЕСКО та втілюється Інститутом висвітлення війни та миру (IWPR). Зміст дослідження є винятковою відповідальністю “ВАЖР” i не відображає погляди ЮНЕСКО чи Інституту висвітлення війни та миру”.
