Дроблення земельних ділянок під час справи у суді, невідповідне цільове призначення землі, протиріччя з містобудівною документацію, відсутність відповідних дозволів і паспорту об’єкта , інклюзивність на одну хвилину, облаштування біля нього габіона за 13 мільйонів гривень з бюджету громади – все це про будівництво об’єкта, схожого на торговий центр, по вулиці Данила Нечая у Вінниці. Місцеві мешканці кажуть, що про ремонти доріг на сусідніх вулицях за гроші бюджету розповідають у багатьох ЗМІ, а про облаштування у них габіону – якась дивна тиша і відсутність інформації.
Будівництво об’єкту, схожого на торговий центр, та облаштований поруч габіон за бюджетні гроші, ймовірно, пов’язані між собою, хоча знайти прямі докази цього журналістам не вдалося. Чому схожого на ТЦ? Інформації про те, що там будується немає, паспорт об’єкта відсутній. Місцеві розповідають, що за чутками тут має бути чи то відділення Нової пошти, чи магазин “Фора”, чи просто черговий торговий центр. Одне зрозуміло точно, що на житлову забудову для якої призначені земельні, це не схоже.
Будівництво “торгового центру”
(фото Агенції)
Арештована земля
Місце, де зараз будується, ймовірно, ТЦ, завжди було частину яру, по якому протікала безіменна річка, яка нещодавно отримала назву Паліїв Яр на честь назви вулиці, вздовж якої вона протікає.
(скріншот з карт Гугл)
У 2013 році Вінницька міська рада передала безкоштовно ці дві ділянки (де зараз ТЦ) у власність особам, які потім неодноразово змінювалися. З того моменту ділянки мають юридичну адресу вулиця Данила Нечая, 136а та 138а. На думку місцевих активістів, це було зроблено незаконно, тому вони не перший рік судяться за те, щоб ці землі знову повернули громаді. Наприкінці січня 2025 року суд наклав арешт на ділянки, де по факту будується “торговий центр, хоча по документам там повинен бути житловий будинок. Відповідно до ст.150 ЦПК України арешт майна передбачає тимчасове позбавлення права на його відчуження, розпорядження та/або користування. Будівельні або підготовчі роботи на земельній ділянці є формою користування та розпорядження майном, а отже – несумісні з режимом арешту. Але це ніяк не заважало будувати тут “комерційну” нерухомість протягом всього 2025 року.
Містобудівною діяльністю не передбачено розміщення тут комерційної нерухомості
У грудні 2024 року Вінницька міська рада затвердила комплексний план просторового розвитку громади та зміни до Генплану. У цьому документі територія, де будується “ТЦ”, призначена для житлової забудови, а не для комерційної.
(скріншот з Плану)
У власників ділянок є лише дозвіл на будівництво житлового будинку
Цей факт підтверджується у Порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та є в матеріалах судової справи.
Хто власник ділянок та хто будує нерухмість?
(фото Агенції)
Дізнатись це непросто. Наразі Держреєстр нерухомого майна закритий, але дізнатися кому належить та чи інша нерухомість можна у ЦНАПі, отримавши інформаційну довідку. Журналісти Агенції отримали довідки на дві земельних ділянки, на яких розташоване будівництво, у Вінницькій міській раді. Довідки не містять інформацію про ці ділянки. Адміністраторка пояснила, що таке можливо, якщо права власності були оформлені до 2013 року.
Але, як з’ясувалося згодом, цих двох земельних ділянок наразі уже просто не існує. У травні 2025 року у суді з’ясувалося, що ці ділянки були поділені на чотири нові. Юридично це означає, що вже “предмет спору” зник: ділянки, щодо яких триває позов, більше не існують.
Активістка, голова ГО “Народовладдя Вінниччини” Леся Добржанська, яка ходить на всі судові засідання і хоче повернути цю землю назад громаді, вважає, що справжній власником ділянок є депутатка Вінницької міської ради Наталя Панчук.
Станом на сьогодні власниками ділянок є Володимир Яцик і Віталій Шевчук. Це територія Квартального комітету “Димитрівський”, головою якого є Наталя Панчук, яка є ще головою Асоціації органів самоорганізації населення Вінниці. Ці землі є неофіційню власністю Наталі Панчук. Вона з 5 соток зробила з насипанням землі 24 сотки і з порушеннями законодавства приватизувала ділянки на підставних осіб, – каже Леся Добржанська.
Щоб взяти коментар у депутатки Наталі Панчук, треба його написати на офіційно пошту Вінницької міської ради, яка передбачена для запитів від ЗМІ. Нам відповіли, що наше питання до депутатки будуть розглянуті до норм чинного законодавства, але не вказали відповідно на які саме норми законодавства вони посилаються. На момент публікації цього матеріалу ніякої відповіді від депутатки Наталі Панчук ми не отримали.
(скріншот відповіді міськради)
Щоб побудувати нерухомість на цьому місці, треба було насипати багато землі та зробити міцний фундамент, адже об’єкт будується на крутому схилі яру.
(фото Агенції)
Журналісти запитали місцевих мешканців, яких зустріли біля об’єкта, чи знають вони, хто власник будівництва і чи пов’язаний він з Вінницькою міською радою. У відповідь почули, що чутки ходять різні, але вони не хочуть їх поширювати.
Коли почали будувати цей торговий центр, то робітники казали нам, що не переживайте, вам тут все поруч теж облагородять, – розповів один з місцевих чоловіків.
Пізніше тут почали облаштовувати габіон.
Габіон
Суперечливий тендер
Габіонl, як писали 17 лютого минулого року у ЗМІ розпочали облаштовувати поруч з об’єктом будівництва лютому 2025 року.
(скріншот з карти Гугл)
Лише через місяць, 5 березня, був підписаний договір з ТОВ “Будівельна компанія” на 13 мільйонів гривень на виконання: “Капітальний ремонт проїзду з укріпленням схилу по вул. Паліїв Яр в м. Вінниці (з адаптацією до потреб маломобільних груп населення)”. Тобто, тут два варіанта: або договір з підрядником підписали заднім числом або будівельні роботи у лютому проводив інший підрядник. Роботи були виконані наприкінці минулого року. З підрядником розрахувались повністю.
Місцеві мешканці розповідають, що верби біля габіону садили в грудні 2025.
Сподіваємося, що вони виживуть та зазеленіють весною.
Габіон був необхідністю чи його побудували задля укріплення берега біля “торгового центру”?
(фото Агенції)
На це питання у нашому запиті до Вінницької міської ради, відповідь була у стилі совєтської епохи, коли все робилось “на прохання трудящих”, і що це ніяк не пов’язано з будівництвом поруч “торгового центру”:
(скріншот відповіді міської ради)
Місцеві мешканці підтвердили, що подібні звернення до влади справді були:
Тут була проблема зсуву землі, то мешканці цих будинків писали заяви до міськради, щоб зробили укріплення берегу. До габіону тут була мала стежка, по якій було погано йти і нічого не було видно у темряві. Тут багато людей проходять у цьому місці, – каже місцева мешканка Валентина
Але не всі підтримують цю думку:
Мені, здається, під час війни таке робити, коли у людей немає ні світла, ні тепла – недоцільно. Я коли була у Польщі, то з зароблених коштів я завжди донатила на ЗСУ. Коли я приїхала і ось все це побачила, то я стала плакати. Стільки горя навколо. Я втратила дитину на війні і я знаю як це втрачати дітей. І як нам бачити ось таке, коли стільки коштів на це пішло. Чому вони не на війну пішли? Мені дуже боляче на це дивитись. Я знаю, що інші люди, які втратили рідних на війні, теж такої думки, – каже пані Галина
Якщо подивитись на це об’єктивно, то у Вінниці сотні житлових будинків знаходяться на схилах і там габіони не облаштовують. Наприклад, щоб далеко не ходити, візьмемо протилежний берег від габіону – там теж схил і є житловий будинок на ньому.
(фото Агенції)
Інклюзивним проєкт був лише одну хвилину
Облаштування габіону не річці Паліїв Яр з самого початку передбачав інклюзивність – але лише на одну хвилину. Якщо основний договір на виконання робіт з підрядником був підписаний 5 березня о 15:33 годині, то вже через хвилину підписується додаткова угода про те, що з цього проєкту виключено пункт про адаптацією до потреб маломобільних груп населення.
(скріншот договору)
У відповідь на наш запит, Вінницька міська рада це пояснила тим, що це було зроблено для того, щоб не збільшилась вартість проєкту.
(скріншот відповіді міської ради)
У квітні 2025 року ДАСУ перевіряли цю закупівлю на законність, але ніяких порушень не виявили.
13 дерев зрізали, а посадили 31 вербу, щоб зміцнити берег
На тому схилі, де зараз розташований габіон, росли чотири клена ясенелистого, два ясеня, чотири акації, один клен, одна верба та одна липа.
(скріншот відповіді міської ради)
Зараз між габіоном та приватними будинками висаджено 22 білі верби та ще 9 таких дерев на самому габіоні, хоча по кошторису планували висадити тут лише 10 дерев.
(фото Агенції)
Зроблено це не задля благоустрою та краси, а суто задля практичної цілі – їх розгалужена коренева система сприяє укріпленню берегової лінії.
За словами місцевих мешканців, висаджували ці верби у грудні, коли почались сильні морози. Ще близько десятка дерев висадили на самому габіоні.
Асфальтування при температурі мінус 12 градусів по Цельсію
(фото Агенції)
Коли журналісти Агенції були на місці 16 січня 2026 року, то побачили як асфальтують дорогу при сильному морозі.
Коли будували “ТЦ”, то, скоріше за все, пошкодили каналізацію. Зараз вона стала протікати, тому аварійні служби її ремонтують саме зараз, – каже переселенка з Харкова Людмила
Вулиця Паліїв Яр – занедбана
(скріншот з https://maps.visicom.ua)
Сама вулиця Паліїв Яр, вздовж якої протікає у яру річка – занедбана. І на ремонт доріг чи розчищення від сміття яру з міського бюджету грошей не виділяють. З давніх часів цю вулицю називали просто Яр (Оврагъ). З 1921 року ця вулиця стала називатися Паліїв Яр – на честь військового діяча, козака Семене Палія. Саме таку назву вулиця мала під час німецької окупації – вулиця Семена Палія, але коли у 1944 році місто знову зайняла совєтська армія, то повернули стару назву – Паліїв Яр. Зараз вулиця, як й сам яр, у занедбаному стані.
(фото Агенції)
