Генеральний план Вінниці приховують за службовим грифом у супереч законам. Це дає можливості для корупційних зловживань з комунальними землями.

Генеральний план – головний містобудівний документ Вінниці, в якому описано процес розвитку, планування, забудови, використання земель. Він  показує нинішній стан розвитку міста, і те, яким воно буде через 15-20 років.

Діючий на сьогодні  генплан був затверджений рішенням сесії Вінницької міської ради  у 2007 році, у 2013 до ньоговнесли зміни. Ці зміни були пов’язані з запланованим розширенням меж Вінниці за рахунок навколишніх сіл.

Генеральний план Вінниці розробляв державний науково-дослідний інститут проектування міст “Діпромісто”. Топографічну основу для розробників надало державне науково-виробниче підприємство “Геосистема”. Учасники процесу створення  генплану, тепер киваючи одне на одного, приховують генеральний план від його власника – територіальної громади Вінниці за грифом “Для службового користування”.

ГЕНПЛАН СХОВАЛИ ЗА ГРИФОМ “ДСК”

У запиті на доступ до публічної інформації, журналісти просили у Вінницької міської ради надіслати електронний варіант копії Генерального плану міста Вінниці з усіма графічними та текстовими складовими. У разі відсутності електронного варіанту, просили надати можливість зробити фотокопії.

У відповіді нам пояснили, що “графічній та текстовій частині генерального плану (основне креслення, його складові) розробником містобудівної документації – інститутом ДП УДНДІПМ “Діпромісто” ім. Ю. М. Білоконя встановлено гриф “для службового користування”. Кажуть, що за постановою Кабміну від 199 року N 1893 приймати рішення про зняття грифу обмеженого доступу має право автор-розробник.

У відповіді йдеться, що міська рада зверталася до розробника, щоб він або підтвердив, або скасував, а відповідь – гриф “ДСК” для матеріалів генплану залишено. Але одразу й заспокоїли, що наразі “виконавчими органами міської ради проводяться роботи з розробки нового Генерального плану розвитку м. Вінниця. Матеріали вказаної містобудівної документації будуть мати повну відкритість та доступність для ознайомлення”.

УПОВНОВАЖЕНИЙ ПІДТВЕРДИВ ПОРУШЕННЯ ЗАКОНІВ

Нам відмовили в наданні копії генплану та зробити фотокопії, оскільки гриф “ДСК” цього не передбачає. Запропонували з паспортом звернутись до департаменту архітектури, містобудування та кадастру та домовитись, щоб нам дали ознайомитись з генеральним планом.

Надавши таку відповідь, чиновники порушили одразу два закони України “Про доступ до публічної інформації” та  “Про регулювання містобудівної діяльності“, пояснює юрист Інституту розвитку регіональної преси Олександр Бурмагін.

Ця відповідь незаконна з двох, дуже простих і очевидних підстав. Перша, це норма частини 11 статті 17 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, в якій чорним по білому зазначено: “Матеріали генерального плану населеного пункту не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі.Загальна доступність матеріалів генерального плану населеного пункту забезпечується відповідно до вимог Закону України “Про доступ до публічної інформації” шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування.”

Друга, це те, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України №1170-VII (набрав чинності 19 квітня 2014 р.) гриф “Для службового користування” чи інші грифи, що передбачають обмеження доступу до документа або інформації в ньому, які були надані до набрання чинності Законом України “Про доступ до публічної інформації”, крім грифів секретності, втрачають чинність, а відповідні документи підлягають розкриттю та наданню на запит, через один рік після набрання чинності цим Законом, якщо зазначені грифи не були переглянуті та підтверджені відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації”. Якщо такого перегляду не було – сам гриф є протизаконним. Проте, навіть, якщо його переглянули він прямо суперечить вищенаведеній нормі закону, яка чітко передбачає, що інформація з генпланів має надаватись на запити в тому числі.

Відповідальних за порушені права на доступ до генплану знайшли представники секретаріату Уповноваженої ВР України з прав людини, до якої за захистом порушеного права звернувся юрист Вінницької агенції журналістських розслідувань Сергій Корнійчук. У відповіді йому підтвердили, що чиновники порушили закони. Та повідомили, що викликали розпорядника інформації Вінницької міської ради для складання протоколу про адміністративне правопорушення в Київ.

У ПОШУКАХ “КРАЙНІХ”

Після того, як ми знайшли відповідальних, почали шукати “крайніх” – підприємства, які брали участь у розробці генплану Вінниці. Оскільки міська рада у відповіді вказала, що саме розробник “Діпромісто” мав зняти гриф “ДСК”, йому написали інформаційний запит. Просили пояснити, чому не зважаючи на норми законів, вони залишають цей гриф. У відповіді перевели стрілки на інше підприємство: “В зв’язку з тим, що при розробці генерального плану міста Вінниці була використана топографічна основа з грифом ДСК, яку надано автором-розробником ДП «Геосистема», саме ДП «Геосистема» має право приймати рішення про зняття обмеженого доступу”. Питаємо те ж саме  “Геосистему”. У відповіді у нас попросили про продовження терміну для надання інформації, оскільки запит потребує аналізу  великої кількості документів.

Також написали повторний запит у міську раду та попросили надати копії листа-звернення про зняття грифу з генплану міста до розробника “Діпромісто” та їх відповідь.

Копії надали. З них стало відомо, що начальник служби кадастрів Олександр Бондарчук дійсно писав таке звернення 28 квітня 2015 року. Відповідь від “Діпроміста” надійшла лише 5 червня.

На той момент за законом “Про доступ до публічної інформації” (через рік після набрання чинності цього закону, а це 19 квітня 2015 року), уже усі грифи втратили чинність, а документи підлягали розкриттю.

Крім того, ми попросили міськраду надати копію рішення про розробку нового генплану, яку нам анонсували у першій відповіді. Виявилося, що рішень щодо розроблення нового генерального плану міста міською радою не приймалось.

“Наразі, в зв’язку з реалізацією проекту «Інтегрований розвиток міст в Україні», який діє в рамках німецько-українського співробітництва, передбачено  розробку Концепції інтегрованого розвитку міста Вінниці, за результатами затвердження якої будуть прийняті проектні рішення генерального плану розвитку міста” – йдеться у відповіді.

Юрист Сергій Корнійчук скористався можливістю ознайомитись з генпланом, дотримуючись вимог грифу “ДСК” в департаменті архітектури, містобудування та кадастру 

НАВІЩО НАМ ГЕНПЛАН?

Пояснити навіщо Вінниці  потрібен генеральний план, а вінничанам вільний  доступ до нього ми попросили архітектора Ігоря Єзерського.

Це, якщо в двох словах, проектна документація, яка надає можливість бачити перспективу забудови міста. В ньому можна побачити усі зони міста – промислові житлові, зони відпочинку, майбутні шляхи. Наприклад за діючим генпланом, у Вінниці мало бути ще додаткових три мости, але наскільки я знаю, за останніми даними, планується два. Будуть вони чи ні – але вони в планах. Один з мостів на Гонти-Богуна, інший – на Сабарові, – каже архітектор.

Він вважає, що  для розуміння спеціалістів достатньо і якості копії генплану, що є на сайті міськради, але пересічний мешканець нічого не зрозуміє. Не всі розуміють та читають генплан, карту міста і то не кожен здатен побачити, – стверджує Єзерський.

Архітектор каже, що у будь якому випадку, вінничани мусять мати доступ до генплану, оскільки є такі моменти, що впливатимуть на їхнє подальше життя.

Як приклад Ігор Єзерський наводить аргумент про те, що приватна власність також може стати об’єктом конфіскації у майбутньому. Генеральний план може передбачати реконструкцію деяких зон, що зазвичай супроводжується відселенням мешканців районів реконструкції. У таких випадках власникам конфіскованої нерухомості мають виплатити  компенсацію. Біля чиїхось помешкань у майбутньому може з’явитися кладовище,пройти нова транспортна розв’язка, будуть побудовані нові житлові мікрорайони, торгові комплекси  і так далі. А це у свою чергу вплине на вартість житла та якість життя.

Архітектор Ігор Єзерський каже, що у генплані вінничани можуть  знайти багато корисної інформації, що матиме вплив на їхнє майбутнє

ДОСТУП ВІДСТОЮЮТЬ У ЄВРОСУДІ

Громадська організація “Східноукраїнський центр громадських ініціатив”, яка знаходилась у Луганську, ще у 2009 році проводила всеукраїнську акцію по “розсекреченню” доступу до генеральних планів міст.

Вінниця – увійшла в число тих міст, що приховує свій генеральний план. Юрист “Східноукраїнський центру громадських ініціатив” Володимир Щербаченко каже, що довелося відстоювати право громади на вільний доступ до генплану в прокуратурі, а потім в судах у сіх рівнів. Українські суди не захистили порушене право, тому активісти звернулися до Європейського суду.  Ця справа була прийнята до розгляду ще два роки тому, кажуть активісти, але поки що розглянута не була.

Ми боролися за зняття грифів “таємно” та “ДСК” з генеральних планів міст. Ця практика залишилась нам ще з радянських часів. За часів незалежної України вона збереглась, оскільки це дозволяло розкрадати земельні ресурси міських громад. Чиновникам було це вигідно. Вінниця була одним з міст для моніторингу. Архітектори та чиновники знали про цю ситуацію, але публічно про це не говорили. Адже це взагалі нонсенс, що в цивілізованому світі таке відбувається. Нам було важливо довести те, що проблема реальну існує, що ми її не видумуємо. Що дійсно міські ради відмовляють в доступі. Ми надіслали запити в понад 200 міськрад. Ситуація по Вінниці нічим особливим не відрізнялась. Міське самоврядування, Гройсман, який був тоді міським головою, намагалися показати багато корисних ініціатив, наприклад, прозорий офіс. Але що стосувалося доступу до генплану, ситуація не відрізнялась від інших міст. Нам не вдалося отримати копію генплану чи вільний доступ до нього, і тому позивались в українські суди, а потім до Євросуду, – говорить юрист.

Володимир Щербаченко впевнений, що приховування такої важливої інформації, як генплан, створює для чиновників надзвичайно корупційне живильне коло.

Це головний містобудівний документ, котрий визначає напрямки, куди буде рухатись місто, як розвиватись, будуватись. Зонінг – є частиною генплану, який визначає допустимі види забудови, на конкретних земельних ділянках, – каже юрист.

Володимир Щербаченко каже, що неможливість громади контролювати генеральний план дає змогу маніпулювати земельними ділянками, змінюючи їх цільове призначення.

Це головна з причин, чому приховують генплан. Саме він може визначати, що певні території мають якесь інше призначення. Коли генплан відкритий, то міська рада не може в ручному режимі відривати шматок землі та міняти в ньому цільове призначення. Чи там комусь дали за хабаря землю та поміняли цільове призначення. Якщо змінюється цільове призначення, то мав би змінюватись й генплан. Якщо він доступний, то люди можуть за цим всім спостерігати та брати участь, впливати протестувати, – говорить юрист.

P.S. Доки матеріал готувався до публікації, на сайті Вінницької міської ради. у розділі “Генеральний план” відбулися зміни. Там з’явилося основне креслення генерального плану у високій роздільній здатності. Але без спеціальних позначок. А лише завдяки їм можна зрозуміти, що саме має бути на тих, чи інших землях. Ці позначки є на плані зонування територій Вінниці, але вони залишились у дуже низькій якості. Прочитати текст навіть при найбільшому збільшені – неможливо.

Інга Фляжнікова, Анастасія Дем’янчук

Джерело corruptua.org