Джерело: vlasno.info
Автор: Тамара Тисячна
Обладнання очисних споруд молдавського міста Сороки, які знаходяться на території Цекинівської сільради в Україні, наприкінці минулого року почали вирізати та вивозити у невідомому напрямку. Про це повідомила голова сільради Ірина Рачковська.
Ірина Рачковська
За словами посадовиці, у жовтні минулого року вона виявила, що з одного з приміщень комплексу очисних споруд невідомі вивезли насоси та інше обладнання. Жінка покликала на місце пригоди депутатів сільради, які склали відповідний акт та заявила в поліцію.
Фото зроблені Іриною Рачковською у жовтні минулого року
Чоловік на ім’я Юрій, який займався даною справою, запевнив, що має дозвіл від молдавських власників очисних споруд. Однак, Ірина Миколаївна запевняє: документа на право власності у Республіки Молдова немає і бути не може. Адже, щоб оформити його, потрібно спочатку оформити право власності або оренди на землю. А це неможливо без дозволу українського Кабінету Міністрів. Тому, питання, хто дав дозвіл на вирізання та вивезення обладнання — відкрите. Так само, як і те, хто має з цього зиск.
Будувалися за радянського союзу
Комплекс очисних споруд для молдавського міста Сороки, яке географічно знаходиться на другому боці Дністра навпроти українського села Цекинівка, збудували ще у 60-х роках минулого століття.
Молдавське місто Сороки. Вигляд зі сторони села Цекинівка, фото Вадима Штербате
Згоду на виділення земельної ділянки площею 5 га у Цекинівці надали депутати Вінницької обласної ради у 1965 році. За неї молдавська сторона сплатила українській 30 тисяч радянських рублів. Рельєф у Сорок такий, що на їхньому боці розмістити очисні споруди не було можливості, тому у радянські часи і дійшли такого рішення.
– Труби проклали по дну Дністра і вивели з нашого боку. Протягнули їх через усе село і збудували очисні споруди за його межами. Але як наші люди намучилися з ними! Скільки було випадків, коли труби проривало і нечистоти лилися вулицями села, потрапляли у підземні води так, що воду з колодязів не можна було пити, – пригадує сільський голова. Однак, коли радянський союз розпався і Україна проводила демаркацію кордону, Республіка Молдова не заявила своїх прав на ділянку, де знаходяться її очисні споруди. Замість цього молдавська сторона підписала договір оренди на земельну ділянку і орендувала її впродовж десяти років — з 1993-го по 2003-й.
Коли останній договір оренди закінчився, його не продовжили, а просто відрізали труби, по яких текли нечистоти, і пустили її прямо у Дністер. Що ж до приміщень та обладнання у них, то вони знаходяться на балансі водоканалу міста Сороки. Це ж підприємство і платить зарплату сторожам, які там працюють. – Якби тоді молдавська сторона заявила свої права на цю ділянку, то все було б інакше. Однак вони цього не зробили і зараз маємо те, що маємо, – каже Ірина Рачковська. – Підписавши договір оренди, Молдавія визнала, що ця земля — українська.
Очисні споруди напівзруйновані
Очисні споруди — це комплекс із семи будівель, які сьогодні знаходяться у напівзруйнованому стані.
Коли наша невелика делегація у складі сільського голови Ірини Рачковської, заступника голови Ямпільської райдержадміністрації Людмили Майорової, журналістки та ще одного журналіста з міста Сороки Вадима Штербате прибула на місце, вхід на територію був відкритим.
Однак не встигли ми пробути і п’яти хвилин, як з’явився місцевий сторож Петро і почав настійливо просити піти звідти. Мовляв, керівництво з Молдови не дозволяє нікому знаходитись на території очисних споруд. І поки сільський голова розповідала журналістам історію побудови споруд та суть проблеми, Петро розповідав молдавським керівникам про нас:
Охоронець Петро позаду у зеленій куртці
– Ірина Миколаївна розповідає про очисні, в якому році вони будувалися і що на кому числиться, – говорить сторож російською у трубку, стоячи біля нас. – З нею ще дві жінки, мені ніхто не представляється. Я не можу нічого зробити. Ірина Миколаївна каже, що вона на українській землі і я не можу їх вигнати.
Тим часом сільський голова пояснює: коли молдавська сторона не продовжила договір оренди, все зависло в повітрі. І на сьогоднішній день Молдавська Республіка не має паперів, які б підтверджували право власності на ці споруди, відтак, дати дозволу на вирізання обладнання не могла. А тому все вказує на те, що хтось на цьому наживається нелегально.
– В Україні в жодному реєстрі ви цих споруд не знайдете, права власності на них немає ніхто. Комплексу офіційно не існує. І сьогодні молдавській стороні для того, щоб визнати ці приміщення своїми, треба взяти землю в оренду. А це робиться лише через Кабмін, оскільки маємо справу з іншою країною, – пояснила Ірина Рачковська.
Столиці не змогли домовитись
Однак, перемовини між двома столицями — Києвом та Кишиневом — щодо цього питання ведуться далеко не один рік і остаточного рішення поки не дійшли. Більше того: влітку минулого року молдавська та українська сторони зустрічалися на рівні регіонів саме з цього питання. Тоді і молдавські і українські чиновники готові були відмовитись від права власності на будівлі очисних споруд. На фоні цього тим більше дивним виглядають запевнення працівників, що у них є дозвіл на вивіз обладнання від власника споруд.
– На рівні держав була домовленість, щоб ви
SEOзнати цю ділянку землі власністю Молдови. Взамін цього Україна хотіла отримати територію біля Дністровської ГЕС, яка належить Молдові. Дали доручення фонду держмайна України, щоб він підготував відповідний протокол. Ми сподівались, якщо готуються уже такі договори, накінець-то вирішиться уся ця ситуація. Однак нічого так і не вирішилось. Молдавська сторона, випереджуючи події, пішла у Ямпіль і зробила технічний паспорт в БТІ на усі споруди. Але цей документ не підтверджує права власності, – пояснила Ірина Рачковська.
За півгодини стало зрозумілим, чому охоронець Петро так настійливо просив нас залишити територію очисних споруд. Не встигли ми від’їхати, як до неї під’їхав мікроавтобус з молдавськими номерами. Виявилось, зі столиці приїхав член контрольного ревізійного управління міністерства фінансів робити інвентаризацію. З ним був також один з членів акціонерного товариства, якому зараз належить водоканал у Сороках. Скориставшись нагодою, Ірина Рачковська розповіла гостю з молдовської столиці, що невідомі вивозять металобрухт з очисних споруд. На що ревізор сказав, що вперше про це чує.
На наше прохання заїхати на зворотньому шляху до сільради, щоб поспілкуватись, ревізор спочатку погодився. Однак згодом перетелефонував і відмовився, пославшись нате, що не в праві вирішувати подібні питання. Як виявилось, він робив інвентаризацію лише будівель, а не обладнання. Молдовани нічого не знають Водоканал, на балансі якого перебувають очисні споруди, раніше належав місту Сороки, однак зараз він приватний.
Як розповів мер Сорок Віктор Сеу кореспонденту друкованого видання міста Сороки «Observatorui de nord», колишні очисні споруди з Цекинівки належать акціонерному товариству «Apa Canal» і обладнання також.
– Мерія міста немає нічого спільного з цим підприємством. Поговоріть з головою ради управління. Я був там минулого року, і там вже не було практично нічого. Я звернувся до нашої прокуратури, щоб з’ясувати, куди все пропало, адже сторожі отримують зарплату, – прокоментував мер міста.
Директор акціонерного товариства «Apa Canal» Думітру Паламарчук запевнив молдавське видання, що колишні очисні належить їм, але окрім будівель там практично нічого немає.
– Труби на місці, але з обладнання – практично нічого. Ідіть і самі подивіться. Там немає нічого, тільки випасають корів і кіз, а вхід вільний. За останні два місяці ніхто нічого не вивозив, – каже директор.
Голова Ради директорів Відкритого акціонерного товариства «Apa Canal» Юрія Тодірян навпаки: запевняє, що там все на місці і нічого з очисних споруд не вивозиться.
– Ми минулого року зробили технічний план СОСВ, там написано, що власник – «Apa Canal». Ми були там з комітетом у жовтні. Я своїми очима бачив, що зберігається все, що пов’язано інфраструктурою. Так, труби іржаві, але не ріжуться і нічого не вкрадено. Однак, служба безпеки України, сказала нам, що припускає, що нібито на наших колишніх очисних спорудах творяться всякі речі. Такі як переправа контрабанди сигарет та алкоголю. Ми не поінформовані про те, що в останні місяці там вкрали метал. Якби таке було, ми б дізналися в першу чергу. Там є сторожі, так що ситуація контрольована, – сказав він виданню «Observatorui de nord»
Однак, труби таки різали. На території очисних споруд залишилися їх частини. А сільський голова Ірина Рачковська надала докази — фото обладнання, яким вирізали мотори в одному з приміщень та фото двох чоловіків, які цим займалися.
На другому поверсі приміщення вони жили, а на першому “працювали” – різали обладнання, яке, за словами сільського голови, вночі вивозилось вантажівками. Чоловіків правоохоронці затримали, однак невдовзі відпустили.
У цекинівській землі “закопано” майже 2,5 мільйони гривень
Журналістка зв’язалася телефоном з чоловіком на ім’я Юрій, який працював на очисних спорудах та запевняв, що має дозвіл молдавських власників. Однак чоловік, почувши, що до нього телефонує журналіст, від усього відмовився: на очисних спорудах у Цекинівці не був, нічого не різав. І взагалі — металобрухтом не займається.
Однак, Ірина Рачковська запевняє: це він. Більше того, цей чоловік приходив до неї та пропонував “відкат” від прибутку за реалізований металобрухт. А особливо, якщо сільський голова дозволить викопати шість кілометрів важких труб, які проходять під землею через усе село.
– Комплекс очисних споруд — це лише переробка відходів. Найбільшу цінність представляють саме труби, бо важкі і дорого коштують. Тому сьогодні стоїть питання, щоб їх підняти. Метр цієї труби важить сто кілограм. За приблизними підрахунками, лише на одному кілометрі можна заробити близько чотирьохсот тисяч гривень. А за шість кілометрів виторгувати майже 2,5 мільйони гривень, – підрахувала Ірина Рачковська.
За словами сільського голови, конфлікту можна було б уникнути, якби молдавська сторона повелася б “по-людськи”. Сільрада підготувала оцінку вартості оренди землі за тих тринадцять років, протягом яких не отримувала коштів. Це — 208 тисяч гривень. Якби молдовани погодились сплатити в бюджет сільради ці кошти, все було б гаразд.
– Балансова вартість всього, що тут залишилось — близько 400 тисяч молдавський лій, це майже 20 тисяч євро. Юридично ми не маємо права нічого вимагати, бо немає договору оренди. Але 13 років нічого за цю землю не платилося. І якщо робити по-нормальному і по-людськи, то можна було б сплатити у бюджет села ці кошти. Ми б тоді дозволили підняти з-під землі ті труди, бо на це треба погодження депутатів сільради. Це було б по-партерськи, по-дружньому. Але все вийшло навпаки, – каже Ірина Рачковська.
Українські та молдавські правоохоронці кивають один на одного
У прес-службі Головного управління Нацполіції у Вінницькій області розповіли, що кримінальне провадження стосовно подій на очисних спорудах у Цекинівці відкрито згідно ч.1 ст. 185 Кримінального кодексу України — таємне викрадення чужого майна. Наразі триває розслідування. Однак, за словами прес-секретаря, начальник Ямпільського відділення поліції одразу попередив, що ця справа безперспективна. Майно знаходиться на балансі у молдавської сторони, а від них жодних заяв не поступало.
З іншої сторони, як пояснили виданню «Observatorui de nord» Інспекторат Поліції міста Сороки не отримував скарг щодо викрадення труб, які належать очисним спорудам. Крім того, злочин мав місце в Україні, а не на території Молдови, таким чином розгляд кримінальної справи перебуває в компетенції України. Не можуть пролити більше світла і представники влади. У Ямпільській райдержадміністрації запевняють, що направили листа до Сорокської районної ради з проханням надати документи, які підтверджували б право власності на очисні споруди.
– Ми відправили листи на початку лютого, але відповіді до цих пір немає. Ми знаємо на даний момент, що вони виготовили у нас технічний паспорт і на цьому все. З неофіційних джерел тільки відомо, що водоканал уже приватний, там кілька разів помінялися власники і що робиться з очисними спорудами ніхто не може зрозуміти, – прокоментувала перший заступник голови Ямпільської райдержадміністрації Людмила Майорова.
Людмила Майорова
Отож, наразі все скидається на те, що металобрухт з очисних споруд вивозиться з відома і української, і молдавської сторони. Адже, як запевнили акціонери водоканалу через митницю металобрухт не переправляли. Значить, він реалізується в Україні.
Можна було б припустити, що заробити за залишках обладнання хотіли охоронці, однак, навряд чи вони могли б робити це без відома свого керівництва з Молдови, тим більше так відкрито. Адже рано чи пізно зникнення обладнання помітили б. Що вже говорити, про запевнення того самого Юрія, що він має дозвіл від власників.
Дивним виглядає і те, що українська поліція відпустила затриманих чоловіків, яких зловили “на гарячому” при крадіжці чужого майна. Все скидається на те, що металобрухт хотіли вивезти з очисних споруд тихцем і так само поділити гроші. І той, хто дав “добро” на все це, зовсім не розраховував, що справа набуде розголосу та резонансу у пресі.
Фото Тамари Тисячної
