Автомобільна парковка Вінницької міської ради має ієрархічний порядок – чим вище в тебе посада, тим ближче паркуєшся до входу у будівлю. За спостереженнями журналістів, на першій лінії парковки залишають свої автівки: міський голова, секретар міської ради та заступники мера. Тому якщо тут з’являється нове авто, то воно, ймовірно, належить комусь з цих посадовців.
Вже кілька днів на паркомісці заступника міського голови Владислава Скальського знаходиться Skoda Superb.
Номера на автомобілі “АВ 7555 СІ” – такі ж самі номера були на автівці Lexus LS 460, на якій Владислав Скальський періодично їздив на роботу.
За інформацією Держреєстру МВС, на заступника мера зареєстрований Nissan X-Trail.
Це авто, як і Lexus LS 460, який зареєстрований на дружину заступника міського голови Олену, є задекларованими Владиславом Скальським. Завдяки Держреєстру МВС знаходимо й власника Skoda Superb – це Олена Скальська.
Виходить, що дружина заступника мера Вінниці продала свій Lexus LS 460 та придбала Skoda Superb 5 вересня 2018 року. За законом, зміни у майновому стані декларант повинен задекларувати протягом 10 днів. Тобто, у Владислава Скальського є ще час до 15 вересня.
– Відповідальність за несвоєчасне декларування змін у майновому стані залежить від вартості об’єкту. Від 170 тисяч до 420 тисяч гривень передбачена адміністративна відповідальність, якщо вартість вище – кримінальна, – каже юрист, виконавчий директор ГО “Антикорупційний штаб” Серій Миткалик
Ринкова вартість на вторинному ринку Skoda Superb, яка перебуває у власності родини заступника міського голови, становить в середньому півмільйона гривень.
– Якщо казати про те, чи взагалі притягували когось в Україні за не задеклароване майно чи інші порушення у декларуванні, то відповідь – так. Зараз розглядається справа у суді щодо голови Деснянської РДА https://nabu.gov.ua/novyny/e-deklaruvannya-spravu-stosovno-golovy-desnyanskoyi-rda-skerovano-do-sudu Детективи Національного антикорупційного бюро станом на кінець січня 2018 року розслідували понад 100 епізодів незаконного збагачення та декларування недостовірних даних (статті 368-2 та 366-1 Кримінального кодексу України відповідно). Половина з цих епізодів зареєстровані за результатами аналізу відомостей з Єдиного державного реєстру декларацій осіб уповноважених на виконання функцій та місцевого самоврядування (так звана «система електронного декларування»), – додав Сергій Миткалик.