Напівзаконне формування, вбудоване в Національну поліцію. Торік соратник міністра внутрішніх справ Арсена Авакова тоді ще у статусі його радника Ілля Кива презентував своє дітище – окремий відділ під патронатом МВС, що складається з ветеранів АТО. Під назвою «Безпека життя». За задумом, цей проект був покликаний стежити за громадським порядком та соціалізувати воїнів.

Потім вони стали ходити у супроводі голови Соціалістичної партії Іллі Киви та брати участь у політичних акціях. Хто ці люди у формі без розпізнавальних знаків? Неатестовані поліцейські чи приватні охоронці поза законом?

Їхній напівлегальний статус йде врозріз із одразу декількома законами України. «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу UA:Перший) розбиралися, чим загрожує поява такої собі приватної армії у структурі правоохоронного органу?

Бійки, провокації, жбурляння тортами та парканопади… Усе це стало вже звичною атрибутикою українських мітингів та пікетів. Але є на цих акціях люди, на яких більшість, швидше за все, не звертає уваги: на їхньому одязі немає розпізнавальних знаків, а самі вони зазвичай не представляються. На чиєму вони боці часто важко зрозуміти. «Схеми» спробували з’ясувати, на кого працюють ці люди та що саме вони роблять на цих подіях: захищають чи провокують?

Боротьба за зелену зону в Ірпені

У місті Ірпінь, що на Київщині, місцева громада місяцями намагається відвоювати зелену зону і зупинити багатоповерхове будівництво. Місцевий житель Володимир Маркін веде журналіста «Схем» до місця спорудження нового об’єкту: там залишки бетонного паркану. За словами Маркіна, його незаконно встановив забудовник, а потім гуртом повалили активісти, коли їм урвався терпець.

Ця територія, розповідає місцевий активіст, є арештованою ділянкою і перебуває у користуванні поліції охорони (колишньої Державної служби охорони (ДСО).

«Із поліцією охорони ми перестали вести бесіду після кількох спроб. Всі говорили, як один: Ми не знаємо що тут відбувається», – каже Маркін.

Влітку цього року протистояння мешканців із захисниками забудовника посилилося. 11 липня мітингарі вкотре вийшли на протест. Їх зустріли чоловіки у формі із нашивками «поліція охорони», невідомі у форменому одязі без розпізнавальних знаків та молодики спортивної статури.

Володимир пригадує, як вже надвечір того дня йому довелось зіткнутися із захисниками забудови.

«Двоє чоловіків причепилися до мене, хотіли мені завдати пошкоджень у голову, двічі намагалися, – каже він. – Потім я у відповідь почав чинити спротив, а потім молодик витягнув пістолета з-за пояса. Саме в цей момент Олексій Зіневич, який знімав стрім, підійшов, почав до нього кричати: «Агов! Що ти робиш?! Прибери волину!», – почав до нього наближатися зі своїм смартфоном. Зрештою, вони вдвох потихеньку пішли, наче просто гуляли».

«Схеми» кілька разів передивлялися відео з протесту того дня. Увагу журналістів привернув чоловік, який намагався контролювати процес, стоячи поряд із молодиками у спортивному. Активісти Ірпеня розповідають, що протистоянню цих «спортсменів» чоловік не перешкоджав. І згадують: бачать його в Ірпені не вперше.

Зокрема, наприкінці червня, коли місцеві активісти блокували вантажівки забудовника, що виїжджали з території поліціянтів. Тоді їх намагались розігнати за допомогою вогнегасника.

«Я в одній руці тримаю дитину, в іншій телефон і тут така подача. За спину мене хапають і починають затягувати на територію, – пригадує події того дня місцева мешканка Інна Бороденко. – Я починаю відбиватись, відштовхуватись, починаю кричати і секунда буквально, як шість осіб закривають ворота.І тут подача йде на нас із порошкових вогнегасників. Ми ж нікого не чіпали, просто стояли, контролювали, щоб вони цю техніку прибрали, виїхали».

Саме в той день, розповідає Інна Бороденко, вона бачила того чоловіка у чорній футболці.

– Поліція охорони стояла там. Був начальник охорони, який брав активну участь біля САП в обливанні зеленкою Шабуніна.

– Можете його описати?

– Худорлявий, гостроносий, коротка зачіска.

– І він стояв з…

– …з тітушками, тільки він був просто в чорному.

Раніше «Схеми» ідентифікували цього чоловіка на іншому мітингу, коли 17 липня в Києві активісти протестували під стінами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, вимагаючи відставки її керівника Назара Холодницького. Закінчилось все контрмітингом на чолі з екс-радником міністра внутрішніх справ Іллею Кивою: з бабусями та молодиками, які облили лідера громадської організації Центр протидії корупції Віталія Шабуніна зеленкою, і закидали тортами.

Мітинг під САП

Чоловік із поліції охорони на акції протесту в Ірпені і чоловік на контрмітингу під антикорупційною прокуратурою – одна і та сама особа. «Схемам» вдалося встановити, що це – Костянтин Баханов. Він керує Відділом воєнізованої охорони «Безпека життя» Департаменту поліції охорони. Департамент, у свою чергу, є структурним підрозділом Національної поліції, якою керує Сергій Князєв. Про свою роботу, не приховуючи, сам Баханов пише у Facebook. Утім, тоді, на контрмітингу під стінами САП він вирішив не зізнаватися журналістам про свою роботу.

Водночас журналісти помітили, як він спілкується з іншими чоловіками, які тримали прапори Всеукраїнського союзу ветеранів АТО. Двоє з них представились членами цієї організації та просто ветеранами АТО.

«Ми проти корупції в нашій країні, яка от засіла в цих кабінетах», – пояснив один із чоловіків.

Щоправда, пізніше, він же напише у коментарях у Facebook, що був на цій акції від поліції охорони і «охороняв мітинг від провокацій».

Раніше журналісти «Схем» ідентифікували цих двох чоловіків. Це Руслан Чебикін та Руслан Корнутич, які працюють під керівництвом вже згаданого Костянтина Баханова у відділі воєнізованої охорони «Безпека життя» під крилом Нацполіції.

Їхні фото з подяками можна знайти на офіційному сайті відділу. Щоправда, у Департаменті поліції охорони заявили, що її представники прийшли на мітинг під САП не за вказівкою керівництва.

«Працівники відділу воєнізованої охорони «Безпека життя» перебували 17.07.2018 на мітингу під будівлею САП у позаслужбовий час та лише з власної ініціативи», – пояснили там у відповідь на офіційний запит «Схем».

Пізніше журналісти змогли ідентифікувати, ймовірно, ще кількох працівників відділу, щодо яких також попросили надати відповідь Департамент поліції охорони.

Один із цих чоловіків схожий на Олексія Бондаренка. Він фігурує на фото в поліцейській екіпіровці, а також на світлинах із двору вищезгаданої забудови в Ірпені, тримаючи спецзасоби. Окрім того, його фото можна знайти і на сайті поліції охорони.

Інший чоловік з мітингу під САП схожий на Юрія Слободенюка, який у Facebook товаришує з представники «Безпеки життя» та позує з ними на спільних фото.

Що ж це за відділ у структурі департаменту поліції охорони? Як регулюється його діяльність? Чому ці люди ховаються за громадською організацією? І як можна пояснити той факт, що вони не на службі, але у позаслужбовий час ходять на мітинги?

Служба не на службі

Коли «Схеми» почали придивлятися до роботи цього відділу, то помітили, що його представники час від часу з’являються у супроводі або поблизу колишнього радника міністра внутрішніх справ Арсена Авакова Іллі Киви: приміром, на вищезгаданому мітингу під антикорупційною прокуратурою чи на заходах, присвячених річниці Іловайської трагедії.

І якщо це можна пояснити тим, що Ілля Ківа очолює громадську організацію«Всеукраїнський союз ветеранів АТО», до якої, як виявилось, входять працівники відділу воєнізованої охорони «Безпека життя», то що вони робили у суді над сином Арсена Авакова, коли тому обирали запобіжний захід у справі щодо закупівлі неякісних рюкзаків в обхід тендеру?

Зокрема, на кадрах того дня за спиною Киви у мовчазній шерензі «Схеми» помітилиідентифікованого раніше ймовірного працівника відділу «Безпека життя» Олексія Бондаренка.

​

Що це за проект «Безпека життя»?

Його презентував у липні 2017-го Ілля Кива, ще у статусі радника міністра внутрішніх справ.

«Основне завдання ще в тому, щоб ми мали можливість «кувати» кадри для майбутньої Національної поліції», – заявляв тоді Кива.

Чому хлопці у формі не тільки з’являються на організованих Ківою мітингах, але й іноді супроводжують його на інших заходах? Чи продовжує він і досі курувати цей проект?

У Facebook на сторінці Всеукраїнського союзу ветеранів АТО, який очолює Ілля Ківа, «Схеми» знайшли оголошення, в якому ветеранам пропонують роботу у відділі воєнізованої охорони «Безпека життя» Департаменту поліції охорони. Тобто громадська організація, заснована у приватному порядку, пропонує роботу в підрозділі державного органу, тільки з деякими «але».

Журналісти зателефонувати за вказаними номерами.

– Це якась охорона?

– Так-так, це – державний структурний підрозділ Департаменту поліції охорони. Займаємось, згідно контрактів, охороною об’єктів, осіб.

– А це можуть бути будівництва? Це треба буде охороняти?

– Можливо, і будівництво. Все залежить від того, з ким підпишемо контракти. Різні об’єкти. Я не виключаю такий варіант, що можливо буде охорона об’єкту якогось проблемного, знаєте, бачите, як виникають сутички.

Журналісти також уточнили телефоном, чи використовують працівники відділу зброю та спецзасоби.

«Лише спецзасоби. На жаль, ви знаєте, що на масові заходи або на охорону об’єктів можуть бути лише балончик, спецзасоби, як то кажуть, палиця. Ви будете мати посвідчення, яке визначає вашу приналежність до поліції охорони», – зазначила у відповідь контактна особа з оголошення.

За іншим, аналогічним оголошенням щодо роботи у структурі Департаменту поліції охорони, «Схемам» теж підтвердили, що без бійки може не обійтися:

– Тобто, треба просто на посту стояти чи брати участь в якихось силових підтримках?

– І те, і інше.

Як виявилося, телефонна розмова – лише перший етап, далі – співбесіда.

«Схеми» знайшли місце, куди телефоном запрошують охочих приєднатися до лав відділу воєнізованої охорони Департаменту поліції охорони.

На будівлі – жодної таблички. Співбесіди з кандидатами, схоже, проводять на території режимного об’єкту.

Член знімальної групи «Схем» пішов туди та зміг зафіксувати те, що відбувалося всередині, на свій телефон.

Охоронець на вході спочатку заперечував, що у цій будівлі проводять набір до правоохоронного відділу. Після кількох хвилин запрошує усередину.

«Ви там у нас на КПП залиште свій номер, щоб я їх не водив до вас. Мої будуть вас набирати, ви їх будете приходити забирати, ваших кандидатів», – звернувся охоронець до чоловіка, який вийшов на зустріч.

На місці чоловік, який представився діловодом, поділився подальшими планами відділу «Безпека життя» – отримати зброю:

– А що ваші хлопці роблять?

– Фізохорона, виїзд на об’єкти, група швидкого реагування – ГШР, так звана. Вони можуть тут бути, а треба виїхати – то це катастрофічне фізичне навантаження.

– Зі зброєю треба мати якісь справи?

– У подальшому – зі зброєю. Поки зброї немає. В подальшому орієнтовно їх налаштовують на зброю.

– Поки що індивідуальний захист буде якийсь: палиці, балончики?..

– Поки вони – охоронці, але сертифікацію і навчання проходять в учбовому центрі і вже отримують дозвіл на зброю

Виходячи після розмови, журналіст зустрів чоловіка у цивільному, схожого на Руслана Корнутича, якого раніше «Схеми» ідентифікували на мітингу під САП як працівника відділу воєнізованої охорони.

Схоже, ця база МВС і є місцем дислокації «Безпеки життя», замість офіційної адреси реєстрації.

Чи не плутає Ілля Кива організацію, яку очолює, із відомчим підрозділом? Де проходить межа між працевлаштуванням ветеранів та обслуговуванням власних політичних інтересів? Враховуючи всі ці факти, «Схеми» вирішили уважніше дослідити історію від моменту створення цього відділу.

«Безпека життя»: початок

Журналістам програми вдалося отримати внутрішні положення цього відділу: це – документ на 8 сторінок, затверджений підписом керівника Костянтина Баханова.

Проаналізувати положення на відповідність законодавству, «Схеми» попросили двох незалежних експертів: юриста громадської організації Центр протидії корупції Віталія Цокура та юриста і експерта Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів Євгена Крапивіна, який також допомагав із розробкою Закону «Про Національну поліцію».

Від початку обидва фахівці сходяться в одному: незрозуміло, на яких підставах створено це державне формування, адже в положеннях є низка суперечливих до українського законодавства його повноважень. Таким чином, пояснюють юристи, порушення закону починаються з моменту створення мілітаризованої організації цивільних осіб всередині поліції.

«Керівник департаменту поліції охорони немає повноважень для створення таких відділів-підрозділів і так само не має права ними керувати», – пояснює Євген Крапивін.

Тобто фактично, за його словами, створення такого відділу є виходом за межі владних повноважень посадовцями. При цьому, своєрідну юридичну лазівку передбачили від початку. Є положення від 2015 року, яким керівник нацполіції дозволяє керівнику поліції охорони створювати додаткові організації та установи, але ж і це положення фактично є поза законом, зазначають юристи.

«Навіть якщо якимось положенням, тобто підзаконним актом, визначено якесь повноваження, яке не передбачене законом, то можна сміливо говорити про те, що це положення не відповідає вимогам закону. Відповідно, його реалізація призводить до незаконних наслідків», – наголошує Віталій Цокур.

А як бути зі зброєю?

Працівники «Безпеки життя», які є цивільними, згідно з власним положенням, можуть використовувати спецзасоби, та, у додаткових випадках, зброю.

Зокрема, у документі йдеться: «Відділ… має право для забезпечення повноважень Національної поліції здійснювати придбання:

зброї, набоїв та озброєння та майна військового призначення; вогнепальної зброї невійськового призначення та боєприпасів до неї за дозволом уповноваженого підрозділу Національної поліції України у суб’єктів господарювання визначених у встановленому законодавством порядку».

Працівники «Безпеки життя», які є цивільними, згідно з власним положенням, можуть використовувати спецзасоби, та, у додаткових випадках, зброю.

«Вони створені незаконно, а по факту вони не мають повноважень на використання ані вогнепальної зброї, ані спеціальних засобів, і взагалі охоронною діяльністю займатись вони не можуть», – наголошує Євген Крапивін.

Отже, є відділ, який входить до департаменту поліції охорони, яка, в свою чергу, є структурним підрозділом Нацполіції, і який, на думку юристів, є напівлегальною організацією. Чим це небезпечно?

«У нас виходить така гібридна структура, що вона не підпадає ні під дію закону «Про охоронну діяльність», ні під дію Закону «Про Національну поліцію», тому що всі 106 працівників цього відділу є цивільними особами, тобто неатестованими», – говорить Євген Крапивін.

Віталій Цокур додає: «Вони можуть керуватися законом у своїй діяльності, проте закон не є обов’язковим для них. Тобто, якщо вони його порушать, та відповідальність, яка передбачена для працівника Національної поліції, вона не настане для працівника відділу воєнізованої охорони. Тобто фактично ця норма є профанацією і жодних юридичних наслідків у випадку порушень не буде».

Які наслідки буде мати такий статус у випадку виникнення спірних ситуацій, зокрема, порушення законів?

«Якщо говорити про можливості притягнення до відповідальності відповідних осіб, то потрібно розуміти, що ті особи, які будуть отримувати послуги від відділу воєнізованої охорони, у випадку вчинення якихось правопорушень, не зможуть розраховувати на притягнення до відповідальності будь-якого працівника відділу воєнізованої охорони, в такій же мірі, як, наприклад, працівника поліції охорони, тобто державного службовця. Відповідно, немає ніяких інших методів законного адміністративного впливу на них. Фактично це такі собі фізичні особи, які будуть відповідати за свої дії самостійно», – говорить Цокур.

Цю тезу підтверджують і всередині самої структури поліції охорони. «Схеми» зустрілися із працівником цього департаменту. Чоловік і досі працює у поліції, тому просить не показувати обличчя та змінити голос.

«З приводу цієї організації («Безпека життя») фактично розмов немає, тому що вона нібито тримається в таємниці і всі угоди, які укладають – невідомі. Вони відомі тільки вищим ешелонам влади», – пояснює він.

За його словами, ця організація займається охоронною діяльністю згідно з угодами.

«Об’єкти самі є проблемними, вони проблемні в тому сенсі, що вони можуть бути чи то під арештом, чи то там якісь заходи відбуваються, чи то люди проти чогось, – говорить чоловік. – Якщо поліцейський на сьогодні це – публічна особа, згідно з законом України «Про Національну поліцію», то такі ось сформовані підрозділи, я думаю, ідентифікувати дуже складно. Вони не керуються напряму законом України «Про Національну поліцію». А, по-друге, у них немає тієї санкції за вчинки, яка є у поліцейського».

У департаменті поліції охорони «Схемам» офіційно повідомили, що цей відділ повністю утримується не за рахунок бюджету, а за гроші, надані за послуги охорони. Але на питання, скільки ж заробив цей відділ, відповіді поки не надали.

«Дивлячись на зміст положення про відділ воєнізованої охорони, можна зробити висновок, що відділ фактично є комерційною установою, діяльність якої направлена на заробляння грошей шляхом надання охоронної діяльності, – пояснює юрист Віталій Цокур. – Виходить, що керівник державного органу фактично опосередковано займається підприємницькою діяльністю через незаконне формування. Ось як це виглядає».

«Надавати якісь послуги з охорони, – додає експерт Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів Євген Крапивін, – для цього потрібна належна реєстрація і для цього треба оподаткування, бо це комерційна діяльність. Чому такий шлях не було обрано? Тому що тоді рахунки, на які будуть йти кошти на охоронну діяльність, вони б належали поліції, спеціальному фонду, і для того, щоб створити якийсь третій рахунок, який би не був підконтрольний поліції, і був створений цей відділ».

Співрозмовник «Схем» із Департаменту поліції охорони додає: теорія про заробляння грошей може бути правдою. За його словами, в структурі для цього існує окрема схема.

«Є така погана практика, яка несе, в першу чергу, збитки і самій організації, і державному бюджету, бо ця організація є госпрозрахунковою, тобто сама себе забезпечує і ще якийсь відсоток виділяє держава. Є такі об’єкти, які деякі начальники районів-відділів беруть під охорону, домовляються, негласно знижують ціну, в касу сплачується, припустимо, 80 гривень за годину за людину і готівкою там 50 гривень. Це дуже поширено», – розповідає він.

Отже, відділ воєнізованої охорони «Безпека життя» Департаменту поліції охорони – це така собі гібридна структура, діяльність якої не підпадає ані під дію закону «Про Національну поліцію», ані під дію закону «Про охоронну діяльність». Ба більше, аналіз внутрішніх правил відділу фаховими юристами доводить, що формування є незаконним.

Що з цього приводу думає керівник Нацполіції Сергій Князєв та сам міністр внутрішніх справ Арсен Аваков? «Схеми» намагалися запитати останнього про це особисто, але зрештою отримали відповідь від прес-служби МВС.

«Усі підрозділи, установи та організації у структурі Національної поліції та МВС створені та функціонують відповідно до вимог законодавства України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність міністерства та центральних органів виконавчої влади, які ним координуються та спрямовуються», – йдеться у документі.

Чи дійсно колишній підлеглий міністра Авакова продовжує курувати цей відділ, за необхідності ховаючи його за громадською діяльністю? Сам Ілля Кива у коментарі «Схемам» запевнив, що стосунку до цього формування тепер не має. Та хто ж, зрештою, ці люди, які з’являються на мітингах та забудовах: охоронці поза законом чи поліціянти без атестації? І головне: чи не може існування такого відділу під крилом Нацполіції бути вигідним самому міністру внутрішніх справ?