Скасування Конституційним Судом України кримінальної статті про незаконне збагачення, під дію якої підпадали “фігуранти” понад півсотні справ Національного антикорупційного бюро України, викликало обурення не лише в Україні, але й у Європейському Союзі.
Вже наступного дня після відміни статті 368-2 Кримінального кодексу України Антикорупційна ініціатива EUACI, яка є найбільшою програмою технічної допомоги ЄС в боротьбі з корупцією в Україні, опублікувала свій висновок про конституційність статті. Цей документ фактично спростовує всі аргументи, наведені Конституційним судом.
Нагадаємо, 26 лютого КСУ вирішив, що положення кримінальної статті про незаконне збагачення не відповідають принципам верховенства права та презумпції невинуватості. Зокрема, стаття про незаконне збагачення нібито зобов’язує самого підозрюваного доводити законність його статків.
Подання до Конституційного суду підписало 59 депутатів Верховної Ради (з 423 — авт.). Серед них –вінницький нардеп від БПП Геннадій Ткачук та відомий вінничанам нардеп від БПП Андрій Шинькович, який з 2001 по 2005 роки очолював прес-службу та був начальником управління у справах преси та інформації Вінницької облдержадміністрації.
Загалом свої підписи під поданням залишили 23 депутати з «Народного фронту», 11 – з «Відродження», 11- з БПП, 10 – із Опоблоку, три – з «Волі народної» і один – з «Радикальної партії».
Нагадаємо, кримінальну відповідальність за незаконне збагачення запроваджено в Україні у 2015 році. Визнана неконституційною стаття зобов’язувала чиновників звітувати про джерела їхніх доходів та доходів членів іхніх родин. Стаття 368-2 Кримінального кодексу України була запроваджена на вимогу Європейського Союзу в рамках виконання Плану дій з візової лібералізації. Запровадження кримінальної відповідальності за незаконне збагачення було одним із зобов’язань України перед МВФ.
Вже сьогодні міжнародні експерти застерігають, наслідком такого рішення Конституційного суду може стати втрата Україною чергового траншу МВФ та закриття понад півсотні справ, які розслідує НАБУ.
Так, у висновку Антикорупційної ініціативи EUACI йдеться, що “у міжнародних стандартах і рекомендаціях визнається важливість кримінальної відповідальності за злочин незаконного збагачення як ефективного інструменту в запобіганні та боротьбі з корупцією. Низка міжнародних стандартів рекомендує та заохочує країни, принаймні, розглянути можливість такої криміналізації. Можна стверджувати, що, вводячи злочин незаконного збагачення до свого Кримінального кодексу, Україна здійснює свої суверенні права щодо виконання зобов’язань, які випливають з різних міжнародних угод та інших домовленостей.
Україна скористалася своєю «широкою свободою розсуду» в питаннях політичної, економічної та соціальної спрямованості та задовольнила громадський інтерес в боротьбі з корупцією, криміналізуючи незаконне збагачення. Таке принципове рішення відповідає низці міжнародних угод (включно з КООНПК – Конвенцією ООН проти корупції), причому у понад 45 країнах світу запроваджено кримінальну відповідальність у межах боротьби з накопиченням державними посадовими особами статків незрозумілого походження.”
Відповідно до висновку EUACI, загальним зауваженням до аргументів у конституційному поданні є їхній загальний характер.
«У конституційному поданні від 12 грудня 2017 стверджується, що частина 1 статті 368-2 Кримінального кодексу України (КК) суперечить таким конституційним принципам, як захист від самозвинувачення, презумпція невинуватості, право на справедливий судовий розгляд і рівність сторін, принцип законності, принцип “non bis in idem” і принцип відсутності зворотної сили в часі.
У конституційному поданні не досліджуються сутність та релевантність відповідних правових принципів щодо норми Кримінального кодексу, яка заперечується, а також не проводиться поглиблений аналіз відповідної прецедентної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) або іноземної конституційної практики, – йдеться у висновку EUACI.
Можна стверджувати, що конституційне подання також неправильно тлумачить правову норму Кримінального кодексу, яка заперечується, та ігнорує презумпцію конституційності й, таким чином, останній доступ до можливостей тлумачити цю норму кримінального права способом, що був би сумісний з конституційними вимогами,
Ознайомитись детальніше із висновком Антикорупційної ініціативи EUACI можна тут.
Фото zik.ua