Улітку 2018 року українську активістку Катерину Гандзюк облили сірчаною кислотою. Вона отримала важкі хімічні опіки та перенесла низку складних операцій, однак через три місяці померла в лікарні. Незадовго до смерті журналісти Слідства.Інфо записали інтерв’ю з Катериною, яке виявилося останнім в її житті. Вона назвала ім’я людини, яку вважала замовником нападу, йдеться у фільмі “Слідство.інфо”
До розслідування вбивства Гандзюк долучилися провідні правоохоронні органи країни. Слідство передали до Служби безпеки України. З дня злочину минуло вісім місяців, але його досі не розкрили.
Під час власного розслідування журналісти викрили, що один з арештованих за організацію вбивства весь час був на зв’язку з десятком працівників поліції, прокуратури та СБУ. Чи може це означати, що самі правоохоронці покривали причетних до злочину проти Катерини Гандзюк? Чи зацікавлена система назвати імена всіх винних?
НАПАД
«Літр концентрованої сірчаної кислоти… Голова, волосся, чоло, ліва щока… Спина — вся-вся спина аж до сідниць, навіть частково сідниці, обидві руки, грудна клітина, молочна залоза…», — розповідає батько Катерини Віктор Гандзюк про наслідки кислотної атаки, гортаючи страшні фото на своєму планшеті. Вони з донькою жили разом. Зранку 31 липня 2018 року, коли її облили кислотою біля під’їзду, він був на роботі.
Після нападу Гандзюк доправили з Херсона в Київ. За наступні три місяці вона пережила чотирнадцять операцій. Її готували до перевезення за кордон для продовження лікування, однак організм 33-річної жінки не витримав наслідків хімічних опіків. У листопаді Катерина Гандзюк померла в київській лікарні.
За життя Катерину знали як громадську активістку, яка боролася з корупцією та зловживанням чиновників. Після початку військової агресії на сході України вона взялася за боротьбу з російською пропагандою. Також опікувалася розвитком спорту серед молоді як представниця ООН. Раніше займалася політикою в партії «Батьківщина». Останні кілька років працювала радницею херсонського мера, їй удавалося поєднувати посаду в місцевій владі з громадською діяльністю.
ДРУЗІ
За кілька днів після нападу з сірчаною кислотою друзі активістки заснували рух «Хто замовив Катю Гандзюк?»
«Ми зрозуміли: якщо хочемо, щоб винні були покарані й щоб слідство рухалося, треба тиснути. У день нападу ми зайшли в прокуратуру — з вибиванням дверей, з димовими шашками — витягнули прокурора на розмову. Вони були всі перелякані, обіцяли нам, що все буде чудово», — розповідає друг Катерини Роман Сініцин.
Члени руху разом з журналістами з’ясували, що перший затриманий поліцією підозрюваний не причетний до злочину й має алібі — він відпочивав на морі в момент нападу. Поліція відпустила невинного, але це поглибило недовіру до офіційного розслідування.
«Я не вірю в офіційне слідство… що там офіційно їх притягнуть до відповідальності… Найкращий варіант — це якщо просто мені скажуть, хто це. Мені принаймні розкажуть, що відбулося. Щоб я розуміла, бо я не розумію», — сказала Катерина Гандзюк під час розмови з журналісткою Слідство.Інфо в жовтні 2018 року, за три тижні до смерті. Згодом виявилося, що це було останнє її інтерв’ю.
ОФІЦІЙНА ЛІНІЯ
Після того, як помилково затриманого чоловіка відпустили, поліція заарештувала п’ятьох інших. За версією слідства, групу нападників організував Сергій Торбін — учасник бойових дій на Донбасі. До обливання кислотою Тобін залучив чотирьох молодих хлопців, якими командував на війні. Кожен з нападників отримав близько 500 доларів за участь у нападі.
Уже після смерті Гандзюк, коли справу з Херсона передають у Київ, правоохоронці затримають ще одного підозрюваного в організації вбивства — Ігоря Павловського. Останні роки він був помічником народного депутата.
За версією слідства, саме вдома в Ігоря Павловського відбувалися важливі події після нападу. 17 серпня, коли частину нападників уже затримали, а Сергій Торбін розумів, що його можуть заарештувати будь-якої миті, він приїхав до Павловського. Саме там передавалася частина грошей за напад на Гандзюк, а також обговорювалися плани відступу. Але на зустрічі були не лише Торбін і Павловський.
Слідство.Інфо з власних джерел отримало інформацію про телефонні з’єднання Ігоря Павловського за два місяці до нападу на Катерину Гандзюк і три місяці після. Аналіз 32 тисяч з’єднань забрав кілька місяців і допоміг виявити цікаві зв’язки підозрюваного в організації вбивства.
ВЕРСІЇ КАТЕРИНИ
На питання журналістки, з ким останнім часом у неї траплялися конфлікти, Гандзюк відповіла, що з Владиславом Мангером, головою Херсонської облради.
«Я думаю, найбільш дошкульним було те, що Владислав Мангер програв Верховний Суд, в якому визнавалися правдивими факти програми, яку ми зняли рік тому. Йому це дуже дошкуляло», — розповіла Гандзюк. Вона вважала, що Мангера діймав телесюжет, який Гандзюк разом з колегою зняли про його бізнес і політичний вплив у Херсоні. Політик подав до суду, бо вважав, що матеріал неправдивий. Але незадовго до нападу правоту визнали за авторами сюжету.
Також Катерина сказала, що Мангер має кримінальне оточення, яке могло просто зробити йому «подарунок» у вигляді нападу на неї.
Владислав Мангер такі звинувачення відкидає і запевняє, що його юристів не запросили до суду. «Там фільм на 99% неправда. Для мене це питання вичерпане», — сказав він. Також Мангер заперечує, що люди з його оточення могли зробити йому такий «подарунок»: «У чому подарунок? У мене не було конфлікту з цією людиною. Я нікому взагалі про це не міг навіть казати».
КРИМІНАЛЬНЕ ОТОЧЕННЯ
Коли Катерина Гандзюк казала про кримінальне оточення Мангера, вона мала на увазі Олексія Левіна. Прізвище цієї людини з’явилося в кримінальному провадженні вже після смерті активістки.
Згідно з матеріалами офіційного слідства, 17 серпня Олексій Левін приїжджав на ту саму зустріч додому до посередника Павловського, де передавалися гроші. Нібито саме він передавав додаткові 2 тисячі доларів виконавцям. Наступного ж дня Левін залишив Україну й досі не повернувся. Згодом Левіна оголосили в розшук — офіційне слідство підозрює його в організації нападу на Гандзюк. Він погодився розповісти журналістам свою версію подій телефоном. Де саме він перебуває — не повідомив.
«Я приїжджав до Павловського додому того ж дня або ввечері, коли до нього приїжджали Торбін та ще якась людина. Потім наступного дня або за два дні їх затримали, і слідство це намагається визначити, що я приїжджав нібито до них, ось така ситуація», — згадує Левін. Він заперечує причетність до нападу й каже, що на зустріч приїхав, щоб віддати якісь документи.
За даними журналістів, правоохоронці не допитали Левіна в цій справі. Він — важлива ланка, яка може поєднати виконавця із замовниками вбивства херсонської активістки.
ПІДОЗРА ЗАМОВНИКУ
Активісти руху «Хто замовив Катю Гандзюк?» проводять мітинги з вимогами знайти та покарати замовників убивства. Вони вигукують прізвища трьох людей, яких вважають замовниками. Це голова облради Владислав Мангер, голова обладміністрації Андрій Гордєєв та його заступник Євген Рищук.
«Катерина була в конфлікті з цілими фінансово-промисловими групами окремими, в тому числі з групою, куди входили очільники області, той самий Мангер, Рищук і Гордєєв», — пояснює Роман Сініцин, чому вони вважають, що вбивство замовили саме ці люди.
З матеріалів справи, які потрапили до Слідства.Інфо, виглядає, що основним мотивом вбивства Катерини Гандзюк СБУ вважає її позицію щодо вирубки лісів. Річ у тім, що в травні 2018 року поруч з Херсоном вигоріло 600 гектарів лісу. Підпали насаджень нерідко трапляються в регіоні, часто після цього обгорілий ліс вирубують і продають. За версією Гандзюк, такі пожежі були вигідні керівництву області, яке мало стосунок до контрабанди лісу.
У лютому Владиславу Мангеру оголосили підозру в замовленні вбивства Гандзюк — саме через ліс. Нібито публічними виступами активістка заважала інтересам Мангера в продажі деревини. Суд арештував посадовця, але дозволив внести грошову заставу — 2,5 мільйона гривень. Тож невдовзі Мангер повернувся до Херсона.
КОНТАКТИ В ПОГОНАХ
Аналіз телефонних з’єднань Ігоря Павловського — людини, вдома в якої передавали гроші за напад на Гандзюк — допоміг виявити цікаві зв’язки.
Серед його контактів чимало працівників прокуратури, поліції та СБУ. Увагу привернули правоохоронці, з якими Павловський контактував у так звані «гарячі дати». Це — важливі для слідства дні, зокрема: 31 липня — напад на Гандзюк, 1-3 серпня — дні перед арештом помилкового підозрюваного, 17 серпня — затримання Сергія Торбіна та інших нападників, 21 серпня — суд над Торбіним.
У день нападу на Катерину Гандзюк Павловський контактував з двома представниками СБУ. Один з них — Борис Плахута, очільник Служби безпеки в Олешківському районі. Саме там горів ліс у травні 2018 року. Загалом з Борисом Плахутою Павловський контактував майже 30 разів протягом літа й осені минулого року. Говорити про це з журналістами Плахута відмовився. Так само, як і його колега Антон Запорожець — ще один посадовець СБУ. Його особа цікава тим, що він живе в будинку, де мешкала Катерина Гандзюк. Чомусь саме йому Павловський дзвонив удень 31 липня, коли активістку облили кислотою.
У перші дні після нападу Павловський зідзвонювався з працівниками поліції та СБУ. Можна припустити, що вони могли інформувати його щодо перебігу розслідування — саме в ці дні поліція шукала нападників і помилково вийшла на слід невинної людини.
1 серпня Павловський тричі по кілька хвилин розмовляв з тодішнім начальником Новокаховської поліції Сергієм Сидоренком. Роботі Новокаховської поліції підпорядковуються й Олешки, де горів ліс.
«Я взагалі ніякого стосунку до цих подій не маю… — роздратовано відповів Сидоренко на питання про контакти з Павловським. — Щодо яких питань з ким я контактую — це мої особисті справи!»
У середині серпня Павловський, імовірно, вже мав розуміти, що на Сергія Торбіна та інших нападників може вийти поліція — у мережі опублікували фоторобот чоловіка, який купував кислоту. Тим часом за ґратами перебуває невинна людина. Органи прокуратури представляють державне обвинувачення, тобто саме вони від імені держави називають винних та підозрюваних.
Найбільше серед правоохоронців Павловський контактував з керівником Новокаховської прокуратури Олександром Королем — 160 з’єднань протягом п’яти місяців. У другій половині серпня контакти між ними почастішали.
«Може й спілкувався. Він же помічник депутата був, звернення постійно писали… Я з приводу Каті Гандзюк узагалі з ним не спілкувався», — відповів журналістам Олександр Король. Він очолює районну прокуратуру, яка розслідувала підпал лісу. Саме Король передавав цю справу Генеральній прокуратурі, коли вона пов’язала напад на Гандзюк з підпалом. Вирубка лісів, за версією слідства, є основним мотивом нападу на активістку. Цікаво, що багато правоохоронців, з якими контактував Павловський, тим чи іншим чином пов’язані з Олешками, де горіли насадження.
У списку контактів одного з ключових підозрюваних також посадовці обласного рівня. 79 з’єднань з Павловським мав заступник прокурора Херсонщини Костянтин Шабуняєв. Частина з них припадає на ті самі «гарячі дати». Однак правоохоронець не може пригадати такої кількості з’єднань, хоча визнає, що з Павловським контактував.
«З Павловським я спілкувався щодо робочих моментів. Приходив у приймальні дні, або не в приймальні дні. «Ось у мене звернення, куди мені його здати?» — розповідає Шабуняєв.
Однак аналіз їхніх з’єднань свідчить, що прокурор спілкувався з Павловським і в позаробочий час, і у вихідні дні.
З перебігом справи змінювалися й контакти Павловського — наприкінці серпня, коли нападників уже затримали й вони перебували за ґратами, помічник нардепа частіше телефонує начальнику місцевої колонії Олександру Гусарєву. Контакти між Павловським і керівником колонії починаються 21 серпня, в день суду над Сергієм Торбіним та іншими нападниками, і продовжуються у вересні та жовтні, весь час, поки Торбін перебуває за ґратами в Херсоні. З листопада і Торбіна, і Павловського утримуватимуть уже в Києві. Гусарєв наполягає, що взагалі не знає, хто такий Павловський.
Сам факт контактів з помічником народного депутата не робить правоохоронців причетними до злочину. Проте агресивна поведінка, відмова спілкуватися з журналістами або спроби приховати навіть факт знайомства з Павловським можуть бути тривожним сигналом.
ЛІСОВА СПРАВА
Роман Сініцин, друг Катерини Гандзюк, показує листування в чаті активістів. 3 листопада ввечері Катерина написала повідомлення «Мне кажется, заказчик нападения на меня — Рищук». На питання друзів, чому саме він, вона написала «Не знаю». Наступного ранку Катерина померла.
Євген Рищук, заступник губернатора Херсонської області, називає Олешки своїм округом і каже, що чимало робить для нього. Саме там сталася масштабна лісова пожежа, про яку писала Катерина Гандзюк.
У розпорядженні журналістів є документ, який доводить, що офіційне слідство разом з Мангером у підпалі лісів підозрює й Рищука. Принаймні станом на грудень 2018 року.
Відповідно до нього, підпал 600 гектарів лісу спланували Євген Рищук разом з керівником Херсонського лісогосподарства. У документі детально описується, хто саме та як саме це здійснював: «В подальшому незаконно зрубаний ліс (…) транспортується до підконтрольних Рищуку та Тищенку пилорам».
Слідчі також пов’язують Рищука з підприємствами, які рубають і продають ліс. А силовий захист ділянок, де незаконно вирубують дерева, за версією правоохоронців, забезпечують люди, підконтрольні Владиславу Мангеру.
Якщо керуватися логікою слідства, що саме ліс є головним мотивом вбивства Гандзюк, Рищук, як і Мангер, міг бути зацікавленим у нападі на активістку.
Згаданий документ датований груднем 2018 року.
Допитали Євгена Рищука тільки в лютому. Після допиту він повернувся в Херсон. Сам Рищук заперечує причетність до вбивства й каже, що навіть не знав Катерину Гандзюк. «На сьогодні я — заступник голови адміністрації, член «Блоку Петра Порошенка», я працюю на президента та особливо не можу захиститися, тому що комусь це вигідно», — додає він.
Сам Владислав Мангер вважає, що підозру висунули тільки йому виключно з політичних мотивів.
«Виходить батько Гандзюк і називає три прізвища: «Мангер», «Гордєєв», «Рищук». З цих трьох прізвищ хто провладний? Два. Одне — з опозиції, з «Батьківщини». Хто буде цапом-відбувайлом? Цапом-відбувайлом буде Мангер», — емоційно пояснює голова облради.
У період розслідування вбивства Гандзюк в Україні триває президентська передвиборча кампанія. Лідерка опозиційної партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко також брала учать у перегонах, і саме в її партії донедавна перебував Владислав Мангер. Євген Рищук та Андрій Гордєєв, яких Мангер називає «провладними», — члени партії чинного президента Петра Порошенка, який може обійняти цю посаду вдруге. Саме політичні обставини, на думку Мангера, пояснюють, чому лише йому, як представнику опозиції, оголосили підозру.
ПРОВЛАДНІ
Голова обласної адміністрації Андрій Гордєєв нерідко ставав об’єктом критики Катерини Гандзюк. Його ім’я також постійно звучить на мітингах активістів поруч з прізвищами Мангер і Рищук. Хоча Гордєєв і давав свідчення, наразі як підозрюваний у справі Гандзюк не фігурує.
Під час телефонної розмови з журналісткою Слідства.Інфо його заступник Євген Рищук розповів, що перед новим роком Андрій Гордєєв приїжджав до голови СБУ Василя Грицака. Тоді вже справу вбивства Гандзюк передали Службі безпеки.
«Гордєєв був, до речі, в Грицака. Він розповів про Данила. Грицак набрав Данила й каже: «Перестань х**ою маятися». Так і каже: «Перестань х***ою займатися!» Данило каже: «Це все брехня» і відключився. Грицак викликав Данила і каже: «Шановний, ти маєш, що пред’явити губернатору і його заму?» Данило сказав: «Немає». Тоді він каже: «Тоді відбалансуй в обратну сторону». Гордєєв приїхав задоволений, що все гаразд», — розповів заступник голови ОДА.
Данило, якого згадує в розмові Рищук, це генерал СБУ Данило Доценко. Нині він працює в центральному управлінні, а ще півтора року тому керував херсонським відділом. Данила Доценка назвав організатором нападу на Гандзюк під час суду Владислав Мангер. У СБУ такі звинувачення вважають абсурдом.
Андрій Гордєєв спершу підтвердив телефоном, що говорив з Василем Грицаком про справу Гандзюк. Однак коли дізнався від журналістів про деталі, які їм стало відомо про ймовірну зустріч, узагалі відмовився від сказаного раніше. «Не було такої зустрічі навіть», — сказав він. Однак відповідні записи розмови з очільником Херсонщини є в редакції.
Ані Данило Доценко, ані Василь Грицак не знайшли часу для розмови зі Слідством.Інфо.
Журналісти припускають, що такої зустрічі могло й не бути. Однак вважають за необхідне оприлюднити цю інформацію, оскільки вона містить ознаки тиску на офіційне слідство.
КВАДРАТ ПРОКУРОРА
Аналіз телефонних з’єднань Ігоря Павловського, підозрюваного в організації вбивства, показує, що він досить багато контактував з правоохоронцями Херсонщини. Деякі з них казали, що спілкувалися з Павловським виключно як з помічником народного депутата, бо він надсилав чи приносив запити й вони мусили реагувати.
«Він не може сам написати запит і не може звернутись сам, це просто не його функція», — пояснює народний депутат Микола Паламарчук, на якого працював Павловський. Він каже, що функції його помічника були досить скромними — вислухати людей, які приходили в приймальню. Жодних контактів з правоохоронцями чи владними органами посада Павловського не передбачала.
У поліції та СБУ в Херсонській області журналістам повідомили, що не отримували жодного запиту від Павловського протягом 2018 року. У прокуратурі не змогли надати таку інформацію. Це може означати, що жодних формальних приводів спілкуватися з органами влади в Павловського не було. Лише неформальні.
Голова Національної поліції Сергій Князєв в інтерв’ю Слідству.Інфо підтвердив, що Павловський міг впливати на справу через правоохоронців Херсонщини.
«Ми впевнені, ми підтверджуємо, що в нього існують товариські, дружні стосунки з правоохоронцями Херсонщини, тому що він — житель Херсонщини. І це була одна із причин, чому кримінальне провадження передали розслідувати в головне слідче управління… Ми дуже швидко місцеву поліцію усунули від виконання основних слідчо-оперативних заходів», — сказав Сергій Князєв.
Павловського затримали саме тоді, коли справу передали в Київ, хоча про його роль у справі правоохоронцям було відомо ще в серпні зі свідчень нападників про зустріч у його будинку.
Генеральний прокурор Юрій Луценко нещодавно продемонстрував схему причетних до вбивства Катерини Гандзюк. З-поміж імен і фотографій він показав один заклеєний білим папером квадрат.
«Тут іще один заклеєний квадратик. Це — ймовірні зв’язки в органах влади та правоохоронних органах, які сприяли скоєнню цього злочину. Тут поки що показів недостатньо. Не пред’явлена підозра, але робота над ним іде», — сказав Луценко.
Можливо, зібрані журналістами факти допоможуть генеральному прокурору зібрати достатньо доказів і відклеїти загадковий квадрат.
***
P.S. Протягом 2018 року в Україні намагатися вбити дев’ятьох громадських активістів. Троє з них, включно з Катериною Гандзюк, померли. Замовники жодного з цих злочинів не встановлені.