Водночас на новій Facebook-сторінці, яка рекламує партію Гройсмана, висміюють перевзування в повітрі.

Четверо з перших десяти кандидатів у нардепи на минулих парламентських виборах балотувалися за списком “Народного фронту“. Рейтинг цієї партії зараз не перевищує 1%, хоча 2014 року політсила завела до Верховної Ради найбільшу кількість депутатів. Тому “нарфронтівці” шукають прихистку в нових політичних проектах або на мажоритарних округах, а спікер ВРУ Андрій Парубій іде до парламенту в першій 10-ці “Європейської солідарності” Петра Порошенка.

7 червня Володимир Гройсман відрекомендував першу десятку кандидатів від своєї партії “Українська стратегія”, з якою має намір іти на парламентські вибори. Згідно з результатами соціологічних опитувань, в “Української стратегії Гройсмана” ймовірність потрапляння до Ради є надмалою. За партію чинного прем’єра готові віддати голоси 1,3% виборців. Тобто не набагато більше, ніж міг би здобути “Народний фронт”.

Очолює першу десятку політичної партії “Українська стратегія” сам прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

На минулих парламентських виборах він балотувався за списком “Блоку Петра Порошенка “Солідарність”. Нову партію Гройсмана перереєстрували з вінницької партії, з якою команда мера Вінниці Сергія Моргунова 2015 року йшла на місцеві вибори. Серед партійців були й депутати-прогульники. До лав прогульників потрапив і батько Гройсмана.

Уже рік триває рекламна кампанія “Уряд Гройсмана”, яка фактично мала на меті

покращити впізнаваність політика напередодні виборів. Проте робиться це бюджетним коштом. Так, цьогоріч реклама “уряду Гройсмана” коштувалаплатникам податків 35,9 мільйона гривень. До цих видатків належать друк і розповсюдження 18 мільйонів примірників спецвипуску газети “Урядовий кур’єр”, розміщення зовнішньої реклами та реклами у друкованих ЗМІ.

До роботи уряду Гройсмана громадськість неодноразово висувала претензії через провал реформування правоохоронної системи. Активісти кілька років поспіль безуспішно вимагали відставки міністра ВСУ Арсена Авакова.

А останні дві зими віце-прем’єр Гройсмана Геннадій Зубко не міг належно організувати початок опалювального сезону в деяких населених пунктах України, зокрема у Смілі, Шепетівці, Коцюбинському та інших.

У десятці партії прем’єра є нинішній міністр культури Євген Нищук.

У березні цього року журналіст “Радіо Свобода” Сергій Андрушко опублікував розслідування щодо руйнування під час будівництва  попереднім Президентом Петром Порошенком та його соратником Ігорем Кононенком Олексіївського люнета в історичному ареалі Києва. Коли розслідувач намагався взяти коментар у міністра культури Нищука, той відмовився відповідати, зауваживши, що про знищену пам’ятку йому не відомо. Міністр культури мав би займати проактивну позицію і захищаи пам’ятки національного значення від знищення.

Окрім Олексіївського люнету, виникають питання до і до побудови Меморіалу Небесної сотні. 3 травня 2019 року Нищук повідомив про те, що розпочинаються підготовчі роботи, в той час як представник ГПУ наголосив на тому, що на місці, де планують встановити музей ще не закінчилися слідчі дії щодо подій на Майдані.

У січні 2018 року міністр культури Євген Нищук призначив головою Українського культурного фонду Марину Порошенко, дружину Президента України Петра Порошенка. У журналістів програми “Схеми” виникли питання щодо цього призначення.

Третім номером у партійному списку є кримська татарка, перша заступниця міністра інформаційної політики Еміне Джапарова.

До речі, на цьогорічних парламентських виборах кримські татари не залишились у правонаступниці БПП – партії “Європейська солідарність”, а розпорошилися до перших десяток різних політичних сил. Так, Мустафа Джемілєв балотується від БПП, а Рефат Чубаров опинився в десятці “Сили й честі” Ігоря Смешка.

Також у десятці з Гройсманом на парламентські вибори йдуть міністерка освіти Лілія Гриневич і міністр юстиції Павло Петренко. Обоє пройшли до ВРУ за списком політичної партії “Народний фронт” та очолили міністерства за її квотою.

І якщо Гриневич науковці підозрюють у плагіаті (наукові статті 2016 року), то Петренку закидають значно серйозніші речі.

Саме під час його перебування на посаді міністра реєстратори отримали можливість безкарно змінювати голів населених пунктів. В.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун наголошувала, що в Одесі через дії несумлінних реєстраторів захопили медуніверситет.

Очолюване Петренком міністерство є фігурантом журналістських антикорупційних розслідувань через послуги з рейдерського оформлення підприємств комунальними реєстраторами. ГПУ навіть відкрила кримінальне провадження, про що писали “Наші гроші”. Також журналісти пояснювали, чому фактично не працює антирейдерська комісія Мін’юсту.

До десятки партії Гройсмана ввійшов ще один “нарфронтівець”. Це колишній командир добровольчого батальйону МВС України “Миротворець”, а нині нардеп Андрій Тетерук.

Він є восьмим кандидатом до парламенту в партійному списку. 2017 року Тетерук став на захист заступника мера Ірпеня Дмитра Христюка, проти якого відкрили кримінальне провадження через оформлення договорів підряду з ФОПом-мерцем. Примітно, що “нарфронтівець” Тетерук приїхав захищати політика, який наразі є чоловіком його політичної соратниці – депутатки-“нарфронтівки” Вікторії Сюмар.

Тетерук голосував за електронне декларування доходів і статків антикорупційних громадських активістів, яке згодом КСУ визнав неконституційним.

Окрім того, в десятці є ще один міністр КМУ Олександр Саєнко. Він давній соратник Гройсмана й відповідає в уряді за реалізацію пріоритетних реформ та координацію роботи секретаріату Кабміну.

Сьоме місце дісталося екс-заступнику міністра фінансів Сергію Марченку. Він пішов у відставку разом з очільником Мінфіну Олександром Данилюком. Пізніше Петро Порошенко призначив його заступником голови своєї адміністрації.

Передостаннім у десятці списку партії Гройсмана є секретар Вінницької міської ради Павло Яблонський. Він є одним з найзаможніших депутатів міськради.

На десятій позиції у списку опинився так само представник “Народного фронту”, депутат Верховної Ради Віктор Єленський. У листопаді 2018 року журналісти Громадського руху ЧЕСНО п’ять разів ловили його на кнопкодавстві.