Дві депутатки  Вінницької міської ради в один день написали однакові заяви у поліцію, звинувативши одна одну у побитті. Судовий розгляд у  кримінальному провадженні  по одній з них уже на стадії завершення, іншій за два роки  навіть не висунули звинувачення.

Вчора, 19 серпня, у міському суді Вінниці відбулось чергове засідання у кримінальному проваджені по обвинуваченню депутатки міської ради Ганни Давиденко у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.2 статті 125 Кримінального Кодексу України (Умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності).

Кримінальне провадження  у цій справі поліція порушила 28 квітня 2017 року за заявою іншої депутатки  міської ради Наталія Панчук.  Наразі судова історія у цій справі доходить до завершення. На останньому засіданні уже відбулись судові дебати.

Таку ж заяву у той же день  стосовно того, що сама Наталія Панчук нанесла їй тілесні ушкодження, написала й Ганна Давиденко, викликавши поліцію у місце скоєння злочину – приміщення самої міської ради. Але  це провадження  й досі перебуває на стадії досудового слідства.

Виходить казус: Аня «била» Наталю в той самий час, в тому самому місці за тих самих обставин, що й Наталя «била» Аню. Але слідчі не знайшли у цих обставинах  причинно-наслідкового зв’язку.

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 02.07.2004 за номером 13  Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів вказує, що  у разі  надходження до суду поряд зі скаргою потерпілого зустрічної скарги суддя за наявності  підстав  виносить  постанову про  порушення  кримінальної справи за зустрічним обвинуваченням і  призначення справи  до  судового  розгляду.  Відповідно  до  ч. 4 ст. 251 КПК   (  1003-05  )  суддя  вправі  об’єднати  зустрічні обвинувачення в одне провадження.  У таких випадках обом заявникам надаються процесуальні права як потерпілого,  так і підсудного,  у зв’язку з чим кожному з них слід забезпечити дотримання і  тих,  і інших прав.

Але зустрічні обвинувачення не були об’єднанні в одне провадження й в судовому порядку.

Тези з судового засідання:

• Адвокат звинуваченої Ганни Давиденко клопотав долучити копії судово-медичних експертиз, які фігурують у іншій справі, де вона є потерпілою.

Прокурор, потерпіла та її адвокат заперечили, вказавши причиною, що це зовсім інша справа. Суддя Каленяк  не задовольнив клопотання.

• Адвокат клопотав визнати докази, на підставі яких звинувачують Давиденко, не допустимими, оскільки вони отримані з порушенням процесуальних дій. До прикладу, слідчий експеримент базувався лише на словах свідків без відтворення подій. Судово-медична експертиза була проведена за направленням слідчого, який не мав жодного стосунку до вказаного кримінального провадження.  Суддя прийняв клопотання до розгляду.
• Ганна Давиденко не визнає своєї вини. Зазначає, що Панчук на неї напала не вперше . Каже, що сама депутатка міської ради від партії «Європейська стратегія» Наталія Панчук вже є фігурантом дев’яти кримінальних проваджень, серед яких вандалізм, забруднення навколишнього середовища, порушення недоторканності приватного життя, порушення закону захисту персональних даних, завдання легких тілесних ушкоджень, невиплата заробітної плати та інші . Давиденко каже, що 28 квітня просто виконувала свій обов’язок депутата і не мала іншого умислу, як отримати від Панчук копії документів, які є публічною інформацією. Вони були необхідні для здійснення її депутатської діяльності. Давиденко кажк, що натомість в кабінеті у Панчук  в міській раді її принизили, побили, вкрали її телефон з відео, де видно, що  Панчук на неї нападає, а потім ще й сфабрикували справу, за якою вже побили не Давиденко, а Панчук. І якщо це змогли зробити чиновники проти неї – як публічної особи, то що говорити про «непублічні» історії тисяч людей, які не можуть добитися справедливості роками.
• Прокурорша Тетяна Мішеніна запитувала Давиденко, на яких підставах та фотографувала документи, які стали причиною конфлікту. У них, як повідомила в судовому засіданні, сама потерпіла була інформація, що стосувалась Ганни Давиденко. Для довідки: Такі підстави надає громадянам Конституція України, Закон України «Про інформацію», ЗУ «Про доступ до публічної інформації» .
• Наталія Панчук підтримує звинувачення

Копію протоколу сховали і від журналістів

Нагадаємо, що на другому засіданні  суд заслухав свідків потерпілої Наталії  Панчук.  Всі вони виявилися якимось чином причетними до Асоціації органів самоорганізації населення Вінниці, головою якої є Наталія Панчук.

Свідки під присягою стверджували, що вони не є підлеглими постраждалої Наталії Панчук, хоча згідно Статуту Асоціації саме вона  затверджує посадові оклади голів та секретарів квартальних комітетів і комітетів мікрорайонів, представників Асоціації та їх умови оплати праці. Асоціація, яка за Статутом хоч і  є добровільним неурядовим, неприбутковим, непідприємницьким об’єднанням органів самоорганізації населення, насправді фінансується з бюджету міста та знаходиться у приміщенні Вінницької міської ради. Свідки Панчук давали свідчення, які іноді вступали в протиріччя одні з одними.

Нагадаємо, що існує відео, на якому видно, що пані Панчук  бігла по коридору, тримаючи в руках телефон. Пані Давиденко стверджує, що це саме її телефон, який Панчук вирвала у неї з рук. На її телефоні зберігся лише шматок запису , де видно, що пані Панчук кидається у камеру. На цьому відео переривається.

Також нагадаємо, що конфлікту між двома депутатками у міській раді в 911 кабінеті, який займає Асоціація органів самоорганізації населення Вінниці,  виник після чергової сесії міської ради 28 квітня 2017 року.  Як стверджує депутатка Ганна Давиденко, від людей, які були присутні на зборах квартального комітету «Надія», який входить в Асоціацію, вона дізналась, що протокол зборів підробили.

Ганна Давиденко каже, що вирішила перевірити інформацію та пішла просити протокол у голови Асоціації органів самоорганізації населення (до неї входять всі квартальні комітети Вінниці, Наталії Панчук. Каже, що попросила у неї показати протокол. Конфлікт, за її словами почався тоді, коли вона зробила спробу сфотографувати  протокол.

Журналісти Вінницької агенції журналістських розслідувань також пробували дістати копію цього протоколу через запит до публічної інформації, але отримали відмову. Аргументація , що він прирівняний до тих відомостей, що можуть бути надані лише  у випадках проведення заходів , щодо боротьби з тероризмом та фінансуванням терористичної діяльності. Журналістку, що попросила надати його копію в інформаційному запиті, звинуватили у протиправних діях. 

В 2013 році вінницькі журналісти виявили у Наталії Панчук  підроблений диплом про вищу освіту. Вона звинуватила журналістів в приниженні честі та гідності та подала позов до суду. Вінницький міський суд відмовив у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та переклав на ображену чиновницю судові витрати. В 2012 журналісти писали про те, як Наталія Панчук підробляла протоколи під вибори. А нещодавно за версією Вінницької обласної ради, пані Панчук стала переможцем конкурсу «Людина року» в номінації «Депутат» . Як стверджує прес-служба облради,  депутатку відзначили за «конструктивну позицію щодо наповнення та раціонального використання бюджету міста».  Які конкретні  факти підтверджують це розмите формулювання, як і те, хто номінував депутатку, прес-служба не повідомила.

Цей матеріал підготовлено у рамках проекту «ДІЙ!-Вінниця», що реалізується за фінансової підтримки  міжнародної Чеської неурядової організації People in Need та Міністерства закордонних справ Чеської Республіки