“Країна у смартфоні” була однією із обіцянок виборчої кампанії президента Володимира Зеленського. У перший день засідання парламенту стало зрозуміло, хто відповідатиме за переведення країни у цифру, а на початку цього тижня, скільки на це є часу.

Перші голосування у Раді показали, що ухвалення законопроектів не є проблемою для монобільшості, яка завжди може розраховувати на підтримку депутатської групи “За майбутнє” і частини позафракційних депутатів. В таких умовах якість реформ залежить від людей, які розробляють і ухвалюють стратегії, пишуть законопроекти, дають їм зелене світло чи, навпаки, рекомендують не ухвалювати.

“Інтернет свобода” розповідає про ключових осіб, від роботи яких залежить чи вдасться реформувати українські медіа та сферу інтернету і захистити інформаційну безпеку.

Міністерство цифрової трансформації

Очільник новоствореного міністерства цифрової трансформації Михайло Федоров – один із двох віцепрем’єрів, що додає йому політичної ваги. А ще він наймолодший в історії України міністр. Йому лише 28 років. Хто буде заступниками Михайла Федорова в міністерстві поки що невідомо, оскільки відомство зараз тільки створюється.

Фото прес-служби Офісу президента: Михайло Федоров

Нинішній віцепрем’єр був народним депутатом менше одного дня. Пройшов в парламент як шостий номер у виборчому списку “Слуги народу”, 29 серпня склав присягу в залі ВР і того ж дня його позбавили мандата у зв’язку з переходом на роботу в Кабмін.

Під час президентських виборів очолював діджитал-напрямок кампанії Володимира Зеленського. У травні став його радником у цій сфері.

Михайло Федоров навчався у Запорізькому національному університеті на факультеті соціології та управління. Є одним із засновників молодіжного громадського руху «Актив-Z». У 2012-2013 роках був “студентським мером” Запоріжжя.

У 2013 році Федоров заснував digital-агентство SMMSTUDIO, спеціалізація якого – збільшення продажів через рекламу в соцмережах. Клієнтом компанії був “Квартал-Концерт”.

Перед призначенням в уряд Федоров був власником трьох юридичних осіб і отримав 4,4 мільйони гривень від підприємницької діяльності. Також він задекларував податковий борг – 28,5 тисяч гривень.

Бачення: 

• Цифрова послуга має працювати працювати повноцінно, а не бути фронт-офісом, коли електронну заявку роздруковують і носять серед кабінетів. Там де це можливо чиновників взагалі потрібно виключити. 
• На наступних президентських виборах українці зможуть голосувати онлайн. З великою ймовірністю пілотний проект буде запущено вже на місцевих виборах, які відбудуться наступної осені. Ключові виклики – забезпечення конфіденційності, цілісності та анонімності голосування.
• Знімати блокування з “Однокласників” та “Вконтакті” не потрібно, бо там багато контенту, який негативно впливає на українців. “Вконтакті” став спецоперацією Росії проти України. 

Міністерство культури, молоді та спорту

Новопризначений міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський – фінансист, закінчив фінансово-економічний факультет КНЕУ за фахом “Фінанси та кредит”. Працював керівником відділу з управління медіаактивами “Альфа-банку”.

Фото з відкритих джерел: Володимир Бородянський

У політику Бородянський прийшов з медіа. Був в головою правління телеканалу СТБ, а із 2012 року очолював увесь медіахолдинг Пінчука – StarLightMedia.

У “ЗеКоманду” він потрапив у липні 2019 року, став радником президента Зеленського з гуманітарних питань. Втім у такому статусі Бородянський пробув недовго і вже 29 серпня очолив міністерство, яке створили, об’єднавши Мінкульт, Мінінформполітики та Міністерство молоді і спорту.

Перед призначенням Бородянський задекларував 6,5 млн гривень доходів за 2018 рік, 350 тисяч доларів готівкою та ще 5 мільйонів євро на рахунку у швейцарському. Бородянський має корпоративні права на інформаційне агентство “Метроном”, рекламно-інформаційне агентство “Панорама”, ТОВ “Перспективні прибуткові проекти” і ТОВ “Діорама” та є кінцевим бенефіціаром Krisfod Investments Ltd., що зареєстрована на Віргінських островах.

За словами міністра, з президентом він був знайомий і раніше та має з ним хороші стосунки.

Володимир Бородянський чи не перший з колег-міністрів представив частину своєї команди – Офіс з розробки гуманітарної політики України. Зокрема за медіа та інформаційну безпеку відповідатиме колега Бородянського по StarLightMedia Федір Гречанінов.

Бачення:

• Міністерство має займатися формуванням політик, а агентства – їх втіленням.
• Один з варіантів залучення грошей на розвиток сфери – легалізація грального бізнесу.
• Бородянський виступає за заборону російського інформаційного продукту, оскільки це “загрожує національній безпеці”.
• Захищати інформаційний простір потрібно агресивніше.
• До кінця року міністерство має сформувати усі політики.

Цифрова трансформація і Крячко

Парламентський комітет з цифрової трансформації очолив народний депутат від “Слуги народу” Михайло Крячко. До парламенту потрапив за виборчим списком партії “Слуга народу” – 61 номер у списку.

Фото з відкритих джерел: Михайло Крячко

Михайло Крячко із Запоріжжя. Там останні 5 років працював операційним директором у digital-агентстві SMMSTUDIO, засновником якого є Михайло Федоров. До того кілька років займався підприємницькою діяльністю та 8 років працював на різних посада в Запорізькій обласній державній адміністрації.

На президентських виборах був довіреною особою кандидата в президенти України Володимира Зеленського.

В декларації за 2018 рік вказав, що заробив на посаді операційного директора 1799 гривень, а від підприємницької діяльності отримав 346 тисяч гривень.

Першою заступницею голови комітету обрали народну депутатку від фракції “Голос” Кіру Рудик. Останні три роки вона була операційною директоркою українського підрозділу ІТ-компанії Ring.

Заступниками голови комітету стали два народні депутати від “Слуги народу”. Це Олександр Федієнко, який до роботи в парламенті очолював правління Інтернет асоціації України та був директором ТОВ “ІМК”, компанії, яка спеціалізується на наданні телекомунікаційних послуг. Іншим заступником став Єгор Чернєв, який на момент виборів був директором програми Startup in Residence ініціативи Tech Ukraine. Секретарем комітету став Сергій Ларін від “Опозиційної платформи – за життя”, народний депутат п’яти скликань, заступник глави Адміністрації президента при Вікторові Януковичу.

Гуманітарна та інформаційна політика і Ткаченко

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики очолив колишній гендиректор телеканалу “1+1” Олександр Ткаченко. До Верховної Ради він пройшов 9-м номером у списку партії “Слуга народу”. Ткаченко не виключає, що може стати новим головою КМДА та балотуватися на посаду мера Києва на наступних місцевих виборах.

Фото з відкритих джерел: голова комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики та колишній гендиректор “1+1” Олександр Ткаченко

Як гендиректор “1+1” за минулий рік Ткаченко заробив близько 3 мільйонів гривень. Він також є акціонером у близько десятка юридичних осіб, серед яких “1+1”, “Віжн ТБ”, “Бабель”, “Кінолав”, “Книголав”, “Планета кіно”.

Після укрупнення комітет ВР з питань гуманітарної та інформації політики, який очолив Ткаченко, сконцентрував у собі більшість медійних та культурних питань.

У інтерв’ю “Детектор медіа” Ткаченко зазначив, що виступає за блокування окремих російських ресурсів, а на питання про досудове блокування інтернет-сайтів відповів наступне: “Це цікаве питання. Напевно, проти. До моменту реформи судової системи це питання достатньо сенситивне, тому що є речі, пов’язані з агресією. Якщо мова йде про війну, то “за”. В усіх інших випадках – проти”.

Першою заступницею Ткаченка стала Ірина Констанкевич (позафракційна), яка потрапила до парламенту по мажоритарці, перемігши “слугу народу” на Волині. Вона є членом партії УКРОП, до створення якої долучився Ігор Коломойський.

Ще троє депутатів від “Слуги народу” стали заступниками голови комітету – Гео Лерос, Микита Потураєв, Євгенія Кравчук. Гео Лерос – №23 у партійному списку “Слуги народу”, режисер, куратор київських муралів та засновник міжнародного арт-проєкту Art United Us. Він також був куратором створення муралів на станції метро “Осокорки”, на який виділяло кошти Міністерство інформаційної політики. Микита Потураєв – політолог та радник президента Зеленського. Потрапив до парламенту за партійним списком. Вже встиг відзначитися гучним висловом “ви всі – політичні ніхто”, який адресував колегам по партії у Трускавці. Раніше Потураєв заявляв про важливість комплексного закону, який би описував стосунки між журналістами та власниками ЗМІ, необхідність регулятора, дія якого поширювалася б на всі медіа, в тому числі й інтернет-медіа, та про продовження політики щодо заблокованих російських соцмереж. Євгенія Кравчук – № 112 у списку “Слуги народу”, також очолює пресофіс партії.

Секретарем комітету став Олександр Абдулін від “Батьківщини”. У Верховній Раді Абдулін з 2002 року, спершу від СДПУ(о), а з 2005 року від партії Тимошенко.

Свобода слова і Нестор Шуфрич

На призначення Нестора Шуфрича, народного депутата від проросійської партії “Опозиційна платформа – За життя” головою комітету ВР з питань свободи слова медійна спільнота відреагувала закликом не допустити такого головування, оскільки члени ОПЗЖ використовують підконтрольні їм медіа для пропаганди, поширення дезінформації та утисків свободи слова.

Фото Ukrainian News: Нестор Шуфрич

Вперше комітету з питань свободи слова суттєво обмежили функціонал і передали його у комітет Ткаченка. У своєму Facebook колишній гендиректор “1+1” написав: “Колегам з реформованого Комітету з питань свободи слова тепер потрібно зосередитись на захисті прав журналістів та власне свободи слова. З огляду на те, що більшість у цьому комітеті за “Слугами”, а є ще перший заступник від “Батьківщини”, то яким би “грізним” не виглядав Шуфрич ми його не боїмося та спуску не дамо”.

Шуфрич у Верховній Раді старожил – був депутатом-”регіоналом” п’яти попередніх скликань, підтримував “диктаторські закони” у січні 2014 року. Він також був фігурантом різних кримінальних проваджень. За 2018 рік задекларував 443 тисячі гривень і 2,4 мільйони доларів, крім того має 2,7 мільйонів євро готівкою. У червні 2019 року НАЗК виявило ознаки порушення у деклараціях Шуфрича за 2016 та 2017 роки.

Як пише Укрінформ, новопризначений голова зазначив, що захист прав журналістів – “це питання номер один”, тож комітет вивчить положення Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів, в частині відповідальності за напад на журналістів та втручання у їхню діяльність. Другий пріоритет для Шуфрича та його комітету – “право на інформацію та межі, коли інформація має бути захищена”.

Наразі комітет, у віданні якого залишилися забезпечення свободи слова, права на інформацію та захист прав журналістів, є одним з наймалочисельніших. У складі комітету лише 5 депутатів.

Заступником Шуфрича став Євген Брагар – 68-й “слуга” у списку партії. 24-річний нардеп від “Слуги Народу” є аспірантом історичного факультету КНУ ім. Шевченка, проходив стажування у парламентському комітеті з питань закордонних справ.

Членами комітету стали Андрій Мотовиловець («Слуга народу») та Сергій Штепа («Слуга народу»). До потрапляння у парламент Мотовиловець був операційним директором ДП «Prozorro.Продажі» та радником Міністра інфраструктури на громадських засадах. Колегою Шуфрича по комітету став і 29-річний весільний фотограф Сергій Штепа. До Верховної Ради він йшов по мажоритарці на 77-му окрузі в Запоріжжі. Задекларував фототехніку та колекцію старовинних монет на чверть мільйона гривень та стільки ж готівки.

Секретарем у комітеті Шуфрича став також депутат від “Слуги народу” Сергій Швець. На парламентські вибори також йшов по мажоритарці, а до депутатства був журналістом та ведучим ранкового випуску телеканалу «1+1».

Джерело: netfreedom.org.ua

Фото: netfreedom.org.ua