Сьогодні, 1 жовтня, у Вінниці відбулась одноденна акція на підтримку українських політичних в’язнів. На Європейській площі, біля Вежі, правозахисні організації встановили 86 капканів – саме така кількість українських громадян незаконно позбавлені волі у в’язницях Росії і окупованому Криму.
На початку 2014 року, Росія окупувала Крим і розв’язала збройний конфлікт на Донбасі. Разом з цим, окупаційна влада почала політично вмотивоване переслідування українців та кримських татар, приписуючи їм сфабриковані кримінальні справи.
Окупація Криму супроводжується системними репресіями і переслідуваннями нелояльних кримчан. За даними українських правозахисних організацій, за час окупації сотні українців і кримських татар побували за гратами: 12 кримінальних справ і понад 300 адміністративних було порушено за мирні зібрання, більше 30 кримінальних справ стосувалися членства в заборонених у РФ організаціях, ще понад 70 справ було порушено у рамках «антиекстремістського» законодавства РФ.
До початку акції, в креативному просторі «Артинов», відбулася прес-конференція, де історіями ділились колишній політв’язень, заступник голови Меджилісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров, дружина політв’язня Сейрана Салієва та активістка об’єднання “Кримська солідарність” Муміне Салієва та батько українського політв’язня Петро Вигівський.
– Більшість політв’язнів – це кримські татари- розповідає колишній політв’язень, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров. – Після окупації, кримськотатарський народ зіштовхнувся з масовими переслідуваннями, роботу Меджлісу кримськотатарського народу було заборонено, а багато активістів потрапили за грати.
Зокрема, до списку політв’язнів потрапили правозахисник Емір-Усейн Куку, який був членом «Контактної групи з прав людини» в Ялті, Сервер Мустафаєв – координатор «Кримської солідарності», громадянські журналісти Ремзі Бекіров, Осман Аріфмеметов, Наріман Мемедемінов та інші активісти ініціативи «Кримська солідарність».
Серед них і кримськотатарський активіст Сейран Салієв. Коли у травні 2016 року в Бахчисараї розпочався рейд, він побіг до мечеті і через мікрофон поінформував населення про те, що в домівках чотирьох кримських татар йдуть обшуки, закликав не залишатис осторонь. Сейрана затрималив адміністративному порядку, але й після цього він продовжував займатись громадською діяльністю. У жовтні 2017 року Салієв був заарештований разом з п’ятьма іншими жителями Бахчисарая і звинувачений у тероризмі, йому загрожує до 20 років ув’язнення.
Дружина Сейрана Салієва Муміне теж активістка об]єднання «Кримська солідарність». Її ініціатива «Кримське дитинство» допомагає двом сотням кримських дітей, чиїх батьків окупаційна влада переслідує за політичними мотивами.
– Ми з чоловіком займали активну позицію в житті кримськотатарської спільноти і після початку репресій протягнули руку допомоги постраждалим сім’ям, стали відвідувати судові процеси, писали про переслідування на своїх сторінках у соціальних мережах. Після того, як заарештували і мого чоловіка, я включилась у правозахисну діяльність ще більше – розповідає Муміне Салієва.
Вона і сама стала жертвою переслідування, після того, як 30 травня російські силовики в Джанкої та Бахчисараї заарештували її та іншу активістку Лутфіє Зудієву, звинувативши їх у «демонстрації забороненої символіки». Пізніше обох жінок відпустили, відкривши адміністративні справи.
Батько політв’язня Валентина Вигівського Петро Вигівський розповів, що 17 вересня 2014 року його син поїхав до Криму на виставку авіації. Він займався ремонтом автомобілів, мав власний бізнес. Вже 18 вересня його рідні зрозуміли, що щось сталось. Лише за місяць їм повідомили про те, що Валентина заарештували російські спецслужби.
Валентин захоплювався авіацією та залізничним транспортом. Вже пізніше його батьки дізналися про те, що викрадення здійснювали співробітники ФСБ спільно з «кримською самообороною» на вокзалі у Сімферополі. Його катували. Судовий розгляд був закритий – всі матеріали засекречені, адвокат підписав документ про нерозголошення. Валентинові інкримінували 183 статтю Кримінального кодексу Російської Федерації – збір комерційної інформації. Пізніше обвинувачення перекваліфікували на 276 статтю – шпигунство. 11 років строгого режиму за похід на виставку. Вигівського постійно тримають в одиночній камері. Останні два роки зв’язок з ним можливий лише за допомогою листів, усі телефоні дзвінки та побачення з рідними заборонені.
Правозахисники наголошують: українцям, які зараз знаходяться за гратами через сфабриковані Росією справи, важлива підтримка.
У Вінниці усі перехожі мали змогу доєднатись до акції та написати листа чи підписати листівку для «в’язнів Кремля». На цій події також працював інформаційний намет, у якому поширювалась спеціально створена інформаційна газета з інформацією та історіями політв’язнів.
Активісти глобальної акції #SaveOlegSentsov після звільнення Олега Сенцова продовжують боротьбу за звільнення решти політв’язнів.
– Якщо ви почули історії заручників Кремля та запитуєте себе, що можна зробити, запрошуємо вас приєднатися до кампанії #SaveOlegSentsov. Незважаючи на те, що Сенцова звільнено, кампанія продовжується, щоб далі підтримувати інших в’язнів і полонених. Ми організовуємо акції по всьому світу, інформуємо міжнародні організації, проводимо марафони написання листів політв’язням, контактуємо через соціальні мережі із членами ПАРЕ та Європарламенту. Кожна людина може зробити свій внесок. Введіть хештег #SaveOlegSentsov у Фейсбуці прямо зараз та знайдіть нашу сторінку. Підпишіться на неї, щоб мати можливість долучатись до колективних дій – говорить активістка глобальної акції #SaveOlegSentsov Анастасія Нагірняк.
Вінниця – дев’яте місто з 10-ти у регіональному турі «В’ЯЗНІ КРЕМЛЯ» на підтримку українських політичних ув’язнених, що знаходяться в тюрмах Росії і окупованого Криму. Організатори та партнери акції: правозахисні організації (Центр прав людини «ZMINA», Кримська правозахисна група, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр громадянських свобод, Крим SOS), кампанія #SaveOlegSentsov, Об’єднання родичів політв’язнів Кремля.
Метою акції є привернення уваги громадськості до українських політичних в’язнів, яких утримує російська влада, у тому числі кримських татар. Однією з головних ідей проведення акції є підтримка самих політв’язнів та їхніх родин і прояв солідарності.
Фото: Анастасія Дем’янчук
