З 2018 року у місті Гнівань, Вінницької області, реалізується проект «Енергоефективний Гнівань –енергетична політика сталого розвитку міста Гнівань». Проект доволі амбіційний, тому ми вирішили зібрати максимально повну інформацію про нього, щоб в усіх деталях показати, що саме планується реалізувати у Гнівані, з якими викликами зіштовхнеться місцева громада та що чекає на мешканців Гніваня при повній реалізації проекту.

Проект фінансується Європейським Союзом в рамках ініціативи EU4Energy та програми «Угода мерів – Демонстраційні проекти» та реалізується Гніванською міською радою у партнерстві з ГО «Єврорегіон «Дністер». Термін реалізації проекту: 01 травня 2018 року – 30 квітня 2021 року.

Фінансування  проекту:

• Загальний бюджет – 970 913 євро
• Фінансування донора – 757 312 євро
• Внесок Гніванської міської ради – 213 601 євро

Угода мерів – це найбільший в світі рух за збереження клімату і енергії на місцевому рівні. Європейська ініціатива Угода мерів об’єднує тисячі місцевих органів влади, які добровільно взяли на себе зобов’язання по досягненню кліматичних і енергетичних цілей ЄС. Підписанти зобов’язуються вжити заходів для досягнення мети скорочення викидів парникових газів мінімум на 20% до 2020 року і 30% до 2030 року і виробити спільний підхід до вирішення проблеми пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптації до них.

Про проект

Проект включає в себе комплекс заходів щодо комплексної термомодернізації будівель муніципальних дитсадків №1, №3, №4, №5 міста Гнівань. За рахунок економії бюджетних коштів на енергоносії, досягнутої в результаті проекту, в останній рік проекту буде створено «Муніципальний фонд енергоефективності» для фінансової підтримки мешканців багатоквартирного будинку в особі ОСББ, як найбільш пасивного сектору у сфері енергозбереження, з метою впровадження енергоефективних заходів.

Усі мешканці міста отримають потужну інформаційно-методичну підтримку у сфері енергоефективності, кращі практики та технології у рамках проекту. У межах таких інформаційно-просвітницьких заходів проекту буде популяризуватися «Угода мерів», що може стати причиною вступу нових міст-підписантів з України.

Цільові групи проекту

• 416 вихованців 4-х ДНЗ міста Гнівань отримають комфортні умови для ведення навчально-виховного процесу у садочках, буде дотримано необхідний температурний режим в приміщеннях, забезпечено дотримання необхідних санітарних норм і правил утримання дітей.
• 95 працівників 4-х ДНЗ міста Гнівань отримають комфортні умови на робочому місці та зможуть підвищити якість своєї роботи
• Буде прийнято на роботу одного працівника до новоствореного відділу енергоменеджменту Гніванської міської ради.
• 4,5 тисяч мешканців багатоповерхових будинків міста Гнівань отримають фінансову та інформаційну підтримку у рамках діяльності «Муніципального фонду енергоефективності»

Технічна складова проекту

ДНЗ №1

Фото 1

Знаходиться на вулиці Подільська,27. Будівля 1977 року побудови. Дошкільнят – 110 діток, персонал – 36 осіб.

Основні дефекти виявлені при технічному обстеженні

• Відсутність вертикальної гідроізоляції фундаментів призводить до замокання фундаментів будівлі
• Пошкодження хвилястих азбестоцементних листів спричиняє замокання дерев’яних конструкцій даху та горищного перекриття
• Засмічення вентиляційних каналів не дає можливості їх нормальному функціонуванню.
• Чавунні радіатори не виконують свою пряму функцію внаслідок їх засмічення, спостерігаються місця протікань та тріщини
• Металева арматура системи опалення прийшла в непридатність внаслідок довготривалої експлуатації
• Газовий котел морально застарілий та не економічний

ДНЗ №3

Розташований на вулиці Сагайдачного, 1. Споруда 1948 року побудови. Дошкільнят – 75 діток, персонал – 26 осіб.

Дефекти тут такі самі, як і у ДНЗ №1, плюс тут твердопаливний котел застарілий та не економний, та стан магістральних відкрито прокладених трубопроводів незадовільний.

ДНЗ №4

Фото 4

Знаходиться на вулиці Ярошинського,43. Будинок 1860 року забудови. Дошкільнят – 47 діток, персонал – 17 осіб.

Основні дефекти виявлені при технічному обстеженні:

• Виявлено тріщини стін в місцях примикання прибудов
• Дерев’яні стіни мансардного поверху мають значний фізичний та моральний знос
• В окремих місцях вимощення зруйновано повністю.

Всі інші дефекти такі ж самі, як й у попередніх дитячих садках.

ДНЗ №5

Розташований на вулиці Промислова, 22. Споруда 1975 року побудови. Дошкільнят – 120 діток, персонал – 25 осіб.

Основні дефекти виявлені при технічному обстеженні:

• Примикання рулонної покрівлі до парапетів пошкоджено
• Виявлені пошкодження бетонного покриття парапетних стін та вентиляційних каналів, що в свою чергу призводить до замокання та руйнування цегляної кладки.
• Виявлено пошкодження корозією магістральних трубопроводів та зварних з’єднань
• Терморегулятори на опалювальних прикладах відсутні

Всі інші дефекти, як і у всіх попередніх дитячих садках.

У всіх чотирьох садах заплановані такі заході:

• Капітальний ремонт усієї системи опалення з заміною котлів на нові економічні з погодозалежною автоматикою
• Капітальний ремонт покрівлі з утепленням перекриття
• Утеплення фасаду та цоколю з гідроізоляцією
• Капітальний ремонт системи вентиляції
• Заміна вікон та вхідних дверей
• Капітальний ремонт вхідної групи (ганки, козирки тощо)
• Забезпечення поверхневого відведення атмосферних опадів від будівлі

На реконструкцію кожного дитячого садочку планується витратити:

• ДНЗ №1 – 220 925 євро
• ДНЗ №3 – 132 296 євро
• ДНЗ №4 – 139 500 євро
• ДНЗ №5 – 227 121 євро

Реалізація проекту

Щоб дізнатись на якій стадії реалізації проект та взагалі відповіді на всі наші питання, ми поспілкувалися з комунікаційним експертом проекту Анастасією Лановою

• Результатом реалізації проекту передбачається у Гнівані зменшити викиди СО2 на 80,4 тон на рік та знизити витрати міського бюджету на 9,7 тис євро на рік. От цікаво, а як було підраховано скільки взагалі тон  СО2 викидається у місті Гнівань на рік і яким чином ці викиди СО2 зменшуться  у разі реалізації проекту, що їх стане менше на 80,4 тони? Це все через те що чотири дитячих садка перейдуть на альтернативну енергетику? І чому бюджет буде витрачати на 9,7 тис євро менше? Це через те що  зменшуться  комунальні витрати?

Садки не переходять на альтернативні джерела. На жаль, то дуже дорого, навіть, для таких проектів, але котельні будуть модернізовані. Розрахунки технічні робилися за таким принципом: буде зменшено споживання енергоносіїв за рахунок тепломодернізації, отже, будуть зменшені викиди і економія коштів. Зменшення викидів на 80,4 тон на рік  і економія у 9,7 тис євро на рік – це планувалося на всі об’єкти у заявці проекту. А вже якщо проаналізувати початкові енергоаудити, то такий показник виходить  разом на всі садки. Очікується, що такі комплексні енергоефективні заходи дозволять щорічно:

– знизити витрати теплової енергії десь на 70% у кожному дитсадку у порівнянні із базовим значенням

– скоротити викиди СО2 загалом більше як на 200 тон.;

– знизити загальні витрати місцевого бюджету на енергоносії близько на 30 тисяч євро.

До речі, на альтернативній енергії, на сонячних панелях, у нас буде тільки зовнішнє освітлення на території садків.

• Чому у проекті беруть участь дитячі садки за номерами №1,3,4,5? Чому немає у цьому переліку дитячого садка №2?

Садочків у Гнівані всього 5 штук. Коли почали писати цей проект, то для садка №2 вже був поданий проект по термомодернізації на Державний фонд регіонального розвитку. Для нього  вже була розроблена проектно-кошторисна документація. Цей проект садка №2 так і не виграли, але садок уже термомодернізували за кошти з міського бюджету і, здається, але я можу помилятися, із дольовою участю  бізнесу та батьків. Ми б все рівно обирали з п’яти садків чотири, тому що міська рада відразу розрахувала, що більше, ніж близько 200 тисяч євро власного внеску не потягне. А власний внесок мав бути не менше як 20%, відповідно весь проект максимум до 1 мільйона євро.

• Цікаво дізнатися про створення відділу енергоменеджменту Гніванської міської ради та про прийняття на роботу енергоменеджера?

Відділ енергоменеджменту створено ще протягом першого року проекту. Його нова фактична  назва – відділ містобудування та архітектури. А от знайти на роботу енергоменеджера ми не можемо, немає зацікавлених. Зараз оголошено уже 4-й конкурс на заміщення цієї посади з мінімальними вимогами https://gnivan-miskrada.gov.ua/news/1593768592/ Якщо детальніше, то раніше був лише один кандидат, але він абсолютно провалив іспит. Ми вже навіть зверталися до Вінницького національного технічного університету  за рекомендаціями випускників, але безрезультатно.

• Розкажіть за створення щорічного «Муніципального фонду енергоефективності» для впровадження енергоефективних заходів в багатоповерхових будинках міста Гнівань?

Тут логіка така, що якщо ми будемо економити кошти на садочках, то їх можна буде інвестувати у інші сектори для стимулювання заходів з енергоефективності. Відповідно, на останньому році проекту ми запланували створення такого фонду. З цього фонду щорічно на конкурсній основі буде надаватися співфінансування з міського бюджету на впровадження енергоефективних заходів в багатоповерхових будинках міста.  У рамках цього заходу Гніванська міська рада розробить Положення про функціонування Фонду, яке визначатиме пріоритети та порядок проведення конкурсу, визначення переможців та умови співфінансування. Такі умови ми хочемо розробити після обговорення їх з мешканцями. Планували їх провести у травні 2020 року. Але карантин додав свої корективи. У будь-якому разі перший конкурс плануємо провести вже у 2021 бюджетному році.

• Дитячий садок №4 1860 року побудови. Ви знаєте історію цієї будівлі?

Про будівлю цю знаємо мало. Зі слів завідувачки садочку, каже, що розказували люди, ніби пан Ярошинський побудував цю будівлю як житлову для свого сина, а у роки Другої світової війни- була німецька комендатура. Тобто, ця будівля не адаптована до дитячого садка і з нею ми маємо найбільше проблем. Технічне обстеження на початку проекту показало, що другий мансардний поверх не можна термомодернізовувати, тобто, він не витримає таких навантажень. Потрібно спочатку повністю реконструювати цю історичну будівлю, а подібні роботи дуже дороговартісті і навіть у рамках такого проекту вони не під силу. Тому було вирішено із усіх енергоефективних заходів поки залишити лише модернізацію опалювального пункту і тепломережі, встановлення ліхтарів із сонячними панелями на вулиці.

• Що вже реалізовано по даному проекту ? Якщо ми правильно зрозуміли, то ще не розпочалися роботи по капітальній реконструкції будівель дитячих садочків?

Садки №1 і 3 https://gnivan-miskrada.gov.ua/news/1593008533/?fbclid=IwAR07IY_3XXnWF1XXUN7zxD8SueN5YFGSZQkSUZf6Yjs0W2pMPHb9y7XWisk  – завершена проектно-кошторисна документація, проводяться тендери на роботи. До речі, до цього вже проводили тендер для дитячого садочку №3, але тендер не ввідбувся, тому що жоден кандидат не подав документи у відповідності до вимог. Садок №5 завершується проектно-кошторисна документація та  паралельно готуємося до оголошення тендеру на роботи.

• Чи буде реалізований проект до 30 квітня 2021 року та чи доведеться продовжувати дедлайн реалізації проекту?

Чи встигнемо ми завершити проект вчасно, ми будемо знати тоді, коли будуть підписані контракти з усіма підрядниками на будівельні роботи. Ми не виключаємо, що можливо доведеться звертатися до Представництва ЄС в Україні із запитом продовжувати проект. Із досвіду колег з інших проектів цієї грантової програми (всього 14 проектів у Східному партнерстві, з них 6 проектів в Україні) – один проект, який мав завершитися у вересні 2020 року, вже продовжили на один рік. Головні причини, які затягнули виконання окремих заходів нашого проекту – це технічні проблеми садку №4 , які потребували аналізу, додаткових рішень і навіть іншої черговості реалізації заходів. Також треба розуміти, що ці роботи з термомодернізації виконуються у рамках українських норм і ще згідно європейських стандартів. Наші підрядники не готові до виконання таких замовлень. Які б ідеальні документи про кваліфікацію і досвід вони б не подавали на тендери, із трьох різних виконавців для трьох проектно-кошторисних документацій  садків, до двох проектно-кошторисних документацій  австрійські експерти мали дуже багато зауважень і вимог у корегуванні. Тільки це затягнуло процес майже на півроку.