Вінницька агенція журналістських розслідувань
Главная » Новини » Вінницькі петиції - гра в місцеву демократію: до сесії дійшов один проект рішення

Вінницькі петиції – гра в місцеву демократію: до сесії дійшов один проект рішення

У Вінниці за три роки у за результатами розгляду електронних петицій, що були  підтримані громадою,  було розроблено та винесено на сесію лише один проект рішення. Депутати його прийняли.  Інші електронні  петиції отримали лише відповіді. Чому така низька ефективність цього інструменту місцевої демократії у Вінниці та що з цим робити досліджував ЦГК «ДІЙ!-Вінниця».

Як все починалось

Перша вінницька електронна петиція на сайті з’явилась 21 жовтня 2015 року: «Зробити острівці безпеки на пішохідних переходах по вулиці Келецка». Підтримали петицію лише  68 людей. У той час для того, щоб петицію було розглянуто вона мала набрати на свою підтримку 250 голосів за 90 днів.

Такі вимоги передбачає закон «Про звернення громадян», доки  в  статуті  територіальної громади не прописано інші строки збору та кількість підписів . За загальним правилом, до визначення цих вимог у статуті, електронна петиція до відповідного органу місцевого самоврядування розглядається за умови збирання на її підтримку протягом не більш як трьох місяців із дня її оприлюднення кількості підписів у відповідності до кількості мешканців. Для адміністративно-територіальній одиниці , де проживає від 100 тисяч до 500 тисяч жителів – це  не менше ніж 250 підписів. Вінниця керувалась цими нормами, доки порядок розгляду електронної петиції не був визначений місцевою радою.

29 січня 2016 року було  прийнято рішення Вінницької міської ради №91 «Про внесення змін до Статуту територіальної громади міста Вінниці та затвердження Порядку розгляду електронних петицій, адресованих Вінницькій міській раді». З того часу вінничанам на підтримку петиції необхідно зібрати 350 голосів за 14 днів.

Через кілька днів після такого рішення місцевих обранців на сайті було зареєстровано петицію, яка за два тижні набрала підтримку у 358 голосів проти таких змін. «Чому місцеві органи самоврядування самовільно зменшують кількість днів ( з 90 до 14 ) і кількість голосів ( з 250 до 350 ) , не питаючи про це громаду міста ?»,- йшлося у ній.

У відповідь на петицію вінничан повідомили про те, що порядок розгляду електронної петиції, адресованої органу місцевого самоврядування, визначається місцевою радою.

Пізніше з’явилась петиція навіть про те, щоб закрити ресурс для подання електронних петицій: « Цей сайт – фікція. Створення ілюзії роботи. Хоч одна обіцянка виконана??? Голосуємо, щоб міська влада закрила цей ганебний ресурс!!!». Але вона набрала лише 20 голосів на підтримку.

Одне рішення міськради

З тих пір на ресурсі https://e-dem.in.ua/vinnytsia було опубліковано близько півтори тисячі електронних петицій , 331 з них отримала відповіді, і лише за однією, як повідомили в офіційній відповіді на запит станом на липень 2019 року, було створено проект рішення, який дійшов до голосування за нього депутатами Вінницької міської ради. Його підтримали.  Це було   рекомендаційне рішення про заборону у місті пересувних цирків, які використовують тварин.

Чому  найпростіший у використанні інструмент місцевої демократії (форма громадської участі) , який покликаний сприяти наближенню влади до потреб й інтересів громадян у Вінниці працює з такою низькою ефективністю ?

Часто вінничани  ініціюють петиції, які не відповідають повноваженням органів місцевого самоврядування. Вони не можуть апріорі бути позитивно вирішені. До прикладу, оголосити Росію країною агресором. Так само, як петиції, які сформульовані надто абстрактно і  не містять конкретних пропозицій –  відремонтувати всі дороги, забезпечити всім достойну заробітну платню .  Нереалістичні петиції, такі як побудувати у Вінниці метро, також не можуть дати позитивного результату. Не є інструментом для демократичних змін, і навіть навпаки працюють на його дискредитацію, «тролінгові» та жартівливі петиції, які створені для привернення уваги. До прикладу перейменувати площу на «Леді Гаги». Але більшість петицій відповідають встановленим нормам та вимогам законодавства, але вони не потрапляють на голосування депутатів тому. Які корективи доцільно внести у механізм подання та розгляду електронних петицій задля підвищення його ефективності на місцевому рівні у Вінниці?

З цими питаннями розбиралась мережа центрів громадського контролю «ДІЙ!» у Тернополі, Запоріжжі, Краматорську та Маріуполі.

Найменший термін та «необов’язковість»

Експерти центрів проаналізували місцеві положення та порядки розгляду електронних петицій, що діють у цих містах та порівняли з «Порядком розгляду електронних петицій, адресованих Вінницькій міській раді».

У Вінниці найменший термін збору підписів. 14 днів – це дуже мало. Має бути хоча б місяць. Інакше має бути величезний хайп, щоб отримати підтримку. Просто за  важливі питання автори не встигнуть загітувати та активізувати мешканців. Крім того, у  Запоріжжі в першу чергу підтримані петиції  розглядається на сесії. А в Вінниці це є опція,  і це потрібно змінювати , – каже координатор ЦГК «ДІЙ!Запоріжжя» Юрій Сидоров.

У положенні Запоріжжя прописано, що виконавчий орган міської ради, до компетенції якого віднесено порушене автором (ініціатором) петиції питання, готує проект рішення Запорізької міської ради щодо підтримки або не підтримки електронної петиції та передає його на розгляд постійних комісій. Розгляд проекту рішення щодо електронної петиції здійснюється Запорізькою міською радою першочергово на найближчому пленарному засіданні ради у порядку, визначеному Регламентом Запорізької міської ради.

Натомість Вінницький Порядок містить норму, яка допускає суб’єктивізм у вирішенні питання винесення петиції на розгляд сесії. «Якщо вирішення питань піднятих у тексті Петиції вимагають скликання сесії міської ради або розгляду на засіданні виконавчого комітету міської ради – проект рішення щодо розгляду відповідної Петиції готується виконавчим органом міської ради (відповідальним виконавцем) або установами міста відповідно до компетенції. У такому разі строк розгляду електронної петиції продовжується на строк, необхідний для проведення відповідних засідань. Розгляд Петиції здійснюється на найближчому пленарному засіданні міської ради або виконавчого комітету міської ради, шляхом прийняття рішення, у порядку, визначеному чинним законодавством, Регламентами міської ради або виконавчого комітету міської ради».

Про те, хто має вирішувати це питання і за якими критеріями, у положенні не йдеться.

Таку саму проблему мають Положення Маріуполя та Тернополя. У Краматорську Петиції, які набрали в відповідний строк необхідну кількість голосів, розглядаються на найближчому пленарному засіданні міської ради, з повідомленням про це автора петиції.

Відсутність звітування

Колеги з Тернополя відмітили, що у Вінниці та інших містах мережі не прописаний механізм звітності за електронними петиціями, а це також не сприяє їх ефективному застосуванню.

Положення Тернополя передбачає, що  структурні підрозділи виконавчого органу Тернопільської міської ради, відповідальні за реалізацію підтриманих петицій, зобов’язані до першого числа наступного місяця за кварталом інформувати відділ зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації про стан виконання підтриманих петицій. Щоквартально відділ зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації про готує зведену інформацію про стан реалізації підтриманих петицій та подає їх на розгляд міському голові Тернополя.

 

Такий інструмент, як петиції, має акцентувати увагу на одному з реальних його цінностей – зворотній зв’язок між владою і громадськістю. Тут доречним буде досвід Дрогобича. Там рішення про впровадження петицій було прийнято ще  на початку 2016 року. Але через рік, завдяки аналізу стану ситуації та висновкам зі зворотного зв’язку, було визначено необхідність зниження кількості голосів при голосуванні за петицію і  внесено зміни. Кількість голосів зменшили зі 100 до 65 при тому, що строк збору голосів триває 3 місяці. Причиною таких рішень було те, що місцева влада поставила собі за ціль максимальну відкритість і готовніть до діалогу з громадою. Приклад з петиціями Дрогобича цікавий не тільки кількісною історією, але й якістю рішень влади. У Дрогобичі на сцену вийшла ота сама політична воля, якої так часто не вистачає ураїнській владі різних рівнів, – каже експерт з впровадження інструментів прямої демократії журналіст Центру “ДІЙ!-Краматорськ”, Марина Романцова.

За рекомендаціями колег ЦГК «ДІЙ!Вінниця» адвокатуватиме внесення відповідних змін у «Порядк розгляду електронних петицій адресованих Вінницькій міській раді» для підвищення ефективності використання електронних петицій. Ці зміни мають посприяти тому, що кількість проектів рішень міськвиконкому та міськради, ініційованих громадою в електронних петиціях, зросте.

Довідково

Термін «петиція» (petitio) перекладається з латини як клопотання, звернення,прохання. Кембриджський словник визначає її як докмент, що підписаний значною кількістю людей та вимагає або просить вчинення якихось дій з боку уряду чи іншого органу влади. Петиції як механізм взаємодії влади і суспільства мають давню історію та вперше зустрічаються ще в стародавньому світі. У Європі найдавніші традиції роботи з петиціями мали органи влади в Англії, де такий тип звернень набув офіційного статусу ще в епоху Середньовіччя. З часом петиції запроваджували все більше і більше держав. При цьому формувались і певні стандарти їх подання органам влади,як-то колективний характер, обов’язкове письмове оформлення, необхідність зібрати на підтримку петиції визначену кількість підписів тощо. Із розвитком інформаційно-комунікаційних технологій для створення і подачі петицій почали активно використовуватися можливості мережі Інтернет.

Головне фото: https://voxukraine.org

Цей матеріал підготовлено у рамках проекту «ДІЙ!-Вінниця», що реалізується за фінансової підтримки  міжнародної Чеської неурядової організації People in Need та Міністерства закордонних справ Чеської Республіки .

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *