Вінницька агенція журналістських розслідувань
Главная » Новини » Вінницьке МКП «Аварійно-диспетчерська служба»: бюджетні мільйони в статутному капіталі, будівництво та обробка деревини, замість ліквідації аварій

Вінницьке МКП «Аварійно-диспетчерська служба»: бюджетні мільйони в статутному капіталі, будівництво та обробка деревини, замість ліквідації аварій

Чому вінницьке комунальне підприємство «Аварійно диспетчерська служба» не понесе відповідальності, якщо міську багатоповерхівку затопить через невчасну ліквідацію аварійної ситуації? Чому бюджет міста нічого не заробляє на деревині від вирізаних у міських дворах зелених насадженнях?  Чи доцільно в умовах реформування комунального господарства міста функціонування  «Аварійно-диспетчерської служби» у формі комунального підприємства? Відповіді на ці питання знайшли журналісти «Вінницької агенції журналістських розслідувань».

Історія та трансформація

Міське комунальне підприємство «Аварійно-диспетчерська служба» (АДС) було створене рішенням виконкому міської ради у 2000 році шляхом перейменування з Державної комунальної аварійно-диспетчерської служби. Вона була створена у 1982 році для забезпечення своєчасної і оперативної ліквідації аварій на внутрішніх мережах і обладнанні будинків житлового фонду міста, усунення усіх неполадок.

Підприємство, згідно Статуту, що був чинним до 2018 року, створили для забезпечення виконання міських та загальнодержавних заходів реформування, розвитку та утримання житлово-комунального господарства.  Воно мало ліквідувати аварії на внутрішньому інженерному обладнанні центрального опалення, холодного, гарячого водопостачання, каналізації, електроосвітлення житлових і нежитлових приміщеннях, будівлях, які є комунальною власністю, знаходяться у власності, в управлінні та в господарському віданні (на балансі)житлово-експлуатаційних організацій або інших підприємств, установ, організацій.

Але, як було вказано у Статуті, робити це воно мало лише щоденно у неробочі часи ЖЕКів, святкові та вихідні дні. Станом на 2012 рік статутний капітал комунального підприємства складав1,2 млн гривень, у 2014  році ця цифра збільшилась до 6,2 млн гривень. У процесі реформування житлово-комунального господарства зникли ЖЕКи, які або були ліквідовані або отримали новий статус – міських комунальних підприємств «Управляючих компаній…» . Реформи зачепили і комунальне підприємство «АДС». У 2018 році тим самим рішенням Вінницької міської ради, яким перейменовували ЖЕКи «Про затвердження в новій редакції Статутів комунальних підприємств», його статутний капітал зменшили до 4,9 млн гривень. Згадку про ЖЕКи та першопричину створення підприємства зі Статуту прибрали.  Тепер за Статутом «Підприємство створене з метою забезпечення сталого та безперебійного функціонування житлового фонду».

За інформацією з офіційного сайту ВМР у розділі про фінансовий стан підприємства вказано, що «з початку 2018 року міське комунальне підприємство “Аварійно-диспетчерська служба” не було визнано розпорядником коштів за рішенням Вінницької міської ради».

Хоч засновником та власником підприємства є Вінницька міська рада, щоб отримати замовлення на виконання робіт за кошти бюджету, підприємство має виграти тендер на загальних підставах. Органом, за яким закріплено функції управління КП «АДС»  за Статутом  є департамент житлового господарства Вінницької міської ради. За інформацією Clarity Project, цей департамент  один з трьох  найбільших замовників послуг підприємстваза чотири роки МКП «АДС» від нього отримало майже 27 мільйонів гривень.

За цей самий час підприємство було учасником у 183 закупівлях, отримало перемогу в 164 з них та підписало договорів на загальну суму на понад 192 мільйони гривень.

Найбільше у аварійно-диспетчерської служби договорів на …. будівництво. Майже на 150 мільйонів гривень. Наступна категорія договорів на озеленення територій та утримання зелених насаджень – близько 28 мільйонів гривень. І третю сходинку займають договори, які за замовленою діяльністю нагадують те, для чого це підприємство було створено від самого початку – послуги з ремонту та технічного обслуговування електричного та механічного устаткування будинків. Таких договорів було укладено на понад шість мільйонів гривень. Найбільші замовники – Департамент будівництва, містобудування та архітектури Вінницької обласної державної адміністрації – понад 135 мільйонів гривень, Департамент міського господарства Вінницької міської ради – майже 42 мільйони гривень,  Департамент житлового господарства Вінницької міської ради – майже 27 мільйонів гривень.

За інформацією аналітичної системи YouControl, станом на 20 вересня 2020 року підприємство отримує виручку лише від державних закупівель. Тобто стовідсоткову частку у виручці від реалізації послуг займають фінанси, що були отримані від забезпечення державних установ. За інформацією аналітичної системи YouControl,  висока залежність від тендерів вказує на залежність від ходу їх проведення, політичної ситуації та інших потенційно корупційних складових.

 

Досвід інших міст

Інформацію про те, як ліквідують аварійні ситуації у комунальній сфері інших міст України ми отримали від Мережі центрів громадського контролю «ДІЙ!». Мережа складається з п’яти центрів у Тернополі, Вінниці, Запоріжжі, Краматорську та Маріуполі. Виявилося, що в жодному з цих міст, крім Вінниці, не існує подібного комунального підприємства.

– Уже близько десятка років у нашому місті ліквідацією аварійних ситуацій займаються приватні фірми, – каже координатор ЦГК «ДІЙ!-Краматорськ» Андрій Романенко.

У Тернополі ще у 2016 році з’явилася перша приватна аварійно-диспетчерська служба, яка здійснює ліквідацію аварійних ситуацій внутрішньо-будинкових мереж центрального опалення, гарячого водопостачання, та електропостачання в багатоквартирних житлових будинках.

– В Тернополі є аварійно-диспетчерська служба окремо по кожній комунальній послузі – КП “Тернопільводоканал”, КП “Тернопільміськкомуненерго” тощо. Моя думка – окремого КП для всього не потрібно, оскільки не можна бути спеціалістом і в водомережах і по газу одночасно. Є аварійки кожного КП плюс обслуговуючої ЖЕК, – говорить юристка ЦГК «ДІЙ!-Тернопіль» Ірина Шевченко.

Така сама ситуація й у Запоріжжі та Маріуполі, де більшість послуг по ліквідації аварійних ситуацій виконують спеціалісти окремих комунальних підприємств, що надають послуги водо-, газо-, електропостачання та приватні компанії.

У кожному з міст існує щось схоже на «гарячу лінію» міської ради, на яку можна зателефонувати у разі будь-якої аварійної ситуації. Диспетчер у такому разі передає заявку на відповідне підприємство, що несе відповідальність за її ліквідацію.

Ми не знайшли у ході дослідження діяльності «Аварійно-диспетчерської служби» жодного аргументу «за»  його існування саме у формі комунального підприємства. У його статутному капіталі наразі перебуває близько 5 мільйонів гривень, що належать вінницькій громаді, але які переваги від цього вона отримує? Про це ми хотіли запитати директора Альберта Олійника. У розмові, він повідомив, що телефоном коментарі не надає, на особисту зустріч з ним домовитись також не вдалось. «Мій коментар – без коментарів», – сказав він. Але з не зовсім коректної розмови з журналістом (запис є в редакції – авт) вдалося почути від директора його аргумент «за» (лексика збережена):

– Начнем з того, що інші міста не займають в рейтингу кращих міст пять років поспіль перші місця. І це дійсно незалежне опитування. Якщо ми говоримо про інші міста. Тоєсть формат роботи нашого міста, і формат роботи у нас нєсколько відрізняється від інших міст. І то що він відрізняється, у нас єсть вобщєто результат. Інші міста можуть говорити, як вважають за потрібне…, – сказав у телефонній розмові Альберт Олійник.

Керівником комунального підприємства його призначили у 2012 році,  до цього Альберт Олійник був заступником директора департаменту житлового господарства.

У минулому році він придбав та задекларував новий автомобіль Toyota Land Cruiser 200 2016 року випуску за 950  тисяч гривень.

У декларації за 2019 рік він вказав, що за основним місцем роботи він отримав річну заробітну плату за основним місцем роботи близько 254 тисяч гривень, а його зарплата за 2018 рік склала 215 502 гривень. Від відчуження рухомого майна керівник КП «АДС» у 2019 році отримав дохід 890 тисяч гривень. Ймовірно, йдеться про автомобіль Lexus GX460 2011 року випуску, який Альберт Олійник придбав у 2017 за 750 000, і якого уже немає у свіжій декларації. Також за 2019 рік Альберт Олійник задекларував належні йому 90 000 гривень, 30 000 доларів та 5 000 євро готівкою. У декларації відсутні відомості про кошти на банківських рахунках.

 

Місто «дарує» деревину підприємству

Найбільше місто платить КП «АДС» за послуги з озеленення територій та утримання зелених насаджень (послуги по знесенню, обрізці дерев та видаленню пнів).  З 2017 року Департамент житлового  господарства Вінницької міської ради замовив таких послуг на понад 26 мільйонів гривень. У 2020 році підприємство заключити договір на 6 мільйонів  643 тисячі гривень.

У додатку до договору, копію якого ми отримали від міської ради на запит щодо доступу до публічної інформації вказано, що послуги по знесенню дерев надаються не у штуках, а в кубометрах. КП «АДС» має видалити за 2020 рік у місті понад 3200 кубометрів деревини. Про те, як вона використовується надалі, як обліковується, які кошти отримує від зрубаних дерев громада, у договорі не прописано.

Ми попросили надати відповідь на ці запитання у запиті до міської ради. У відповіді йдеться: «Копії документів про кількість непридатної деревини гілок та дерев, що були утилізовані в департаменті житлового господарства відсутні, оприбуткування та утилізація деревини від знесених дерев проводиться через бухгалтерію підприємства, яке виконує роботи, в рахунок вартості виконаних робіт».

З відповіді припускаємо, що неможливо відняти від вартості виконаних робіт ту суму, якої ніхто не знає. Отже ніякого взаємозаліку по вартості послуг та вартості отриманої у процесі вирізки деревини не існує.

Тим часом комунальне підприємство, яке було створене для ліквідації аварійних ситуацій, має за інформацією аналітичної системи YouControl, крім основного, багато КВЕДів, що пов’язані з обробкою деревини – лісопильне та стругальне виробництво; виробництво інших дерев’яних будівельних конструкцій і столярних виробі; виробництво дерев’яної тари; виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння.

В процесі вирізки дерев у працівників «АДС» часто трапляються конфлікти з містянами. Люди скаржаться журналістам на те, що працівники зрізають в дворах здорові дерева або виконують обрізку так, що від них залишається лише голий стовбур. Згідно постанови Кабміну «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів», дерево вважається знищеним, якщо у нього обрізали більше половини крони.

Крім того,  на вимогу мешканців не пред’являють акт обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню та документи на видалення цих  дерев. Були випадки, коли мешканці викликали поліцію, щоб зупинити знищення дерев.

Разом з тим у договорі вказано, що перед тим як виконувати роботи у дворах, за добу виконавець має інформувати про початок робіт представника багатоквартирного  будинку (уповноважену особу, голову ОСББ) телефоном та інших мешканців будинку, біля якого плануються роботи шляхом розміщення інформації на дошках оголошень біля під’їздів. Також виконавець за договором має підписувати у представника багатоквартирного  будинку відомість про надання послуг, у якій має бути вказано породу, діаметр та кількість видалених та обрізаних дерев.

– У мене до діяльності цього підприємства є низка професійних питань по закупівлях. Так як підприємство вважає, що воно може не використовувати систему публічних закупівель Прозорро як замовник, я аналізую закупівлі, в яких «АВАРІЙНО-ДИСПЕТЧЕРСЬКА СЛУЖБА» є учасником закупівель, – каже керівниця ГО «Філософія Серця» Юлія Грига.

З 2016 року як учасник тендерів, АДС перемогла в 156 закупівлях на 228,38 млн. грн., з них на знесення і обрізку дерев припадає 28,118 млн. грн.  За 2019 рік АДС заробила не тендерах 77,703 млн. грн у 13 різних замовників. Найбільший з них – Департамент будівництва, містобудування та архітектури Вінницької ОДА за 4 договорами на 58,356 млн. грн. Всі на будівельні роботи та капітальні ремонти. МКП Управляюча компанія «Київська» замовила у АДС послуг на 2,2 млн. грн за 5 договорами. Понад мільйон – на чищення печей та димарів. МКП Управляюча компанія «Замостя» замовила у АДС послуг майже на 2 млн. грн. за 5 договорами. Трохи менше мільйона – на техобслуговування димовентиляційних каналів. МКП Управляюча компанія «Житло-Гарант» замовила у АДС послуг майже на 2 млн. грн. за 4 договорами. Трохи менше мільйона – на техобслуговування димовентиляційних каналів. МКП Управляюча компанія «Територія комфорту» замовила у АДС послуг на 0,9 млн. грн. за 3 договорами. Трохи менше 0,4 мільйона – на обслуговування вентиляційних каналів. Тож, якщо проаналізувати діяльність МКП АДС, то видно, що левова доля його заробітків не стосується цілей, для досягнення яких КП було створено. Суттєва частка доходів МКП АДС – це заробіток на конкурентному ринку, на якому багато учасників різної форми власності.

 

За наслідки аварії не відповідають

У травні цього року Вінницький міський суд Вінницької області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом мешканця міста про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, вирішив, що «аварійники», які вчасно не усунули течію, ні в чому не винні. Позов було подано до ТОВ «Житлово – експлуатаційне об`єднання» та МКП «Аварійно-диспетчерська служба». Під час грози у мешканців останнього поверху багатоквартирного будинку почала протікати стеля, але аварійну бригаду від жодного підприємства за своїми зверненнями вони так і не дочекалися. У результаті сталося затоплення квартири, що призвело до значних пошкоджень. В обов`язки ТОВ «ЖЕО» за договором з мешканцями цієї квартири входить «утримання внутрішньо будинкових мереж у належному технічному стані, здійснення технічного обслуговування та ремонту, вжиття своєчасних заходів до ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень з надання послуг, своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок», тощо… І  саме це підприємство має нести відповідальність за неналежне надання або ненадання послуг, що призвело до заподіяння збитків. Здавалось би, що КП «Аварійно-диспетчерська служба» тут дійсно ні до чого.  Але, як вказано у матеріалах справи, ТОВ «ЖЕО»  – лише посередник, який заключив договір на надання усіх цих послуг саме з цим підприємством.  В задоволенні позову до  МКП «Аварійно-диспетчерська служба» суд відмовив. Усі збитки мешканцям за рішенням суду має компенсувати ТОВ «ЖЕО».

– Згідно нашого дослідження «Як подолати неефективність комунальних підприємств?» однією з найбільших проблем з комунальними підприємствами є нечітка політика власності. Тобто міста не можуть чітко відповісти на питання «Навіщо громаді володіти конкретним комунальним підприємством?». Таке питання треба ставити щодо кожного КП. Якщо є можливість закупити послугу, яку надає КП, на ринку через процедуру закупівель, то треба так і робити, а КП ліквідувати чи приватизувати. Щодо КП АДС ми бачимо декілька видів робіт, які воно виконує – в тому числі і обрізка дерев, яку може виконувати або Зеленбуд (як в багатьох інших містах), або приватна компанія. Участь КП у тендерах несе ризик того, що такі тендери будуть прописувати під нього, а те, що підприємство і зрізає деревину, і заробляє на ній – очевидно, створює конфлікт. – каже Богдан Прохоров, економіст Центру економічної стратегії (м. Київ).

Головне фото: 20 хвилин

Публікація створена у рамках співпраці з Центром економічної стратегії

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *