Вінницька агенція журналістських розслідувань
Главная » Журналістські розслідування » Як в Україні втратити право на землю в процесі децентралізації, навіть відстоявши його у суді

Як в Україні втратити право на землю в процесі децентралізації, навіть відстоявши його у суді

Соціальний експеримент тривав майже рік. В ході його проведення журналістці згідно Земельного Кодексу, як громадянину України, вдалось через суд відстояти своє право на отримання земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею два гектари. Об’єднана територіальна громада, у власність якої перейшли усі землі  навколо села в процесі децентралізації, знехтувала рішенням суду. Такі ситуації можуть траплятися через відсутність в Україні органів, які здійснюють нагляд за законністю рішень органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб.

 

У пошуках вільної землі

Ця історія почалася ще влітку  2017 року. Я на власному досвіді вирішила перевірити чи може пересічний громадянин України скористатись своїм правом на безоплатне отримання земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею два гектари. Таке право  передбачене Земельним Кодексом України. Право власності на землю гарантує  ст. 14 Конституції України

На публічній кадастровій карті знайшла вільну земельну ділянку за межами населеного пункту площею сорок гектарів з кадастровим номером 0521682800:04:002:0054:0055. Вона перебувала у державній власності і знаходилась за межами населеного пункту села Іванів Калинівського району Вінницької області, мала цільове призначення – для ведення особистого селянського господарства. Надання дозволу  на розробку проектної документації щодо відведення земельних ділянок у власність з категорії цих земель належав до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Саме туди я 28 серпня 2017 року надіслала  клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га, яка розташована на території Іванівської сільської ради. До клопотання додавався графічний матеріал, на якому було  вказала бажане місце розташування земельної ділянки, копія паспорту, ідентифікаційного коду та супровідний лист.  Цього вимагає Стаття 118.- “Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами ЗК України”.

 

Просіть і не дано вам буде

25 вересня у відповідь надійшов лист з безглуздою відмовою. Лист, а не наказ чи розпорядження, як це передбачено ст. 118 ЗК України. Аргументацією відмови у надані дозволу було посилання на те, що «ділянка згідно технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель Іванівської сільської ради Калинівського району вже є сформованою.

Таким чином формування об’єкту на підставі проекту землеустрою щодо відведення буде суперечити схемі землеустрою, що міститься в технічній документації із землеустрою щодо інвентаризації земель Іванівської сільської ради , адже поділ має здійснюватись за технічною документацію щодо поділу та об’єднання земельних ділянок».

 

–  Законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, серед них точно немає зазначеної у листі. Тобто, правових підстав відмовляти у наданні дозволу на виготовлення проекту не було,  – каже адвокат Сергій Корнійчук, який потім представляв мої інтереси в суді.

 

Суд зобов’язав надати дозвіл

Оскаржували відмову у Вінницькому окружному адміністративному суді. У позові просили також зобов’язати Держгеокадастр  видати наказ. 3 січня 2018 року рішенням суду у задоволені позову було відмовлено.

Апеляційну скаргу на це рішення розглянув Вінницький апеляційний адміністративний суд. 22 березня 2018 року апеляційну скаргу задовольнили повністю. Суд скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив  нове, яким визнав протиправною відмову Держгеокадастру, скасував її та зобов’язав вчинити дії. А саме надати дозвіл на розробку проекту за моїм клопотанням.

 

Наказ є, проект буде

На виконання рішення суду 18 квітня 2018 року  Головне Управління  Держгеокадатру у Вінницькій області видало наказ про надання мені дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 гектара із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Іванівської сільської ради. Погодження проекту та реєстрація ділянки в Держгеокадастрі мали відбутися у встановленому законодавством порядку Відділом у Калинівському районі при надходжені проекту.

29 травня на виконання наказу я уклала  договір з Державним підприємством Вінницький науково-дослідний інститут землеустрою на розробку проекту та оплатила 4 300 гривень за цю роботу. Орієнтовно розробка проекту мала зайняти близько трьох місяців.

 

Проект не розробили

У кінці серпня я поцікавилась в Інституті, коли можу забрати проект. Після перемовин телефоном, мені повідомили, що потрібно приїхати до розробника та поспілкуватись особисто. Мовляв, з проектом виникли проблеми. Виявилося, що за цей час по розробці проекту нічого не зробили. Пояснили тим, що тепер вказана у наказі ділянка перейшла у комунальну власність Іванівської ОТГ. Цю землю рішенням сесії уже роздали двадцяти громадянам, серед яких мене немає. Для того, щоб проект землеустрою розробити, необхідно привезти з Іванова від землевпорядника уточнююче викопіювання про те, де саме знаходиться моя ділянка.

–  У вас є наказ, є клопотання, є підстави для виконання робіт. Відповідно ми заключили з вами договір. Мої люди поїхали зробили зйомку, підготувались до роботи. В процесі виконання робіт, з’явився розробник, який виконує розбивку на цьому полі. Все поле було роз проектовано по одному гектару, а у вас мало бути два. Оскільки, згідно викопіювання не зрозуміло, де воно має бути, ми самотужки звернулись до сільської ради, щоб вони надали інформацію, де ми можемо розмістити земельну ділянку, щоб розробити проект. У відповідь ми не отримали зрозумілої інформації, де можна розмістити ці два гектари, – пояснив Начальник відділу комплексного проектування  Віктор Соловей.

(коментар станом на серпень 2018 року)

Він зазначив, що з початку червня відбувалась передача земельних ділянок в комунальну власність Іванівської ОТГ, цей процес завершився в серпні.

– Там, де землі були передані в комунальну власність, ситуація з передачею землі зовсім тяжка, вона провисає. Без погодження нового розпорядника немає сенсу завершувати розробляти проект. У січні розпочався процес передачі землі ОТГ. З того часу нам практично не давали робити нашу роботу у зв’язку з тим, що йде передача. Навіть те, що зроблено, ми (станом на серпень 2018-авт.) до цієї пори не можемо внести в базу даних, доки територіальні громади не по реєструють право. Правова система України кардинально відрізняється від європейської. У нас всі закони виконуються добровільно. За невиконання законів ніхто нікого не може покарати. Інституції, які мають виконувати закони чи слідкувати за їх виконанням, цього не роблять, – сказав Віктор Соловей.

 

А навіщо вам ця земля?

Поїздка до сільської ради Іванівської ОТГ не була успішною. Голови Михайла Кулика на місці в той день не було. Землевпорядник Лідія Степанюк, розглянувши надані документи повідомила, що вона сама такі питання не вирішує. Але попередила, що все одно вільної землі немає. За її словами вказану у наказі ділянку уже розділили між місцевими мешканцями учасниками АТО.

Жінка намагалась переконати, що «взагалі там ділянка «погана», там чагарники, нічого рости не буде, в оренду у вас її ніхто не візьме, навіщо вам та земля, незабаром держава даватиме компенсацію усім, хто не отримав свою ділянку і т.д. Вона забрала копії документів та пообіцяла зателефонувати, коли моє прохання про надання уточнюючого викопіювання буде вирішене.

Не дочекавшись дзвінка, 13 вересня написала заяву на офіційну електронну пошту Іванівської ОТГ та додала копії усіх документів. У заяві просила надати уточнююче викопіювання земельної ділянки,  на котру мені надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 гектара наказом ГУ Держгеокадатру у Вінницькій області  від 20 квітня 2018 року на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду.

5 жовтня я отримала лист з відмовою у наданні уточнюючого викопіювання за підписом голови Іванівської ОТГ Михайла Кулика.  Він  узяв на себе повноваження сесії, яка за законом має вирішувати усі земельні питання та знехтував рішенням суду, наказом Держгеокадастру, пославшись на те, що виконує чинне законодавство «щодо першочергового забезпечення згідно із встановленими нормами на території Іванівської сільської ради учасників бойових дій в АТО».

Уже пізніше в особистій розмові, він пояснив свої дії тим, що землі немає навіть для мешканців села, які також є громадянами України, що у них уже позабирали пасовища та сінокоси, що сільські мешканці постійно обурюються таким станом справ:

– Я не хочу, щоб про мене говорили, як про мого попередника, який усе позабирав з села та пороздавав. У нас немає вільної землі. Найближчий термін оренди закінчується через два з половиною роки. Ділянка 49 гектарів. А в черзі на сьогодні 117 людей. Держгеокадастр потрібно було спалити ще 28 років назад. У нас мешканці села теж громадяни України і теж мають право на землю. Але нашу землю пороздавали в оренду на 49 років, і ми не маємо права дати своїм мешканцям землю тому що її немає, навіть під травокіс. До прикладу землі запасу перейшли в комунальну власність Іванівської ОТГ 6 червня 2018 року, а 28 травня Держгеокадастр ділянку на 25 гектарів, яка мала перейти нам у власність, передали в оренду на 27 років. Як ви вважаєте правильно поступили? Хто з цього взяв грошей? – каже голова Іванівської ОТГ.

фото: kalynivka.city

 

Експеримент стоп

Я вирішила припинити експеримент на цьому етапі, хоча адвокат радив далі відстоювати своє право у суді .

– Головне управління Держгеокадатру у Вінницькій області  до передачі  земельних ділянок державної власності в комунальну власність Іванівської сільської об’єднаної територіальної громади  надало дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки і викопіювання, по якому  мають бути завершені роботи . До наказу про передачу земель у комунальну власність датованого 6 червням 2018 року додавався перелік ділянок, по яким ведуться роботи. Якщо особі надано дозвіл, то орган ( який визначений в статті ст.122 ЗК України) вже позбавлений можливості видавати дозвіл на розробку проекту землеустрою іншій особі, оскільки буде порушуватись правомірне очікування (ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод). Порушення уповноваженим органом правомірного очікування особи щодо належного оформлення права власності на земельну ділянку підлягає захисту судом, – каже адвокат Сергій Корнійчук.

 

Замість висновків

Я дуже довго відкладала публікацію цього матеріалу тому, що дізналась про історію ще одного вінничанина, який також через суд відстояв своє право на землю. Чекала, чим вона скінчиться, щоб об’єднати в одну статтю. Його ділянка також мала знаходитись на території Іванівської ОТГ. Він пішов далі, і розробив проект щодо відведення земельної ділянки у власність. З того часу минув майже рік, але на момент публікації він так і не зміг затвердити проект в Іванівській ОТГ. Тобто, це вже буде зовсім інша історія. І, як ще досі сподівається її головний герой, з зовсім іншим щасливим фіналом.

Витрачені на судові  збори 1600 гривень, мені повернули за рішенням суду. Вінницький науково-дослідний інститут землеустрою повернув оплату за невиконаний проект у розмірі 4 300 гривень.

У мінусі залишилось рік витраченого часу,  близько шести тисяч гривень витрачених на послуги адвоката та питання: органам місцевого самоврядування та їх посадовим особам  Закони України не писані?

Рішення про затвердження/не затвердження проекту землеустрою щодо відведення громадянину земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та передачу йому у власність відповідної земельної ділянки, є індивідуально-правовим актом органу місцевого самоврядування. Оскаржити це рішення місцевого органу влади можна лише через суд, – каже адвоката, юристка Центру громадського контролю «ДІЙ!-Вінниця» Тетяна Мишковська.

Вона вважає, що органи місцевого самоврядування в процесі децентралізації  отримали необхідні повноваження, які часто є навіть вищими, ніж в багатьох європейських країнах, та  ресурси, але не отримали  відповідальність  перед державою.

– Після прийняття нової редакції Закону «Про прокуратуру» у 2015 році, на сьогоднішній день немає жодного державного органу, який би здійснював такий контроль. Ідея створення системи префектів, які мали б виконувати таку функцію досі в Україні не втілена. Я вважаю, що питання контролю в децентралізованій країні, це питання національної безпеки. На сьогодні рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України можуть бути визнаними незаконними лише з ініціативи заінтересованих осіб в судовому порядку, – говорить Тетяна Мишковська.

 

Цей матеріал підготовлено у рамках проекту «ДІЙ!-Вінниця», що реалізується за фінансової підтримки  міжнародної Чеської неурядової організації People in Need та Міністерства закордонних справ Чеської Республіки .

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *