З проханням допомогти звернувся  вінничанин Сергій Бондарчук. Він  каже, що його родина та ще близько сотні людей залишились без транспортного сполучення з Вінницею.  Люди  постраждали  через те, що Вінниця розширила свої межі за рахунок навколишніх сіл,  а  їх «насильно» зробили вінничанами.  Родина мешкає у віддаленому куточку вулиці Немирівське шоссе, яка раніше відносилась до Вінницького району.

Як мешканці Немирівського шосе залишились без транспорту

13 травня 2015 року  Верховна Рада України постановила збільшити місто майже на чотири з половиною тисячі гектар. Ці землі забрали з найближчих сільських рад. З тих пір родина Бондарчуків стала вінничанами, а не мешканцями Вінницького району.  Але добратися до Вінниці їм тепер нічим. Маршрутку, що тут курсувала раніше  відмінили, а нової не пускають.

–    Зараз ситуація просто критична: два роки тому міська влада скасувала єдину маршрутку, якою моя сім’я та кілька сотень людей, що тут працюють, служать, мають земельні ділянки, тощо могли сюди дістатися, – пише Сергій Бондарчук. –  Маршрутку скасували як нелегальну, однак на мої багаточисленні звернення дають відписки, що тут відсутній пасажиропотік. Це повна маячня – адже “нелегальна” маршрутка робила шість рейсів на день. Покажіть мені перевізника, який робитиме собі у збиток шість рейсів! Мій будинок розташований у міській смузі, тобто маю вінницьку прописку. Двоє моїх маленьких дітей ходять до дитячого садочка номер 16 – при цьому до найближчого транспорту нам три кілометри. Будь-ласка, допоможіть нам змусити міську раду виконувати свої прямі обов’язки!

Сергій Бондарчук

Сергій розповів, що ці землі раніше  відносились до села Вінницькі Хутори, відповідно до Вінницького району. На звернення громадян про незадовільне транспортне обслуговування районна рада призначила два нових маршрути: 134 «Зарванці – Хутори» (фактично Барське шосе – Немирівське Шосе) та 433 «Барське Шосе – Аеропорт».

– Коли почалась процедура приєднання земель до міста міськрада їх скасувала, оскільки вона дозволів на них не надавала. При цьому на моє звернення з підписами понад 70 людей (місцевих) дали відповідь, що найближчим часом, після закупки автобусів, в планах є призначити автобус 33А до аеропорту. Однак закуплені автобуси пустили на інші маршрути, а на мої подальші звернення вже надавали відповідь, що недостатній пасажиропотік, – пише Сергій.

Маршрутки ніхто не відміняв, але їх немає

У рамках проекту мережі центрів громадського контролю «ДІЙ!», ми надіслали запити на інформацію, щоб розібратись з ситуацією, до Вінницької міської ради і її виконкому, та Вінницької районної ради. Запитували копії рішень чи інших  документів, що містять інформацію про скасування чи заборону автобусних маршрутів № 134  та 433  «Барське шосе – Аеропорт «Вінниця».

Обидві ради у відповідях повідомили, що такі рішення не приймались…

У Вінницькій міській раді ми також запитали  скільки у Вінниці взагалі є муніципальних автобусів. Ще попросили надати інформацію про кількість, вартість, постачальника, розподіл за маршрутами муніципальних автобусів  та маршрутних таксі, що були придбані у 2014-2016 роках.

У відповіді нам повідомили, що розпорядником цієї інформації є Комунальне підприємство «Вінницька транспортна компанія», і що саме їй переслали наш запит за цими питаннями. У відповіді комунальники написали: «Комунальне підприємство «Вінницька транспортна компанія» не є розпорядником інформації відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», і на нього не покладений обов’язок надавати відповіді на даний інформаційний запит». Оскільки,  власником комунального підприємства є територіальна громада в особі засновника, Вінницької міської ради, то надавати інформацію на запити власників – обов’язок комунальних підприємств. Відповідь  ми оскаржили до Уповноваженої Верховної ради з прав людини.

Вінницею вночі курсує «таємна» маршрутка

У іншому запиті до цього ж комунального підприємства ми просили надати графік руху маршрутки 33А «Пл.  Гагаріна – Аеропорт «Вінниця». Як стало відомо з рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 11.08.2016 р. № 1882 « Про затвердження мережі автобусних маршрутів загального користування в м. Вінниці» цей маршрут, котрий так необхідний родині Бондарчуків, існує.  За рішенням по ньому мало курсувати два автобуси.  Але на офіційному сайті «Вінницької транспортної компанії»  у розділі графік руху  цього маршруту немає. Також питали скільки маршруток  працює на цьому маршруті. У відповіді нам ще раз нагадали позицію підприємства про те, що вони не є розпорядниками публічної інформації, але повідомили, що знайшли можливим відповісти за Законом «Про звернення громадян». Проте відповіді на поставлені запитання так і не надали. У конверті була лише копія  рішення Виконкому Вінницької міської Ради від 8.09.2016 №2059 про внесення змін до затвердженої раніше мережі маршрутів. Виявилося, що маршрут продовжили з 15 кілометрів до 22. Тепер він починається з Барського шосе. Але скоротили кількість автобусів. Тепер на маршруті працює лише один.

Для кого ж існує цей загадковий маршрут, який так необхідний родині Бондарчуків? Розгадку знайшли на сайті  Вінницького аеропорту . Виявляється графік  маршрутки  33А співпадає з рейсами, що прилітають до аеропорту. В основному, це нічні рейси.

Громадський транспорт є не для всіх вінничан

Ми попросили у запиті до Вінницької міської ради та її виконкому  надати інформацію, що обґрунтовує неможливість створення нового транспортного маршруту, який дозволить мешканцям віддалених куточків вулиці Немирівське шосе  мати транспортне сполучення. Ще хотіли дізнатись, за якою процедурою створюються нові маршрути у Вінниці. У відповідь «в департаменті енергетики, транспорту та зв’язку відсутні рішення, додатки чи інші документи щодо створення нових маршрутів до віддалених куточків вулиці Немирівське шосе. Наказом Міністерства інфраструктури від 15.07.2013р. № 480, нові автобусні маршрути загального користування відкриваються за результатами обстежень пасажиропотоків при наявності стійких транспортних кореспонденцій населення.

Проблему відсутності транспорту у віддалені куточки вулиці Немирівське шосе уже піднімали журналісти у статті під назвою  «Майже тисяча вінничан залишилась без транспортного сполучення».  Але віз залишився і нині там. Міська влада не бачить в цій ситуації проблеми. Це підтверджується і позицією директора департаменту у справах ЗМІ та зв’язків з громадськістю, яку вона озвучила у соцмережі Фейсбук після того як Сергій Бондарчук закинув у мережу карикатуру на вінницьку владу. У  такий спосіб він намагався привернути увагу громадськості до цієї проблеми. Сергій зобразив на картинці своїх дітей, яким потрібно йти пішки полями три кілометри у дитсадок та мера Сергія Моргунова з його «джипом» та безлімітним пальним.

–  Історія така – в районі аеропорту десь на полі є будинок на кілька сімей (може, це ця родина і їх батьки, не знаю). Районну маршрутку, яка їздила через усе місто, справді зняли – хочеш їздити, довозь до кінцевої Чехова і розвертайся назад. Для жителів села Вінницькі Хутори пустили муніципальний автобус, там є відповідний пасажиропотік, бо ж в мінус їздити немає сенсу. Але цій родини очевидно до зупинки автобусу далеко. І ось родзинка – автор посту має власний автомобіль (наші транспортники принаймні мені про це сказали), але ним не користується – бо бензин дорогий. Даруйте, але: можна їздити не тільки на бензині, а й на газу…, – написала у ФБ Аліса Мисловська.

Стукайте і вам відкриють…

Впевнені, ця історія матиме продовження оскільки Сергій Бондарчук не перестає оббивати пороги різних інстанцій, звертатись до народних депутатів, керуючись принципом: «Стукайте – і вам відкриють, просіть – і дано вам буде!». Крім того, саме на полі, що поблизу домівки Бондарчуків , Вінницька міська рада надала  земельні ділянки учасникам АТО. Незабаром, ймовірно, вони також будуть пояснювати владі, що їм  необхідний транспорт, щоб добратися до своїх осель.

У зв’язку з цією ситуацію, мимоволі згадується популярна історія трирічної давнини  про японську школярку, через яку залізниця прийняла рішення тимчасово не закривати непопулярну станцію, доки дівчинка не закінчить школу . Поїзди зупинялися на ній лише два рази в день у різний час – в залежності від того, коли в дівчинки закінчувались уроки…

Японська школярка, заради якої зупинявся потяг