Фірма, пов’язана з оточенням генерал-полковника СБУ, через суд нав’язує лікарням новий для українського ринку препарат попри застереження МОЗу і лікарів.
Компанія «Гемофарм» почала агресивно просувати на ринок державних закупівель препарат «Уман Комплекс», що призначений для боротьби з кровотечами. Виявилось, що в окремих випадках він лише частково задовольняє медичні вимоги при лікуванні, а тому українські лікарні купують перевірений роками препарат «Октаплекс».
Попри чітку позицію МОЗу про те, що згадані препарати не є взаємозамінними, бізнесмени через суд змушують державні лікарні все-таки купувати їх дешевший «майже аналог». Замість ефективнішого. Попутно дозволяють собі маніпулювати науковими матеріалами, вибірково цитуючи у суді лише «правильні» для них частини дослідження.
«Уман Комплекс» проти «Октаплексу»
У грудні 2018 року Окружний адміністративний суд Києва розглянув дві ідентичні справи, але прийняв два протилежні рішення. Позивачем в обох випадках виступило ТОВ «Гемофарм», а відповідачем – адміністративна колегія АМКУ з розгляду тендерних скарг. Приватник просив скасувати рішення тендерної колегії по тендерам Інституту серцево-судинної хірургії ім. М. Амосова та «Охматдиту».
Зміст претензій був єдиним.
Замовники мали намір придбати препарат «Октаплекс 500 МО», а «Гемофарм» – замінити його препаратом «Уман Комплекс 500 МО». Учасник стверджував, що вони взаємозамінні.
Обидва препарати відпускаються за рецептом для лікування кровотечі і передопераційної профілактики кровотеч при набутій недостатності факторів коагуляції протромбінового комплексу або при вродженій недостатності вітаміну К залежного фактора коагуляції.
Але вони мають суттєву відмінність у складі діючих речовин: під торговою маркою «Октаплекс» представлений чотирьохкомпонентний фактор коагуляції (II, VII, IX, X), а під «Уман Комплекс» – трифакторний (II, IX, X).
Міністерство охорони здоров’я України влітку 2018 року чітко повідомило, що однаковий код ATX в інструкціях обох лікарських засобів не доводить їх еквівалентність.
«Препарати не можуть розглядатись, як взаємозамінні, оскільки мають різний склад діючих речовин», – йшлося у листах Міністерства.
Зважаючи на такі висновки МОЗу, лікарі відмовились замовляти «Уман Комплекс» замість «Октаплексу», навіть попри те, що на такому придбанні можна було б зекономити. Тендерна ціна за флакон «Уман Комплексу» – 7 500 грн, тоді як флакон «Октаплексу» продають за 11 021 грн (без ПДВ).
І тоді «Гемофарм» вирішив протягти пропоновані препарати до лікарень через тендерну колегію АМКУ – добившись визнання дій замовників неправомірними. Проте, маючи на руках листи МОЗу, уповноважені також не взяли на себе сміливість вказувати лікарям, чим лікувати хворих.
Врешті усі опинились в суді і там відбулись дві несхожі і водночас схожі одна на одну історії.
Інституту Амосова наказали відкритись перед «новачком»
В одній із них, де третьою стороною виступив Інститут Амосова, «Гемофарм» отримав підтримку суду.
Йшлося про тендер загальною очікуваною вартістю 3,88 млн грн, у межах якої Інститут закуповував 100 флаконів ліофілізованого порошку для ін’єкцій за 1,18 млн грн.
Замовник пояснював, що:
«Інститут не має досвіду використання лікарського препарату Уман Комплекс, а тому призначення вказаного препарату пацієнтам, які не будуть мати право вибору, вважає неправильним».
Однак, суд не став розбиратись у складних технічних специфікаціях. Натомість зіслався на некоректно прописану замовником тендерну документацію: «Технічна специфікація, – пояснив суд, – не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку, а специфікація Інституту – містить».
«Адміністративна колегія АМКУ під час розгляду скарги встановила, що згадані лікарські засоби не можуть розглядатись як еквівалентні, однак не було досліджене питання обґрунтованості посилання Замовника саме на конкретний препарат. Отже, відповідачем не було з’ясовано питання відповідності тендерної документації Замовника вимогам Закону «Про публічні закупівлі». Зокрема, стосовно наявності в тендерній документації Замовника вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників», – аргументував суд.
Півцитати з «Blood Transfusion»
13 грудня відбувся розгляд іншої справи за позовом «Гемофарму», де третьою стороною виступив «Охматдит». Йшлось про закупівлю фактору коагуляції IX, II, VII і X (в комбінації) на 1,39 млн грн.
Цього разу суд став на сторону регулятора та лікарів. Ймовірно тому, що питання взаємозамінності препаратів та аргументи сторін були досліджені значно глибше.
Так, замовник зіслався на дослідження різних терапевтичних втручань під контролем рівня факторів згортання, яке показало, що у дітей з онкологічними та онкогематологічними захворюваннями переважно виявляється дефіцит факторів згортання протромбінового комплексу комбінованого дефіциту всіх чотирьох факторів – II, VII, IX, X. При цьому, в рутинній практиці неможливо поділити пацієнтів на групи і підгрупи для закупівлі обох препаратів у певному співвідношенні.
Більше того, в іншій публікації ці ж автори резюмували, що концентрат протромбінового комплексу, що містить фактори II, X і IX, «через відсутність фактора VII дозволяє зупинити або запобігти кровотечі тільки в половині випадків».
Своєю чергою, у «Гемофарм» послались на дослідження п’яти європейських наукових товариств, оприлюднене в журналі «Blood Transfusion». У ньому «вказано про відсутність необхідності застосовувати чотирьох факторні концентрати протромбінового комплексу, оскільки додавання FVII не підвищує ефективність концентрату протромбінового комплексу».
Суд заперечив: ця теза використовується у статті в іншому контексті, а самі автори зазначають, що «хороші результати дослідження без фактора VII можуть бути пов’язані з відносно низьким вихідним Міжнародним нормалізованим відношенням (МНВ) у наших пацієнтів».
Більше того, у суді з’ясувалось, що британські фахівці прокоментували згадане вище дослідження колег, довівши, що при високих значеннях МНВ трифакторний препарат буде неефективним.
Тож наразі розклад такий: «Охматдит» відбив атаку «Гемофарму», а Інститут Амосова невдовзі в апеляційному суді захищатиме своє право не купувати «Уман Комплекс» у нав’язливого «Гемофарму».
Високі ціни від дилера
«Гемофарм» продає в Україні різні препарати італійського виробника «Kedrion», у тому числі і вищезгаданий «Уман Комплекс». З кінця 2015 року «Гемофарм» виграв тендери на 43,17 млн грн. При цьому ціна від українського продавця італійський ліків є значно вищою, ніж коли «Kedrion» сам продає їх в Україні. Наприклад, «Гемофарм» продає ліофілізат «Емоклот 500 МО» по 3 670 грн/уп. Тоді як виробник «Kedrion» постачав ці ж ліки МОЗу через систему міжнародних закупівель по 2 415 грн/ уп, тобто, у півтори рази дешевше.
Впливове оточення «Гемофарму» з Держлікслужби і СБУ
Засновником ТОВ «Гемофарм» із статутним фондом 3 тис. гривень є Партнерство з обмеженою відповідальністю «Гемофарм» ЛП (Шотландія). В українському держреєстрі бенефіціарною власницею фірми значиться Евелін Софі Жубер із Сейшельських островів. Однак мешканка офшорних островів не дає чіткого уявлення про справжніх власників фірми, оскільки Жубер також числиться бенефіціаром багатопрофільних українських компаній. Зокрема, вона була кінцевою власницею підприємств, близьких до оточення екс-міністра аграрної політики Миколи Присяжнюка, зараз через фірму з Англії також значиться співвласницею телеканалу «NewsNetwork» нардепа від «Опозиційного блоку» Вадима Рабіновича.
Більше розуміння про «Гемофарм» дає британський реєстр. Там «особами зі значним впливом» у шотландській фірмі вказані Ігор Чернявський та Марк Гороховський (кожному належить понад 25% акцій). Це перші засновники ТОВ «Київське регіональне фармпідприємство», яке постачало в Україну продукцію «Кедріону» ще за часів Януковича.
У свою чергу Марк Гороховський є співвласником фармацевтичної фірми «Медінтрейд», де його партнерами виступають Олена Гладей (вона ж є заступником директора з зовнішньоекономічної діяльності у «Гемофармі»), Сергій Ковальчук та Марина Шеремета.
Володимир Шеремета з Держлікслужби. Фото “Аптека.уа”.
Марина Шеремета – це дружина начальника Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Київській області Володимира Шеремети.
До слова, сам Шеремета фармацевтичний бізнес дружини чомусь не вказує в декларації. Окрім «Медінтрейду», станом на кінець 2017 року Марина Шеремета співволоділа також фармацевтичними ТОВ «Техноком-3» та ПП «Сата Фарм», про які в декларації Шеремети за 2017 рік немає ні слова.
Батько Володимира Шеремети, генерал-полковник СБУ також на ім’я Володимир Шеремета, з 1976 року служив в органах безпеки: працював на керівних посадах в центральному апараті СБУ, зокрема, у спецпідрозділі «К» (по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю). Був заступником Голови з оперативних питань, виконував обов’язки першого заступника Голови СБУ Ігоря Смешка. Нині Шеремета є керівником ВГО «Українська Асоціація Ветеранів–Співробітників спецпідрозділів по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю («К») СБУ». Тої самої Служби безпеки України, чию економічну контррозвідку на діалізному ринку прославив Семочко.
Коло замкнулось. Тепер слідкуватимемо, куди воно покотиться далі.
Юлія Костюк, «Наші гроші»
Джерело: nashigroshi
