П’ять років тому, коли Петро Порошенко тільки став президентом України, за ним тягнулась одна «невирішена проблема». Міліція розслідувала кримінальне провадження за фактом руйнування історичної пам’ятки – інцидент стався ще у 2012 році на його приватній ділянці у центрі Києва навпроти Лаври. Цю землю Порошенко отримав за безцінь у результаті нехитрої схеми, про яку журналісти Радіо Свобода розповіли у перший рік його президентства. На цій, тепер приватній землі розташована пам’ятка національного значення – земляний вал Київської фортеці, Олексіївський люнет, який був частково зруйнований будівельною технікою, що мала звести маєток для Порошенка. Та після обрання Порошенка президентом тодішня міліція швидко закрила справу – нібито «у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення», хоча факт руйнування пам’ятки – а це кримінальний злочин – раніше був встановлений слідством. Уже нова поліція довгий час не могла розшукати бодай якісь матеріали того провадження. А коли «Схеми» офіційно запитали у різних державних органів документи щодо землі Порошенка і дозволи на ній будуватись, які можуть бути доказами вчиненого ним кримінального злочину – виявилось, що їх вилучило Управління державної охорони, підпорядковане президентові. Документи заховали під грифами службової і навіть державної таємниці.

​Олексіївський люнет – один із трьох люнетів «Київської фортеці», які збереглися донині. Це – земляні укріплення 18-го століття і, до того ж, пам’ятка національного значення.

Ось він – на одному з малюнків 19-го століття поета Тараса Шевченка. На ньому праворуч зображене земляне підвищення – це, вважають у Київській фортеці, і є Олексіївський люнет.

Який вигляд він би мав зараз, можна уявити, дивлячись на його копію, земляний насип біля «Батьківщини-матері». А обриси Олексіївського люнету чітко помітні на світлині 1944 року, зробленій німецьким пілотом.

Крім того, Олексіївський люнет майже збігається із земельними володіннями нинішнього президента України Петра Порошенка. Та чи може звичайна людина підійти, аби зблизька роздивитися цю пам’ятку національного значення?

​У пошуках можливостей потрапити на Олексіївський люнет знімальна група «Схем» вирушила на вулицю Радіальну в Києві.

Тут також є земельна ділянка, яка раніше належала громаді Києва, а тепер – родині соратника президента депутата Ігоря Кононенка.

​Як раніше виявили «Схеми», понад гектар коштовної землі на Печерську 2009 року Київрада безоплатно передала у власність структурі, пов’язаній із Петром Порошенком і першим заступником голови його фракції в парламенті Ігорем Кононенком – просто навпроти ділянки самого президента.

​Ділянку, на якій розташована пам’ятка національного значення, Олексіївський люнет, оточує суцільний паркан і будівлі. Пройти до самого люнету – неможливо. Тому його можна побачити хіба через щілини огорожі.

Киянин Віктор, який зустрівся журналістам, розповідає: «Туди не пустять. Раніше, років 40 тому, ходили на шашлики й грали в футбол. Була горіхова роща. Горіхи, в основному, ходили збирали в молодості. Можна було пройти. До того, коли Порошенко купив».

Утім, багато хто взагалі не знає, що там розміщена національна пам’ятка.

​– Як потрапити на Олексіївський люнет?
– А що це таке?
– Це така історична пам’ятка національного значення, земляний вал.
– Чесно, не скажу, як потрапити.
– Ви тут мешкаєте чи працюєте?
– Працюю.
– Екскурсію сюди не водять?
– Та ні, звісно, тут паркан стоїть…

Пам’яткознавець та екс-заступник директора департаменту культурної спадщини Мінкультури Віктор Вечерський розповідає, що там проходить межа заповітної території.

​«Це вище, як то кажуть, ніж охоронна зона. Заповідна територія – це та територія, на якій можна лише охороняти та реставрувати пам’ятки. І більше нічого не робити», – наголошує фахівець.

Та на практиці все зовсім не так. На Олексіївський люнет заводили будівельну техніку – і це було зафіксовано на фотокартках.

У зв’язку з цим у 2013 році прокуратура Печерського району Києва навіть відкрила кримінальне провадження: «Прокурорською перевіркою було встановлено, що забудовник частково зруйнував пам’ятку та зніс частину земляного укріплення Київської фортеці».

​У документах згадувалася адреса ділянки – Радіальна, 5, – власником якої і є Порошенко.

Досудове розслідування тоді здійснювала міліція. Вона ж його і закрила 2014 року – вже коли Порошенко став президентом.

Але тепер, на новий запит «Схем», уже поліція довго не могла розшукати цю справу. Начальник Печерського управління ГУ Нацполіції Києва Андрій Дуброва спочатку телефоном повідомив журналістам, що документів, на підставі яких була закрита ця справа, – у них немає.

​– У вас цих документів немає?
– Немає.
– А де ці документи?
– Я не готовий сказати. Це запитання до міліції.
– Ну її ж не існує.
– Так правильно. А ми не є правонаступниками – це за законом прописано.
– А хто правонаступник?
– Ніхто.
– Ну мали ж ці документи передатись вам, мабуть.
– Передатись, може, й мали…
– Документи у вас є ж ці, правильно?
– Я не готовий відповідати.

Порушенню кримінального провадження передувала перевірка законності будівництва на землі Порошенка – її проводила інспекція архітектурно-будівельного контролю. Але нині ці акти перевірки безслідно зникли.

Розслідування щодо зникнення документів ніхто не проводив – це в розмові з журналістами підтвердив керівник юридичного відділу департаменту державної архітектурної будівельної інспекції (ДАБІ) у Києві Михайло Павлушин.

– Де зараз документи, які ми запитуємо?
– Місце перебування документів нам не відомо. Оскільки до департаменту ДАБІ ці документи від Державного будівельного контролю у місті Києві не передавалися. Відповідальність на людях, які були власниками й створювачами цих документів.
– Назвіть прізвища – хто відповідальний?
– Прізвища на даний час я назвати не можу. Для того, щоб знати, хто підписував, треба мати акти перевірки – тому що підписи ставляться на самих актах перевірки. А у нас їх немає.

Утім, копія припису інспекторів з описом усіх порушень збереглася у редакції «Схем».

Цей документ іще раніше з’явився у розпорядженні «Схем» під час проведення розслідування на цю ж тему 4 роки тому.

​«На час перевірки не надано… відповідних погоджень проектної документації з органом охорони культурної спадщини та КП «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт», – мовиться у приписі від 2012 року.

Попри те, що справа була закрита, як тільки Порошенко став президентом, слідство таки встановило, що руйнування люнету на його ділянці справді відбулось. Про це журналістам повідомили в поліції.

«Під час досудового розслідування встановлено, що під час проведення будівельних робіт за адресою: м. Київ, Радіальна, 5, було зруйновано частину пам’ятки національного значення «Земляні укріплення цитаделі з бастіонами Київської фортеці», – мовиться у відповіді Національної поліції на адресу Радіо Свобода.

​Слідчі Печерського відділку поліції Києва, яким «Схеми» регулярно телефонували із запитаннями про зниклі матеріали справи, за кілька днів до ефіру повідомили, що таки змогли їх розшукати.

Керівник слідчого відділу Печерського управління Національної поліції в Києві Роман Яловий повідомив, що були допитані свідки, але зрештою кримінальне провадження було закрите – із формулюванням «у зв’язку з відсутністю кримінального правопорушення».

«Під час проведення будівельних робіт за адресою: місто Київ, вулиця Радіальна, 5 було зруйновано частину пам’ятки національного значення – земляні укріплення цитаделі з бастіону Київської фортеці. У ході досудового розслідування за результатами проведення слідчих дій не отримано достатньо даних, які вказували на наявність ознак складу кримінального злочину», – розповів він.

​На уточнення, чи допитували забудовника ділянки, слідчий коротко зазначив: «Цю інформацію я вам надати на даний час не можу. Постанова при закритті кримінального провадження була направлена в прокуратуру Печерського району. І на даний час вона не скасована. Таким чином, уже пройшло три роки».

Чому ж, встановивши руйнування пам’ятки, в тодішній міліції вирішили закрити справу – ще й із таким формулюванням «у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення»?

Адже руйнування історичної пам’ятки – це саме кримінальна стаття, що передбачає відповідальність – від великого штрафу до 3 років позбавлення волі? На ці питання у поліції відповісти не змогли.

А саме засекречення документів щодо земельних ділянок президента в інших державних органах відбувалося просто на очах журналістів «Схем».

Під грифом «таємно»

За кілька місяців до виборів Управління державної охорони почало вилучати з різних державних органів усю документацію, пов’язану із приватними земельними ділянками чинного президента України Петра Порошенка, розташованими в буферній зоні Києва – біля Лаври.

Керівник УДО Валерій Гелетей повідомив усіх попередніх розпорядників цієї інформації, що віднині вона – секретна, а отже – не підлягає розголошенню.

​Наприклад, 7 листопада 2018 року Міністерство культури листом повідомило, що погодило проект відновлення ландшафту на Олексіївському люнеті – того, який у власності Петра Порошенка.

«Схеми» поцікавились у міністра культури Євгена Нищука, як він може пояснити зміни в історичному ареалі Києва, зокрема на земельній ділянці президента. У відповідь міністр зазначив: «Ніяк не можу пояснити, бо я не в курсі справи».

А вже через чотири дні після цієї розмови з Нищуком до Міністерства культури прийшов лист – від охоронців президента. І документи, зокрема, щодо проекту земельної ділянки Порошенка, засекретили і вилучили.

Загалом інтересу міністр культури Нищук до національної пам’ятки не виявив і за кілька місяців.

– Петро Порошенко просив дозвіл на земельні роботи на своїй ділянці…
– Перший раз чую.
– І вони були надані…
– Не знаю. Я не в курсі про земляні роботи. Я лише в курсі про культурну політику, яка є в Україні.

До повного засекречення документами УДО Міністерство культури встигло надати «Схемам» один документ – дозвіл на проведення земляних робіт на території Олексіївського люнету. Він був виданий 2016-го, тобто за президентства Петра Порошенка.

Відтак журналісти звернулись до Інституту археології, оскільки такі роботи на національній пам’ятці мали б вестися щонайменше під наглядом археологів.

Директор інституту археології НАН України Віктор Чабай, розглядаючи цей документ, здивувався: «А чому дозвіл на проведення земляних робіт на території пам’ятки виданий не археологам?»

Утім, через кілька хвилин, дізнавшись, хто є власником землі, Віктор Чабай заявив, що Порошенко «закон поважає».

– Я скажу, що Петро Олексійович, щось він будував і ми досліджували – він давав заявки, тобто йшов чітко і ясно за законом. Якщо це Петро Олексійович, я думаю, що там проблем немає, а якщо попи – вони роблять, що завгодно.
– Тобто в президенті України ви не сумніваєтеся?
– З тих заявок, що він давав – а були колись, років 5 чи 10 тому, він ще не був президентом, він закон більш-менш поважав…

Через кілька днів директор повідомив редакцію, що всі документи по Радіальній, 5 зокрема щодо нагляду їхнім працівником земляних робіт у 2016-му році, були вилучені за такою ж схемою, як і в Мінкульті – Управлінням держохорони.

Схожа історія трапилася з іншою установою – департаментом охорони культурної спадщини Київської міської держадміністрації.

Спершу керівник цього департаменту Олександр Никоряк люб’язно перевірив на прохання «Схем», чи було у них зареєстровано проведення земляних робіт в 2016 році на пам’ятці, де розташована ділянка Петра Порошенка.

– На земляні роботи ми не видаємо взагалі, ми тільки реєструємо. Якщо Мінкульт їх видав замовнику, замовник просто приходить до нас, реєструє, щоб орган охорони знав, що там ведуться такі роботи. Щоб ми могли в будь-якому випадку реагувати.
– Ми можемо перевірити одну адресу, чи реєструвався цей дозвіл?
– Можемо, звичайно.

Утім, через кілька телефонних дзвінків Никоряк у присутності журналістів з’ясував, що такий дозвіл зареєстрований у департаменті не був. Директор департаменту зазначив, що такі порушення можуть призвести до «виїзду інспекції, до зупинки робіт, до приписів, до штрафів».

Утім, згодом, коли «Схеми» звернулися до цього ж департаменту з проханням ознайомитися із документами щодо ділянки президента, виявилося, що їх теж вилучило УДО.

Управління державної охорони, підпорядковане безпосередньо президентові, очолює Валерій Гелетей – давній соратник Петра Порошенка. Саме за його наказом була засекречена вся інформація стосовно землі президента у «Царському селі», на підставі чого він вилучив її із різних державних органів.

Ось як це пояснили в УДО: «Інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до Переліку відомостей, що становлять службову інформацію в Управлінні державної охорони України, затвердженого наказом Управління державної охорони України від 27.02.2018 № 85. З цих підстав, відповідно до статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та статті 20 Закону України «Про інформацію», запитувана інформація не може бути надана».

​«Заслужений будівельник» президента

Петро Порошенко на цій землі біля Лаври планував збудувати житловий маєток, поруч із будинком свого армійського друга й нинішнього депутата Ігоря Кононенка. Займатись цим він тоді доручив будівельникові Артуру Уманському.

Журналісти виявили, що у 2017 році Порошенко нагородив Артура Уманського високим званням «Заслужений будівельник України».

За що нагородили Уманського?

Як мовилося у клопотанні, серед іншого, Уманський «здійснив ліквідацію надзвичайного стану на Олексіївському люнеті».

«Схеми» поспілкувались із Уманським телефоном.

– Вас нагородили званням «заслужений будівельник України»?
– Мабуть, мабуть…
– Зокрема і за те, що вам вдалося «ліквідувати надзвичайний стан, викликаний зсувом ґрунту та підпірних стін Олексіївського люнету…»
– (сміється) Мені дуже подобається ваше формулювання. Мабуть, і так. Не пам’ятаю.

Але що саме спричинило надзвичайний стан на пам’ятці, яка перебуває у власності президента? Чи хто його спричинив? Чи не ті ж будівельні роботи, коли на ділянку заїхала важка техніка і знищила частину люнету – як раніше встановили в поліції?

У Київській службі з надзвичайних ситуацій повідомили «Схемам», що не чули про надзвичайний стан на Олексіївському люнеті.

Київське підприємство «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт ґрунтів» також у письмовій відповіді заявило, що за останні десять років не мають інформації щодо зсувів ґрунтів на люнеті.

За що ж тоді будівельник отримав нагороду? Невже його дійсно нагородили за те, що викликало занепокоєння правоохоронців?

Сам Уманський розповів, що роботи на ділянці були припинені тоді, коли виявилося – що це люнет.

– Дев’ять свай було засверлено перших. Хто тоді був… прокуратура, СБУ, культурологічний відділ… Це в 2012 році все закрилось.
– Це мова про Олексіївський люнет?
– Так. На інших люнетах я не працював взагалі. Завів десь у 2011–2012 роках техніку. Кажу, що дозвіл на руках у мене, картка на початок робіт була у мене на руках. А тоді вже, коли почали роботи… визначились, що це Олексіївський люнет. Для нього це теж було таке… І після цього більше нічого не виконувалось.

Сам Порошенко ніколи публічно не визнавав, що на його ділянці під час будівництва була зруйнована історична пам’ятка. Але вже у 2016 році розпочався процес її відновлення.

Виведення з буферної зони

Той же будівельник Артур Уманський погодив у Мінкульті проект відновлення історичного ландшафту люнету Олексіївського бастіону по вулиці Радіальній, 5 – за підписом заступника міністра культури Тамари Мазур. Проект, який згодом також вилучили і засекретили охоронці президента.

Екс-заступник директора департаменту Міністерства культури України Віктор Вечерський, до якого журналісти звернулись як до пам’яткознавця, був вражений – наскільки швидко відомство погодило цей проект.

– Подивіться дату, коли воно увійшло в Міністерство культури. Це був четвер. Ну а що таке четвер-п’ятниця в будь-якому міністерстві? Це дні перед вихідними, коли ніхто нічого не робить. А далі подивіться, коли вони отримали позитивний висновок?
– 15-го – через чотири дні.
– Тобто у вівторок. У вівторок у них на руках уже був позитивний висновок. У нашій бюрократичній системі таке можливо лише в тому разі, якщо керівництво Міністерства культури чітко сказало: давайте, терміново робіть позитивний висновок.
– Зазвичай як довго це може тривати?
– Стандартний термін – місяць.

Того ж місяця вийшов наказ міністра культури Нищука про нові межі буферної зони навколо Лаври. За збігом обставин, земельні ділянки Порошенка опинилися поза межею цієї буферної зони.

​Це тривало кілька місяців – а потім вони знову потрапили в буферну зону, вже за наступним наказом міністра.

​Та ось у самому Мінкульті цю інформацію не знайшли. Керівниця відділу Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Тетяна Ткаченко повідомила, що даних про видачу міністерством дозволу на роботи на Радіальний, 5, немає.

– Радіальна вийшла з цієї зони.
– Ну, це було на три місяці всього. Грудень – січень – лютий. А в березні ми вже цю зону розширену…
– Просто саме в цей час Міністерство культури надало дозвіл на будівельні роботи земляні на Радіальній…
– Не знаю, це до Міністерства культури звертайтесь – на підставі чого.
– Щодо надання дозволів для земляних робіт?
– Немає цієї інформації, що міністерство надало дозвіл.

На початку 2017 року «Схеми» вже розповідали, що ділянку за адресою Радіальна, 5 якраз виставили на продаж. Її власник – президент України Петро Порошенко.

Земельна ділянка, розташована не в буферній зоні, могла стати більш привабливою пропозицією для потенційного покупця. Бо, наприклад, відповідно до мораторію, ухваленого Київрадою у 2015 році, нове будівництво в буферній зоні заборонене. А ось для будівництва не в буферній – таких заборон немає.

Проект будинку для президента

Віктор Вечерський, із яким «Схеми» зустрілись як із пам’яткознавцем, раніше працював у Міністерстві культури. У нього збереглися передескізні проекти щодо Олексіївського люнету станом на 2014 рік.

На малюнках можна побачити, що на вулиці Радіальній, 5 пропонувався будинок, а на сусідній ділянці, де власне розташований Олексіївський люнет, – ландшафтний дизайн.

«Ми бачимо, що сам люнет іде під благоустрій, на ньому нічого не будується. А на тій ділянці, яка вже належить до садибної малоповерхової забудови – дійсно малоповерховий двоповерховий будинок – ще й із таким пласким дахом», – розповідає Вечерський.

Не засекреченою залишилася лише інформація про цільове призначення земельної ділянки, де розташований Олексіївський люнет – у реєстрі майнових прав. І там уже з’явилося ще одне цільове призначення – «Землі житлової та громадської забудови».

Як таке могло трапитися?

«Зелене світло» забудові

Відповідно до чинного генерального плану, будувати на земельній ділянці, де розташований Олексіївський люнет, заборонено.

«Зміни до генплану можна вносити лише через Київміськраду», – пояснює членкиня головної ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури – організації, яка в Україні співпрацює з ЮНЕСКО, – Неля Куковальська.

​«Зміни цільового призначення ділянки є порушенням. Усі зміни до генерального плану мають вносити через Київську міську раду. Але я щось такого не пам’ятаю в нашому місті, чесно вам скажу. Це серйозне порушення. Наше місто – із зеленого міста, де було безліч парків, у що ми перетворилися? У суцільну забудову», – каже вона.

У Київському департаменті земельних ресурсів про появу нового цільового призначення нічого не знають – і кажуть, що вони нічого не погоджували.

Мовчання в Адміністрації президента

Кілька разів знімальна група «Схем» поверталась за адресою Радіальна, 5 – але доступу до пам’ятки так і не знайшла. Не можуть потрапити туди не тільки місцеві мешканці, але й представники музею «Київська фортеця» – частиною якої є Олексіївський люнет.

​«Через те, що мешканці тих районів мають дуже впливові зв’язки, підійти до люнету на сьогодні можливості немає. Через щільну забудову до них доступу немає… і наші співробітники хотіли потрапити, але марно», – розповів журналістам заступник гендиректора музею «Київська фортеця» Андрій В’ялець.

Що ж відбувається із пам’яткою національного значення – земляним валом Київської фортеці? Ділянкою, власником якої є президент України? Чому засекретили документи, пов’язані з цією землею?

Президент дуже рідко дає брифінги для преси, тому журналістам не часто вдається поставити запитання йому особисто. «Схеми» спеціально поїхали в Чернігів, де Порошенко перебував із робочою поїздкою, щоб запитати, чи особисто він давав вказівку Гелетею засекретити документи щодо його земельної ділянки.

Побачивши журналіста, президент не став відповідати на його запитання. «Я зараз на мітингу, вибачте», – сказав він.

​Журналісти звернулись із запитом на ім’я Петра Порошенка і до Адміністрації президента. Але і там так і не відповіли, чи давав Порошенко особисту вказівку очільникові Управління держохорони Валерієві Гелетею вилучати з різних державних органів усі згадки про свою приватну земельну ділянку. Документи, які були заховані за статусом службової і навіть державної таємниці. Документи, які могли б слугувати доказами руйнації пам’ятки національного значення.

Не відповіли у президента і на питання про те, наскільки етично було з його боку нагороджувати почесним званням «Заслуженого будівельника» людину, яка займалась його приватним будівництвом, що, як раніше встановило слідство, призвело до руйнації національної пам’ятки. Досі також без відповіді лишаються питання, чому, як тільки Петро Порошенко став президентом, була закрита справа за цим фактом.