Одразу після програшу на президентських виборах Порошенко зібрав фракцію БПП в партійному офісі на Лаврській. Крім депутатів на зустрічі були присутні члени уряду та прес-служба екс-президента. Його головний меседж можна було звести до пафосних слів: “Ніхто не здається”.

Тоді Порошенко розповідав своїм соратникам, що його партія йде на вибори, та анонсував повне оновлення, включаючи нову назву та праймеріз. “Вперед на парламентські вибори! Щоб потрапити у список, потрібно пройти праймеріз”, – обіцяв екс-президент. Партію таки перейменували на “Європейську солідарність”, а от історія з праймеріз провалилася.

Порошенко одноосібно складав список і проводив політичні перемовини з партнерами. За великим рахунком, оновлення “Європейської солідарності” стосується першої десятки, пише Українська правда.

Там, наприклад, з’явився командувач десантно-штурмових військ ЗСУ Михайло Забродський, волонтерка Яна Зінкевич. Далі в списку можна знайти голову Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, заступницю міністра енергетики Наталію Бойко.

Але загалом перша 30-ка Порошенка – це солянка фракцій БПП і “Народний фронт” та блогер з “Прямого”.

Так, у списку “ЄС” немає Кононенка, Грановського чи Березенка.

Але є Ірина Луценко, Ніна Южаніна, Степан Кубів, Артур Герасимов та інші.

На майбутніх парламентських виборах за партію “ЄС” можуть проголосувати приблизно 8,3% виборців, які вже визначилися з вибором. Перекладаючи з мови цифр, у наступний парламент вони можуть провести 24 депутати.

Середній вік першої тридцятки партії “ЄС” – 44 роки.

У топ-30 “Європейської солідарності” знайшлося місце для 11 жінок (36,7%).

1. Петро Порошенко

53 роки, 5-й президент України

Багаторазовий народний депутат. Колишній міністр закордонних справ в уряді Юлії Тимошенко та економіки в уряді Миколи Азарова, екс-член Ради Нацбанку.

Політичну кар’єру починав за часів президента Леоніда Кучми. Порошенко був членом політбюро партії СДПУ(о) Віктора Медведчука.

У 2000 році пішов з СДПУ(о) і створив партію “Солідарність”, яка спершу увійшла у першу версію Партії регіонів, а згодом – у виборчий блок “Наша Україна”.

За часів Ющенка був секретарем РНБО і лідером однієї з впливових груп “любих друзів”. Мав серйозний конфлікт з прем’єркою Юлією Тимошенко, який коштував їм обом посад.

Перед Євромайданом став першою жертвою російських економічних обмежень, адже РФ заборонила експорт на свою територію продукції кондитерської корпорації “Рошен”, яка належить Порошенку.

Після другого Майдану несподівано став президентом України, хоч “лідером опозиції” до того не був.

Президентство Порошенка припало на загострення військового конфлікту з Росією. Він виступив із проектом мирного плану, який ліг в основу “Мінських угод” і зупинив “гарячу фазу” конфлікту на Донбасі. Також Порошенко зумів за час своєї каденції добитися запровадження економічних і політичних санкцій проти Росії за агресію проти України.

До заслуг Порошенка варто віднести отримання Православною церквою України томосу про автокефалію та здобуття Україною права на безвіз з ЄС. Хоча останнє досягнення було результатом багаторічної роботи кількох урядів, парламентів та президентів.

Впродовж президентського терміну Порошенко та його оточення опинялися в центрі цілої низки корупційних скандалів: починаючи з “плівок Онищенка” і завершуючи скандалом з розкраданнями в оборонці.

Ці скандали коштували Порошенку політичного рейтингу. І хоч після першого туру президентських виборів Петро Олексійович вдавав, що “почув народ”, у другому турі він розгромно програв коміку Володимиру Зеленському.

2. Андрій Парубій

48 років, голова Верховної Ради

Політичну кар’єру Парубій починав у середовищі “правих” рухів. Був співзасновником Соціал-національної партії, на основі якої пізніше постало ВО “Свобода”.

З осені 2007 року безперервно був депутатом. Прославився під час скандального голосування у парламенті за так звані “Харківські угоди”. Тоді Парубій кидав у залі Ради димові шашки.

Під час Євромайдану був комендантом Самооборони. Після втечі Януковича коротко був секретарем РНБО.

У 2014 році був відряджений у Луганськ, щоб погасити сепаратистські акції, але втримати Луганськ тоді не вдалося.

У 2014-му обрався до парламенту від “Народного фронту”, де мав свою невелику групу депутатів. Її основою стала Самооборона Майдану.

У топ-30 списку “ЄС” має невелику квоту для себе і кількох своїх побратимів – Миколи Величковича, Андрія Левуса та Тетяни Чорновол (усі теперішні депутати від НФ).

Після того, як Володимир Гройсман замінив на посаді прем’єра Арсенія Яценюка, Андрій Парубій отримав місце спікера Верховної Ради, на якому перебуває й понині.

Його можна було б вважати зразковим спікером, якби він часом не заплющував очі на нехтування регламентом під час розгляду суперечливих питань, в тому числі необхідних Порошенку.

Наприклад, під час внесення “пакетів” лобістських і суперечливих правок під час голосування за бюджет, чи таких речей, як включення в закон про аліменти Ніною Южаніною в інтересах Порошенка та Ахметова поправки про ввезення.

Парубій до останнього розглядав варіант походу на вибори з новою партією Володимира Гройсмана. Але врешті обрав похід з Порошенком, з яким зблизився після отримання томосу для української церкви.

3. Ірина Геращенко

48 років, перший віце-спікер Ради

Геращенко починала свою кар’єру як тележурналістка на УТ-1 та “Інтері”, де очолювала відділ політичних новин.

Працювала з Віктором Ющенком з 2002 року. Стала його прес-секретарем після обрання президентом. У 2006 році коротко очолювала УНІАН.

З 2007 року і дотепер – народний депутат: спершу від НУНСу, потім від “УДАРу”, а у 2014-му – від “Блоку Петра Порошенка”.

Перша в історії України жінка-перший віце-спікер.

З 2014-го до 2019-го була представником президента Порошенка з питань з мирного врегулювання ситуації в Донецькій та Луганській областях.

Брала активну участь у роботі Мінської групи та звільненні українських в’язнів Кремля. Наприклад, саме Геращенко забирала президентським літаком із Ростова звільнену із російської колонії Надію Савченко.

Геращенко супроводжувала й останній великий обмін, коли з полону в ОРДЛО звільнили 73 українців.

Особисто віддана Петру Порошенку.

4. Михайло Забродський

46 років, командувач десантно-штурмових військ ЗСУ

Генерал-лейтенант, навчався у Росії. У 90-х п’ять років служив за контрактом у ЗС Російської Федерації. Потім повернувся в Україну. Пройшов шлях від комадира взводу 95 аеромобільної бригади до командира усієї бригади. Командував українським контингентом у Косово.

Після початку російської збройної агресії Забродського і 95 бригаду залучили до АТО на Донбасі.

Саме Забродський командував відомим рейдом 95-ої бригади влітку 2014-го, коли українські підрозділи пройшли в тилу ворога від Слов’янська до Маріуполя та назад через Луганськ.

У 2015 році був призначений командувачем десантно-штурмових військ. А восени 2017-го став командувачем сил АТО на Донбасі.

Саме командир Забродський став прототипом жарту Порошенка на з’їзді “ЄС”: “Поки дехто призначає кадри з “95-го кварталу”, для нас важливіші ті, що пройшли 95-ту бригаду”.

5. Софія Федина

35 років, співачка, волонтер.

Софія Федина – львівська співачка, телеведуча та громадська діячка. За освітою політолог-міжнародник, доцентка кафедри міжнародних відносин і дипломатичної служби Львівського університету Франка. Кандидат політичних наук. Дуже войовнича у висловлюваннях, Федина є спеціалістом з питань миру, має кілька наукових робіт на цю тему.

Має кілька записаних студійних альбомів, переважно народних пісень, колядок, лемківського фольклору. Знає 7 мов, в тому числі японську.

Відомою стала як “голос львівського Євромайдану”, адже під час Революції Гідності була ведучою на сцені у Львові. Після агресії РФ Федина стала волонтеркою для АТО.

Зараз поступово стає одним зі спікерів оновленої партії Порошенка. Нещадно критикує новообраного президента Володимира Зеленського та його команду.

 

6. Мустафа Джемілєв

75 років, лідер кримськотатарського народу

Майбутньому дисиденту та лідеру кримських татар Мустафі Джемілєву було менше шести місяців, коли його разом із родиною вислали з Криму до Узбекистану.

Перший строк за свої політичні погляди Джемілєв отримав, коли йому було лише 22 роки. Загалом він був засуджений сім разів та провів у радянських тюрмах та трудових таборах понад 15 років.

Найвідоміший процес над Джемілєвим в Омську висвітлювали майже усі західні медіа через сухе голодування, яке тривало більше 300 днів. Дисидент припинив його лише після листа від радянського академіка та правозахисника Андрія Сахарова.

Джемілєв повернувся до Криму на початку 90-х. Разом із іншими кримськотатарськими політиками почав розбудовувати Меджліс – представницький орган кримських татар. У 1991 році став його першим головою.

Джемілєв керував Меджлісом понад 20 років, пішов з посади у листопаді 2013 року, за кілька місяців до окупації Криму.

Наприкінці квітня 2014 року Росія заборонила Джемілєву в’їзд до Криму: під час активної фази окупації він мав жорстку позицію та відмовився від діалогу із Путіним.

У серпні того ж року президент Порошенко призначив Джемілєва уповноваженим у справах кримськотатарського народу.

Останні 5 років лідер кримських татар проводить у відрядженнях та закордонних поїздках, де розповідає про репресії щодо кримських татар з боку російської влади.

7. Яна Зінкевич

24 роки, директор, комунальне підприємство “Госпітальєри Дніпра” Дніпровської міської ради

Відома волонтерка-медик. У 2014 році Зінкевич як медсестра добровольцем пішла в АТО. Згодом вона очолила Медичне управління та реабілітацію бійців Української Добровольчої Армії, колишнього добровольчого корпусу “Правого сектору”.

Зінкевич заснувала волонтерський медичний батальйон “Госпітальєри”, який пізніше ліг в основу комунального підприємства “Госпітальєри Дніпра”.

Наприкінці 2015 року Зінкевич потрапила в ДТП, після якої отримала пожиттєву інвалідність, пересувається на візку.

Нині навчається медичній справі у Дніпропетровській медичній Академії, має дочку 2,5 років.

Зінкевич нагороджена орденами “Народний герой України”, “За мужність” 3 і 2 ступенів. Має ватиканську нагороду “Священномученика Омеляна Ковча” за гуманітарну та волонтерську діяльність, порятунок поранених.

8. Ахтем Чийгоз

54 роки, політичний в’язень

Поява заступника Меджлісу Ахтема Чийгоза у першій десятці партії Порошенка стала несподіванкою для багатьох кримських татар, а особливо для Рефата Чубарова.

У минулих скликаннях парламенту кримськотатарську квоту завжди представляли двоє людей – Мустафа Джемілєв як лідер народу та Рефат Чубаров як голова Меджлісу.

Цього разу, за даними “Української правди”, Чубарову через Чийгоза запропонували місце у третій десятці списку, тобто непрохідне. Через що керівник Меджлісу змушений був балотуватися до парламенту у складі партії Ігоря Смешка “Сила і честь”.

Восьме місце у списку для Чийгоза обумовлено особистою симпатією Порошенка. Чийгоз агітував та підтримував колишнього президента під час виборчої кампанії, був офіційним спікером від нього на усіх важливих ефірах.

Заступника Меджлісу кримськотатарського народу можна зрозуміти: саме Порошенко у 2017 році домовлявся із російською стороною про його звільнення із кримської тюрми.

Чийгоз був затриманий в окупованому Криму наприкінці січня 2015 року. Російська влада інкримінувала йому організацію масових заворушень через акції протесту біля Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року. У вересні 2017 року так званий Верховний Суд Криму засудив Чийгоза до 8 років колонії суворого режиму.

Через півтора місяця Чийгоза звільнили разом із ще одним кримськотатарським політиком Ільмі Умєровим.

“Треба говорити: мій президент, моя країна, мій народ. Я громадянин України. Не хочу і не буду громадянином Росії”, – сказав Чийгоз одразу після звільнення у Києві.

Порошенку така позиція політв’язня сподобалася.

9. Олег Синютка

49 років, екс-голова Львівської ОДА

Уродженець Тернопільщини, який почав свою політичну кар’єру на сусідній Івано-Франківщині.

З 2002 року був заступником міського голови Івано-Франківська.

У 2006 році обраний депутатом Івано-Франківської облради, однак вже в листопаді того ж року погодився на пропозицію Андрія Садового і переїхав до Львова.

У 2007 році був призначений першим заступником мера Львова і багаторічною “правою рукою” Садового у місті.

У 2014 році партія “Самопоміч” Садового потрапила до Ради, однак для Синютки там місця не знайшлося.

Тривала дружба з Садовим закінчилася того ж року, коли Синютка пристав на пропозицію Петра Порошенка очолити Львівську ОДА. Весь час перебування на посту губернатора запам’ятався жорстким протистоянням з мером міста. Зокрема, конфлікт був яскраво помітним під час “сміттєвої блокади” у Львові.

Голова області звинувачував колишнього шефа в безгосподарності та “знущанні над львів’янами” – а Садовий у відповідь скаржився на політичний тиск з боку Банкової, блокування та ультиматуми зі сторони ОДА.

Львівщина стала єдиною областю, в якій Порошенко отримав більше голосів виборців, аніж Володимир Зеленський у другому турі виборів президента. Власне, як і Синютка став єдиним з голів ОДА, що отримав прохідне місце у списку “Європейської солідарності”.

10. Іванна Климпуш-Цинцадзе

47 років, віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції

Коли в кулуарах говорять про Климпуш-Цинцадзе, то часто називають її людиною олігарха Віктора Пінчука.

Це тавро пристало до віце-прем’єрки через те, що в період з 2011 до 2014 року вона працювала директоркою благодійної організації “Ялтинська Європейська Стратегія”, яку фінансує Пінчук, хоча до того вона ще довше обіймала точно таку посаду у фонді Арсенія Яценюка.

Працювати в уряді почала в 2016 році за квотою фракції БПП, коли Кабмін очолив Володимир Гройсман.

У парламент вона потрапила у 2014 році за списками партії “Блок Петра Порошенка” та входила у позафракційну групу “Єврооптимісти”.

Климпуш-Цинцадзе має дві вищі освіти – міжнародні відносини і дефектологія-логопедія.

На початку 90-х вона працювала логопедом, потім керівницею відділу міжнародних відносин ГО “Український незалежний центр політичних досліджень”. На початку 2000-х жила у США і була кореспонденткою української служби радіо ВВС у Вашингтоні, пізніше працювала кореспонденткою BBC у Грузії.

У період 2007-2011 років Климпуш-Цинцадзе була директоркою фонду Арсенія Яценюка “Фонд підтримки міжнародного співробітництва України” (Фонд “Відкрий Україну”).

11. Артур Герасимов

46 років, нардеп, голова фракції “Блоку Петра Порошенка”

Вірний солдат Порошенка. Впродовж президентської кампанії ходив на всі можливі телеефіри та “топив” за Петра Олексійовича.

Окремою ділянкою піар-роботи Герасимова був тролінг Юлії Тимошенко, яку в штабі Порошенка вважали однією з головних конкуренток.

Кожної погоджувальної Ради керівник фракції БПП жорстоко чубився з Тимошенко і виводив її з себе.

Керувати фракцією Герасимов почав навесні 2017 року, коли Юрій Луценко пішов працювати в прокуратуру, а Ігор Гринів лінувався виконувати функції голови БПП.

У парламент Герасимов потрапив 2014 року за списками БПП. На президентських виборах 2014-го він керував виборчим штабом Порошенка на Донеччині.

До цього він намагався обратися у парламент, але його потуги були безуспішними.

У 2012 році Герасимов балотувався на одномандатному виборчому окрузі №51 у Горлівці Донецької області. Тоді він навіть заручився підтримкою одіозного Сергія Шахова та все одно програв “регіоналу” Анатолію Гончарову.

Вибори 2012 року цікаві тим, що за безпеку Герасимова та іншого члена команди Шахова Володимира Піддубного відповідав тоді терорист Ігор Бєзлер. Сам Герасимов потім пояснював журналістам, що Бєзлер працював у його штабі лише водієм і не більше двох тижнів.

До проходження у ВР, з 1994 до 2014 року, керівник БПП працював у компанії “Українська маркетингова група” на посаді заступника, а потім директора. Ця компанія спеціалізується на проведенні маркетингових досліджень.

12. Степан Кубів

57 років, перший віце-прем’єр-міністр економіки

Свою політичну кар’єру розпочинав ще наприкінці 1980-х у Львівському обкомі комсомолу, де завідував роботою з молоддю.

З 1994 по 2008 рік працював в структурі Кредо-банку (раніше – Західно-Український комерційний банк), де пройшов шлях від спеціаліста планово-економічного відділу до голови правління.

У 2012 році Кубів обрався до Верховної Ради від партії “Батьківщина”.

Під час Революції Гідності Степан Кубів був комендантом Будинку профспілок у Києві.

Після Майдану став головою Національного банку, а восени того ж року обраний депутатом від Блоку Петра Порошенка.

На посаді голови Нацбанку провів рефінансування низки банківських установ.

Особливу лояльність проявляв до Дельта Банку Миколи Лагуна та ПриватБанку Ігоря Коломойського. Неодноразово висловлювався на підтримку реструктуризації агрохолдингу “Укрлендфармінг” Олега Бахматюка.

Взимку 2014 року став представником президента України у Верховній Раді.

А у 2016 році увійшов до нового складу Кабінету міністрів на посаді першого віце-прем’єр-міністра – міністра економічного розвитку.

Мав жорсткий конфлікт з “Нафтогазом” у 2016 році, коли змінив статут НАК, забравши у компанії право керування оператором газотранспортної системи – ПАТ “Укртрансгаз”.

Це рішення ухвалювалось без відома “Нафтогазу”, через що між Міністерством економічного розвитку та НАКом розгорнувся конфлікт. В результаті суперечки рішення було відкликано.

Під час перманентних сварок між Петром Порошенком і прем’єром Володимиром Гройсманом лунали розмови про можливу заміну останнього на Кубіва.

13. Ірина Фріз

44 роки, міністр у справах ветеранів

Уродженка Євпаторії, Крим. Багаторічний прес-секретар Петра Порошенка, яка пліч-о-пліч пройшла з ним політичний шлях ще з початку 2000-х років.

Фріз встигла попрацювати з Порошенком у Верховній Раді, РНБО та НБУ.

Разом з ним у червні 2014 року перебралась на Банкову в АП, а восени того ж року стала депутаткою за списками партії свого шефа.

У Раді працювала головою підкомітету з питань безпеки державних інформаційних систем.

У листопаді 2018 року призначена очільницею нового Міністерства у справах ветеранів, створення якого активно домагався депутат від БПП Олександр Третьяков.

14. Ніна Южаніна

54 роки, депутатка “Блоку Петра Порошенка”

Ніна Южаніна – фінансистка, потрапила у політику після Майдану, увійшовши до списку партії “Блок Петра Порошенка”. До початку політичної кар’єри працювала директором-аудитором у “Європейській аудиторській групі”.

Вороги називали Ніну Петрівну “бухгалтеркою Порошенка”.

У 2015 році замінила Романа Насірова на посаді голови парламентського комітету з питань податкової та митної політики. Досить лояльно ставилась до політики Насірова під час його перебування на посаді.

Ідеолог законопроекту про пільгове розмитнення “євроблях”, який після критики Мінфіну все ж був прийнятий з доопрацюванням.

Южаніна відома також як ініціатор законопроекту про створення Національного бюро фінансової безпеки замість Податкової міліції. Свого часу відстоювала ідею про заміну податку на прибуток податком на виведений капітал, але пізніше обрала компромісну позицію.

Під час бюджетних процесів останніх років саме під наглядом Южаніної приймались основні поправки про податкові пільги до проектів бюджетів, у тому числі для агросектору та інших.

Мала жорсткі конфлікти з міністрами фінансів Наталкою Яресько та Олександром Данилюком.

На виборах президента у 2019 році стала довіреною особою Петра Порошенко. Саме ім’я Южаніної стояло на всіх агітаційних матеріалах штабу Порошенка як особи, відповідальної за випуск.

15. Ірина Луценко

53 роки, депутатка “Блоку Петра Порошенка”

Дружина генпрокурора – справжня жінка третього тисячоліття. Це не жарт, у 2017 році Ірина Луценко справді отримала статуетку премії “Жінка третього тисячоліття”.

У парламенті Луценко – справдешня модниця. У її колекції є сумки від Valentino, Chanel, Dior, прикраси від Van Cleef & Arpels та лабутени.

Донедавна дружина генпрокурора працювала представником екс-президента Порошенка у ВРУ. Її авторству належить мем “Олег, винеси козла нафіг” і “Бляяяяха”.

У велику політику Луценко потрапила після ув’язнення її чоловіка. У 2012 році вона пройшла у парламент за списками партії “Батьківщина”, у 2014-му обралася за списками БПП.

До 2012 року дружина генпрокурора займалася бізнесом.

Вона була співвласницею ТОВ “Українські новітні телекомунікації”, ТОВ “Бізнес-центр” Лотос”, ТОВ “Бел фам”, ТОВ “Гейтвей-Харків Сервіс ЛТД”.

Коли Луценко працював міністром внутрішніх справ, МВС надало ТОВ “Українські новітні телекомунікації” значні преференції. Ця компанія отримала доступ до грошей МВС, які витрачаються на мобільний зв’язок.

16. Вікторія Сюмар

41 рік, депутатка “Народного фронту”

У штабі “Європейської солідарності” відповідає за медіа та комунікації.

На початку 2000-х працювала журналісткою на радіо “Континент”, позаштатним кореспондентом “Голосу Америки”, а згодом на “Громадському радіо”.

Потім перейшла у громадський сектор, очолювала Інститут масової інформації (ІМІ).

У 2009 році працювала хронікером програми “Шустер Live”, яка тоді виходила на телеканалі “Україна”.

Впродовж 2010-2014 років член наглядової ради фонду “Відродження” Джорджа Сороса.

У 2012-2013 роках була головою громадської спостережної ради телеканалу “Інтер” Дмитра Фірташа.

У 2014 році брала активну участь у Революції Гідності, після неї тодішній в.о. президента Олександр Турчинов призначив Сюмар заступником секретаря Ради національної безпеки і оборони.

На виборах до Верховної Ради 2014 року йшла в першій десятці “Народного фронту”, забезпечувала кампанію як політтехнолог і медійник.

У парламенті стала заступницею голови фракції НФ та головою Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики.

Наступного року на місцевих виборах працювала у штабі “Блоку Петра Порошенка”, де так само, як і в НФ, займалась політтехнологічною та медійною складовою кампанії.

17. Володимир Ар’єв

44 роки, депутат “Блоку Петра Порошенка”

Свого часу був журналістом СТБ, 1+1, BBC, УТ-1 та 5 каналу. Та на останніх президентських виборах депутат вів пропагандистську програму “Закрита зона” на телеканалі “Прямий”, де критикував всіх претендентів Порошенка. “В англійській мові є визначений артикль The. А в українській політиці є невизначений політик Зе”, – грався словами Ар’єв у своїй програмі.

Вперше в парламент Ар’єв потрапив у 2007 році як член команди “Наша Україна-Народна самооборона”.

У 2012-му виграв вибори на 218 окрузі у Києві і приєднався до фракції “Батьківщина”.

У 2014-му він так само переміг на цьому окрузі, але за підтримки партії БПП. Того ж року депутат керував київським штабом Порошенка на виборах президента.

З 2015-го Ар’єв є головою української делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Однак після повернення повноважень Росії у ПАРЄ, українська делегація може призупинити свою роботу в асамблеї.

18. Ростислав Павленко

42 роки, екс-заступник голови АП

Народився у Севастополі, навчався політології у Києво-Могилянській академії та у Центрально-Європейському Університеті у Будапешті.

Починаючи з другої половини 90-х Павленко працював в Асоціації молодих українських політологів і політиків, викладав у Києво-Могилянській академії, був помічником нардепа Івана Васюника від “Нашої України”.

За часів президентства Ющенка Павленко працював у його секретаріаті: керував аналітичною службою, службою ситуативного аналізу та службою аналізу та оперативного реагування. Півроку Павленко очолював “Фонд соціальних стратегій”, який займається дослідженням громадської думки.

У 2012 році він обрався до Верховної Ради за списком партії “УДАР” Віталія Кличка. У липні 2014 року став позаштатним радником Петра Порошенка, у 2015 році – увійшов до парламенту за списком його партії.

Того ж року склав мандат, обійнявши посаду заступника голови Адміністрації президента. Там Павленко курував моніторинги ЗМІ та роботу радників з соціальних питань, брав участь у медійних нарадах Порошенка.

Павленко був одним із головних комунікаторів президента під час отримання Україною томосу, особисто їздив на Синод до Стамбулу.

У липні 2018 року Павленка призначили директором президентського Національного інституту стратегічних досліджень.

19. Микола Величкович

46 років, депутат

У 90-х був радником з молодіжних питань львівського регіонального фонду “Молода Україна”, працював у виконкомі Львівської міської ради.

З 1999 до 2014 року – викладач кафедри боксу, фехтування та національних єдиноборств Львівського державного інституту фізичної культури.

У 1998 році Величкович балотувався у народні депутати від блоку “Менше слів” та до Львівської міськради від Соціал-Національної партії України, яку очолював Ярослав Андрушків. Був членом СНПУ, яка згодом перетворилась на ВО “Свобода”.

У 2010 році брав участь у виборах до Львівської обласної ради від партії “Наша Україна”.

Під час Революції Гідності був одним із заступників Андрія Парубія як керівника “Самооборони”.

Після Майдану, у березні 2014 року, Величковича призначили заступником глави МВС Арсена Авакова. З цієї посади його звільнили у листопаді 2014 року у зв’язку з обранням народним депутатом. Все ще значиться у складі колегії МВС.

До Верховної Ради Величкович увійшов за списком “Народного фронту” у “групі Парубія”, який просунув його і до списку “ЄС”.

Згідно з декларацією депутата, він живе у Львові, де родина володіє лише квартирою і земельною ділянкою в області. Дружина працює у службі з безпеки на транспорті. Подружжя з дітьми живуть на зарплату, не мають автівок, бізнесу чи грошових накопичень.

20. Сергій Алєксєєв

42 роки, депутат

Киянин Алєксєєв здобув юридичну освіту в Академії праці і соціальних відносин Федерації професійних спілок України. Працював адвокатом з кримінальних справ, був юрисконсультом “Енергобанку” російського бізнесмена Олександра Лебедєва, очолював юруправління банку та “Київенерго”.

З 2003 року Алєксєєв працював спільно з юристом Сергієм Боярчуковим. Спершу вони створили об’єднання “Правовий центр ХХІ століття”, пізніше – компанію “Алєксєєв, Боярчуков та партнери”.

У 2014 році обрався до Верховної Ради за списком “Блоку Петра Порошенка”.

У списку “ЄС” опинився завдяки протекції Вадима Столара, бізнесам якого фірма “Алєксєєв, Боярчуков і партнери” надає юридичні послуги.

Алєксєєв став єдиним із чинних депутатів від партії “УДАР” Віталія Кличка, який перебіг до “Європейської солідарності”, хоч “УДАР” на вибори не пішов.

21. Руслан Князевич

45 років, депутат 

Юрист, навчався в Київському університеті імені Тараса Шевченка.

Кандидатську дисертацію на тему “Конституційно-правові засади виборів президента України: проблеми теорії і практики” захищав у Одеській юридичній академії Сергія Ківалова.

У 1996-1997 роках працював помічником народного депутата Михайла Рябця, який потім став головою Центральної виборчої комісії. Разом з ним пішов працювати у ЦВК, де пройшов шлях від помічника голови до члена комісії.

2004 року був одним з чотирьох членів ЦВК, які не підписали протокол про визнання президентом Віктора Януковича, який проштовхував Ківалов-“Підрахуй”.

З 2007 по 2009 рік був членом партії “Наша Україна” Віктора Ющенка, в 2011 перейшов у “Фронт змін” Арсенія Яценюка.

Після обрання президентом Петра Порошенка у 2014 році став його представником у Верховній Раді. Юридично супроводжував майже всі президентські законопроекти, що потрапляли до парламенту.

У лютому 2019 став керівником юридичного забезпечення виборчої кампанії Порошенка

 22. Максим Саврасов

38 років, депутат 

Здобув освіту у сфері мікроелектроніки та міжнародного бізнесу.

Наприкінці 90-х – на початку 2000-х Саврасов працював менеджером ЗАТ з іноземними інвестиціями “Об’єднана інжинірингова компанія”. Пізніше – директором рекламного агентства “Український рекламний альянс”, приватним підприємцем.

У 2006 та 2008 роках Саврасов обрався до Київської міськради за списком “Блоку Леоніда Черновецького”. У 2011 році вийшов з фракції колишнього київського мера одночасно з Сергієм Березенком.

У 2016 році увійшов до Верховної Ради за списком “Блоку Петра Порошенка” як член партії. Обіймає посаду керівника секретаріату партії Порошенка і входить до її президії.

Друг і партнер Олеся Довгого і Сергія Березенка. У 2012 році під час виборів по 214 округу в Києві, де у підсумку переміг Віктор Чумак, Саврасова звинувачували в організації загонів “спортсменів”-тітушок для допомоги Довгому.

Минулого року Саврасов із дружиною задекларували накопичень на 350 тисяч доларів і 1,9 мільйона гривень. При цьому прибутки родини складались лише з зарплати нардепа (401 тисяча) і дружини (197,7 тисяч) та 405 тисяч гривень доходу від продажу майна. Подружжя має кілька квартир у Києві, ділянку та будинок в області. В автопарку – Audi A6 2012 року та Mini Cooper 2016 року.

23. Марія Іонова

39 років, депутатка

За освітою фінансист та економіст. Працювала консультанткою у секретаріаті президента Віктора Ющенка.

Політичну кар’єру розпочала у 2008 році, коли була обрана до Київради від партії Віталія Кличка “УДАР”. За списком тієї ж партії, під номером 16, у 2012 році обиралась до Верховної Ради. Після того, як у 2014-му “УДАР” влився у БПП, Іонова стала депутатом від партії Порошенка, і навіть не входила у неформальну групу “ударівців” у БПП.

В дружніх відносинах із Іриною Геращенко.

У чинній Раді була заступницею глави комітету з питань євроінтеграції. З 2016 року, відколи голова цього комітету Ірина Геращенко стала спікеркою, Іонова стала де-факто очільницею комітету, через який проходять усі законопроекти в рамках Угоди про асоціацію.

Входить до складу делегації України в ПАРЄ та парламентського комітету асоціації (ПКА). У березні українська депутатка звернула на себе увагу європарламентарів тим, що взяла із собою в Брюссель, на засідання ПКА, тримісячного сина.

24. Наталія Бойко

29 років, заступниця міністра енергетики

Політичну кар’єру починала у Нацраді реформ при Порошенку, якою керував заступник глави АП Дмитро Шимків. Саме останній, за даними УП, порекомендував Бойко міністру Насалику.

Після призначення Бойко розгорівся скандал – 27-річній чиновниці закидали брак досвіду та непрозорість отримання посади, на що вона відповідала, що політичні посади жодних конкурсів не потребують.

Джерела УП розповідають, що Бойко прагнула увійти у політичне життя. До 2013 року вона навчалася, а потім працювала у Німеччині, в енергетичному секторі. На запитання про те, навіщо вона не просто повернулася в Україну, але й пішла у державний сектор, майбутня кандидатка відповідала: у ЄС для іноземців є “скляна стеля, вище якої не вирости. В Україні ж, особливо в період перетворень, можна швидко дорости до топ-посад”.

В Міненерго вона відповідала за євроінтеграційний і міжнародний напрямки. На останньому етапі мала конфлікт з міністром Насаликом, який намагався вижити її з міністерства, позбавляв повноважень тощо.

Батько Наталії Андрій Бойко – декан юрфаку Львівського університету Франка та донедавна член Вищої ради правосуддя.

25. Володимир В’ятрович

41 рік, голова Українського інституту національної пам’яті

Здобув історичну освіту у ЛНУ імені Івана Франка. У 2002 році заснував “Центр досліджень визвольного руху”.

У 2009 році організація у співпраці зі Службою безпеки стала співтворцем Національного музею жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького” у колишній львівській в’язниці КДБ (КГБ) та Гестапо.

У 2008-2010 роках В’ятрович працював директором архіву Служби безпеки України і займався розсекреченням архівів КДБ та організацією відкритого доступу до них.

У 2013 році Центр досліджень В’ятровича разом зі Львівським національним університетом створив електронний архів з понад 14-ма тисячами документів радянського періоду.

У 2010-2011 роках був старшим запрошеним дослідником Українського наукового інституту Гарвардського університету у США. У 2012 році працював з документами Інституту Гувера Стенфордського університету США.

У часи Революції Гідності В’ятрович був активістом Громадського сектору, займався координацією масових акцій. Він вів колону на блокування урядових будівель та Верховної Ради, із мегафоном у руках тримав оборону барикади на вулиці Інститутській уночі 11-го грудня.

Після Революції став головним ідеологом декомунізації, через що Слідчий комітет Росії порушив проти нього справу.

У 2017 році став фігурантом міжнародного скандалу між Україною і Польщею. В’ятрович тоді говорив, що Польща гальмує вирішення проблеми легалізації пам’ятників, порівнював державу з Росією та казав, що у Польщі часто плюндрують українські могили.

У відповідь президент Польщі закликав Порошенка прибрати з української політики “осіб з антипольськими поглядами”, а глава МЗС Польщі говорив про можливість оголосити персонами нон грата у Польщі українських посадовців, які стоять на заваді незаконним польським пам’ятникам на українській території.

Польські видання повідомляли, що В’ятровичу заборонили в’їзд у країну, але офіційного підтвердження цієї інформації не було.

26. Ірина Никорак

31 рік, депутатка Київради

Близька до скандального забудовника Вадима Столара. За даними УП, саме за його “протекцією” Никорак опинилась у списку “ЄС”.

За освітою – юрист та економіст. Має також диплом магістра Національної академії держуправління при президентові України за спеціальністю “політичне і громадське управління”.

У 2014-му була помічницею депутата від “Народного фронту” Олександра Присяжнюка, а у 2015-му була обрана від БПП в Київраду на Оболоні, де кілька разів балотувався сам Столар.

Засновник і директор Української асоціації Шовкового шляху Silk Link.

Никорак є дружиною забудовника Еміля Соловйова, який був помічником депутата Столара у шостому скликанні Ради.

За даними “Чесно”, депутатка Київради Никорак має свою громадську приймальню в приміщенні, де такі ж приймальні мають ще троє київських депутатів із орбіти Столара: Наталя Приходько, Людмила Костенко, Владислав Михайленко.

Никорак не остання людина Столара у списку “ЄС”. №35, тобто у зоні потенційного потрапляння в Раду, значиться Андрій Андрєєв. Його ім’я випливало під час виборчої кампанії у зв’язку із розгортанням виборчих сіток у Києві, за які, за даними джерел, відповідав Столар і Андрєєв.

27. Тетяна Чорновол

40 років, депутатка “Народного фронту”.

Чорновол була відомою журналісткою-розслідувачкою. Прославилась своїми репортажами з батьківщини Ріната Ахметова та спробами проникнути на територію резиденції Віктора Януковича у Межигір’ї.

Під час Євромайдану Тетяну переслідувала і жорстоко побила група невідомих чоловіків.

Після Революції Гідності Чорновол обралась до Ради за списками “Народного фронту”. Була дуже близькою до депутата Сергія Пашинського із неформальної групи Олександра Турчинова в НФ.

Лобіювала кілька неоднозначних ініціатив, найвідоміша з яких – скандальний законопроект про спецконфіскацію.

Була жорстким критиком політики Петра Порошенка. У список “Євросолідарності” потрапила як представниця групи Парубія.

28. Денис П’ятигорець

39 років, заступник голови Волинської обласної державної адміністрації

Родом із Запоріжжя, де й починав політичну кар’єру.

Спочатку працював журналістом на запорізьких телеканалах, а з 2010 року був депутатом Запорізької міськради від Партії регіонів.

У 2012-13 роках значився у списку прогульників, який склав громадський рух “Чесно”.

За його словами, вийшов з ПР після побиття студентів на Майдані.

У Раді 8-го скликання працював помічником та прес-секретарем заступника голови групи “Воля народу”, екс-“регіонала” Степана Івахіва.

Саме завдяки тісній співпраці “Волі народу” з “БПП” в Раді восени 2018 року П’ятигорець був призначений заступником голови Волинської ОДА.

П’ятигорець очолює благодійний фонд Степана Івахіва “Патріоти Волині”, який за даними активістів “Опори” часто використовується для агітації виборців.

29. Андрій Левус

39 років, депутат “Народного фронту”

Входить у групу Парубія в НФ.

З 2002 року працював вчителем історії та права у середній школі, яку сам закінчив.

Під час президентських виборів 2004 року очолював штаб Віктора Ющенка та місцевий осередок партії “Наша Україна” у Стрию.

У 6 скликанні (2007-2012 роки) Ради був помічником Парубія.

У 2012 році у Зборові Тернопільської області очолював виборчий штаб кандидата в нардепи та екс-голови СБУ Валентина Наливайченка, який зараз балотується за списками “Батьківщини”.

Під час Революції Гідності був керівником комендатури Самооборони Майдану.

У лютому 2014 року Левуса призначили заступником голови Служби безпеки України, яким тоді був Наливайченко.

Восени 2014 року обраний нардепом від НФ, входив до так званої “групи Парубія”. У список “ЄС” потрапив знову ж таки за протекції чинного спікера Ради.

У 2016 році збирав у парламенті підписи за арешт кума Путіна Віктора Медведчукаі звертався в СБУ з вимогою видворити з України російського політтехнолога Ігоря Шувалова, який співпрацював з телеканалом “Інтер”.

30. Андрій Карпов

42 роки, блогер, ведучий телеканалу “Прямий”

Карпов більш відомий як Андрій “Полтава” – відеоблогер, волонтер, “порохобот”. Став відомим завдяки чатам із “ватниками”. Має майже 45 тисяч підписників на ФБ, більше 250 тисяч підписників на різних каналах в Ютубі.

Автор і ведучий інтернет-проекту “Вата шоу”, який з 2018 року виходить на телеканалі “Прямий”, який наближений до Порошенка.

Раніше працював у рекламному бізнесі.

Закінчив Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка з червоним дипломом, отримав освіту інженера-електромеханіка.

В університеті був капітаном команди КВК.