Через балаган і тисняву громадські слухання щодо будівництва 4-поверхового торгівельно-офісного центру по вулиці Гоголя, 3 вирішили перенести. Представники міської ради запевнили, що наступного разу громаду зберуть у HUB Місто змістів, що по вулиці Пушкіна, 11, про що вінничан завчасно попередять.
У невеличкій залі у старій двоповерхівці по вулиці Гоголя, 3, яку незабаром знесуть заради будівництва 4-поверхового торгівельно-офісного центру з підземною парковкою, вчора ввечері зібралось близько 100 людей. Через тисняву та нестачу повітря люди стояли при вході у залу та на сходах, час від часу виходили на вулицю. В таких умовах представники Вінницької міської ради і представники замовника виготовлення документації на будівництво центру планували провести громадські слухання з громадою, що проживає поряд з майбутнім торгівельно-офісним центром.
Через тисняву люди не зареєструвалися до початку слухань. Тож, вимагали їх дореєструвати попри початок виступу представниці Вінницької міської ради.
Учасники громадських слухань неодноразово обурювались, що умови, в яких проводяться громадські слухання, незадовільні, місця замало, а приміщення більше схоже на сарай. Представниця міської ради зауважила, що слухання вирішили провести якомога ближче до прилеглих будинків, щоб людям похилого віку не потрібно було далеко йти. Крім того, такої кількості присутніх не очікували.
– В нас лише в одному будинку 100 мешканців, – зазначали мешканці і пропонували покинути залу всім тим, хто не живе у прилеглих будинках.
Втім, на таку пропозицію ніхто не пристав. Хоча з присутніх у приміщенні і справді були мешканці інших мікрорайонів. Серед них і батьки школярів, які відвідують ЗОШ №4.
Представники громади закидали представників міської ради і представника замовника обурливими репліками і питаннями ще до затвердження регламенту громадських слухань.
З початком виступу Леоніда Марцинковського, який представляв інтереси забудовника, градус напруги у залі почав зростати.
– Як можна будувати на захопленій території, – вигукували мешканці. – Рішенням суду ця земля наша. У нас немає дитячого майданчика, в нас немає двору.
На такі закиди представниця Вінницької міської ради запропонувала мешканцям надати всі необхідні документи, які підтверджують наведені факти.
Для конструктивного обговорення мешканцям запропонували обрати по одному представнику від кожного будинку і наступного разу зібратися не всією громадою, а лише з представниками. Втім, мешканці не схвалили такої пропозиції, оскільки не виключають, що представників, яких обере громада, можуть “зацікавити” і вони не діятимуть в інтересах громади.
Питань до представника забудовника було чимало.
– Скажіть, куди будуть дути кондиціонери? – запитували мешканці сусідніх будинків.
– Всі шумні елементи будуть на чердаку і нікому заважати не будуть, – запевняв Леонід Марцинковський.
– То ж у нас дев’ятиповерхівка, а у вас чотириповерхівка, – аргументували мешканці.
Присутніх на слуханнях мешканців також цікавило, чи піде забудовник назустріч і яким чином він врегулює питання з приводу облаштування дитячого ігрового майданчиика біля будинку №5.
– Ми придбали земельну ділянку із функціональним призначенням “комерційна забудова”. Тому якщо йдеться про виділення земельних ділянок із прибудинкової території або зміни конфігурації, це, дійсно, не входить до наших повноважень, – відповів Марцинковський. – Ми придбали те, що належало колишнім власникам. Якби були якісь застереження щодо придбання цієї земельної ділянки або рішення суду або якась ухвала суду, яка б забороняла відчужувати колишнім власникам, жоден нотаріус цієї угоди не уклав би.
Втім, з залу пролунало, що сьогодні можна укласти будь-яку угоду.
– Що ви говорите нісенітниці? Давайте наступного разу підемо в архів і візьмемо рішення суду. Хіба ж справа лише в майданчику? – вигукували учасники громадських слухань.
Після кількох палких дискусій учасники слухань заявили про неможливість побудови запропонованого торгівельно-офісного центру.
– Мене цікавить питання, як ми будемо взимку пересуватися. Біля готелю взимку пройти неможливо. Вся плитка залита кригою. По Хлібній, коли не посипають дорогу, піднятися вгору до школи неможливо. З боку Гоголя ,1 теж плитка. Вона теж залита кригою. Взимку в нас залишається один прохід, щоб мешканці будинку 3-А вийшли з дому і потрапили у цивілізацію. Це єдиний прохід, – зауважувала мешканка прилеглого будинку Олена.
– Скільки буде від Гоголя, 5 до вашого забору? – запитували інші мешканці буд. №5.
– 15 метрів, – відповів представник забудовника. – Тут має бути заїзд до парковки.
– Це всі машини будуть в мене під вікнами? Мало того, що я буду бачити вашу будівлю, яка закриватиме мені все, 15 метрів — це мало, – зауважувала одна з присутніх.
– А як парковка може бути у людей під вікнами?
– А зараз у вас де парковка? Не під вікнами? – запитував пан Марцинковський. –
– Так то наші машини. То наш двір, – обурювалися люди.
Попри рішення зібратися для обговорення даного питання у HUB Місто змістів дебати із представниками забудовника перемістилися на вулицю. Там ще довго з’ясовували, де чия територія, і яким чином територія, яку 20 років тому використовували мешканці будинку №5, опинилась у приватній власності.
