Щоб організувати загальноміські громадські слухання з ініціативи мешканців, необхідно провести збори членів громади, створити ініціативну групу, зібрати 800 підписів з паспортними даними, адресою проживання та реєстрації за два тижні, орендувати за власний кошт залу для проведення слухань, заплатити за розміщення інформації у ЗМІ. Як показує практика, ці вимоги є «непідйомними» для звичайних людей.
Вирішення «своїх питань» підприємцями
За останніх два роки за інформацією, отриманою на інформаційний запит, протягом 2019-2021 років з ініціативи громадськості, інститутів громадянського суспільства, юридичних та фізичних осіб-підприємців відбулось 12 громадських слухань. З копій протоколів цих слухань бачимо, що всі локальні і стосувались реконструкції житлових квартир в магазини, аптеки, офіси, містобудівного розрахунку для будівництва торгово-офісних центрів, житлових будинків, отримання дозволу на викид забруднюючих речовин у повітря, розміщення літнього майданчика. Тобто підприємці на громадських слуханнях вирішували «свої питання». Жодних слухань з ініціативи громадськості з суспільно значущих для міста питань за три роки не відбулось.
Нереально завищена кількість голосів
У виданні «ІНДЕКС ДЕМОКРАТИЧНОСТІ МІСТ – 2020: Звіт про оцінювання стану впровадження інструментів місцевої демократії в органах місцевого самоврядування міст-партнерів Проекту ПРОМІС» йдеться, що деякі міські ради намагаються штучно заблокувати використання інструментів місцевої демократії. Задля цього, наприклад, установлюють нереально велику кількість підписів для ініціювання громадських слухань . До їх переліку увійшла й Вінниця з 800 голосами на підтримку ініціювання громадських слухань. Хоча у загальному рейтингу з показником 61 відсоток Вінниця стала другою після Хмільнику у рейтингу у процедурах якості місцевої демократії. На Порталі «Довідник громадського активіста», зазначається, що еталоном якості є 75 або менше голосів на підтримку.
Громадські слухання – це колективні зустрічі громадян з представниками місцевої влади, на яких обговорюються та ухвалюються пропозиції щодо вирішення актуальних проблем міста. Такі пропозиції надсилаються до місцевої влади і підлягають обов’язковому розгляду
Складна процедура ініціювання
У ст.13 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» йдеться, що громадяни мають право проводити громадські слухання – зустрічатися з депутатами та посадовими особами місцевої ради, під час яких громадяни їх заслуховують та подають власні пропозиції до вирішення проблем міста. Але місцева рада визначає детальний порядок проведення громадських слухань у Статуті територіальної громади та в окремих Положеннях.
У «Положенні про громадські слухання у місті Вінниці» прописано, що ініціатором проведення громадських слухань може бути:
1) ініціативна група членів територіальної громади в кількості від 3 до 9 осіб, обрана на зборах членів громади;
2) не менше трьох громадських об’єднань, благодійних організацій, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, органів самоорганізації населення;
3) група депутатів міської ради в кількості не менше мінімального чисельного складу постійної комісії, встановленого Регламентом ради;
4) постійна комісія міської ради; 5) виконавчий орган міської ради;
6) міський голова. Але лише у випадку, коли, ініціатором проведення яких виступає міський голова, чи виконавчий орган міської ради, громадські слухання оголошуються безпосередньо шляхом видання розпорядження або прийняття відповідного рішення.
Всім іншим ініціаторам потрібно пройти складні процедури.
Представникам громадськості найскладніше: спочатку потрібно провести збори громадян, на яких обрати ініціативну групу. Повноваження ініціативної групи мають бути підтверджені протоколом. Потім вноситься до Вінницької міської ради на ім’я секретаря ради у вигляді письмового звернення повідомлення про ініціативу щодо проведення громадських слухань. Протягом трьох днів, якщо повідомлення оформлене вірно, ініціаторам мають видати форми підписних листів, на яких протягом 14 днів потрібно зібрати 800 підписів на підтримку проведення громадських слухань з паспортними даними, місцем реєстрації та іншою особистою інформацією.
Недостатня кількість підписів для підтримки проведення громадських слухань є підставою відмовити в реєстрації ініціативи.
У людей немає таких ресурсів як у влади
ЦГК «ДІЙ!-Вінниця» вдалося знайти людину, якій у Вінниці вдалося зробити неможливе: ініціювати, провести громадські слухання та на підставі їх рішення внести зміни до міської «Програми регулювання чисельності тварин гуманними методами в м. Вінниці на 2016-2020 рр.» Це депутатка міської ради попереднього скликання Ганна Давиденко. У попередній версії програми йшлося, що безпритульних тварин, які потрапили до Муніципального притулку вбиватимуть. «Якщо протягом 45 днів після відлову тварини та утримання її у муніципальному притулку не було знайдено господаря чи особи, що виявила бажання її утримувати, до тварини застосовується метод евтаназії”. Громада домоглася, щоб цей пункт з програми прибрали.
– Вінничани були не згодні з діючою на той момент програмою по безпритульним тваринам. А міська влада не хотіла цю програму змінювати. Тому я тоді як депутат розглядала громадські слухання як спосіб донести до місцевої влади думку громади. Тобто це такий офіційний правовий механізм змусити місцевих чиновників розглянути питання, яке хвилює містян. Що мені довелося зробити?, – розповідає Ганна Давиденко. – 1. Організувати активних вінничан, об’єднати їх і домовитись про суть винесених на громадські слухання пропозицій. Орендувати залу для громадських слухань, тому що міська рада відмовилась безкоштовно надавати приміщення. А у зв’язку із тим, що на наших слуханнях були сотні вінничан – зала була великою і коштувала декілька тисяч гривень. Розробити нову міську програму по тваринам. Після проведення громадських слухань оформити юридично правильно всі документи, щоб змусити чиновників винести питання на сесію і затвердити нову програму – каже Ганна Давиденко.
Ганна Давиденко, ректорка Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» у Вінниці, каже, що свій робочий кабінет використовувала для зустрічей ініціативної .
Коли громадські слухання є обов’язковими
За інформацією отриманою від міської ради на інформаційний запит протягом 2019-2021 років з ініціативи Вінницької міської ради та її виконавчого комітету, міського голови та виконавчих органів відбулось 21 громадське слухання. У відповіді йдеться, що у Вінницькій територіальній громаді обов’язковим є проведення громадських слухань у випадках:
- громадські слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій;
- громадське обговорення у процесі стратегічної екологічної оцінки проектів містобудівної документації на місцевому рівні
- громадські слухання з обговорення проектів Програми економічного та соціального розвитку Вінницької міської територіальної громади та
- громадське обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності, що за ними закріплені, об’єктам права власності, які належать фізичним особам імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій.
Головне фото: Антикризовий медіа-центр
Публікація створена у рамках проекту центрів громадського контролю «Дій!» – проект, який реалізовується у 5-ти містах України (Тернопіль, Вінниця, Запоріжжя, Краматорськ, Маріуполь) за фінансової підтримки чеської організації People in Need, Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках програми «Transition Promotion Program» та Посольства Королівства Нідерланди в Україні. Зміст цієї статті є авторським та не обов’язково збігається з позицією донорських організацій.
