Неподалік від  першого відвіданого нашою редакцією  учбового закладу знаходиться інше училище, де проживає 206 переселенців, з котрих  54 дитини. Це вже постійно проживаючі люди. В перші дні війни, за словами керівника,  за ніч могло бути транзитом під 200 осіб. Ранком майже всі виїжджали. Всі переселенці проживають в сусідній будівлі біля училища, яке має проектну потужність близько 200 осіб. 

Є переселенці, що хочуть жити в окремих кімнатах. Ті що приїхали з більш жахливих умов, як з Маріуполя, Бучі, Ірпеня, де вони сиділи днями або тижнями  у підвалі, то їм навіть ліжка не треба –  аби тепло було й  їжа. Люди по-різному сприймають це все. Надаємо людям одяг, тому що багато до нас приїхали без речей, документів та були такі, що й без телефонів. Забезпечили їх простими “мобілками”, щоб мали зв’язок. Найбільше переселенців з Маріуполя, потім з Харкова та з Донецької області, – каже директор училища 

Для дітей переселенців існує своя розважальна програма. Щоденно з понеділка по п’ятницю  дві – чотири години діти займаються у різних секціях. Тричі на тиждень до училища приходять з палацу дітей та юнацтва викладачі, щоб навчити дітей малювати. 

У минулу суботу у нас був ляльковий театр. Національна поліція до нас приїжджала кілька разів. Водила дітей до краєзнавчого музею, до зоопарку. Привозили дитяче харчування, – говорить директор училища

Харчування для всіх переселенців у закладі триразове. Їдальню за власною ініціативою прибирають вони самі.

Питання щодо забезпечення житлом студентів вінницьких училищ  поки не вирішено 

Головна діяльність  учбового закладу – це надання освітніх послуг. Навчаються у нас в основновному з області. Якщо 15 років тому гуртожиток був напівпорожній, тому що переважно місцеві навчалися, то зараз все навпаки. Всім студентам з Вінниччини потрібне проживання у  гуртожитку. Наприкінці травня  ми повинні відкрити приймальну комісію.  Учбовий процес ніхто не відміняв. Нам потрібно випускати та приймати нових студентів. Питання гуртожитка буде актуальним та важливим, але як все це буде відбуватися, я зараз не готовий надати відповідь, – говорить директор закладу 

За його словами, переселенців  виганяти на вулицю ніхто не буде, адже багатьом з них немає куди йти. Переселенці з Київщини поступово починають повертатись додому, адже їх область вже звільнена від окупантів.  

• Як на мене, то скоро буде перемога і з’явиться  державна програма для переселенців щодо житла. Але це все час. До того моменту, як не буде куди їм переселитися – будуть жити в нашому гуртожитку, – додав директор училища