Автори матеріалу: Інга Фляжнікова, Владислав Боднар
“Багато укриттів у Вінниці в жахливому стані, де неможливо знаходитись людям, немає навіть на деяких об’єктах вказівників…”
Це слова заступника керівника Офісу Президента Кирила Тимошенка. Він завітав у Вінницю 15 липня 2022 року, на наступний день після ракетного обстрілу центральної частини міста, внаслідок якого загинуло 27 осіб.
Озвучене Тимошенком змусило нас вкотре повернутися до теми укриттів і бомбосховищ. Так, це доволі дивно робити на шостий місяць великої війни, у якій росіяни щодня використовують для атак ракети та інші види зброї. І так, здавалося, що укриття давно повинні були облаштувати, повідомити про них населення і за першої ж потреби – приймати людей там.
Втім, виявилося, що у “найкомфортнішому” місті в Україні ситуація з укриттями не дуже “комфортна”. Ми проінспектували міські бомбосховища і виявили, що в частину з них вас можуть банально не пустити, а ще третина офіційно заявлених укриттів існує хіба що на папері.
Інформація про місцезнаходження бомбосховищ, що використана в матеріалі, взята з відкритих джерел і є у вільному доступі.
Офіційні бомбосховища
На сайті управління ДСНС у Вінницькій області розміщена карта захисних споруд регіону. У Вінниці їх 76, але якщо прибрати помилкові мітки на мапі, (наприклад, гранітний кар’єр у Гнівані відмітили десь у центрі Вінниці) то отримуємо інформацію про наявність 66 сховищ у місті.
Втім, розібравшись, розумієш, що ситуація не настільки райдужна, адже значна частина сховищ розміщена на територіях приватних чи стратегічних об’єктів, доступ на які для пересічного громадянина може бути закритим. Щоб дізнатися реальний стан речей, журналісти агенції проаналізували наявну інформацію і особисто обійшли міські укриття.
В процесі дослідження ми поділили сховища на три умовних групи:
Бомбосховища у жахливому стані (непридатні для використання)
Ми розглянемо по п’ять бомбосховищ у кожній групі, решта ж відмічена на наших картах, посилання на котрі ми розмістили трохи вище. В назві кожного бомбосховища ми будемо вказувати адресу та офіційну кількість людей, які можуть в ньому розміститися.
Ще дуже важливий момент для розуміння – це звідки бралася проектна вмістимість людей в бомбосховищах. Наприклад, багато бомбосховищ у Вінниці розраховані на 300 осіб, в реалі – комфортно розмістяться в укритті до 50 людей. Така велика різниця обумовлена тим, що у радянські часи за комфорт ніхто не думав. Головне було набитися робочому персоналу підприємства в бомбосховище як у забитий громадський транспорт. На одну особу виділялось місце максимум у 1,2 квадратних метра.
Бомбосховища, які існують на папері
1. “Магістратська, 98”. “Потопельник” (150)
(орієнтовне місце розташування)
Одне з двох бомбосховищ КП “Вінницька транспортна компанія”, яке затоплене і непридатне для використання. Тому працівникам тролейбусного депо та мешканцям прилеглих будинків ховатись під час повітряної тривоги банально немає де сховатися або як зазначив в.о. генерального директора КП “Вінницька транспортна компанія” Олександр Нечаєв у відповіді на наш запит – “передбачені найпростіші укриття”
2. “Некрасова, 87”. “Приватизація” (300)
Офіційно дане бомбосховище знаходиться на території підприємства ТОВ “Завод пакувальних виробів “Вінтар”. Його збудували у 1982 році, але за призначенням ніколи не використовували. За документами приміщення було “складом з інвентарем”. У 90-х, після приватизації заводу, те місце, де було укриття, стало належати зовсім іншому підприємству. Над сховищем збудували комерційне приміщення, а теперішній власник придбав вже все “пакетом” – і нежитлові приміщення разом з укриттям, і надбудову.
Попри те, що починаючи з 2014 року сюди приїжджало чимало комісій – і рятувальники, і представники міської ради, і військові, виглядає місце жахливо. Всередині немає нічого, укриття не пристосоване до тривалого розміщення людей. Дахом служить звичайна бетонна плита, тож укриття, в разі “прильоту”, може стати великою братньою могилою.
3. “Коцюбинського, 4”. “Йдіть через площу” (700)
Колись “Вінницький агрегатний завод” мав велике сховище, але зараз воно закрите і під час повітряної тривоги тут просять людей пройти до підземного переходу на залізничний вокзал. Це додаткові 165 метрів, які ви маєте подолати під час повітряної тривоги.
4. “Левка Лук’яненка (Ватутіна), 14/2”. “Величезний бомбарь”(3 600)
Чимале бомбосховище на 1 200 осіб перебуває на балансі комунального закладу “Вінницька обласна дитячо-юнацька спортивна школа зі стрільби”. За даною адресою знаходиться приміщення колишнього лампового заводу, на територію котрого вас не пропустять. Тому ми написали запит у цей комунальний заклад, щоб пояснили де саме знаходиться це укриття і чи дійсно воно вміщає більше тисячі осіб.
Відповідь була доволі грунтовную. Основні меседжі:
- На балансі закладу перебуває два бомбосховища, а не одне і об’єкти дійсно знаходяться на території колишнього заводу.
- Вмістимість одного сховища складає 1 200 осіб, іншого – 2 400 осіб
- Укриття непридатні для використання за цільовим призначенням та є небезпечними для людей
Загальна вмістимість двох укриттів – 3 600 осіб. Це найбільший показник серед офіційних бомбосховищ у Вінниці. У 2000-х роках сховища виглядали так:
Більше інформації про бомбосховища на території колишнього лампового заводу є у відповіді комунального закладу “Вінницька обласна дитячо-юнацька спортивна школа зі стрільби” на наш запит
5. “ПрАТ “Будматеріали”. “Хм…” (200)
Одна з працівниць ПрАТ “Будматеріали” розповіла журналістам Агенції, що колись, ще за радянських часів, тут було бомбосховище, але зараз від нього мало що залишилось і під час повітряної тривоги туди ніхто не йде.
Інші бомбосховища з цієї категорії можете переглянути тут
Бомбосховища не для всіх
1. “Гонти, 96”. “Не те місце, не та назва” (600)
Офіційно бомбосховище належить підприємству “Вінницяоблагробуд”, але насправді – ПП “ТВК “Вікторія”, яке знаходиться не там, де це вказано на мапі укриттів, а зовсім з іншого боку – за кілометр звідси.
За словами працівників ПП “ТВК “Вікторія” бомбосховище тут є, але щоб туди потрапити, потрібен дозвіл начальника служби безпеки, якого не було на місці. Ми залишили свої контакти, щоб він нам зателефонував, коли буде на робочому місці, але дзвінка ми досі чекаємо.
2. ПрАТ “Вінницький ОЖК”. “Все через керівника” (300)
Щоб потрапити у бомбосховище цього великого підприємства, вам потрібен особистий дозвіл від керівника комбінату Ярослава Белінського. Наша Агенція надіслала йому листа, щоб він нам дозволив відвідати укриття. В отриманій відповіді нам повідомили, що бомбосховище перебуває не на балансі комбінату, тому потрапити туди можна, але людина, яка відповідає за це – зараз у відпустці, тому треба чекати.
Ми почекали і зрештою нас пустили у бомбосховище. Воно невелике, як для такого великого підприємства. Комфортно тут можуть розміститися до 50 – 100 осіб. З 2014 року за укриттям слідкували, тому тут нова система водопостачання, нова сантехніка, відремонтована вентиляція. Є інтернет.
На наше питання чи сюди пускають людей з вулиці під час повітряної тривоги, нам відповіли, що будуть пускати. Втім, нам знадобилось чекати більше місяця, щоб дали відповідний дозвіл на відвідування бомбосховища на території комбінату. Крім того, на прохідній довелось ще заповнити анкету про те, що ми якийсь час не хворіли інфекційними хворобами та ще розписатися в документі про ознайомлення з правилами безпеки під час відвідування підприємства.
“Вінницький ОЖК” входить у групу компаній “VIOIL”. Ключова особа – Віктор Пономарчук. До складу групи входять Вінницький і Чернівецький масложиркомбінати, мережа ХПП та елеваторів, торгові представництва в Вінниці, Чернівцях, Києві.
3. “Театральна, 10”. “Наше й тільки наше” (500)
Головне управління національної поліції у Вінницькій області має своє бомбосховище у центрі міста, де інших укриттів немає попри велику потребу. Але зі зрозумілих причин, під час воєнного стану в управління поліції людей з вулиці ніхто не пустить. Це підтверджується і листом від ГУНП у Вінницькій області.
4. “Хмельницьке шосе, 29”. “Може пустимо, а можемо й ні“. (150)
На території трамвайного депо, де знаходиться головне управління КП “Вінницька транспортна компанія”, є бомбосховище. Цікаво, що коли перший раз ми звернулися сюди за інформацією, то отримали відповідь – сховище невелике і використовується тільки персоналом підприємства. Але через деякий час в сюжеті комунального ЗМІ керівник комунального підприємства Михайло Луценко заявив, що якщо повітряна тривога вас застала біля їхнього управління, то вас пропустять в укриття. Ми знову надіслали запит у КП “Вінницька транспортна компанія”, щоб дізнатись чи дійсно осіб з вулиці під час повітряної тривоги пропустять у бомбосховище підприємства. В отриманій відповіді нас завірили, що так. Але як воно насправді – невідомо
5. “ПрАТ “Концерн Хлібпром”. “Треба домовлятися” (200)
Щоб потрапити у бомбосховище, нам потрібно було узгодити це питання з керівництвом компанії, яке знаходиться у Львові. Ми надіслали їм відповідного листа, але відповіді так й не отримали. Працівники ТЦ “Квартал” (яке знаходиться поруч) кажуть, що саме у цьому бомбосховищі вони ховаються під час повітряної тривоги.
А що взагалі можна зробити з недопуском у сховище під час повітряної тривоги? Ми запитали у юриста ГО “Платформа прав людини” Євгена Воробйова:
“У випадку, якщо захисна споруда є у фонді захисних споруд, фізичні особи повинні мати безперешкодний доступ до такої захисної споруди. Якщо є відмова у допуску, слід фіксувати на відео таку відмову та звертатися зі скаргою до територіального органу ДСНС та до Обласної військової адміністрації. Також, слід додати, що законодавством України передбачено вилучення або відчуження майна на потреби держави під час дії воєнного стану (ст.41 Конституції України, ст.353 ЦК України, ст.8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» та ст.3 ЗУ «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»). Тому у випадку зловживання балансоутримувачем щодо дотримання Кодексу цивільного захисту України, військове командування може прийняти рішення про відчуження захисної споруди у власність держави. Разом з тим, таке відчуження буде оплатним, тобто власнику держава повинна буде заплатити кошти за приміщення. А скільки заплатити – визначається на підставі відповідної оцінки майна”
Дивіться тут інші подібні укриття.
Бомбосховища для всіх
1. “Замостянська, 34”. “Неврятовані життя” (850)
Це найближче до місця трагедії 14 липня сховище, яке, потенційно, могло б врятувати людей від загибелі, але …
Зробимо ліричний відступ. У радянські часи тут був електротехнічний завод, який збудували у 1950-х роках. На фото 1990-х років ще можна побачити його корпуси.
Згодом чотирьохповерхову будівлю знесли, щоб на її місці побудувати ЖК “Turkish City”
А ті корпуси електротехнічного заводу, які залишились й були занедбані, переобладнали у житлові приміщення. Саме тут і знаходиться бомбосховище.
Офіційно тут два укриття. На практиці – це одне укриття, яке розділене на дві частини та має виходи у два різних під’їзди. За словами місцевих, у 2018 році Фонд держмайна передав укриття на баланс підприємства ТОВ “СП “Фортіс-Консалт”, яке повинно було його підтримувати у належному стані, але цього не робило.
Голова ОСББ Михайло ще у грудні 2021 року замислився над тим, що бомбосховище потрібно привести у належний стан – про всяк випадок. Але мешканці будинку не підтримали цю ідею, тому як об’єкт був затоплений, так і залишився таким. Після 24 лютого мешканці житлового комплексу були вимушені власними зусиллями обладнати бомбосховище, яке було у жахливому стані: затоплене і порожнє. Почали з того, що в сусідньому супермаркеті взяли палети, щоб кинути на затоплену підлогу укриття. Згодом працівники ДСНС викачали воду з кількох приміщень. Мешканці багатоквартирного будинку за свої кошти та власними зусиллями провели сюди електроенергію, встановили лежаки, провели інтернет.
Все це побачив заступник керівника Офісу Президента України Кирило Тимошенко під час візиту до Вінниці на наступний день після ракетного обстрілу. І такий стан його “шокував”. Через кілька днів після візиту Кирила Тимошенко, міська рада розпорядилась відкачати воду з одного з приміщень бомбосховища, в якій “купалися” дерев’яні ящики.
Це поки все, що зробила місцева влада. Вентиляції тут немає ніякої. Водопостачання у бомбосховищі відсутнє. Вбиральня – в стилі “сільського вуличного туалету”.
Укриття має площу 640 квадратних метри, які, “на папері”, вміщують 850 людей. Зараз бомбосховище складається з:
– Дитячої кімнати
– “Спальні”
– Загальної зали
Є інформація, що на наступній сесії Вінницької міської ради буде прийнято рішення про передачу цього бомбосховища на баланс міста і що вже тоді укриття буде облаштовано по всім нормативам, – каже голова ОСББ Михайло
2. “Левка Лук’яненка (Ватутіна), 23/2”. “Спадщина” (150)
Колись тут був дослідний завод “Еталон”, де виробляли контрольно-вимірювальні прилади.
На початку 2000-х років частина будівель заводу разом з бомбосховищем перейшла у власність державного підприємства “Вінницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації”. За самим бомбосховищем ніхто не доглядав і, за словами керівника державного підприємства, для облаштування необхідно 10 мільйонів гривень. Таких грошей у них немає, тому б з радістю віддали бомбосховище на баланс Вінницької міської ради, але ті з подібним рішенням не поспішають.
Вмістити це укриття може до 50 осіб.
3. “Хмельницьке шосе, 145”. “Сховище здорової людини” (3 600)
ПрАТ “Вінницький завод Маяк” має якщо не найкраще бомбосховище у Вінниці, то точно одне з найкращих, яким можна скористатись під час повітряної тривоги кожен.
На самому підприємстві є тимчасове укриття та основне. Тимчасове знаходиться біля головної прохідної. Це на випадок, якщо повітряна тривога вас застала посеред вулиці біля цього заводу.
Основне бомбосховище знаходиться на території підприємства. Його облаштували ще до початку російського вторгнення. Тут є електрика, працююча вентиляційна система, стільці з партами, лежаки, WI FI, туалети, запас продуктів і води. Є також і окремі кімнати: для харчування, дитяча та два приміщення під різні потреби. Вхід до бомбосховища – через прохідну по вулиці Порика. Укриття доступно 24/7 і вміщує максимум 500 осіб.
4. “Хмельницьке шосе, 82”. “Чекаємо всіх” (1000)
ТОВ “Сармат” володіє адміністративною будівлею, яку всі місцеві знають як “Аналог”. Керівництво заводу поставилось зі усією серйозністю до нинішньої ситуації та відкрило своє бомбосховище для всіх охочих 24/7. Бомбосховище представляє з себе велике укриття, в якому досить холодно навіть якщо на вулиці спека. Є вода та розетки для підзарядки гаджетів.
Вбиральні всередині немає, але керівництво підприємства встановило біотуалет біля входу в сховище.
5. Левка Лук’яненка (Ватутіна), 9а. “Житловий будинок” (150)
За цією адресою знаходиться звичайна житлова багатоповерхівка і це єдиний об’єкт з переліку офіційних бомбосховищ у Вінниці, який знаходиться саме в житловій споруді. Ми надіслали запит до Вінницької міської ради, щоб нам пояснили в чому справа.
Виявилось, що все вказано правильно – у житловому будинку знаходиться підвальне приміщення, яке спроектоване відповідно до діючих будівельних норм і правил, а відтак може слугувати як укриття. Воно, до слова, тут дійсно є, ми в цьому переконалися особисто. Тут навіть зробили двері в паркані для того, щоб можна було дістатися сховища швидше. Вхід охороняється. Мешканці будинку кажуть, що в цьому приміщенні прохолодно, тому бажано брати теплі речі та простирадла. Воду та їжу теж треба брати з собою.
Ознайомитись з іншими відкритими бомбосховищами можна тут
Приватизоване підвальне приміщення
Тема розпродажу міською владою укриттів та підвалів під комерційну діяльність постійно виникали ще задовго до початку війни у 2014-му. Прикладів такої “діяльності” чимало. Наприклад, у 2021 році одним з підвалів у спальному районі міста заволоділа донька міського голови. Втім, критика не діяла і приміщення йшли в приватні руки. Тож нині в центрі міста (а саме тут і розміщувалися найпривабливіші з комерційної точки зору об’єкти) є певний дефіцит сховищ.
Так, наприклад, у дворі будинку на Соборній, 43 знаходиться вентиляційна шахта, яка може свідчити про наявність укриття.
Місцеві мешканці наявність сховища підтверджують, але зараз приміщення перебуває у власності магазину “Євромода”.
Коли в перші дні після початку повномасштабного вторгнення місцеві намагалися потрапити до укриття, виявилося, що всі входи туди замуровані. Звернення до Вінницької ОВА та міської ради нічого не дали, лише наприкінці липня сюди прийшов працівник ДСНС – перевірити що це за укриття і до якої категорії захисних споруд можна віднести дане приміщення.
– Це не бомбосховище, тому що його постійно треба обслуговувати. По цій причині переважно всі бомбосховища знаходяться на території підприємств. Використовувати цей об’єкт як найпростіше укриття – можна, але хто його буде обслуговувати?! І взагалі, якщо бути відвертим, то пряме попадання ракети чи то в найпростіше укриття чи в бомбосховище – загинуть всі. Ці об’єкти не захищають, вони знижають ураження людей. Що стосується власників укриття й чи можна замок зламати, щоб попасти сюди – то взагалі не до мене, розмовляйте з власниками цього приміщення, – каже рятівник
Власники даного об’єкта кажуть, що нічого подібного тут ніколи не було.
– Всі торгівельні площі у житловому будинку на Соборній, 43 у радянській час належали магазину “Прогрес”. Потім частинами були викуплені торгівельні площі. Коли я купляв тут нерухомість, то всі 200 квадратних метрів (150 наземна частина та 50 – підземна) були зазначені як “торгова площа”, – каже власник магазину “Євромода”
Ми надіслали запит до Вінницької міської ради з проханням пояснити – яким чином було приватизоване це укриття і де взагалі вінничанам шукати прихисток в центральній частині міста. У відповідь отримали доволі стандартну відписку.
P.S. То ж куди ховатись під час повітряної тривоги?
Власне, для того щоб відповісти на це питання, ми і робили цей аналіз. Карти, створені на його основі, можуть допомогти вам відшукати відкриті бомбосховища та бомбосховища з обмеженим доступом. Радимо знайти найближче до вашої оселі, за можливості – сходити туди “на розвідку”, і в разі потреби вже чітко знати куди й з чим необхідно йти. Те саме може стосуватися і ваших звичних маршрутів – не полінуйтесь знайти найближчі до них сховища.
І головне – намагайтеся не ігнорувати сигнали повітряної тривоги. Навіть найкомфортніше і найоблаштованіше укриття ніяк зможе врятувати життя, якщо під час атак пустуватиме.
P.P.S.
17 серпня 2022 року Вінницька міська рада презентувала мапу укриттів , які можна тимчасово використовувати під час повітряної тривоги. Це підвальні приміщення житлових будинків та адміністративних/комерційних будівель. Щоб зрозуміти, наскільки ці укриття облаштовані для комфортного перебування людей та чи вони взагалі доступні – достатньо ознайомитись з коментарями вінничан та вінничанок
Фото: авторів Агенції, https://agrotimes.ua/, Sergey Dzvonko
