Автори: Анастасія Дем’янчук, Інга Фляжнікова, Влад Боднар

Коли місцева влада дає дозвіл (ордер) фізичним чи юридичним особам видалити зелені насадження, то така особа зобов’язується висадити стільки ж нових насаджень. Але відсутність контролю дозволяє не виконувати зобов’язання і не нести жодної відповідальності за це. Та навіть якщо висадити стільки ж дерев, скільки було зрізано – екологічна ситуація не стабілізується, адже деревам ще потрібно виростити, а це мінімум 10 років. 

Хто має садити нові дерева замість зрізаних ?

У вересні ми провели розслідування  за скаргами місцевих мешканців про те, що біля їх будинків почали вирізати дерева задля якогось будівництва. З’ясувалося, що тут споруджують гараж і для вільного доступу до території забудовнику (ПП “Яско”) дали ордер на зрізання 18 дерев, через що він зобов’язався висадити таку ж кількість дерев в іншому місці.

(Будівництво гаража на околицях Вінниці. Фото Агенції) 

В інтерв’ю журналістці Агенції заступник директора фірми “Яско” Володимир Шуляк розповів, що зрізанням дерев займалось МКП “Вінницязеленбуд”, а ПП “Яско” заплатили їх відновлювальну вартість – майже 81 тисячу гривень. Тому, на його думку, нові зелені насадження буде висаджувати МКП “Вінницязеленбуд”. На питання журналістки: “А в ордері ж вказано, що саме ваша фірма повинна посадити дерева?”, Володимир Шуляк відповів, що з’ясує цей момент. Зрештою, розібравшись, пан Володимир повідомив, що його фірма висадить дерева до кінця 2025 року на ділянці яку пізніше обере Зеленбуд. 

Тобто, сплата відновної вартості не скасовує зобов’язання висадити нові дерева. Це лише одна історія і без втручання журналістів нові дерева ніхто б не посадив. А у місті постійно хтось купує чи орендує земельні ділянки під будівництво. Зазвичай на всіх них є зелені насадження, які знищують в процесі будівництва. В ордерах на знесення дерев забудовників зобов’язують посадити нові зелені насадження, але чи роблять вони це – невідомо. Тому ми звернулись до Вінницької міської ради із запитом, щоб розібратись в існуючих механізмах контролю за дотриманням зобов’язання посадити дерева та відповідальності за його невиконання.  

Механізм контролю посадки зелених насаджень – відсутній 

(фото https://www.pexels.com/)

У відповіді від департаменту комунального господарства та благоустрою Вінницької міської ради ми отримали інформацію про те, що процедуру видалення зелених насаджень регламентує Постанова Кабміну “Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах” Департамент видає ордери на видалення зелених насаджень, але чинним законодавством не передбачено відповідальності  юридичних чи фізичних осіб за не посадку зелених насаджень у зв’язку з їх видаленням на підставі ордеру. “Враховуючи вище викладене, у виконавчих органів Вінницької міської ради відсутні повноваження щодо перевірки висадки зелених насаджень  фізичними чи юридичними особами після отримання ордеру”. 

(Скрін відповіді департамента)

У відповіді йдеться також про те, що департамент не перевіряє посадку зелених насаджень після їх видалення. Отже, судячи з цього, не існує механізмів контролю і відповідальності за невиконання прописаних умов ордеру, де вказується, що після зрізання дерев потрібно висадити нові зелені насадження в іншому місці. Разом з тим, нас повідомили, що під час процедури оформлення ордеру, у передбачених Законом випадках, заявники сплачують відновну вартість зелених насаджень, що підлягають видаленню.

Екоінспекція – перевіряти посадку дерев може, але не в нашому випадку

(фото https://vin.dei.gov.ua/)

Департамент комунального господарства у своїй відповіді на наш запит також вказав, що Державна екологічна інспекція у Вінницькій області має право на перевірку вимог дотримання законодавства про охорону, утримання, використання зелених насаджень.

Ми запитали у екоінспекції копії документів, що містять інформацію про усі перевірки у місті Вінниця за ордерами, у яких було зазначено, що після видалення зелених насаджень, мають бути посаджені нові дерева. Але у відповідь нас повідомили, що вони не є розпорядниками цієї інформації та порадили звернутися до Вінницької міської ради. 

(Скрін відповіді екоінспекції)

Але міська рада вже раніше повідомила, що не проводить такі перевірки. Журналісти припустили, що представники міськради могли подавати судові позови проти тих, хто не виконав умови ордерів і не посадив дерева замість зрубаних. У відповідь – жодного позову за останні три роки – не надходило

(Скрін відповіді Вінницької міської ради)

Одні – більше посадили дерев ніж зрізали, а інші – навпаки

(фото https://www.pexels.com/)

Ми попросили у Вінницької міської ради надати інформацію про те, скільки на території громади було видалено та висаджено дерев на підставі ордерів за останні три роки. Нам повідомили, що оскільки відсутні повноваження за контролем видалення та посадки зелених насаджень – така інформація відсутня. Проте надали перелік юридичних та фізичних осіб , які отримали ордери на видалення зелених насаджень з 2021 року. Загалом він складається з десяти аркушів. Методом випадкової вибірки, ми визначили близько 30-ти підприємств, організацій та установ, яким надіслали запити на інформацію. Питали про те, скільки дерев вони видалили та скільки, і де посадили. Вдячні за те, що навіть приватні підприємства, розуміючи, що така суспільно важлива інформація підпадає під дію ЗУ “Про доступ до публічної інформації”, надіслали нам відповіді. 

Так, ТОВ “Євровікна” повідомило, що отримали ордер на зрізання шести дерев, але роботи ще не були виконані. Посадку нових насаджень заплановано на 2025 рік.

(Скрін відповіді ТОВ “Євровікна)

Є багато випадків, коли дерев висаджують більше ніж зрізали. До прикладу ДНЗ №4 замість дванадцяти зрізаних дерев висадили 27. ДПТНЗ “Вінницьке МВПУ” замість трьох зрізаних – посадили 16 дерев, КП “Вінницька транспортна компанія” замість 15 зрізаних з 2017 року висадило 34 дерева, на території Національного музею-садиби М.І. Пирогова зрізали 60 аварійних дерев, натомість висадили 134 нових дерева, 18 кущів та 200 троянд.

Але у інших випадках кількість висаджених дерев не компенсує кількості зрізаних.

Наприклад, КП “Дирекція парків та дозвілля” з 2021 року через аварійних стан, хвороби, пошкодження видалило 219 дерев, а висадило лише 118. 

З “Асоціації органів самоорганізації населення” написали, що відповідно до плану господарської діяльності квартальних комітетів та комітетів мікрорайонів, який формується на підставі письмових звернень громадян за ордерами було зрізано у 2021 році – 80, 2022 році – 80, 2023 році -104, 2024 році – 42 аварійних дерева. “На місці знесених дерев мешканці по можливості висаджують плодові та декоративні дерева. Облік висаджених дерев квартальними комітетами не ведеться”, – йдеться у відповіді. 

(Скрін з відповіді “Асоціації органів самоорганізації населення”)

У відповіді від Вінницького національного технічного університету нам подякували “за ініціативну позицію у такій важливій справі, як збереження довкілля” та запевнили, що Університет послідовно дотримується позиції щодо безумовного збереження довкілля та провадить належну роботу для формування стійких позитивних переконань у працівників у студентів. В парковій зоні Університету є 3061 дерево, які інвентаризовані та стоять на бухгалтерському обліку. Більшість з них були висаджені у 1970-80 роках, а тому частина з них за віком стали аварійними чи засохли. За ордером у 2021-2023 років зрізали 56 дерев. За цей час висадили лише 32 дерева, тому що територія Університету щільно засаджена деревами і кущами, і не завжди на місці видалених можливо і доцільно проводити посадку нових насаджень. 

(Скрін з відповіді ВНТУ)

За зрізані дерева за три роки –  менше ніж півмільйона гривень 

(фото https://www.pexels.com/)

Відповідно до “Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах” відновна вартість зелених насаджень, що належать до комунальної власності, сплачується до відповідного місцевого бюджету. Ми запитали у Вінницької міськради про те, скільки таких коштів надійшло з початку 2022 року по теперішній час. З’ясувалося, що станом на 6 листопада 2024 року, надходження від відновлювальної вартості зелених насаджень склали 442 тисячі гривень. 

(Скрін з відповіді Вінницької міської ради)

Сплата відновної вартості контролюється, адже відсутність документа про сплату відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню (у разі необхідності такої сплати) є підставою у відмові видати ордеру.

КП “Вінницязеленбуд” відповідає лише за зони загального користування

(фото зі сторінки у ФБ КП”Вінницязеленбуд”)

Про те, як вираховується відновна вартість та чи потрапляють кошти сплачені в бюджет на висадку нових дерев, журналісти запитали у керівниці КП “Вінницязеленбуд” Тетяни Прибиш. Виявилося, що методика визначення затверджена Міністерством з питань житлово-комунального господарства України ще в 2009 році. Вона складається із вартості посадки дерев та кущів  та  вартості утримання дерев та кущів за попередні роки. А ці показники містять в собі багато інших чинників – вік, порода, стан, місце проростання, вартість пального, електроенергії, оплати праці та багатьох інших. Тому за словами Тетяни Прибиш, вирахувати середню вартість одного дерева у Вінниці – дуже складно. Прорахунком відновної вартості на підприємстві займаються економісти.

Тетяна Прибиш, директорка МКП “Вінницязеленбуд”. Джерело: vinnitsa.info

– Коли до нас звертаються на прорахунок відновлювальної вартості, ми її прораховуємо, але кошти сплачуються не на рахунок МКП “Вінницязеленбуд”, а на рахунок Вінницької міської ради. Тобто, нам ці кошти на пряму не попадають, – каже Тетяна Прибиш

МКП “Вінницязеленбуд”, за словами директорки, відповідає у Вінниці за зони загального користування.

– В нашому місті така ситуація, що кожен має свою зону відповідальності. В нас немає якогось одного управлінчого органу, який би відповідав за усі зелені насадження Вінницької ОТГ. Ми – за загальне користування, житлове господарство –  за житлову територію, асоціація та квартальні комітети – за приватний сектор, дирекція парків –  за парки, набережну Рошен, площу Ліверпуль тощо,  а площі обмеженого користування як лікарні, школи, садочки, поліція тощо, то самі балансоутримувачі даних територій несуть пряму відповідальність за те, що у них відбувається стосовно вирубки чи  висадки дерев, – додала пані Тетяна

Еколог: ніколи не буде нове дерево замінювати старе

Про вплив такої ситуації на довкілля ми запитали у еколога Богдана Красавцева – голови громадської організації “Еконація”. Він вважає, що такий механізм відновлення зелених насаджень недостатньо ефективний.

Богдан Красавцев, голова ГО “Еконація”. Джерело: www.facebook.com

– Якщо говорити про довкілля, саме про цю сторону, то тут треба підкреслити, що ніколи не буде нове дерево замінювати старе. Бо старе дерево – росте десятки років. Воно володіє ресурсом очищувати повітря, здатне забезпечувати киснем, ховати від сонця у літню спеку. Взагалі, до цього питання потрібен комплексний підхід, адже висаджувати аби що і аби де не можна, потрібен контроль, потрібен полив, догляд. 

Візьмемо, до прикладу, тополю, дерево яке є найкращим очисником від пилу, хоча воно алергійне, і на нього досить багато алергіків скаржиться. Але ми не можемо просто взяти і всі тополі зрізати і викорчувати, а замість них висадити пальми. Вони і ніколи не приживуться в нашому кліматі. Візьмемо інше дерево, наприклад, сосну або березу. Ці дерева специфічні, вони не є міськими, вони просто можуть в місті не прижитися. Тому, якщо забудовник захоче посадити, умовно, 50 сосен, вони просто можуть загинути, а на тому місці утвориться пустка. Кожне місто –  це абсолютно різний клімат. Ми говоримо про Україну, але свій клімат є у Вінниці, свій у Львові. З екологічної точки зору – це різні ділянки. Тому я вважаю, що в підсумку має бути екологічна експертиза, які дерева висаджувати і постійний контроль та догляд за ними. 

(Фото: Анастасія Дем’янчук)

Приклад зрубаного дерева при будівництві. Детальніше про це – vajr.info

Юрист каже, що механізм контролю можна запустити

Євген Воробйов адвокат, медіа юрист ГО “Платформи прав людини”. Джерело: www.facebook.com

– У містах та інших населених пунктах ведеться облік зелених насаджень та складається їх реєстр за видовим складом та віком. Облік зелених насаджень проводиться органами місцевого самоврядування, тобто, Вінницькою міською радою. Отже, якщо в ордері передбачено висадження нових дерев, то міська рада повинна поставити їх на облік. Отже, механізм хоч і не прямий, але існує.

За невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов’язків – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від дев’яти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятнадцяти до сорока п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, Вінницька міська рада може перевіряти чи відновлено за ордером дерева, щоб поставити їх на облік, якщо їх немає, може звернутись до територіального підрозділу Державної екологічної інспекції. Вони можуть здійснити перевірку та надати припис з усунення недоліку, а за невиконання припису, передбачено адміністративна відповідальність.Ба більше, окремо міська рада може висунути претензію до балансоутримувача земельної ділянки, щоб він виконав умови ордеру. Якщо відбувається ігнорування, то міська рада має право звернутись з позовом до суду про  примусове виконання обов’язку щодо відновлення дерев.

Якщо Вам цікаво, якою “зеленою” була Вінниця, ми створили мапу, де показуємо рослинність міста по локаціям у 1950-90-ті роки: www.google.com/maps