У Вінниці працює 46 комунальних підприємств. Вони перевозять пасажирів, ремонтують дороги, утримують ліфти, лікують мешканців, доглядають за парками та управляють міським майном. Формально всі вони належать громаді, а отже громада має право знати, скільки отримують їхні керівники.
Редакція проаналізувала відповіді на інформаційні запити щодо зарплат і премій директорів комунальних підприємств та комунальних некомерційних підприємств за 2024–2026 роки. Аналіз показав закономірність: у багатьох випадках посадовий оклад є лише частиною доходу керівника. Значну роль в оплаті праці керівників відіграють премії. При цьому правила преміювання суттєво відрізняються від підприємства до підприємства, а зрозуміти, за які саме результати роботи виплачуються сотні тисяч гривень премій, майже неможливо.
Місто зобов’язало підприємства показувати зарплати
Ще у 2021 році виконавчий комітет Вінницької міської ради затвердив Порядок оприлюднення інформації про діяльність комунальних підприємств та комунальних некомерційних підприємств. Документ зобов’язує підприємства щомісяця публікувати інформацію про структуру оплати праці керівників, включаючи посадовий оклад, надбавки, премії, матеріальну допомогу та інші виплати.
Інформація має оприлюднюватися не пізніше п’ятого числа наступного місяця на сайті підприємства або, якщо такого сайту немає, на офіційному сайті міської ради. За своєчасність і достовірність цих даних керівники несуть персональну відповідальність. Більше того, рішення передбачає можливість позбавлення премій та інших видів заохочення за неналежне виконання вимог щодо оприлюднення інформації.
Втім, на практиці ця система працює не повною мірою. Аналіз сайтів комунальних підприємств та відповідей на інформаційні запити показав, що частина підприємств не публікує необхідну інформацію , а деякі навіть у відповідь на запити обмежуються загальним описом умов контракту без фактичних сум виплат або взагалі їх ігнорують.
Найбільші виплати — транспорт, інвестиції та муніципальна безпека
Рейтинг складений на основі 33 відповідей на інформаційні запити, які вдалося отримати від комунальних підприємств та закладів. Він не претендує на абсолютну повноту, однак дозволяє побачити загальні принципи формування винагород керівників.
Найвищий дохід серед проаналізованих підприємств отримував директор КП «Вінницька транспортна компанія». У 2025 році його річна винагорода наблизилася до одного мільйона дев’ятисот тисяч гривень. Цікаво, що цей результат забезпечили не премії, а насамперед високий посадовий оклад, який перевищував сто тисяч гривень на місяць. Уже на початку 2026 року оклад зменшився більш ніж на двадцять тисяч гривень, що одразу вплинуло на рівень нарахувань.
Друге місце посів директор КП «Вінницький фонд муніципальних інвестицій», чий дохід у 2025 році перевищив один мільйон вісімсот тисяч гривень. Основну роль тут відігравала система квартального преміювання. У місяці нарахування премій загальна сума виплат зростала у кілька разів порівняно зі звичайними місяцями.
Третім у рейтингу стала «Муніципальна варта». У 2025 році керівник підприємства отримав понад один мільйон сто тисяч гривень. Майже половину цієї суми сформували премії. Окремі виплати перевищували річний дохід керівників деяких невеликих комунальних підприємств.
Візуалізація створена редакцією за допомогою інструментів штучного інтелекту на основі офіційних даних
Найбільші премії — у медичних закладах
Саме медичні комунальні некомерційні підприємства виявилися одними з лідерів за рівнем преміювання керівників. Якщо в багатьох комунальних підприємствах великі премії є радше винятком, то в медичній сфері вони стали звичною частиною системи оплати праці.
Показовим є приклад Центру первинної медико-санітарної допомоги №1. У 2024 році дохід директора перевищив 801 тисячу гривень, а у 2025 році — вже 826 тисяч гривень. Важливо, що значну частину цих коштів становили саме премії, які щороку обчислювалися сотнями тисяч гривень.
Схожа ситуація і в Центрі первинної медико-санітарної допомоги №5. У 2024 році дохід керівника перевищив 760 тисяч гривень, а у 2025 році наблизився до 850 тисяч гривень. Уже за перші місяці 2026 року сума нарахувань перевищила 390 тисяч гривень. Як і в інших медичних закладах, істотну частину доходу формували квартальні премії та інші додаткові виплати.
Значне зростання винагороди спостерігається і в Центрі первинної медико-санітарної допомоги №4. Якщо у 2024 році директору нарахували близько 400 тисяч гривень, то у 2025 році ця сума перевищила 530 тисяч гривень. При цьому система преміювання продовжила діяти і в 2026 році.
До числа найбільш високооплачуваних керівників медичної сфери входить і директор Медичного стоматологічного центру. У 2024 році його дохід перевищив 725 тисяч гривень, а у 2025 році становив понад 710 тисяч гривень. Крім премій, у структурі виплат були доплати за суміщення посад та роботу за сумісництвом.
Саме медичні заклади демонструють найбільш послідовний підхід до преміювання керівників. Тут премії давно перестали бути разовим заохоченням і перетворилися на постійну складову заробітної плати.
Преміювання як частина системи
Втім, великі премії характерні не лише для медичних закладів. Аналіз відповідей комунальних підприємств показує, що додаткові виплати керівникам є поширеною практикою і в інших сферах міського господарства — від управління житловим фондом до дорожньої інфраструктури, туризму та комунальної нерухомості.
Так, у КП «Територія комфорту» квартальні премії керівника у 2024 році становили від 35 до 44 тисяч гривень, а у 2025 році окремі виплати перевищили 55 тисяч гривень. У КП «Житло-Гарант» лише за 2024 рік на премії директору спрямували понад 166 тисяч гривень. Разом із відпускними та матеріальною допомогою це дозволило сформувати річний дохід понад пів мільйона гривень.
Одним із найяскравіших прикладів впливу преміювання на рівень доходу є КП «Вінницьке шляхове управління». У 2024 році керівнику підприємства нарахували майже 886 тисяч гривень. Вирішальну роль у цьому відіграла квартальна премія у розмірі понад 367 тисяч гривень — сума, співставна з річним доходом окремих керівників комунальних підприємств. Уже наступного року загальний дохід скоротився майже вдвічі — до близько 433 тисяч гривень, що ще раз демонструє, наскільки суттєво преміювання може впливати на підсумкові показники.
Помітну роль премії відіграють і в підприємствах, які займаються розвитком міста та управлінням комунальним майном. В «Офісі туризму Вінниці» квартальні премії становили майже 49 тисяч гривень кожна. У 2025 році до них додалася матеріальна допомога на оздоровлення, завдяки чому в окремі місяці сума нарахувань перевищувала 140 тисяч гривень.
Одним із лідерів за рівнем преміювання стала «Агенція муніципальної нерухомості». У 2024 році директорка підприємства неодноразово отримувала премії понад 95 тисяч гривень, а у 2025 році їхній розмір зріс до понад 100 тисяч гривень. У поєднанні з відпускними та матеріальною допомогою це дозволяло формувати місячні виплати понад 150 тисяч гривень. Найбільшу суму нарахувань зафіксовано у 2026 році — понад 166 тисяч гривень, із яких майже 118 тисяч гривень становила премія.
Для частини комунальних підприємств преміювання давно перестало бути винятковим заохоченням за окремі досягнення. У багатьох випадках саме премії формують значну частину доходу керівника і суттєво впливають на його місце у рейтингу найбільш високооплачуваних менеджерів комунального сектору.
Не всі керівники отримують великі премії
Втім, далеко не всі комунальні підприємства працюють за моделлю, де значну частину доходу керівника формують премії. Серед проаналізованих документів є й підприємства, де додаткові виплати або відсутні взагалі, або мають епізодичний характер.
Одним із найбільш показових прикладів є КП «Вінницяміськліфт». Підприємство повідомило, що протягом 2024–2026 років премії керівнику не нараховувалися. Водночас контракт передбачає можливість квартального преміювання у розмірі до трьох посадових окладів. Для цього встановлено чіткі критерії: виконання планів ремонту ліфтів, справність обладнання, дотримання фінансових показників та відсутність зауважень до роботи підприємства. Це один із небагатьох випадків серед проаналізованих підприємств, де умови преміювання детально прописані документально.
Скрін з відповіді КП “Вінницяміськліфт”
Схожа ситуація склалася і в КП «ЕкоВін». У документах за 2024–2026 роки інформація про премії відсутня. Доходи керівника формувалися переважно з посадового окладу, відпускних, індексації та матеріальної допомоги на оздоровлення. Документи також свідчать про поступове зниження посадового окладу керівника впродовж останніх років.
Іншу модель демонструє КП «Вінницязеленбуд». У 2024 році директор підприємства отримав одну велику премію у розмірі понад 100 тисяч гривень. Саме вона суттєво вплинула на річний дохід, який склав майже 567 тисяч гривень. Однак уже в 2025 та 2026 роках премії в документах відсутні, а рівень оплати праці керівника знизився разом із посадовим окладом. Тобто йдеться не про систему регулярного преміювання, а радше про одноразове заохочення.
Ці приклади показують, що в комунальному секторі Вінниці фактично співіснують різні моделі винагороди керівників. На одних підприємствах премії стали звичною частиною заробітної плати й можуть становити сотні тисяч гривень на рік. На інших керівники отримують переважно посадовий оклад, відпускні та матеріальну допомогу. Саме тому виникає логічне запитання: чому для одних підприємств великі премії є звичною практикою, тоді як на інших вони не виплачуються взагалі?
Низькі зарплати — не означає відсутність відповідальності
На тлі мільйонних доходів керівників окремих комунальних підприємств і медичних закладів особливо помітними виглядають підприємства, де рівень оплати праці залишається значно скромнішим.
Одним із таких прикладів є КП «Дирекція парків та дозвілля територіальної громади». У 2024 році загальна сума нарахувань виконувачу обов’язків директора становила близько 367 тисяч гривень. Основою заробітку залишався посадовий оклад, який був у кілька разів нижчим, ніж у керівників підприємств-лідерів рейтингу.
До групи керівників із відносно невисокими доходами належить і директор КП «Центральний міський стадіон». У 2024 році йому нарахували близько 466 тисяч гривень. Основну частину доходу становили посадовий оклад, відпускні та лікарняні, тоді як преміювання мало епізодичний характер.
Ці приклади демонструють, що рівень винагороди керівників у комунальному секторі може відрізнятися в рази. Водночас обсяг відповідальності та суспільна важливість роботи таких підприємств далеко не завжди відповідають різниці в рівні оплати праці їхніх керівників.
Телеканал «ВІТА»: оклад не означає дохід
На відміну від більшості підприємств, які надали фактичні суми виплат, комунальний телеканал «ВІТА» обмежився описом механізму нарахування зарплати директору та виконувачу обов’язків директора.
Посадовий оклад директора у 2024 році був відносно невисоким — від 13,5 до 21 тисячі гривень. Однак оклад був лише однією зі складових винагороди. Крім нього, передбачалися надбавка за вислугу років, гонорар у розмірі до 90 відсотків окладу, квартальні премії до трьох посадових окладів та матеріальна допомога на оздоровлення.
Для виконувача обов’язків директора перелік можливих доплат був ще ширшим. Колективний договір дозволяє встановлювати надбавки за інтенсивність праці та високі досягнення в роботі, а також премії до 300 відсотків посадового окладу.
Теоретично за таких умов місячний дохід керівника може перевищувати 116 тисяч гривень, а річний — сягати понад 1,3 мільйона гривень. Водночас підприємство не надало фактичних сум виплат, тому встановити, чи використовувалися ці механізми преміювання на практиці, з наданих документів неможливо.
Скрін з відповіді МКП ІТА “ВІТА”
«Вінницяміськтеплоенерго»: правила замість цифр
Схожий підхід використовує і КП «Вінницяміськтеплоенерго», яке не надало відповідь на інформаційний запит. На сайті підприємства оприлюднено лише загальні умови контракту директора.
Із документів можна дізнатися, що керівник має право на квартальні премії до трьох посадових окладів, річну винагороду за рахунок прибутку підприємства, одноразові заохочувальні виплати та матеріальну допомогу. Однак конкретних сум фактичних виплат підприємство не оприлюднює.
Фактично підприємство розкриває правила нарахування винагороди, але не самі виплати. Через це громадськість не може перевірити, який реальний дохід отримує керівник та які суми спрямовуються на премії й інші заохочення.
Ще гірша ситуація з прозорістю в КП «Аеропорт Вінниця», яке не надало відповідь на інформаційний запит і не оприлюднює відповідну інформацію у відкритому доступі.
Питання не в зарплатах
Сам по собі високий дохід директора комунального підприємства не є порушенням. Проблема в іншому. Документи дозволяють побачити суму премії, але майже не дають відповіді на питання, за які саме результати роботи вона була виплачена.
Чи пов’язаний розмір премії з прибутком підприємства? З якістю послуг? Із виконанням фінансового плану? З економією бюджетних коштів? У більшості випадків відповіді на ці питання залишаються поза межами оприлюднених документів.
Аналіз показав, що у Вінниці фактично співіснують кілька різних моделей оплати праці керівників комунальних підприємств. В одних підприємствах основою доходу залишається посадовий оклад, в інших — премії та додаткові виплати можуть становити сотні тисяч гривень на рік.
Високий рівень винагороди сам по собі не є проблемою. Питання полягає в тому, наскільки зрозумілими та прозорими є правила її нарахування. Навіть якщо громада може дізнатися, скільки коштів отримав той чи інший керівник, то зрозуміти, за які конкретно результати роботи були виплачені ці премії майже неможливо.
