У 1930-х роках планувалось об’єднати між собою всі вузькоколійні маршрути у Вінницькій області.  Друга світова війна відклала ці плани у далекий ящик. Наступних 20 років активно розвивались автомобільна інфраструктура, через що вузькоколійки втратили свою актуальність: якісь вузькоколійки перешивали на широку колію, якісь – розібрали, інші – були розібрані вже після 2000-х років.

Історія виникнення вузькоколійок на Поділлі

Завдяки цукрової промисловості на теренах сучасної Вінниччини з’явились колії шириною у 750 мм. Ось що про це написано в “Ілюстрований путівник Південно-Західними казенними залізницями” 1898 року:

Тоді не було вантажівок, а лише гужовий транспорт. Дороги були грунтовими. Тому для транспортування вантажів вузькоколійка була найкращим варіантом. Згодом, маючи відповідну інфраструктуру, розпочались пасажирські перевезення. 

Вже до середини ХХ століття вся Вінницька область була пронизана вузькоколійними шляхами. З роками актуальність цього виду транспорту втратила свою актуальність й доля колії у 750 мм була різною: щось перешивали на стандартну широку колію у 1520 мм, інше – просто розбирали. Останні вузькоколійні маршрути ліквідували у 1990-х та 2000-х роках. Чудом збереглась найбільша вузькоколійка у Європі: Рудниця – Гайворон – Голованівськ. Сьогодні мова піде про ті вузькоколійні маршрути, про які, майже, взагалі немає ніякої інформації. 

Для своїх досліджень ми використовували: мапу Андрія Порєва 2003 року, карти двоверстівки, експертні коментарі у групі в ФБ “Асоціація Збереження Історії Залізниць України”, карти гугл, мапа вузькоколійок Правобережної України (орієнтовно 1930-ті роки)  

Дохно – Чечельник

Ще у царську епоху від станції Дохно йшла окрема вузькоколійна гілка до Чечельника, до цукрового заводу.  

У 2000-х роках колію розібрали. Це був доволі мальовничий маршрут, який проходив через ліс, який на радянський картах відображений як “Червоний Ріг” 

Хмільник – Стара Синява

Ще починаючи з ХІХ століття  з Калинівки до Хмільника йшла вузькоколійка, яку перешили на широку колію у 1960-х роках. Але вузькоколійка не закінчувалась у Хмільнику та йшла далі. На “двоверстівках” http://freemap.com.ua/maps/dvuxverstovki/33-24.jpg бачимо, що колія йшла до цукрового заводу у селі Війтівці. 

Але на мапі Порєва ця вузькоколійка йшла трохи далі, до села Семки 

Те саме відображено на радянській мапі вузькоколійок. 

На цій же мапі вказано, що вузькоколійка йшла ще далі – до Старої Синяви, що у Хмельницькій області. Ні на яких інших мапах різних років цю ділянку вузькоколійки знайти не вдалося. Але є одна старовинна дорога, по якій, теоретично, раніше могла б проходити залізнична колія. 

Зі Старої Синяви йшла вузькоколійка в іншу сторону до Адамполя. Про цю гілку в інтернеті є чимало інформації 

Копайгород – Михайлівка

На радянській мапі вузькоколійок позначена ділянка від Копайгорода до Михайлівки як діючий маршрут. 

Приблизна довжина цієї ділянки десь 60 кілометрів. 

Але ніяких даних про існування цієї ділянки колії немає. Можна припустити, що то помилка на мапі, а може й ні…

Гайсин – Краснопілка  

На мапі Андрія Порєва   схематично позначена ділянка розібраної вузькоколійки від Гайсина до Краснопілки 

Як й в попередньому випадку, ніякої інформації про існування  цієї гілки  немає. Краснопільська сільська рада також нічого про це не знає, що колись до їх села їздили потяги. 

Сама схема колії співпадає з розташуванням сучасного міжнародного шосе “Е-50”

Раніше дорога проходила в іншому напрямку через Михайлівку. 

Можна припустити, що колись таки тут була залізнична колія, яку розібрали, а на її міста побудували нове шосе. 

Гуменне – Михайлівка 

Від діючої на той момент вузькоколійки з Гуменного планувалось прокласти колію до Михайлівки. Але, вочевидь, з розвитком автотранспорта було вирішено відмовитись від цього амбітного проекту. 

Гонорівка – Ямпіль

Планувалось поєднати дві вузькоколійки “Носиківка – Гонорівка” та “Ямпіль – Вапнярка”. Проект реалізований не був. 

Рудниця – Піщанка

Від тої Рудниці куди тільки не йшла колія у 750 мм, окрім районного центру, до якого вести колію всього 5-7 кілометрів. Задумане так і залишилось лише в планах. 

Бершадь – Капустяни 

У радянської влади були плани поєднати “гайворонську” вузькоколійку з Вапняркою, з якої можна дістатися залізницею  з пересадками у будь-який кінець України. Для цього треба було з Бершаді провести вузькоколійку до Капустян. Проект нереалізований. 

Головне фото: https://24.vn.ua/