З 2014 року по 24 лютого 2022 рік гуманітарна місія «Проліска» займалась допомогою місцевому населенню, що постраждало від бойових дій та мешкало на лінії зіткнення у Донецькій та Луганській областях. Основними напрямками їхньої діяльності була гуманітарна допомога, соціальний супровід, психологічна допомога, проекти по відновленню інфраструктури, а також транспортна допомога для мешканців «ізольованих» населених пунктів. «Проліска» надавала допомогу у найбільш віддалених, ізольованих та постраждалих від конфлікту населених пунктах вздовж всієї 470-кілометрової лінії розмежування, маючи на той час десять польових офісів (гуманітарних центрів).

Після початку повномасштабного вторгнення російських військ на територію України війни, переважна кількість гуманітарних центрів опинилась в окупації, була зруйнована, або опинилась в зоні постійних обстрілів. Певні центри релокувались в інші регіони, аби мати змогу продовжувати свою діяльність. Журналісти поспілкувались з керівником гуманітарного центру у Вінниці Денисом Салтановим про діяльність організації та гуманітарну допомогу

Як давно ви є членом команди «Проліски»?

– Я є регіональним керівником у Вінницькій області, в організації працюю з 2019 року.  До повномасштабного вторгнення жив і працював в місті Торецьк. Працювали на лінії зіткнення, наше місто знаходиться на лінії розмежування біля Горлівки, тому ми відчували цю війну з самого початку. Але не було такого великого масштабу…

 

Були переселенці, але не така кількість. За лютий-березень ми надали більше 50 тисяч одиниць найменувань гуманітарної допомоги. В цьому році у нас штат збільшився з 17 до 27 людей. Ми на місті дуже рідко сидимо, у нас постійно видачі допомоги. От була запланована видача на Запорізьку область в місті Вінниця, але нас трошки підвели зі складом, тому ми перенесли видачу після Великодня.

Денис Салтанов

Де зараз знаходиться ваш головний офіс?

– З початку офіс знаходився у Харкові, після початку повномасштабного вторгнення офіс релокували до Ужгорода.

Я знаю, що у вас працюють в більшості це ВПО. А місцеві долучаються?

– Так ВПО у нас більшість, але місцеві також є.

Раніше наш гуманітарний центр працював тільки з Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців, а зараз додали ще працівників від Українського гуманітарного фонду UHF вони займаються закупівлею обладнання для МКП (місця компактного проживання), Це мобільні точки з оргтехнікою для роботи, тощо.

Розкажіть мені з приводу фінансування. У вас є міжнародні донори, а чи є у Вас донати?

– Так, на офіційному сайті «Проліски» опубліковані реквізити, люди можуть долучитись донатом.

Як ви формуєте базу ВПО? Ви самі їдете і шукаєте чи органи місцевого самоврядування вам надають?

– Ми виїжджаємо і спілкуємось з представниками управлінь соціального захисту. Вони кажуть яка кількість ВПО у них перебуває, які потреби у них є, тобто ми беремо від них запити і якщо є можливість. просимо надати нам список прізвищ та імен, щоб перевірити по базі чи не отримували вони раніше у нас цю допомогу. Бо ця допомога є разовою.

 

У нас були такі випадки, коли була видача гуманітарної допомоги для переселенців у Вінниці, людина отримала, а коли ми поїхали у Жмеринку видавати, то ця ж жінка прийшла знову.

Яку кількість громад по області ви можете покрити?

– На даний момент 63 громади, але ми не можемо їх покрити всі. Ще є інші гуманітарні організації, котрі також допомагають. Ну от наприклад вінницька громада дуже велика, і її щоб покрити, не знаю, скільки потрібно таких центрів.

 

Географічно, Вінницька область дуже розтягнута. Наприклад, є такі невеличкі громади до яких їхати тільки три години в одну сторону, це займає достатньо часу.  Наприклад в тому році, коли ми їздили в Бершадь, її прийшло отримати більше 500 людей.

Де ви закуповуєте допомогу?

– Ми самі не закуповуємо. Ми надаємо допомогу надану від Управління головного комісара ООН у справах біженців в Україні. Їдемо з моніторингом, де виявляємо яка кількість переселенців, що саме їм потрібно, потім робимо замовлення,  яке вони обробляють. Згодом допомогу привозять або нам на склад або безпосередньо в громаду, а ми їдемо і вже там видаємо.

Коли ви переїхали у Вінницю?

– 24 березня 2022 року я вже був тут.

Тобто ви ще перший місяць працювали на місті чи у вас робота зупинилась після повномасштабного вторгнення?

– Ні, ми працювали в Торецьку, в нас там була «Проліска». А коли стало гаряче, місто обстрілювали з «Градів», ми вирішили переїжджати.

Що плануєте зробити перше після перемоги?

– Я навіть не знаю… Поки не думаю про це. Але хочеться, щоб було все як колись раніше, все по своїх місцях, щоб люди повернулися додому.

Чи надається допомога ВПО котрі переїхали за кордон, чи є у вас представництва за кордоном?

– Ні. Ми працюємо тільки на території України.

Чому ви вирішили приєднатися до цієї організації? Що вас спонукало?

– Мені подобається допомагати людям. Коли бачиш, що ти для людини щось зробив, в неї вирішилась купа питань. Наприклад, до нас звертаються люди, які приїхали зовсім без грошей і немає документів ніяких. Ми допомагаємо відновити паспорт, код, платимо кошти за нього і вони можуть хоч влаштуватись кудись на роботу. Навіть коли надаєш гуманітарну допомогу і бачиш, що це людям потрібно. Є звісно інші люди, але більшість людей дуже вдячна.

Чи були у вас випадки, коли люди після знайомства з вами і організацією, хотіли долучитися до вашої роботи?

– Дуже мало таких, ну якби всі хочуть, коли бачать, що співпрацюють з ООН і вони думають, що тут манна небесна. Я тут вже більше року знаходжусь, запитання такі разів зо три задавали і все.

А потрібні люди вам в штат?

– Зараз ні, але у нас є одна вакантна посада, це кейс-менеджер, котрий займається відновленням документів, зокрема, питаннями, пов’язаними з МСЕК. У нас був випадок, Звернулась людина з пораненням, яка приїхала сюди у Вінницю. В хлопця з документів були тільки права. Ми відновили йому усі документи, зробили виплати, довідку ВПО, потім МСЕК (медико-соціальна експертна комісія) пройшли для нього. Зробили все, щоб людина отримала інвалідність та виплати, на які він може жити. В нього одна нога не функціонує, можна так сказати. Під час обстрілу населеного пункту він отримав осколкове поранення і певно що заділо нерв і все, нога не працює. А хлопець молодий, не більше 30 років.

Як вам Вінниця? Ви адаптувалися?

– Адаптувався, але можна сказати, що саме місто я і досі не бачив, в офісі знаходжусь рідко, а частіше ми в поїздках. Поїхали в одне місце, надали там допомогу і поїхали.

У Вас є свої автомобілі, я бачила маркований бус.

– Так, в нас два автомобілі. Є бус, щоб допомогти маломобільним людям десь переїхати або якщо багато людей.

Як часто по області їздите?

– По області з моніторингами дуже часто, зараз будемо десь 25 разів на місяць. 25 громад.

Хочу поговорити про плин кадрів та про емоційне вигорання.

– Плину кадрів у нас немає. А стосовно вигорання, воно є і коли людині потрібно вона бере вихідний.

Який у Вас графік?

– З понеділка по п’ятницю, з дев’ятої до шостої. Але буває що і в суботу працюємо, вносимо дані.

Скільки у Вас психологів в команді?

– Зараз сім. Було вісім.

Я знаю, що пул психологів працював на залізничному вокзалі?

– Так, наші дівчата працювали на залізничному вокзалі, ми допомагали з розселенням. Тоді трішки легше було, бо були вільні місця для розселення, а зараз дуже багато цих місць компактного проживання позакривалися, і немає куди розміщувати людей.

Як часто до вас звертаються з психологічною підтримкою?

– За березень місяць звернулось більше 250 людей, це не консультацій, а чисто людей було. Консультацій більше 500 на наших сім психологів.

Як ви проводите консультації?

– І офлайн і онлайн, але більшість офлайн.

Ви приймаєте людей в офісі?

– Так, але більше на виїзді. Наприклад, є Тиврівський будинок-інтернат геріатричного профілю і туди наші психологи їдуть кожного вівторка, у них там є люди, з якими вони працюють.

Щоб ви хотіли сказати людям, котрі шукають себе у волонтерстві? Куди їм йти і де вони себе можуть знайти?

– Для початку допомагати один одному і ставитись до інших, як до себе. Своєму ближньому чи людям похилого віку допомогти дорогу перейти. Будь які такі невеличкі дії зроблять добро. Волонтерство починається з тебе.

Фото взяті з сторінки організації у Фейсбук 

Підтримати фінансово організацію можна нижче за реквізитами:

IBAN: UA193515330000026003052109919
Код ЄДРПОУ: 35699353
Отримувач: ГО “ПРОЛІСКА”
Призначення платежу: Благодійний внесок

Інтерв’ю проводилось у рамках проекту Програми Партнерства в галузі мас-медіа в Україні (UMPP) за фінансової підтримки Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX)