До появи генплану, розподіл територій Вінниці відбувався за етно-конфесійними ознаками населення.
Генеральний план міста відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Поштовхом до впорядкування забудови за принципами класицизму та початком управління містобудівним розвитком Вінниці варто вважати перший генеральний план нашого міста, розроблення якого датовано 1825-1839 роками. Важливим досягненням було також загальне планування поєднання міста, до цілісного формування якого вперше застосували управлінські важелі. У 1852 році працює 15 цегелень, але на 10-тисячне місто із 1427 будинків – лише 23 кам’яних, і це при тому, що рахувалося 136 крамниць.
В умовах занепаду Речі Посполитої надана Вінниці у 1790 році чергова «автономія» на засадах магдебурзького права не могла сприяти об’єднанню територій та розвиткові планувальної структури й інфраструктури міста. Уряд де-юре визначив три нерівноправної групи населення в межах міста, з розподілом території за етно-конфесійними ознаками та різними засобами освоєння: основна група міщан одержала магдебургію, євреї були в цьому обмежені та відокремлені межами гетто (містечка), а мешканці слобод (піддані) опинились на праві панщинному й надовго випали з містобудівної діяльності. З 1790 – 1861 рік унікальним феодальним анахронізмом залишався Тяжилів – село, володарем якого була вінницька міщанська громада. Тоді це село не було частиною Вінниці і знаходився за кілька кілометрів від міста.
В ті часи Вінниця була повітовим містечком, яке було занедбане з поодиноким явищами мурованих будов, відносно комфортабельних, що з’явились замість містечкових, головним чином, на центральній Поштовій вулиці. Одними з небагатьох рішень загальноміського значення, реалізованих на ой час згідно з генеральним планом міста, були часткове розпланування Замостя та будівництво дерев’яного мосту.
Перейдемо у сучасну історію Вінниці. У 1987 році був затверджений генплан міста на період до 2005 року. Потім розробляв новий генплан міста інститут «Діпромісто». Почали вони у 2004 році і закінчили у 2007 році. Останні зміни в генплан Вінниці були проведені у 2013 році.
Нагадаємо, що справа справа по доступу до генплану Вінниці, сьогодні знаходиться у Євросуді. Журналістам вдалося законним шляхом отримати копію генплану Вінниці зі всіма умовними позначками та викласти у вільний доступ на сайті.
Використовувалися матеріали з книги «Пам’ятки історії та культури Вінницької області. Вінниця»
Фото: www.etoretro.ru