Перша із серії публікацій про довірених осіб українських олігархів, проведених проектом Pep.org.ua “Центру протидії корупції” у партнерстві з “Kyiv Post” та “Українською правдою”.
Ігор Коломойський – український олігарх. Власник медіа, сталеливарних, феросплавних, нафтових і газових активів; елітної нерухомості, морських терміналів, курортів та літаків. Усі ці активи входять в умовну групу “Приват” й нині частково арештовані.
Втім, арешт накладено тільки на ті активи, які напряму записані на мільярдера або задіяні у схемах виведення грошей з Приватбанку. Інші активи завбачливо виведені в офшори або записані на довірених осіб – trusted persons.
Побачити структуру власності бізнесу екс-губернатора Дніпропетровської області прагнуть не тільки правоохоронці, а й колишні бізнес-партнери.
Так, український олігарх Вадим Шульман судиться з Коломойським з 2015 року. Ще раніше, у 2014-му, вступив у судову суперечку із ним інший олігарх – Віктор Пінчук. Він звинувачував Коломойського не тільки у привласненні бізнесу, а й навіть у причетності до вбивства.
Одна з вимог Шульмана і Пінчука – розкриття структури власності довгого списку компаній, зареєстрованих в офшорних юрисдикціях. Мова про фірми, яким належить нерухомість, сталеливарні й феросплавні заводи в США та Грузії.
Жодна з цих компаній напряму не записана на Ігоря Коломойського. Але всі вони мають спільних менеджерів, юристів, адреси, а також, згідно з позовними заявами обох олігархів, контролюються саме Коломойським.
Цікаво, що ці ж самі менеджери управляють не тільки металом та рудою, а ще декількома групами компаній, які також фігурують у справі щодо виведення грошей із Приватбанку.
Хто ж ці люди?
Trusted person № 1: Панікос Симеу
Кіпріот Панікос Симеу – керуючий партнер кіпрської юридичної фірми “Symeou & Konnaris LLC”. Ця компанія особливо цінує конфіденційність та довіру. Так вказанона сайті самої фірми.
Ці ж якості, ймовірно, цінують й українські мільйонери-втікачі: олігарх Сергій Курченко та екс-голова Нацбанку Сергій Арбузов. Панікос Симеу був керівником їхньої кіпрської фірми “Sabulong trading ltd”.
Це одна з компаній, у якої ГПУ у 2017 році конфіскувала $1,3 млрд, вкрадені в України злочинною організацією, створеною колишнім президентом України Віктором Януковичем.
Ігор Коломойський довіряє кіпріоту Панікосу Симеу значно ширший перелік активів: медіа, сталеливарні заводи, підприємства з виробництва шин та морські термінали.
Дуже чітко роль кіпріота простежується у структурі власності дніпропетровського телеканалу ТЕЛЕКОМПАНІЯ “ПРИВАТ ТБ ДНІПРО”. Тут Симеу – довірена особа Коломойського, через яку олігарх володіє каналом.
Сталеливарний бізнес в США
Не менш чітко роль Панікоса Симеу простежується у структурі власності сталеливарного заводу в США, штаті Огайо – Warren Steel Holdings LLC. Формально підприємство записане на офшорну компанію Halliwel Assets, Inc з Британських Віргінських островів. Але у 2015 році один із власників заводу у судах розкрив імена усіх бенефіціарів.
Так, згідно з матеріалами справи, завод належить трьом українським олігархам: Вадиму Шульману, Геннадію Боголюбову та Ігорю Коломойському. Останній контролює завод через довірену особу – кіпріота Панікоса Симеу.
Ініціатором судів став Вадим Шульман. Саме він у 2001 році придбав непрацюючий тоді завод, запустив його, а у 2006 році співвласниками заводу стали Боголюбов та Коломойський.
У 2012 році Шульман запідозрив партнерів у шахрайстві й у ході власного розслідування виявив, що Warren Steel укладає кредитні угоди і договори купівлі-продажу із іншими компаніями Коломойського і Боголюбова на невигідних для заводу умовах.
Такими угодами, на думку Шульмана, його партнери заганяли завод у борги перед своїми ж компаніями, щоб отримати повний контроль над активами Warren Steel.
Гіпотеза Шульмана підтвердилася, коли у серпні 2014 року представник Коломойського – Панікос Симеу – погодив черговий кредит для Warren Steel Holdings у розмірі 25 мільйонів доларів від компанії Optima Acquisitions LLC. Шульман стверджував, що ця фірма підконтрольна Коломойському. Про це неодноразово писали й ЗМІ, але без жодних підтверджень.
У 2015 році Шульман подав позов проти Warren Steel Holdings LLC, Панікоса Симеу, компанії Halliwel Assets, Inc та президента заводу Warren Steel – Корфа Мордехая.
Trusted person № 2: Корф Мордехай
Корф Мордехай – американський бізнес-партнер Ігоря Коломойського і керівник його численних сталеливарних та марганцевих підприємств у США. Зокрема, саме Корф був не лише президентом заводу, він також був співвласником компанії Optima Acquisitions LLC, яка кредитувала завод Warren Steel.
Optima Acquisitions – інвестиційна компанія, зареєстрована в штаті Делавер, який не розкриває бенефіціарів. Корф Мордехай керував цією фірмою з 2008 року. Компанія Acquisitions є власником іншої американської фірми – Optima Specialty Steel, Inc, яка володіє низкою сталеливарних заводів у різних штатах США.
Прізвище Коломойського журналісти і раніше пов’язували із групою компаній Optima, але підтвердилась ця гіпотеза тільки в рамках справи про банкрутство компанії – Optima Specialty Steel, Inc. Так, згідно з матеріалами справи, Мордехаю Корфу, Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову у 2017 році належало по 33% Optima Acquisitions LLC.
Наприкінці 2017 року Optima Specialty Steel виконала план реорганізації (банкрутства) і була перейменована у SPECIALTY STEEL WORKS INCORPORATED. Також була змінена агентська компанія і весь керівний склад підприємства.
В офіційному релізі фірма заявила, що й надалі виготовлятиме та реалізовуватиме сталеві вироби через свої чотири стовідсоткові дочірні підприємства: Michigan Seamless Tube & Pipe, Niagara LaSalle Corporation, Corey Steel Company і Kentucky Electric Steel.
Кожна з компаній є власником заводу на території США.
Зокрема, Michigan Seamless Tube належить завод, розташований у штаті Мічиган.Підприємство виготовляє безшовні холоднотягнуті труби для аерокосмічної, гірничої, будівельної, автомобільної та сільськогосподарської промисловості.
Niagara Lasalle Corporation володіє заводом, який виготовляє сталеві деталі для автомобільної, будівельної, сільськогосподарської техніки у штаті Індіана, США.
Завод компанії Corey Steel Company розташований у місті Сісеро, штату Іллінойс, США і займається виробництвом сталевої арматури.
Компанію Kentucky Electric Steel наприкінці 2018 року придбала інша американська компанія Steel Dynamics, Inc.
Шини Коломойського
В Україні прізвище Панікоса Симеу фігурує не тільки у структурі компаній Курченка й дніпровського телеканалу Коломойського. Через компанію “MANITA INVESTMENTS LIMITED” кіпріот є співвласником “Українського заводу понадвеликогабаритних шин“.
Бенефіціарним контролером заводу шин виступає дніпровчанка Анна Єсіпова, а власником 100% акцій є кіпрська компанія MANITA INVESTMENTS LIMITED, власником якої є інша кіпрська фірма SYKON SECRETARIAL LIMITED. 50% останньої належить вже відомому кіпріоту Панікосу Симеу.
Український та румунський завод працюють під одним брендом і мають один сайт на двох.
У виписці з державного реєстру Румунії вказана адреса сайту компанії “EURO TYRES MANUFACTURING SRL” – www.eurotire.net. На цьому ж сайті вказана й адреса української філії – “Українського заводу понадвеликогабаритних шин”. Згідно з витягом із українського реєстру нерухомого майна, компанія володіє і приміщенням заводу, розташованого за цією адресою.
Тож, згідно зданими сайту, завод є частиною великої міжнародної компанії з виробництва великогабаритних шин для гірничодобувної техніки “Eurotire”. Представництва цієї компанії розташовані в США, Казахстані, Індонезії, Філіппінах, Японії, Україні та Росії. Заводи з виробництва таких шин є лише в Україні та Румунії.
Зокрема, в Україні компанія постачала шини для компаній FERREXPO PLC, яка підконтрольна українському доларовому мільярдеру Костянтину Жеваго. FERREXPO PLC належить український ВАТ “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат”, який займається видобутком залізної руди.
Про співпрацю Euro Tyres та FERREXPO PLC йдеться у рекламному ролику компанії “Eurotire”.
Згідно з даними звіту, опублікованому на сайті компанії “Eurotire”, у 2007-му році в румунський завод з виробництва великогабаритних шин “EURO TYRES MANUFACTURING SRL” було вкладено понад 300 млн доларів.
Власником заводу станом на 15.03.2019 є румунська компанія “EURO TYRES MANUFACTURING SRL”. Ця фірма належить двом іншим офшорним фірмам: “EUROTYRE S.A” з британських віргінських островів та американській “EURO TYRES CORPORATION” .
Ігоря Коломойського з міжнародною корпорацією “Eurotire” пов’язує не тільки його довірений кіпріот Панікос Симеу. Є ще два інші зв’язки. Один з них – партнер олігарха Уріел Лейбер.
Trusted person №3: Лейбер Уріел Цві
Уріел Цві Лейбер – американець, який з 90-тих активно розвивав бізнес в Україні. Особливо Лейбер цікавиться нафтою: протягом 1997-99 років заснував дві паливні компанії ТЗОВ “МАВЕКС” та ТОВ “ПЕТРОЛІУМ-ІНВЕСТ”.
А вже у 2010 році Лейбер став членом наглядової ради ПАТ “Укрнафта”. Цю посаду займає і нині, станом на 11.03.2019 року. Також Лейбер є директором американської компанії OPTIMA INTERNATIONAL OF MIAMI, INC. За даними видання “Bloomberg”, ця фірма займається виробництвом шин і є дочірнім підприємством ПАТ “КБ “Приватбанк”
І, звичайно, саме Лейбер є директором групи компаній “Eurotire“.
Та з Коломойським група компаній “Eurotire” пов’язана не тільки двома довіреними особами. І українські, й офшорні компанії “Eurotire” фігурують у справах щодо виведення грошей із Приватбанку.
Станом на 2019 рік, “Український завод понадвеликогабаритних шин” фігурує у кримінальному провадженні Національного антикорупційного бюро України щодо розтрати коштів ПАТ КБ “Приватбанк”, яку за версією слідчих, вчинив менеджмент та власники істотної частки банку. Нагадаємо, до націоналізації одним із співвласників Приватбанку був саме Ігор Коломойський.
“Український завод понадвеликогабаритних шин” отримав мільйонний кредит у Приватбанку і не повернув гроші. Але в період, коли Нацбанк виявив проблеми в банку, а Коломойський зобов’язався реструктуризувати кредитний портфель, службові особи банку перевели заборгованість зі 193 існуючих компаній на неопераційні, новостворені компанії, які не мали достатніх коштів для обслуговування кредитів. Так, зокрема, і борги реально існуючого активу – заводу понадвеликогабаритних шин – перевели на новостворену фірму.
В іншій схемі щодо виведення грошей із Приватбанку фігурує й офшорна компанія “EUROTYRE S.A.” з британських віргінських островів, якій належить 99% заводу у Румунії.
Згідно з матеріалами справи, службових осіб і власників Приватбанку фактично підозрюють у створенні злочинної організації, а протягом 2008-2015 років вони вивели 12,5 млрд грн у вигляді кредитів 15-ти українським компаніям. Замість застав ці компанії передали банку контракти на оплачені товари.
Так, у 2014 році українська компанія ТОВ “МОНДІАЛЬ” уклала контракт з нерезидентом “EUROTYRE S.A.” щодо купівлі 21 тис. тонн натурального каучуку на 77 млн доларів. І саме цей контракт у вигляді застави “МОНДІАЛЬ” передав “ПРИВАТБАНКУ”, коли отримував кредит. Відтак, компанія “EUROTYRE S.A.”зобов’язана передати банку каучук на 77 млн доларів.
У лютому 2019 року Печерський районний суд міста Києва надав Генеральній прокуратурі доступ до контракту та низки інших документів, що перебувають в офісі нерезидента “EUROTYRE S.A.”: Vanterpool Plaza, P.O. Box 873, Wickhams Cay I, Road Road Town, Tortola British Virgin Islands.
Суд надав доступ до документів в рамках кримінального провадження №42017000000001823 від 6 червня 2017 року “за фактом створення злочинної організації, а також керівництва такою організацією і участі в ній з метою заволодіння протягом 2008–2016 рр. грошовими коштами ПАТ КБ “Приватбанк” в особливо великих розмірах колишніми посадовими особами ПАТ КБ Приватбанк”.
У постанові суду сказано, що колишні посадові особи Приватбанку залучали “власників і керівників ряду суб’єктів господарювання, а також представників і кінцевих бенефіціарів ряду іноземних компаній, які є пов’язаними з банком особами” для доведення банку до неплатоспроможності.
Силікомарганець Коломойського
Партнери Коломойського Корф та Лейбер керують і феросплавним бізнесом Коломойського у США та Грузії.
У 2015 році український олігарх Віктор Пінчук судився із Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим у Високому суді Лондона.
Позивач стверджував, що в середині 2000-х передав їм гроші для купівлі одного з найбільших в Україні підприємств з видобутку залізної руди, але не отримав від Коломойського та Боголюбова ані підприємства, ані грошей. Втрачений за всі ці роки прибуток Пінчук оцінив у 2 мільярди доларів.
Але в січні 2016-го, за кілька днів до початку слухань по суті, Пінчук, Коломойський і Боголюбов уклали мирову угоду: Коломойський зобов’язався віддати Пінчуку частину грошей із феросплавного бізнесу.
Феросплавний холдинг включає Нікопольський, Запорізький і Стахановський феросплавні заводи, Марганецький і Орджонікідзевський гірничо-збагачувальні комбінати на Дніпропетровщині. Формально, жодне з цих українських феросплавних підприємств не належить ані Віктору Пінчуку, ані Ігорю Коломойському.
Натомість, Комісія з міжнародної торгівлі США (USITC) у 2016 році опублікувалапрезентацію щодо імпорту силікомарганцю. У звіті міститься й перелік українських феросплавних заводів. За даними комісії, ці компанії підконтрольні Коломойському і Боголюбову. Також у звіті є перелік й інших феросплавних активів олігархів, розташованих у США, Грузії та Австралії.
Віктор Пінчук подав петицію до суду Флориди з вимогою розкрити структуру власності: GEORGIAN AMERICAN ALLOYS INC (Delaware), CC METALS AND ALLOYS, LLC (Delaware), FELMAN PRODUCTION, LLC (Delaware), FELMAN TRADING, INC (New Jersey). І хоча формально ці компанії зареєстровані в офшорних юрисдикціях й, відповідно – власника компаній не видно, керівниками усіх цих компаній були і залишаються партнери Коломойського Корф та Лейбер. Останній також виконує секретарські функції в грузинській компанії “Georgian Manganese LLC”.
Іще один менеджер компаній FELMAN PRODUCTION, LLC, FELMAN TRADING, INC, EURO TYRES CORPORATION – чоловік флоридської демократки Деббі Мукарсел-Пауелл – Роберт Пауелл.
У 2018 році за результатами листопадових виборів Деббі Пауелл пройшла до Конгресу. Того ж року авторитетне флоридське видання The Miami Heraldрозповіло, що чоловік демократки вже понад 10 років працює генеральним юристом компаній, які контролює Ігор Коломойський. За два попередні роки, працюючи на ці фірми, Пауелл заробив $ 695,000.
– Я ніколи не працював, не представляв, не відповідав і не отримував жодних виплат від Коломойського, – заявив Пауелл в ході кампанії його дружини.
Цю тезу підтвердив й Мордехай Корф. Він сказав, що Пауелл займався контрактами і не мав ніяких відносин безпосередньо з Коломойським. За даними Корфа, Пауелл покинув фірму в 2017 році.
В останній фінансовій звітності за 2017 рік в якості джерел доходів чоловік демократки вказав компанії “Felman Trading” і “Robert Powell PA”.
Натомість, згідно з даними офіційного реєстру Флориди, він і в 2019 році підписуєофіційні звіти від імені компанії FELMAN PRODUCTION, LLC.
Кіпріот, Приват і морські термінали
Панікос Симеу та Уріел Лейбер мають відношення не тільки до заводів і медіа, а й до українських морських терміналів.
За декілька днів до другого туру президентських виборів Ігор Коломойський в інтерв’ю “Економічній правді” згадав морський термінал “Боріваж”. Олігарх розповів, що саме цей актив зацікавив екс-голову НБУ Валерію Гонтареву.
Мовляв, очільниця Нацбанку хотіла викупити термінал за 100 млн грн і перепродати за 250 млн грн. Саме тому, за версією олігарха, вона без формальних причин провела націоналізацію “Приватбанку”, чим порушила права олігарха.
Інформація щодо порушення прав Коломойського спростовується розслідуванням американського детективного агентства Kroll, але в цьому контексті цікава сама згадка про термінал, який формально ніколи не належав і не належить олігарху.
Компанія “Боріваж” фігурує у кримінальному провадженні Нацполіції щодо переоформлення рухомого та нерухомого майна трьох морських терміналів по заниженій вартості на три інші підконтрольні підприємства.
Згідно з матеріалами справи, майно трьох компаній “Чорноморський паливний термінал”, “Іллічівський морський рибний порт” та “Боріваж” переоформили по заниженій вартості на три інші підконтрольні фірми: “Оптім Трейд”, “Агротермінал Логістік” та “Дар Торг”.
Засновниками “Дар Торгу” є вже відомі кіпріоти Панікос Симеу та його партнер – Крістакіс Коннаріс.
А переоформлювали майно усіх трьох терміналів загальною вартістю 683 млн грн також не чужі люди. За даними слідства, цим займалися 73-річний керівник та бухгалтер “Оптім Трейду” Анатолій Терещенко та тодішній засновник ПАТ “Чорноморський паливний термінал” Володимир Кігітов.
Анатолій Терещенко – не чужий для оточення Коломойського персонаж. Він був офіційно працевлаштований у компанії “Мавекс”. Співвласником цієї фірми до 2007 року був громадянин США, бізнес-партнер Ігоря Коломойського – Уріел Цві Лейбер.
З 2010 року Лейбер обіймає посаду члена наглядової ради ПАТ “Укрнафта”, підприємства, 50% якого належать державі, а інші 50% виведені в офшори і підконтрольні Коломойському.
І, звичайно, компанії з цієї групи, які формально не належать Коломойському, отримували сотні мільйонів кредитів у “Приватбанку”, коли він належав олігарху. Так, ТОВ “Боріваж” отримав понад 120 млн доларів. За даними слідства, гроші кредитору не повернуто, а майно вже переписали на іншу фірму.
Кредит отримав і “Агротермінал Логістик”. Ця компанія вже виплатила Національному банку України 996 млн грн. Але це лише третина боргу від 3,6 млрд грн, за кредитним договором № 120.
Сам Ігор Коломойський свої бажання записувати всі активи на довірених осіб або офшори останнім часом пояснює… страхом. Мовляв, боїться розкривати структуру власності компаній, бо тоді їх може привласнити президент Петро Порошенко. Але реєструвати бізнес в офшорах Коломойський почав задовго до президентства Порошенка, ще з 2000-их років, в період великої приватизації.
