Схема виведення земель за межі населених пунктів була поширеною у дев’яностих. Так у селян забирали ставки, сади, пасовища поля… Що сьогодні може зробити територіальна громада, щоб повернути свою власність, розслідували журналісти.

Село Приборівка могло б бути цікавим для вінничан, любителів риболовлі, адже тут є водойма, за площею більша, як половина Центрального парку імені Горького. З Вінниці сюди лише 15 кілометрів по трасі на Липовець. Але ловити рибу заборонено навіть місцевим мешканцям. Приватний рибний цех тут вирощує коропів, сплачуючи у бюджет села аж… 500 гривень на рік.

– Ми взагалі не знаємо, на яких підставах ставок передали в оренду, у сільській раді мешканцям не можуть нічого толком відповісти. Люди підозрюють, що взагалі не існує ніяких документів, а ставком користуються незаконно, – говорить вінничанин Олександр Осадчий, у якого в селі проживає теща. – Тут раніше гарна рибалка була, зараз рибалити заборонено. Минулого літа мого сина охоронники водойми дуже налякали, коли він на човні з вудочкою посеред ставу сидів. Тепер він туди ні ногою, хоча будинок його бабусі знаходиться понад самим берегом.

Ставок вкрали у села

– Їм що, повилазило, коли вони підписували ці документи? Ставок знаходиться в центрі села, – кричали люди на загальних зборах сіл Приборівка та Косаківка Липовецького району. Серед наболілих питань – майже на вісімдесят відсотків дотаційний бюджет, віддане в оренду без згоди селян пасовище, неприбраний цвинтар та недобудований будинок культури. Але виведена за межі села водойма – тема найболючіша.

– Громада може повернути водойму, але для цього потрібно, щоб сільський голова та депутати в цьому були зацікавлені. Потрібно зробити схему розмежування державної та комунальної власності, розробити генеральний план. У нас ситуація така, що голова сільської ради не живе життям села, ігнорує людей, не допомагає керувати майном. Сільські депутати – інертні. Ми навіть не знаємо, які рішення на сесії приймались, – говорить колишній сільський голова Анатолій Березюк.

«Я не допущу тут «ДНР» та двовладдя»

Збори розпочалися з того, що сільський голова Інна Рябоконь зачитала порядок денний, до якого ввійшло й питання про юридичний статус сільської водойми.

Емоційний сплеск викликало у жінки прохання одного із мешканців Миколи Огородника про включення його виступу до порядку денного.

– Я не допущу тут ДНР та двовладдя, – заявила вона.

Виявилося, що Микола Огородник намагався зареєструвати та очолити територіальну громаду. Сама сільська голова поставила підпис під рішенням про її створення, але потім передумала. Тепер жінка каже, що територіальна громада уже давно зареєстрована.

– Ось статут, за яким ми працюємо. Важко працювати, коли люди не підкоряються владі, – прокоментувала вона цю ситуацію.

Сам Микола Огородник каже, що територіальну громаду намагалися зареєструвати для того, щоб в першу чергу повернути селу ставок.

– Натомість сільський голова, замість того, щоб підтримати інтереси громади, що її обрала, передала заяву в Службу безпеки, – говорить Микола Огородник. – Вона хоче звинуватити нас у сепаратизмі.

Чоловікові в кінці березня принесли повістку про виклик до Липовецького РВ, що він має з’явитися як свідок у кримінальному провадженні.

– Крім мене таку саму отримало ще двоє чоловіків у селі, – каже він. – Таким чином нас намагаються залякати, щоб ми не чіпали ставок. Формальна причина – ми усю зиму ходили на суботники та благоустроювали водойму, відремонтували греблю, вирізали хащі.

Ставка на папері немає

За довідкою, виданою сільською головою, за водойму бюджет сільської ради отримує за неї 533 гривні на рік (за 2013 рік) як фіксований сільськогосподарський податок. І це при тому, що загальна площа земельної ділянки, за яку надходить плата – 52,3 гектара, з них під водою – 26,5 гектара.

– Ми написали запит до сільської ради з проханням підготувати усі документи, які стосуються права власності на водойму, але у відповідь отримали відписку, що ці документи відсутні, – говорить Євгеній Бирко.

Колишній сільський голова Анатолій Березюк каже, що ставок “вкрали” в 1996 році, встановивши нові межі села. Закони, за його словами, були такі, що дозволяли крадіжку земель місцевих рад на користь держави без згоди таких рад.

– Ставок колись належав на праві постійного користування державному підприємству Прилуцький рибцех. Зараз такого підприємства не існує, – каже чоловік. – Замість нього є приватне підприємство. Мають бути зміни у документах, але ж вони нам їх не показують. Ставок у селі, але на папері – поза ним. Як можна винести його за село, якщо він між двома вулицями Некрасова, де сільрада, та Лісна, де дорога понад ставок? А за нею ще Першотравнева.

Закон, як дишло

На збори прийшов колишній голова рибцеху, якому видавався держакт на постійне користування водним об’єктом, Василь Плахотнюк. Нині він керує уже приватним рибцехом. За інформацією з ЄДРПОУ, засновником цього підприємства, ДСРП” Прилуцький рибцех” ПрАТ “СП Вінницярибгосп”, у 2002 році стало Приватне акціонерне товариство “Сільськогосподарське підприємство «Вінницярибгосп».

– Ми працюємо виключно у правовому полі. Сплачуємо усі податки, сплачуємо за користування водними ресурсами державі. Чому село мало отримує? Тому що водний об’єкт ніколи не входив у його межі, – каже Олександр Вдовиченко, якого Василь Плахотнюк представив своїм заступником.

Олександр Вдовиченко продемонстрував рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 2012 року, яке підтверджує, що їхнє підприємство є повним правонаступником колишнього зі всіма правами та обов’язками. У рішенні визнається їх право користуватись водоймою на підставі держакту. Вони мали б переоформити документи на право оренди згідно з Перехідними положеннями Земельного Кодексу до 1 січня 2008 року, якби не рішення Конституційного Суду України, яке скасувало цей пункт.

Вихід є. Потрібна територіальна громада

– В Україні повноваження територіальних громад у нелегітимний спосіб перебрали на себе місцеві ради та виконкоми, – каже юрист Сергій Корнійчук. – Як результат – ніякого контролю та розквіт корупції. Створення територіальних громад як юридичних осіб дозволяє повернути повноваження, передбачені Конституцією. Якщо у Приборівці дійсно створена територіальна громада, а для цього вона має мати не лише статут, а й бути юридичною особою, то людям залишається лише скористатися цим. Вже створено 50 територіальних громад-власників у різних областях. Наприклад, територіальна громада села Чайківка заборонила екологічно небезпечне будівництва на своїй території, повернула ставок, сади у власність громади. В першу чергу потрібна згуртованість громади, потрібні звернення до президента, генпрокуратури. Водойму можна і потрібно повернути селу.

Посилання на джерело