12 серпня  у Єдиний державний реєстр досудових розслідувань було внесене кримінальне провадження  щодо можливого руйнування пам’ятки  архітектури за адресою Монастирська, 24 при проведенні  будівельних робіт. Номер провадження 12019020010001730. Заявник – Ганна Давиденко.

Що стало підставою для заяви та навіщо вирішувати питання через кримінальне розслідування журналістам розповіла Ганна Давиденко.

Що стало приводом для подання заяви до поліції?

• У першу чергу це великий суспільний резонанс, який викликала знахідка. Для того, щоб встановити, що саме знайшли – підвал чи вхід у старовинні підземні ходи під місто, в першу чергу потрібно не дати їх зруйнувати. За деякими картами саме на Монастирській, 24 знаходився вхід у підземні ходи, що вели до монастиря, який там був. Але це все потрібно досліджувати, але фахівців у Вінниці, щоб дати чіткі висновки, нажаль, немає. У будь-якому випадку, я вважаю, що ця знахідка має бути збережена як пам’ятка культури, архітектури та історії місцевого значення. Навіть якщо це підвал, його потрібно зберегти, щоб показати, як жили вінничани у кінці 19 століття. Цілком ймовірно, що під цим підвалом, який є типовим для того часу, є нижчий рівень, який веде до підземель.  Як тільки ми дізналися про знахідку, а це не я одна, а коаліція громадських організацій, ми прийняли спільне рішення подати заяву в поліцію. Я, як депутатка,  взяла на себе оформлення заяви та подання. І поліція підтвердила, що є ознаки кримінального правопорушення , порушивши кримінальне провадження.

Це заява проти забудовника чи за фактом?

• Тут вина не забудовника насправді. Тут питання до місцевої влади, яка уклала договір з забудовником, не прописавши там відповідні умови. Ми мусили на даному етапі  подати заяву до поліції тому, що є ознаки кримінального правопорушення з боку місцевих чиновників. Оскільки є  у нас Закон України «Про охорону культурно-історичної спадщини»  і в ньому чітко прописано, що місцеві органи влади відповідають за збереження пам’яток історії та культури. Фактично те, що зараз виявлено було, це великий шматок історії нашого міста, яку б термінологію до нього не застосовували.

Мова йде лише про цю знахідку?

• Ні, звичайно. Проблема тут набагато ширша. Ще у 1947 році було рішення міської ради про дослідження Вінниці на предмет підземних ходів, підземних приміщень, катакомб, не важливо, як це називається. Мала бути давно затверджена програма по їх дослідженню та збереженню. Але її досі немає. Вінницькі підземелля – це унікальна річ, яка може не просто приносити бюджету кошти, а зробити Вінницю ще більш відомою. Фонтан збудувати можуть всі, де є водойма, а от катакомби, яким по кількасот років є не скрізь. І це потрібно використовувати. Але місцева влада не зацікавлена, щоб оформити ці підземні ходи належним чином юридично. Бо, як ви розумієте, це утруднить будівництво торгівельних центрів в самісінькому центрі міста. Тому й місцева влада переконує нас, що катакомб у Вінниці нема, бо юридично їх нема. І це основна проблема. Саме тому заява в поліцію, це як стартовий механізм для початку вирішення цього питання. Існує стаття 289 КК України яка передбачає кримінальну відповідальність за пошкодження пам’яток історії та культури. Ми як громада міста зараз не можемо дозволити зруйнувати наш шматок історії. Тому що за останній час багато всього при хаотичній забудові центру було знищено.

Під вашими постами в соцмережах дуже багато коментарів вінничан на підтримку. Але трапляються й звинувачення вас у тому, що ви виконуєте політичне замовлення або піаритесь. Що ви скажете з цього приводу?

• Так, я виконую політичне замовлення від вінничан. Коли мене обрали люди депутатом, вони зобов’язали мене їх захищати. Це мій обов’язок і моя відповідальність. Втім, не тільки моя, але й усіх інших 54-х депутатів міської ради. Захищати інтереси громади – обов’язок кожного депутата. До речі, люди часто плутають депутатів та чиновників. Хто у місті має усе робити? Чиновники, які отримують зарплату з бюджету, тобто з грошей платників податків. А обов’язок депутата по закону – якраз контролювати чиновників, і при виявленні порушень – протидіяти. Як депутат, представник громади, що мене обрала я виконую безпосередньо обов’язки депутата як це передбачено законом. Як це подається чиновниками та іншими людьми, що намагаються маніпулювати свідомістю, то вже інше. Вінничани самі зроблять висновки, піар це чи ні. Я лише за, якщо до нас приєднаються й інші депутати, і почнуть піаритись разом з нами. Я їх запрошую!

Повертаючись до коментарів у соцмережі Фейсбук, бачила й такі, що люди пропонують вийти мирною ходою на вулиці міста, щоб показати важливість цього питання! Як ви до цього ставитись?

• Ми лише за конструктив, законні методи та механізми. Мирна хода, це також законні методи. Тому, якщо люди будуть змушені виходити на вулицю, що б їх думку почули та врахували, я не бачу в цьому нічого поганого.

Цей матеріал підготовлено у рамках проекту «ДІЙ!-Вінниця», що реалізується за фінансової підтримки  міжнародної Чеської неурядової організації People in Need та Міністерства закордонних справ Чеської Республіки .

Фото: Інга Фляжнікова