Михайло Ганчук – успішний бізнесмен, керівник відомого в Вінниці та Україні підприємства «Промавтоматика Вінниця». Часто буває спікером та наставник для майбутніх спеціалістів в області маркетингу й енергетики.
Про незалежну журналістику і соціально відповідальний бізнес Агенція спілкувалась в рамках проекту “Впливаймо на владу разом”.
Чи вірите Ви в існування незалежної журналістики у Вінниці?
– Ні, не вірю. Журналістика завжди від когось залежна. Той продукт, який випускають журналісти – має бути оплачений. Ці кошти хтось має заплатити. Власне, цілком логічно, що журналісти залежать від тих, хто оплачує їм роботу. Це можуть бути не обов’язково якісь приватні структури, олігархи, чиновники, це може бути в тому числі й громада. Але фактично, отримуючи кошти за роботу, журналісти стають упередженими та залежними від цієї ж громади.
Чи доводилося Вам відчувати тиск на свій бізнес з боку влади або політичних партій?
– Ні.
Чи писали на вас, або на ваш бізнес замовні матеріали?
– Не можу пригадати конкретно, але точно були і багато раз. Це негатив, намагаюсь не тримати таке в памяті. Але я не вбачаю у цьому такої великої проблеми, це більше сприймається, як виклик. Це конкуренція. І точно я з таких матеріалів виношу більше плюсів, чим мінусів. Зазвичай, ти над цим не замислюєшся. Але, коли проти тебе з’являється якась інформаційна загроза, хтось щось написав, навіть щось критичне, – команда згуртовується. Ми мобілізуємось і стаємо сильніші.
Звідки ви дізнаєтесь про події у місті? Про що любите читати?
– Це виключно соцмережі. Я не дивлюсь телевізор. В соцмережах, поки що, відчувається якась така неупередженість, авторитетність, а телебачення, радіо транслюють те, на що є запит. Те, що краще сприймається. А що у нас краще сприймається? Негатив. Тому в основному по телебаченню, радіо чути переважно негатив. В соцмережах він теж є, але там є можливість відкоригувати контент. Я або блокую те, що мені не подобається, або просто не слідкую за ресурсами, які мені не цікаві.
Чи не створюєте ви собі цим «мильну бульбашку»?
– Кожен сам для себе створює світ. І сам формує саме той, у якому йому комфортно жити. Це – як матриця. Якщо ми хочемо жити в негативі – ми будемо себе оточувати негативом. Є і одне і друге. Є чашка напівповна, є напівпорожня. Дивлячись, як ми це сприймаємо. Якщо людям комфортніше в негативі, вони ним живляться– це не значить, що це погано. Мені краще, коли навколо мене мінімум негативу. І більш комфортно, коли мене оточують позитивні люди.
Чи є улюблений журналіст-сайт-телеканал-друковане видання-You Tube-канал, блог, сторінки в соцмережах?
– Я працюю в бізнесі, і мені цікава саме ця тема. Я постійно вдосконалююсь, вчусь, і тому відповідно я черпаю інформацію, як раз у більшості з книжок, з соцмереж, те, що стосується бізнесу. Інструменти управління, часто якісь мотивуючі книги.
Якої інформації про місто вам не вистачає?
– Я думаю, що інформації достатньо. Як на мене – є дуже багато каналів інформації, і що мені подобається – наша міська рада зараз дуже активно комунікує, в соцмережах в тому числі.
Не вистачає мабуть, анонсів подій, які планує влада. Є достатньо інформації глобальної- стратегія розвитку…, але хочеться знати що влада планує короткостроково, щоб це не було сюрпризом. Мені здається, що люди краще відносяться до тієї самої влади, якщо вони розуміють, чим влада займається, і що планує робити.
Чи можуть журналісти вплинути на вирішення важливих для життя міста питань? Яким чином?
– Однозначно можуть. Вони це роблять і завжди це робили. Журналісти, це рупор суспільства. Принцип дуже схожий- знайти коливання в повітрі і їх підсилити.
Чи звертались ви до журналістів з проханням поширити чи написати матеріали?
– Так. Рекламні матеріали. Це усі роблять і це нормально. Були навіть журналістські розслідування з приводу тендерів. Коли ми бачимо, що тендер має ознаки корумпованості, непрозорості і всі юридичні ричаги використано – ми звертаємось до журналістів.
На вашу думку, чи потрібно проводити журналістські розслідування у Вінниці. Якщо так, то на які теми?
– Звичайно. На будь які теми. На те, на що є запит. Думаю, не варто фокусуватись саме на чомусь одному. Кожен вибере собі те, про що йому буде цікаво читати. Комусь цікаво читати про корупцію в ешелонах влади, хто вибере, наприклад, великі побори в ОСББ і так далі.
Чи готові ви підтримувати (фінансово, експертно, у якості партнера чи якимось іншим чином) діяльність незалежних журналістів?
– Я, як і будь хто інший, коли бачить якісний продукт – чому б ні? Ми заходимо в магазин, і якщо нам щось подобається – ми його купимо. Так само й тут – дуже схожа логіка. Якщо це продукт якісний і корисний, він працює на те, щоб допомагати людям, він ефективний, тоді це може відбуватись у вигляді донейтів. Я думаю, у цьому як раз і є потенціал. Тому що, якщо переходити на фінансування якогось проекту – тоді це точно буде упереджено.
ПРОМАВТОМАТИКА ВІННИЦЯ
Компанія «Промавтоматика Вінниця» працює на ринку України з 2002 року. Михайло розповідає, що історія підприємства почалась ще у 2001 році зі студентської лавки. Працювали в маленькій кімнатці, розклеювали оголошення на опорах, потім почали надавати електромонтажні послуги, продавати обладнання. На сьогодні, компанія налічує близько 350 спеціалістів. Основним напрямком діяльності підприємства є виробництво обладнання, продаж електротехнічної групи товарів, електромонтажні роботи, та автоматизація технологічних процесів.
Інтерв’ю проводилось у рамках проекту «Впливаймо на владу разом» за фінансової підтримки Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX), Програми Партнерства в галузі мас-медіа в Україні (UMPP)
