Молодша інспекторка – кінолог КЦ ГУНП у Вінницькій області Анна Грачова каже, що ніколи не відчувала гендерної дискримінації на своїй роботі. Вона працює з службовими собаками у відділку на Київській,3.

– «Мені завжди казали, що я знала куди йду, що там одні хлопці працюють. Я з хлопцями все життя. В мене старший брат, з яким я була усюди. Вид спорту у мене «чоловічий» був – боротьба. Де б я не працювала, усюди переважно колеги чоловічої статі були. У мене, мабуть, характер такий, що з хлопцями мені простіше, ніж з дівчатами. Не було у мене якихось утисків, через те що я дівчина. Якщо були б претензії, то я б відповіла, не промовчала.  Але у мене чудові зі всіма відносини»,- розповідає Анна.

Що вплинуло на вибір вашої професії?

– Я зростала з собаками, починаючи з трьох років. Все життя хотіла бути лікарем, але коли я переходила з 10 у 11 клас, у мене трапилась жахлива ситуація. Вона змінила це бажання – отруїли мою вівчарку і вона померла. З цього моменту я вирішила стати ветеринаром, щоб рятувати тварин.  Пішла у бібліотеку, виписала всі які є навчальні заклади по даному профілю, кинула у пакет, помішала і витягнула Львів. Поїхала туди вчитися. Отримавши спеціальність ветеринарного лікаря, працювала по профілю на державній службі. Після неї пішла на ферму, а потім в декрет, і почалась війна. Дуже хотіла піти воювати, але розуміла що мене не пустять, тому що в мене мала дитина. Родина у мене вся бойова. Вирішила, що єдине що я можу зробити – це піти у поліцію, хоч якось допомогти захистити населення. Спочатку думала піти у патрульну поліцію, тому що вважала, що без  профільної освіти мене більше нікуди не візьмуть. Згодом зрозуміла, що можна йти у поліцію зі звичайною вищою освітою.

Як ви почали працювати кінологом?

– Мій знайомий з патрульної поліції сказав, що є вакансія по моєму профілю – кінолог. Я не повірила одразу, але він сказав, що треба заповнити анкету і пройти спеціальне навчання. Нікому нічого не сказав, перебуваючи у декреті, подала онлайн заяву на реєстрацію і почала проходити конкурс. Це був 2016 рік. Почала вчити законодавство, щоб здати тести. Здати ФІЗО для мене не було проблемою. Я майстер спорту по боротьбі: у мене дзюдо, вільна боротьба та самбо. Було важкувато спочатку, тому що мені постійно казали, що дівчат кінологів у Вінниці немає, це все дуже тяжко та й корупція. Але я вірила у свої сили і не зважала на балачки. Перший виїзд у мене був на розбій уночі. Там я зрозуміла що таке поліція. То була резонансна справа. Родину побили, зв’язали їх, вкрали багато чого. Собака тоді добре попрацювала. Вона знайшла знаряддя, яким погрожували, й знайшла протектор шин злодіїв. Окрім цього, знайшла мобільні телефони господарів за 700 метрів від місця злочину. Я тоді сама була шокована, наскільки собака може допомогти у розкритті злочину. Так я й залишилась працювати, тим більше від ветеринарії далеко не пішла. У нас є свій ветеринар, я його підстраховую. Мені подобається моя робота, не хочу її міняти.

Як часто залучають кінологів у слідчих діях?

– Викликають завжди, як потрібно залучити собаку. Наприклад, є квартирна крадіжка. Ми приїжджаємо, і у квартирі собака шукає сліди чи предмет, за які бралися крадії. Навіть якщо вони були у рукавичках, запах все-рівно залишається. Злочинець думає, що ніяких слідів не залишає, але це не так. Запах залишається. Взявся за ручку, став на підлогу – є запах. Собаки розрізняють десь 400 000 запахів. Собака може показати напрямок, куди тікали злочинці. У Вінниці багато камер на вулицях, завдяки яким можна їх знайти. Також у пошуках людей собаки дуже ефективні. По лісу собака може пройти цілу добу. Собаки діляться на чотири напрямки: розшукова, по наркотикам, по зброї та по трупам. У нас немає штурмових собак, які використовуються тільки для затримання. Такі собаки є у КОРДа.

Де знаходиться ваша служба?

– Місце мої роботи у райвідділу, що на вулиці Київська, 3. Ми заступаємо на все місто, на чотири райвідділи. А інший кінолог, що по області, заступає на службу у кінологічному центрі, що знаходиться на мікрорайоні «Корея».

Скільки всього собак у кінологічному центрі?

– Близько 30 собак.

У яких умовах утримуються собаки, як за ними доглядають?

– У вольєрах. Розміром 2 на 4 метри. Є зимовій відділ, який повністю закритий. Постійно прибираємо, тому завжди чисто у вольєрах. Щоденно їх вигулюємо. Годуємо їх добре. У нас немає худих собак. Всі вони енергійні, немає хворих. Літом собакам кропиву даємо, щоб отримували вітамін «С». Проводимо профілактику від глистів. Щорічно вакцинуємо. Вони утримуються у чудових умовах

Де ви берете собак?

– Самі ми не розводимо. Є в Ірпені розплідник, де розводять службових собак по всій Україні. Нам у тому році звідти надали два цуценя. Їх розподілили по кінологом, які з ними займаються.

Собакам взагалі подобається «працювати» у поліції?

– А ми все робимо у вигляді гри. На емоційному рівні собака розуміє, якщо вона зараз зробить свою роботу, то її погладять, дадуть щось смачненьке або якусь іграшку і вона отримує задоволення. Ось собаки, які по наркотикам, небіжчикам, вибухівкам, то вони коли шукають –  всі виляють хвостом, тому що дуже хочуть знайти. Для себе вони шукають м’яч.

Як взагалі дресирують собак?

 – Наприклад, як привчити собаку шукати наркотики. Спочатку беремо улюблену  її іграшку. Ховаємо у різних місцях, щоб вона навчилась шукати. Поступово цей м’ячик ми ховаємо усюди, у різних місцях, на різних висотах, щоб собака навчилася шукати усюди – ловити загальний фон, запах. Потім ділимо цей м’ячик: навпіл, по четвертинкам й біля нього ставити баночку, у якій є дірки, де вата або ганчірка з запахом. У нас все замінники, немає натуральних наркотиків. Так ось, ця вата пахне більше, ніж м’ячик. Собака розуміє, що біля цього запаху є її іграшка. Отримує «апорт», забираємо іграшку і залишається тільки запах. Собака знає точно, що біля цього запаху є її м’ячик, знаходить його і задоволена. Так само навчають собак шукати небіжчиків та вибухівку. По трупам собаку привчають на звичайне м’ясо яловичини, яке стоїть на температурі 10 градусів десь 10-15 діб. Запах стає такий самий як від небіжчика.

Якщо собак прибрали б зі служби у правоохоронних органах, на вашу думку, розкриття злочинів зменшилось?

– Звичайно. Собака розрізняє дуже багато запахів. Наприклад, людина може почути запах шашлика. Собака почує сіль, усі приправи. Коли шукаємо людину у лісі, то даємо собаці понюхати речі цієї людини, вона підіймає голову, втягує запах, почула його і пішла. З наркотиками був цікавий випадок, коли були на виїзді у одного наркоторгівця. Все обшукали і нічого не знайшли. Взяли собаку, і вона знайшла в дивані, де не було ніякого шву. Хоча до цього цей диван весь передивилися. Собака носом вткнула, сіла та сидить. Розрізали ножом і там знайшли наркотики. Ще плюс у собаці, що вона пройде там, де не пролізе людина. На прикордонних службах зараз собаки гроші шукають, вони запах фарби чують. При обшуках в автобусах, коли собаку пускають туди, вона швидше знайде, ніж обшукувати кожну сумку. Ось у нашому місті багато квартирних крадіжок. У злодіїв є 4-5 методів відходу. Слідчому потрібно всі ці варіанти обробити. Але якщо собака показала чітко куди злочинці втекли, то вже зрозуміло у якому напрямку працювати, що економить час. Взагалі, якщо ви зрозуміли, що вашу квартиру обікрали, то не заходьте туди, щоб свій запах не перемішати з запахом злочинців

Які породи собак використовують на службі?

– Вівчарка універсальна собака, тому переважно використовують саме цю породу. Є така бельгійська вівчарка – малінуа. У нас поки таких немає, але в інших областях вони вже є. Ця порода більш витривала. Є чотири типи окрасу вівчарок: це чепрачний окрас (як у фільмі «Рекс»), чорний колір з підпалом (чорний окрас з рудими лапами), зонарний колір як у вовка (сіра з білим кольором), повністю чорні. В мене чорна собака по наркотикам, то вона шалена. Зонарні собаки дуже витривалі. У США перейшли на зонарних вівчарок та малінуа. Це універсальні собаки. Вони не мерзнуть узимку.